Рішення № 71684010, 15.01.2018, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 січня 2018 року № 810/3933/17

Суддя Київського окружного адміністративного суду Лисенко В.І., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом Васильківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Васильківське об'єднане управління Пенсійного фонду України Київської області з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків у сумі 1 533,98 грн.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідач має заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за період 01.07.2010 – 01.12.2010 у сумі 1 533,98 грн.

В матеріалах справи міститься письмове клопотання позивача про розгляд справи за його відсутності.

Рекомендовані поштові відправлення, якими відповідачу направлялись копія ухвали про відкриття провадження в даній справі та судові повістки повернулись до суду з відміткою підприємства поштового зв’язку про закінчення терміну зберігання.

Згідно положень ч. 11 ст. 126 КАС України відповідач вважається належним чином повідомлений про розгляд справи.

Оскільки заперечень проти позову відповідачем не надано, справа вирішується судом за наявними матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню у зв'язку з наступним.

ФОП ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) є платником страхових внесків відповідно до Закону України “Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування” та Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” з 01.10.2007 і зобов’язана сплачувати до Пенсійного фонду України відповідну суму внесків у порядку та строки визначені чинним законодавством.

Відповідно до абз. 6 ч. 2 ст. 17 та ч. 6 ст. 20 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV страхувальник, яким є відповідач, зобов’язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Судом встановлено, що станом на день розгляду даної адміністративної справи відповідач має заборгованість по страхових внесках у сумі 1 533,98 грн.

Зазначені обставини підтверджуються даними, наведеними у розрахунку заборгованості, картці особового рахунку ФОП ОСОБА_1, доданих до позовної заяви.

З матеріалів справи слідує, що позивачем на підставі ч. 4 ст. 25 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування” від 08.07.2010 №2464-VІ, виставлено відповідачу вимогу від 23.09.2011 №Ф-421-У про сплату боргу в сумі 1 744,80 грн.

Відповідач у добровільному порядку частково сплатив заборгованість у сумі 210,82 грн.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до п. 1 ст. 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.1997 № 400/97-ВР (далі - Закон №400/97-ВР) платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Згідно ч. 1 ст. 15 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-ІV) платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в ст. 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в ч. 1 ст. 12 цього Закону.

Пунктом 1 ст. 14 Закону №1058-ІV встановлено, що страхувальниками відповідно до цього Закону є роботодавці, зокрема, фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у п.п. 1, 10, 15 ст. 11 цього Закону.

Статтею 1 Закону №1058-ІV визначено, що страхувальники – це роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону сплачують страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до вказаної статті, страхові внески – це кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону.

Частинами 3 та 4 ст. 15 Закону № 1058-ІV встановлено, що страхувальники набувають статусу платників страхових внесків із дня їх реєстрації у територіальному органі Пенсійного фонду, а особи, визначені ч. 1 ст. 12 цього Закону, - з дня набрання чинності договором про їх добровільну участь; платникам страхових внесків у десятиденний термін після їх реєстрації видається повідомлення про реєстрацію платника страхових внесків за формою, встановленою правлінням Пенсійного фонду.

Частиною 6 ст. 19 Закону №1058-ІV та п.п 5.1.3 п. 5.1 ст. 5 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України №21-1 від 19.12.2003, розробленої відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” та Закону України “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування” (далі - Інструкція) передбачено, що страхові внески нараховуються незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також незалежно від того, чи були зазначені суми фактично виплачені після їх нарахування до сплати.

Відповідно до ч. 6 ст. 20 Закону №1058-ІV страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Відповідно до пп. 5.1.4 Інструкції нараховані за відповідний базовий звітний період страхові внески сплачуються платниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду незалежно від виплати заробітної плати (доходу), на суми яких нараховуються страхові внески. Базовим звітним періодом є календарний місяць.

Пунктом 6 ч. 2 ст. 17 Закону №1058-ІV встановлено, що страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Станом на день розгляду справи за відповідачем обліковується заборгованість зі сплати страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Відповідно до ч. 10 ст. 20 Закону №1058-ІV якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 та 3 ст. 106 Закону №1058-ІV у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків страхувальники зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.

Суми страхових внесків, своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Станом на день розгляду спору заборгованість по сплаті внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування відповідачем не сплачена.

Частиною 3 ст. 106 Закону №1058-ІV встановлено, що у разі якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки.

Згідно ст. 23 Закону №1058-ІV спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються органами Пенсійного фонду та в судовому порядку.

Відповідно до ч. 15 ст.106 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.

Оскільки заборгованість у сумі 1 533,98 грн. відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив; доказів погашення заборгованості станом на день розгляду спору суду не надано, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 139, 143, 242 - 246, 250, 255, 257 КАС України, суд,-

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1, 08600, Київська область, м. Васильків, вул. Урицького, 16) на користь Васильківського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області (код 37885812) заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за період 01.07.2010 – 01.12.2010 у сумі 1 533 (одна тисяча п’ятсот тридцять три) грн. 98 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Лисенко В.І.