Ухвала суду № 71681016, 29.01.2014, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження № 22-ц/785/1494/14

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Суворов В. О.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.01.2014 року м. Одеса

Судова колегія судової палати в цивільних справах апеляційного суду Одеської області

в складі:

головуючого - Суворова В.О.

суддів - Черевко П.М.

- ОСОБА_2

при секретарі – Добряк Н.І.

з участю: представника апелянта-Архипова Д.О., представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду Одеської області цивільну справу за апеляційною скаргою представника Приватного акціонерного товариства «Миколаївський експертно-технічний центр»- ОСОБА_5 на рішення Приморського районного суду міста Одеси від 09 вересня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_3 до Приватного акціонерного товариства «Миколаївський експертно-технічний центр» про стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку по день фактичного розрахунку , -

ВСТАНОВИЛА:

23 серпня 2012 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом, який уточнив 09 вересня 2013 року. Обґрунтовуючи свої вимоги позивач вказує, що знаходився в трудових відносинах з відповідачем. 01 червня 2010 року він звільнився з ВАТ «Миколаївський експертно-технічний центр» з займаної посади за власним бажанням, але в порушення ст.ст.47,116,117 КЗпП України відповідач провів розрахунок лише 03 вересня 2013 року. У зв’язку з викладеним просить стягнути середній заробіток за час затримки вплати розрахунку.

Представник відповідача позов не визнав, вказуючи, що позивач в день звільнення не працював, вимог про розрахунок не пред’являв та має право на кошти розрахунку після пред’явлення вимоги про розрахунок.

Рішенням суду першої інстанції від 09 вересня 2013 року позов ОСОБА_3 до ПАТ«Миколаївський експертно-технічний центр» про стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку - задоволений.

Стягнуто з ПАТ «Миколаївський експертно-технічний центр» на користь ОСОБА_3 середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку в розмірі 77701,82 грн.

Стягнуто з ПАТ «Миколаївський експертно-технічний центр» на користь держави суму судового збору в розмірі 777 грн. 02 коп.

В апеляційній скарзі представника ПАТ «Миколаївський експертно-технічний центр»-ОСОБА_5 ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції в зв’язку з порушенням норм матеріального і процесуального права та ухвалення нового рішення, яким просить відмовити в задоволенні позову.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність рішення суду в межах вимог скаржника і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Суд першої інстанції ухвалюючи рішення про задоволення позову виходив з того, що відповідач при звільненні позивача не провів з ним розрахунок в порядку, передбаченому ст. 47,116,117 КЗпП України.

Судова колегія погоджується з вказаним висновком з наступних підстав.

Відповідно до ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Особи, винні в порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством (ст. 265 КЗпП України).

Згідно з ч. 1 ст. 116, ч. 1 ст. 117 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

В разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Відповідно до п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24 грудня 1999 року "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці" установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред'явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при непроведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що позивач відповідно до наказу №1-к від 08 січня 2009 року з дня видання наказу по 01 червня 2010 року працював на посаді директора Одеської філії ВАТ «Миколаївський експертно-технічний центр», з якої був звільнений на підставі заяви за власним бажанням на підставі ст.38 КЗпП.

При звільненні відповідач не провів розрахунок з позивачем , що підтверджується довідкою від 14 серпня 2012 року , відповідно до якої заборгованість по заробітній платі станом на 06.08.2012 року складає 7198,78 грн.

Відповідачем заборгованість по заробітній платі була виплачена позивачу 03 вересня 2013 року. Суд першої інстанції вірно визначився з розміром середньої заробітної плати на підставі пункту восьмого розділу 4 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №100 від 08 лютого 1995 року, відповідно до якого середня заробітна плата позивача на день складає 94 грн. 99 коп. Затримка виплати розрахунку склала 818 днів. Таким чином, суд першої інстанції вірно провів розрахунок, відповідно до якого на користь позивача підлягає стягненню 94,99 (середня заробітна плата на день) х 818(кількість днів) = 77701,82 грн.

Доводи апелянта про те , що рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення з тих підстав, що суд першої інстанції не врахував, що позивач в день звільнення не працював, та в наступні дні не вимагав провести розрахунок , не заслуговують на увагу, оскільки в відповідності до ст. 60 ЦПК України доказів на обґрунтування своїх доводів не надав. Крім того, його довід спростовується записами у трудовій книжки ,копією наказу про звільнення позивача, відповідно до якого позивача звільнено саме 01 червня 2010 року.

Враховуючи все вищевикладене, колегія вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307 ч. 1 п. 1, 308, ст. ст. 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області -

ухвалила:

Апеляційну скаргу представника Приватного акціонерного товариства «Миколаївський експертно-технічний центр»- ОСОБА_5 - відхилити.

Рішення Приморського районного суду міста Одеси від 09 вересня 2013 року – залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів з дня набрання законної сили.

Судді апеляційного суд Одеської області ОСОБА_6

ОСОБА_2

ОСОБА_7