
ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"11" січня 2018 р. справа № 809/1050/17
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
судді Біньковської Н.В.,
за участю секретаря судового засідання Хоми О.В.,
представників позивача – ОСОБА_1, ОСОБА_2,
представника відповідача - ОСОБА_3,
представника третьої особи – ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс ІФ-БУД" до головного інспектора будівельного нагляду ОСОБА_5 державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області ОСОБА_6, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_5 з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, про визнання дій протиправними, скасування рішення від 14.06.2017 року, -
ВСТАНОВИВ:
ТОВ "Альянс ІФ-БУД" звернулося до суду з адміністративним позовом до головного інспектора будівельного нагляду ОСОБА_5 державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області ОСОБА_6 про визнання незаконними дій та скасування рішення від 14.06.2017 року про скасування дозволу на виконання будівельних робіт № ІФ 114170591210 від 28.02.2017 року.
Ухвалою суду від 10.11.2017 року до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, залучено ОСОБА_5 з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем незаконно, в порушення вимог Закону України „Про регулювання містобудівної діяльності”, Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду прийнято оскаржуване рішення від 14.06.2017 року, яким скасовано дію дозволу на виконання будівельних робіт № ІФ 114170591210 від 28.02.2017 року.
Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали повністю з підстав наведених у позовній заяві та письмових поясненнях, наявних у матеріалах справи (а.с.203). Суду пояснили, що оскаржуване рішення є протиправним і підлягає скасуванню так як належним чином не обґрунтоване, оскільки не містить вказівок на законодавство, яке порушено об’єктом нагляду. Зазначили, що висновок відповідача про невідповідність цільового використання земельної ділянки намірам забудови є помилковим в силу статті 19 Земельного кодексу України, відповідачем безпідставно застосований крайній захід, спрямований на забезпечення дотримання вимог у сфері містобудівної діяльності у виді скасування дії дозволу на виконання будівельних робіт. Просили позов задовольнити.
Представник відповідача в задоволенні позову просила відмовити з підстав, викладених в запереченні (а.с.89). Пояснила, що під час проведення планової перевірки на об’єкті нагляду - ОСОБА_5 з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради встановлено, що дозвіл на виконання будівельних робіт № ІФ 114170591210 від 28.02.2017 року виданий з порушенням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, так як замовником подано недостовірні дані в частині використання земельної ділянки. Зазначила, що при прийнятті оскаржуваного рішення відповідач діяла в межах своїх повноважень та у спосіб передбачений нормами діючого законодавства.
Представник третьої особи в судовому засіданні зазначила, що дозвіл на виконання будівельних робіт виданий в межах чинного законодавства. Щодо вирішення позовних вимог поклалась на розсуд суду.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення представників сторін, представника третьої особи, дослідивши в сукупності письмові докази, якими обґрунтовуються позовні вимоги та заперечення, суд встановив наступне.
28.02.2017 року ОСОБА_5 з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради видано ТОВ «Альянс ІФ-БУД” дозвіл на виконання будівельних робіт № ІФ 114170591210 з будівництва багатоквартирного житлового будинку з вбудованими закладами громадського призначення за адресою: м.Івано-Франківськ, вул. Незалежності, 146, 146а (а.с.7).
08.06.2017 року посадовими особами ОСОБА_5 Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області, відповідно до наказів Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 23.03.2017 року за №455, від 24.04.2017 року № 795, направлення на проведення планової перевірки №07-н/пл від 24.05.2017 року, проведено планову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил ОСОБА_5 з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради.
За результатами перевірки складено акт від 08.06.2017 року (а.с.123-131), яким встановлено порушення, зокрема, неповнота документів та невідповідність даних у документах на підставі яких видано дозвіл на виконання будівельних робіт № ІФ 114170591210 від 28.02.2017 року з будівництва багатоквартирного житлового будинку з вбудованими закладами громадського призначення м.Івано-Франківськ, вул. Незалежності, 146, 146а.
На підставі вказаного акту перевірки головним інспектором будівельного нагляду ОСОБА_5 державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області ОСОБА_6 прийнято рішення від 14.06.2017 року про скасування дії дозволу на виконання будівельних робіт № ІФ 114170591210 від 28.02.2017 „Багатоквартирний житловий будинок з вбудованими закладами громадського призначення; Івано-Франківська область, м.Івано-Франківськ, вул. Незалежності, 146, 146а”. Підставою скасування дозволу стало те, що рішення про видачу дозволу прийнято з порушенням частини 3 Примірного положення про органи державного архітектурно-будівельного контролю, згідно якого основним завданням органу держархбудконтролю є здійснення відповідно до закону державного архітектурно-будівельного контролю, виконання дозвільних та реєстраційних функцій у сфері містобудівної діяльності, так як замовником подано недостовірні дані в частині використання земельної ділянки (цільове призначення земельної ділянки, яка використовуватиметься для будівництва багатоквартирного житлового будинку – для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) (а.с.9).
Відповідно до пункту 3 частини1 статті 34 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності” в редакції на час видачі дозволу, замовник має право виконувати будівельні роботи після видачі йому органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт – щодо об’єктів будівництва, що належать до ІV і V категорії складності.
За змістом пункту 5 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 року №466 в редакції на час видачі дозволу, будівельні роботи можуть виконуватися замовником після отримання документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або договору суперфіцію та видачі замовнику дозволу на виконання будівельних робіт – щодо об’єктів ІV і V категорії складності.
Відповідно до статті 37 Закону України „Про регулювання містобудівної документації” та п.28 зазначеного Порядку для отримання дозволу на виконання будівельних робіт замовник подає особисто або надсилає рекомендованим листом з описом вкладення до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю заяву.
До заяви додається: копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або копія договору суперфіцію (крім випадків, визначених пунктом 7 цього Порядку); копія розпорядчого документа щодо комплексної реконструкції кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду у разі здійснення комплексної реконструкції кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду на замовлення органів державної влади чи органів місцевого самоврядування на відповідних землях державної чи комунальної власності (замість копії документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою); проектна документація на будівництво, розроблена та затверджена в установленому законодавством порядку; копія документа, що посвідчує право власності на будинок чи споруду, або згода його власника, засвідчена у встановленому законодавством порядку, на проведення будівельних робіт у разі здійснення реконструкції, реставрації, капітального ремонту чи технічного переоснащення діючих підприємств; копії документів про призначення осіб, відповідальних за виконання будівельних робіт, та осіб, які здійснюють авторський і технічний нагляд; інформація про ліцензію, що дає право на виконання будівельних робіт, та кваліфікаційні сертифікати.
Підставою для відмови у видачі дозволу є: неподання документів, необхідних для прийняття рішення про видачу такого дозволу; невідповідність поданих документів вимогам законодавства; виявлення недостовірних відомостей у поданих документах (ч.4 ст.37 Закону, п.30 Порядку).
В судовому засіданні встановлено, що 21.02.2017 року для отримання дозволу на виконання будівельних робіт з будівництва багатоквартирного житлового будинку з вбудованими закладами громадського призначення в м.Івано-Франківськ по вул. Незалежності, 146, 146а позивачем через Центр надання адміністративних послуг виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради 21.02.2017 року подано відповідну заяву.
До вказаної заяви позивачем додано: інформаційні довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна стосовно об’єктів нерухомого майна №54265082 та №54265103 щодо реєстрації земельних ділянок з кадастровими номерами 2610100000:14:001:0167 площею 0,043 га та 2610100000:14:001:0168 площею 0,1 га із цільовим призначенням – для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресами м.Івано-Франківськ, вул. Незалежності, 148а; договори купівлі-продажу зазначених земельних ділянок; робочий проект „Багатоквартирний житловий будинок з вбудованими закладами громадського призначення на вул. Незалежності, 146, 148а в м.Івано-Франківську”, частина проекту - вихідні дані, загальна пояснювальна записка; робочий проект „Багатоквартирний житловий будинок з вбудованими закладами громадського призначення на вул. Незалежності, 146, 148а в м.Івано-Франківську”, частина проекту – генплан і транспорт; експертний звіт від 31.01.2017 року №09-0025-17; наказ від 02.02.2017 року №03/02-17 про затвердження проектної документації; наказ від 02.12.2017 року №2 про розроблення проектної документації та авторський нагляд; зобов’язання представника авторського нагляду; кваліфікаційний сертифікат відповідального виконавця окремих робіт (послуг), пов’язаних із створенням об’єкта архітектури; наказ від 03.02.2017 року №1/17оп про закріплення відповідальних осіб на об’єкті; договір на виконання будівельних робіт від 01.02.2017 року; ліцензію на здійснення господарської діяльності, пов’язаної із створенням об’єкта архітектури з додатком (а.с.54-110 т.2).
При цьому, суд вважає за необхідне звернути увагу про відсутність у доданих до заяви документів, документів, що посвідчують право власності чи користування позивача земельною ділянкою площею 0,186 га по вул. Незалежності, 146 в м.Івано-Франківську. На вимогу суду надати суду докази в підтвердження наявності у позивача станом на час видачі дозволу права власності чи користування вказаною земельною ділянкою, позивач такі документи суду не подав. Натомість, позивачем надано суду договір суборенди вказаної земельної ділянки, укладений між ТОВ „Франківськміськбуд” та позивачем, датований 18.05.2017 року, тобто після видачі дозволу на виконання будівельних робіт (а.с.208).
Згідно з частинами 1, 2 статті 26 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності” забудова територій здійснюється шляхом розміщення об'єктів будівництва. Суб'єкти містобудування зобов'язані дотримуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об'єктів.
Частиною 4 цієї статті передбачено, що право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.
Відповідно до частини 5 статті 26 зазначеного Закону проектування та будівництво об'єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: 1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних; 2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи; 3) затвердження проектної документації; 4) виконання підготовчих та будівельних робіт; 5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів; 6) реєстрація права власності на об'єкт містобудування.
Відповідно до частини 1 статті 16 зазначеного Закону планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.
Режим забудови територій, визначених для містобудівних потреб, встановлюється у генеральних планах населених пунктів, планах зонування та детальних планах територій (ч.1 ст.25 Закону).
Генеральний план населеного пункту є містобудівною документацією, що визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території населеного пункту (п.2 ч.1 ст.1 Закону).
Відповідно до абзацу 2 частини 2 статті 24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» забудова земельної ділянки здійснюється в межах її цільового призначення, встановленого відповідно до законодавства.
Статтею 19 Земельного кодексу України встановлено перелік категорій земель, відповідно до якого землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, зв’язку, енергетики, оборони та іншого призначення.
Згідно частини 5 статті 20 Земельного кодексу України види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) визначаються її власником або користувачем самостійно в межах вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою.
Відповідно до статті 1 Закону України „Про землеустрій” цільове призначення земельної ділянки – використання земельної ділянки за призначенням, визначеним на підставі документації із землеустрою у встановленому законодавством порядку.
Згідно статті 38 зазначеного Кодексу до земель житлової та громадської забудови належать земельні ділянки в межах населених пунктів, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об'єктів загального користування.
Використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням будівельних норм, державних стандартів і норм (ст.39 Кодексу).
Відповідно до частини 1 статті 17 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту.
Судом встановлено, що згідно наданих довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна цільовим призначенням земельних ділянок площею 0,043 га та 0,1 га за адресою м.Івано-Франківськ, вул. Незалежності, 148а значиться: „для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка). Цільовим призначенням земельної ділянки площею 0,186 га по вул. Незалежності, 146 в м.Івано-Франківську є „для іншої житлової забудови”.
11.10.2016 року Департаментом містобудування, архітектури та культурної спадщини Івано-Франківської міської ради видано позивачу ОСОБА_7 умови та обмеження забудови земельної ділянки м.Івано-Франківськ, вул. Незалежності, 146, 148а (а.с.7 т.2).
Зазначені містобудівні умови і обмеження видані позивачу з урахуванням генерального плану м.Івано-Франківська, розробленого у 1991 році державним інститутом проектування міста “Діпромісто” (коригування відбулось в 2000 році на розрахунковий термін до 2026 року) та зазначено, що функціональне призначення земельної ділянки згідно генерального плану міста - території зелених насаджень загального користування (проектний стан).
У робочому проекті, доданому позивачем до заяви від 21.02.2017 року про надання дозволу на виконання будівельних робіт зазначено, що вищевказані земельні ділянки у відповідності до генерального плану м.Івано-Франківська знаходяться в зоні багатоквартирної житлової забудови.
Згідно Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженого наказом Державного комітету України із земельних ресурсів 23.07.2010 №548, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.11.2010 року за №1011/18306, за видом цільового призначення земельна ділянка для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку відноситься за основним цільовим призначенням до категорії земель житлової та громадської забудови, а земельна ділянка за видом цільового призначення зелених зон і насаджень міст та інших населених пунктів за основним цільовим призначенням відноситься до земель рекреаційного призначення.
Таким чином, робочий проект „Багатоквартирний житловий будинок з вбудованими закладами громадського призначення на вул. Незалежності, 146, 148а в м.Івано-Франківську” містить дані щодо призначення земельної ділянки відмінні від даних містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки м.Івано-Франківськ, вул. Незалежності, 146, 148а, тобто наявні недостовірні дані.
За наведених вище обставин, суд не вбачає правових підстав для скасування оскаржуваного рішення.
Стосовно тверджень представника позивача, що у рішенні не вказано положення нормативно-правового акту, вимоги якого порушено, суд зазначає наступне.
У відповідності до Примірного положення про органи державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.08.2015 року №671, орган державного архітектурно-будівельного контролю утворюється як структурний підрозділ Київської та Севастопольської міськдержадміністрації та як виконавчий орган сільської, селищної, міської ради (п.1 Положення).
Основним завданням органу держархбудконтролю є здійснення відповідно до закону державного архітектурно-будівельного контролю, виконання дозвільних та реєстраційних функцій у сфері містобудівної діяльності (п.3 Положення).
Як слідує із змісту рішення від 14.06.2017 року про скасування дії дозволу на виконання будівельних робіт № ІФ 114170591210 від 28.02.2017 року підставами для його прийняття стало те, що дозвіл на виконання будівельних робіт виданий з порушенням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності. Рішення про видачу дозволу прийнято з порушенням ч.3 Примірного положення про органи державного архітектурно-будівельного контролю, оскільки замовником подано недостовірні дані в частині використання земельної ділянки.
На переконання суду, відсутність в оскаржуваному рішенні більш детальної вказівки на нормативно-правовий акт, вимоги якого порушено, при зазначені суті вчиненого порушення, не може бути самостійною підставою для визнання незаконними дій відповідача у прийнятті зазначеного рішення та його скасування.
Також, суд не погоджується із твердженнями позивача про те, що відповідачем необґрунтовано застосовано захід реагування – скасування рішення, а не його зупинення, оскільки у відповідності до пункту 32 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.08.2015 року №698 рішення об’єкта нагляду, яке порушує вимоги законодавства у сфері містобудівної діяльності, зупиняється у разі можливості усунення виявлених порушень, що в даному випадку виключено.
Крім наведеного, суд вважає за необхідне зазначити, що на час прийняття рішення по справі ОСОБА_7 умови та обмеження забудови земельної ділянки м.Івано-Франківськ, вул. Незалежності, 146, 148а скасовані.
Враховуючи вищенаведене, на підставі аналізу норм законодавства та наданих доказів, суд приходить до переконання, що позовні вимоги не підлягають до задоволення.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ВИРІШИВ:
В задоволенні позову відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Відповідно до статей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається через Івано-Франківський окружний адміністративний суд або безпосередньо до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя Біньковська Н.В.
Рішення складене в повному обсязі 19 січня 2018 р.
Судове рішення № 71683628, Івано-Франківський окружний адміністративний суд було прийнято 11.01.2018. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 809/1050/17. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: