Ухвала суду № 71683508, 19.01.2018, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ПРО ВІДМОВУ У ЗАБЕЗПЕЧЕННІ АДМІНІСТРАТИВНОГО ПОЗОВУ

19 січня 2018 року

Справа № 808/107/18

м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Калашник Ю.В., розглянувши заяву Публічного акціонерного товариства «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» про забезпечення позову у адміністративній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» до Міністерства екології та природних ресурсів України про визнання бездіяльності протиправною та зобов’язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

05.01.2018 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» (далі - позивач) до Міністерства екології та природних ресурсів України (далі - відповідач), в якому позивач просить:

визнати бездіяльність відповідача в частині не прийняття рішення стосовно заяви позивача про видачу дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами ДТЕК ПРИДНІПРОВСЬКА ТЕС, зареєстрованої під номером 32651/10-17 від 15.12.2017;

зобов’язати відповідача видати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами ДТЕК ПРИДНІПРОВСЬКА ТЕС.

18.01.2018 позивач звернувся до суду із заявою про забезпечення позову шляхом:

заборони Державній екологічній інспекції України, її територіальним органам та іншим органам, які здійснюють контроль в сфері дотримання вимог природоохоронного законодавства, здійснювати заходи державного нагляду (контролю) в частині перевірки дотримання вимог та умов дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами від 25.12.2015 № 121013814-1086 до набрання законної сили судовим рішенням у справі №808/107/18;

заборони Державній екологічній інспекції України та її територіальним органам з 01.01.2018 нараховувати ПАТ «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» збитки за наднормативні викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, виходячи з дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами від 25.12.2015 № 121013814-1086 до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 808/107/18.

На обґрунтування вказаної заяви посилається на приписи п. 4 ч. 1 ст. 151 КАС України та вказує, що виходячи із положень наведеної статті, однією з підстав забезпечення позову, зокрема, є заборона іншим особам вчиняти дії, що стосується предмета спору.

Так позивач вказує, що ПАТ «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» отримано від Державної екологічної інспекції України, в особі державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області, припис від 11.01.2018 № 4-189-73 про надання інформації про час роботи джерел викидів ДТЕК ПРИДНІПРОВСЬКА ТЕС для нарахування збитків, при цьому, розмір збитків може сягнути близько тридцяти мільйонів гривень. Вжиття екологічною інспекцією таких заходів як тимчасова заборонена (зупинення) або припинення господарської діяльності підприємства, призведе до простою робітників підприємства, кількість яких станом на 17.01.2018 складає 1160 чоловік, невиплати заробітної плати, а також до порушення стабільності теплопостачання споживачів в опалювальний період лівобережної частини міста Дніпра. У разі видачі Міністерством екології та природних ресурсів України дозволу на викиди забруднюючих речовин, Державна екологічна інспекція України не мала б підстав для перевірки, нарахування та стягнення з ПАТ «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» будь-яких збитків. На думку позивача, відповідачем фактично штучно створено передумови для застосування до позивача економічних санкцій, адже позивач зобов’язаний діяти у відповідності до вимог Дозволу, Закону України «Про охорону атмосферного повітря», Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», але в той же час він фактично не має можливості та законодавчо встановленого підґрунтя для виконання покладених на нього державою обов’язків. Невжиття заходів забезпечення позову, про які позивач просить, може призвести та ймовірно призведе, враховуючи вимоги припису від 11.01.2018 № 4-189-73, до негативних наслідків для підприємства у вигляді нарахування збитків, та можливо призупинення діяльності ДТЕК ПРИДНІПРОВСЬКА ТЕС.

Приймаючи рішення про забезпечення позову, суд оцінює наявність обставин, що зумовлює винесення відповідної ухвали, з урахуванням доказів, що містяться в матеріалах справи та керуючись законом.

Відповідно до частини першої статті 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Частиною 2 цієї статті встановлено, що забезпечення позову допускається як до пред’явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Тобто, забезпечення адміністративного позову – це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи визначених законом заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.

Статтею 150 КАС України визначено вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а суд повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи існує хоча б одна з названих підстав, і оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

В розумінні наведеної норми закону, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв’язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги; ймовірності ускладнення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушення у зв’язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є у часниками даного судового процесу.

Аналіз змісту вказаних норм свідчить про те, що суд може забезпечити адміністративний позов лише за наявності 2 обов’язкових умов: існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі та якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» в тій частині, яка стосується загальних положень застосування забезпечення позову, а також Постанови Пленуму Вищого адміністративного Суду України від 06 березня 2008 року № 2 «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства під час розгляду адміністративних справ» при розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з’ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Аналізуючи приписи викладених вище норм законодавства, суд звертає увагу позивача, що необхідною передумовою вжиття заходів забезпечення адміністративного позову є існування очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю, а також вірогідність того, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

В той же час, позивачем не надано доказів того, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Так, суд звертає увагу позивача на те, що у позовній заяві позивач оскаржує бездіяльність відповідача в частині не прийняття рішення стосовно заяви позивача про видачу дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами ДТЕК ПРИДНІПРОВСЬКА ТЕС, зареєстрованої під номером 32651/10-17 від 15.12.2017 та просить суд зобов’язати відповідача видати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами ДТЕК ПРИДНІПРОВСЬКА ТЕС. В той же час, у клопотанні про забезпечення адміністративного позову позивач просить суд заборонити Державній екологічній інспекції України, її територіальним органам та іншим органам, які здійснюють контроль в сфері дотримання вимог природоохоронного законодавства, здійснювати заходи державного нагляду (контролю) в частині перевірки дотримання вимог та умов дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами від 25.12.2015 № 121013814-1086 до набрання законної сили судовим рішенням у справі №808/107/18 та заборони Державній екологічній інспекції України та її територіальним органам з 01.01.2018 нараховувати ПАТ «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» збитки за наднормативні викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, виходячи з дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами від 25.12.2015 № 121013814-1086 до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 808/107/18. Тобто, у заявленому клопотанні вимоги позивача не стосуються заявлених у позові вимог, оскільки позивач просить заборонити Державній екологічній інспекції України здійснювати відповідні заходи в частині перевірки дотримання вимог та умов дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами від 25.12.2015 № 121013814-1086, та відповідно нараховувати позивачу збитки за наднормативні викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

Таким чином, заява про забезпечення позову за своєю суттю та способом забезпечення не відповідає предмету позовних вимог викладених у позовній заяві.

Відтак, судом підстав для задоволення заяви позивача про забезпечення позову не встановлено. За таких обставин суд вважає заяву такою, що не підлягає задоволенню.

Відповідно ч.1 ст.154 КАС України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Керуючись ст. ст. 150, 151, 154 КАС України, суд –

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» про забезпечення позову відмовити.

Копію даної ухвали направити позивачу.

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили у строк та порядок визначений ст.ст.251, 256, 295 КАС України.

Ухвала суду першої інстанції оскаржується у строк та порядок встановлений ст.ст.251, 295 КАС України.

Суддя Ю.В.Калашник