Рішення № 71679679, 12.01.2018, Олександрівський районний суд Кіровоградської області

Копія

Справа № 397/740/17

н/п : 2/397/27/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12.01.2018 року Олександрівський районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді - Отян О.В.,

при секретарі - Рум»янцевій О.І.,

за участю: представників позивачів – ОСОБА_1 , ОСОБА_2,

представника відповідача – ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду сел. Олександрівка цивільну справу за позовом ОСОБА_4 та ОСОБА_5 до товариства з обмеженою відповідальністю «Агроконтракт-Н», третя особа на стороні відповідача, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору - відділ Держгеокадастру у Олександрівському районі Кіровоградської області та Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, про визнання пункту договору оренди земельної ділянки недійсним та встановлення строку дії договору ,-

в с т а н о в и в :

Позивачі звернулися до суду з позовом з подальшими уточненнями про визнання недійсним п.9 договору №109 оренди земельної ділянки від 03.12.2007 року, укладеного між ОСОБА_6 та товариством з обмеженою відповідальністю «Агроконтракт-Н», зареєстрованого у Олександрівському офісі КРФ ДП «ЦДЗК» за № 041037900043 від 15.12.2010 року в частині «починаючи з дати його державної реєстрації»; визнання недійсним п.9 договору №139 оренди земельної ділянки від 03.12.2007 року, укладеного між ОСОБА_7 та товариством з обмеженою відповідальністю «Агроконтракт-Н», зареєстрованого у Олександрівському офісі КРФ ДП «ЦДЗК» за № 041037900069 від 15.12.2010 року в частині «починаючи з дати його державної реєстрації» та визначити кінцевий термін дії договорів оренди земельної ділянки – 03.12.2017 рік.

Підставою є те, що за домовленістю між сторонами договори було укладено на 10 років. Дія договорів закінчується 03.12.2017 року. Після проведення його державної реєстрації позивачам примірники договорів не надано. Від відповідача отримали інформацію, що строк дії договорів до 2020 року, так як вони були зареєстровані у 2010 році. Ознайомившись з копіями договорів, що були отримані у відділі Держгеокадастру Олександрівського району, встановили, що п.9 був змінений - замість «договір укладено на 10 років. Дія договору закінчується 03.12.2017 року» зазначено «договір укладено на 10 років, починаючи з дати його державної реєстрації». Відповідач одноособово у 2009 році перед реєстрацією договорів підмінив 1-й аркуш (бланк) договорів, таким чином внісши в них бажані для себе виправлення в строк дії договорів.

Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнав та пояснив, що твердження позивачів про те, що 1-ий аркуш договорів був замінений є безпідставним та необґрунтованим. Заміна 1-го аркуша договорів не проводилася. При укладанні договорів сторони дійшли згоди щодо їх істотних умов, у тому числі – строку договорів оренди та початок його перебігу. Хоч оспорювані договори були підписані у 2007 році, але орендодавці знали, що дія попереднього договору від 2004 року закінчується лише наприкінці 2009 року. Крім того, згідно журналу реєстрації договорів, власники земельних ділянок після державної реєстрації своєчасно отримали свої примірники договорів – у січні-лютому 2011 року. Просить застосувати сплив строку позовної давності. Умови договорів виконуються, власники земельних ділянок своєчасно отримують орендну плату.

Представники третіх осіб зі сторони відповідача, що не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору – у судове засідання не з’явилися, надали заяви про розгляд справи за їх відсутності, при винесенні рішення покладається на розсуд суду, а тому суд вважає за можливе провести слухання справа без їх участі (а.с.30, 78, 163, 190).

Суд, заслухавши сторони, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

ОСОБА_6 є власником земельної ділянки кадастровий №3520586000:02:000:0314, площею – 6,05 га, розташованої на території Родниківської сільської ради Олександрівського району, згідно Державного акту на право приватної власності на землю серія Р3 №437124 від 25.05.2003 року (а.с.10, 98).

ОСОБА_7 є власником земельної ділянки кадастровий №3520586000:02:000:0308, площею – 7,07 га, розташованої на території Родниківської сільської ради Олександрівського району, згідно Державного акту на право приватної власності на землю серія Р3 №437118 від 25.05.2003 року (а.с.17, 102).

03.12.2007 року між ОСОБА_6 та товариством з обмеженою відповідальністю «Агроконтракт-Н» укладено договір №109 оренди земельної ділянки, який зареєстрований у Олександрівському офісі КРФ ДПМ»ЦДЗК» за №041037900043 від 15.12.2010 року (а.с.8-9, 96-99).

03.12.2007 року між ОСОБА_7 та товариством з обмеженою відповідальністю «Агроконтракт-Н» укладено договір №139 оренди земельної ділянки, який зареєстрований у Олександрівському офісі КРФ ДПМ»ЦДЗК» за №041037900069 від 15.12.2010 року (а.с.15-16, 100-103).

Згідно п.п.9,43 вказаних договорів - договір укладено на 10 років, починаючи з дати його державної реєстрації після підписання сторонами.

На звороті 1-го аркуша внизу є текст з інформацією щодо його друку - « Друк «Імекс-ЛТД», м.Кіровоград , вул.Декабристів,29, тел.(0522)32-17-05,22-79-30 ЗН 6331-09» .

Згідно акту приймання-передачі земельної ділянки від 03.12.2007 року( зворот а.с.9, 99) орендодавець передає, а керівник ТОВ «Агроконтракт-Н» приймає земельну ділянку №314, розташовану на території Родниківської сільської ради терміном на 10 років для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на підставі договору оренди №109 від 03.12.2007 року.

Згідно акту приймання-передачі земельної ділянки від 03.12.2007 року( зворот а.с.16, 103) орендодавець передає, а керівник ТОВ «Агроконтракт-Н» приймає земельну ділянку №308, розташовану на території Родниківської сільської ради терміном на 10 років для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на підставі договору оренди №139 від 03.12.2007 року.

При візуальному огляді оригіналів договорів з актом встановлено, що рукописний текст заповнений різним почерком та кольором пасти.

Згідно повідомлення ТОВ «Імекс-ЛТД» (а.с.81) заказ – наряд №ЗН 6331-09 був сформований 09.12.2009 року на замовлення ТОВ «Агроконтракт-Н» з двостороннім друком першого аркушу договорів оренди. Перша сторінка наданих для огляду договорів оренди є продукцією їх товариства відповідно до заказ-наряду №6331-09, на яких внесені прізвища ОСОБА_6 та ОСОБА_7 До внесених змін в рукописному вигляді на друкованій продукції ТОВ «Імекс-ЛТД» відношення не має.

Згідно висновку експерта №731/732/17-27 судово-технічної експертизи документів від 14.11.2017 року (а.с.113-128) :

п.1. Друковані тексти 2-х аркушів договору №109 оренди земельної ділянки від 03.12.2007 року, укладеного між ОСОБА_6 та ТОВ «Агроконтракт-Н» та договору №139 оренди земельної ділянки від 03.12.2007 року, укладеного між ОСОБА_7 та ТОВ «Агроконтракт-Н» надруковані на двох різних друкарських машинах :

-лицевої та зворотної сторін 1-го аркуша кожного договору надруковані на різографі - друкарській машині, робота якої базується на використанні способу трафаретного друку;

-лицевої та зворотної сторін 2-го аркуша кожного договору надруковані на друкарській машині, робота якої базується на використанні способу офсетного друку.

п.2. Рукописні записи (тексти) 2-х аркушів зазначених договорів виконані 3-ма різними кульковими ручками (на 1-му аркуші у вступній частині та у п.3 – однією кульковою річкою, на 1-му аркуші у п.6 тп п.10 – другою кульковою ручкою, на 2-му аркуші в колонці «орендодавець» - третьою кульковою ручкою);

п.3. Слідів заміни 1-их аркушів, шляхом заміни посвідчувального підпису «пронумеровано, прошнуровано та закріплено печаткою» (відривання, переклеювання) та повторного перешивання аркушів вказаних договорів, не встановлено.

п.4. Замінювався 1-ий аркуш, а після того аркуші прошивалися стрічкою білого кольору й скріплювались паперовою біркою з друкованим текстом «Прошнуровано і закріплено печаткою ___ листів», підписом та відтиском круглої печатки ТОВ «АГРОКОНТРАКТ-Н».

Згідно журналу реєстрації договорів оренди земельних ділянок ТОВ «Агроконтракт-Н» по Родниківському відділенню 2010 рік ( а.с.38-40) у графі «№ договору п/п» під №109, що співпадає з номером оспорюваного договору зазначено прізвище ОСОБА_6,№ ділянки, її площу, та у графі підпис від його імені міститься підпис. Відомості відносно ОСОБА_7А відсутні.

Однак, вказаний журнал має назву реєстрації договорів оренди, а не їх видачі; нумерація запису у ньому здійснювалася відповідно номера договору, що підтверджує, що це саме є журналом реєстрації договорів, а не їх отримання; у журналі відсутні графи з інформацією за що стоїть підпис від імені позивача та дата проставлення підпису.

Відносини, що склалися між сторонами суд відносить до правовідносин, що виникають внаслідок укладання правочинів, у тому числі договору оренди земельної ділянки та земельних правовідносин щодо захисту прав на землю, та вважає за необхідне керуватися главою 16 ЦК України «Правочини», ЗК України, Законом України «Про оренду землі».

Згідно ч.ч.1,3 ст.215, ч.ч.3,5 ст.203 ЦК України – підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) наступних вимог:волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі . Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно ч.1 ст.16 Закону «Про оренду землі» - укладення договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності здійснюється за згодою орендодавця та особи, яка згідно із законом вправі набувати право оренди на таку земельну ділянку.

Виходячи з викладеного , суд приходить до наступного висновку.

03.12.2007 року між ОСОБА_6 та відповідачем укладено договір №109 оренди земельної ділянки від 03.12.2007 року, зареєстрований у Олександрівському офісі КРФ ДПМ»ЦДЗК» за №041037900043 від 15.12.2010 року, кадастровий № 3520586000:02:000:0314, площею – 6,05 га, розташованої на території Родниківської сільської ради Олександрівського району, належної позивачу ОСОБА_6, згідно Державного акту на право приватної власності на землю серія Р3 №437124 від 25.05.2003 року.

03.12.2007 року між ОСОБА_7 та відповідачем укладено договір №139 оренди земельної ділянки від 03.12.2007 року, зареєстрований у Олександрівському офісі КРФ ДПМ»ЦДЗК» за №041037900069 від 15.12.2010 року, кадастровий № 3520586000:02:000:0308, площею – 7,07 га, розташованої на території Родниківської сільської ради Олександрівського району, належної позивачу ОСОБА_7, згідно Державного акту на право приватної власності на землю серія Р3 №437118 від 25.05.2003 року.

Представник позивача зазначає підставою визнання пункту 9 вказаних договорів недійсним відсутність волевиявлення позивачів, оскільки відповідач самовільно змінив їх умови, замінивши 1-у сторінку договорів, яка першопочатково містила інший зміст.

Вказане підтверджує і висновок експерта №731/732/17-27 судово-технічної експертизи документів від 14.11.2017 року, де зазначено, що друковані тексти 2-х аркушів договору №109 оренди земельної ділянки від 03.12.2007 року, укладеного між ОСОБА_6 та ТОВ «Агроконтракт-Н» та договору №139 оренди земельної ділянки від 03.12.2007 року, укладеного між ОСОБА_7 та ТОВ «Агроконтракт-Н» надруковані на двох різних друкарських машинах: 1-а - на різографі - друкарській машині, робота якої базується на використанні способу трафаретного друку ; а 2-а - на друкарській машині, робота якої базується на використанні способу офсетного друку. Замінювався 1-ий аркуш, а після того аркуші прошивалися стрічкою білого кольору й скріплювались паперовою біркою з друкованим текстом «Прошнуровано і закріплено печаткою ___ листів», підписом та відтиском круглої печатки ТОВ «АГРОКОНТРАКТ-Н».

А тому, у судовому засіданні було доведено, що відповідачем після підписання оспорюваних договорів позивачами перед їх направленням для проведення державної реєстрації було замінено 1-й аркуш без повідомлення та їх згоди, чим було порушено права позивачів як власників земельних ділянок щодо вільного розпорядження ними.

На даний час встановити який вигляд мав 1-й аркуш до їх заміни на момент підписання сторонами договорів оренди земельної ділянки, не представляється можливим.

Згідно ч.3 ст.203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Як вольова дія, правочин являє собою поєднання волі та волевиявлення. Воля сторін полягає в їхній згоді взяти на себе певні обов'язки, вона повинна бути взаємною, двосторонньою і спрямованою на досягнення певної мети.

Оскільки відповідно до ч.1 ст.202, ч.3 ст.203 ЦК України головним елементом договору (правочину) є вільне волевиявлення та його відповідність внутрішній волі сторін, які спрямовані на настання певних наслідків, тому суд приходить до висновку про відсутності вільного волевиявлення позивачів на укладення договорів на вказаних у них умовах та невідповідність їх внутрішній волі.

Правочин, який має дефект волі і волевиявлення його учасника, порушує суб'єктивні права останнього (право власності, право свободи договору), а тому порушене право підлягає захисту у спосіб вказаний у передбачений законом, ст.ст.215, 216 ЦК України, спосіб.

Встановлені судом обставини спростовують презумпцію правомірності правочину, встановлену ст. 204 ЦК України.

Враховуючи наведене, суд знаходить обґрунтованими вимоги позивачів та вважає за необхідне частково задовольнити позов. А саме, визнати недійсним пункт 9 в частині «починаючи з дати його державної реєстрації» наведених оспорюваних договорів, так як даний пункт договорів в такій редакції, викладений за відсутності волевиявлення орендодавців.

Відповідно до уточненого позову, додатковою позовною вимогою позивачі просять визначити кінцевий термін дії договорів оренди земельної ділянки – 03.12.2017 рік.

Суд приходить до висновку, що вказана позовна вимога не може бути задоволеною з наступних обґрунтувань.

Так, підставою вказаної вимоги позивачі зазначають те, що з виконанням рішення по аналогічним справам, де прохальна частина позовної заяви викладена аналогічно до даної, виникли проблеми з виконанням рішення суду. Державний реєстратор, вносить відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, але інформацію про реєстрацію іншого речового права залишає, пояснюючи це тим, що в рішенні суду конкретно не зазначений кінцевий термін договору оренди, тому є незрозумілим для тих, хто зобов’язаний до закону його виконувати, так як допускає кілька варіантів тлумачення рішення суду. Відповідно до п.8 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судове рішення у цивільній справі» зазначено, що ухвалене у справі рішення має бути гранично повним, ясним, чітким.

Однак, відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Суд не може взяти до уваги доводи представника позивача про невиконання рішень суду по справі за аналогічними позовами, оскільки доказів зазначеного суду надано не було. До того ж, стороні позивачів необхідно доводити порушення прав позивачів конкретно щодо даної справи, а не інших аналогічних, учасником яких позивачі не являються.

А тому, суд приходить до висновку, що стороною позивачів не доведено порушення права позивачів, що викликає потребу у визначенні строку дії договору оренди землі, відповідно – у задоволенні вказаної позовної вимоги слід відмовити.

Суд не погоджується з доводами представника відповідача про те, що позивачами був пропущений строк позовної давності, оскільки жодного документу, який містить дату отримання позивачами їх примірника договорів після державної реєстрації суду надано не було. Строк позовної давності необхідно рахувати з часу отримання позивачами примірників оспорюваних договорів, тобто з 10.05.2017 року (а.с.13, 19).

У даному випадку позивачі об’єктивно не могли бути проінформовані про заміну аркушу договорів оренди їх земельної ділянки , а тому саме з часу обізнаності позивачів і необхідно рахувати перебіг строку позовної давності.

Також позивачі просять стягнути з відповідача понесені ними витрати на правову допомогу в розмірі 5000 гривень кожен.

Суд приходить до висновку , що вказана вимога підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так , цивільний позов був поданий до суду за дії попереднього ЦПК України , який з 15.12.2017 року втратив чинність.

Згідно ч.3 п.2 ст.79 ЦПК України (діяв до 15.12.2017 року) - до витрат, пов'язаних з розглядом судової справи, належать витрати на правову допомогу.

Згідно ч.1 ст.84 ЦПК України (діяв до 15.12.2017 року) – до витрат на правову допомогу відносяться витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права.

Згідно ч.1 ст.88 ЦПК України (діяв до 15.12.2017 року) - стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Згідно ст.1 Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» - розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, а в адміністративних справах - суб'єктом владних повноважень, не може перевищувати 40 відсотків прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.

Тобто , на час звернення до суду з позовом позивачі мали право при винесенні рішення суду на відшкодування правової допомоги .

Однак , з 15.12.2017 року діє новий ЦПК України, положення ч.1, п.1 ч.2 ст. 133 , ч.1 ст. 137 якого до судових витрат відносять лише витрати на професійну правничу допомогу адвоката.

Представники позивачів адвокатами не являються.

Крім того , Закон України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» втратив чинність з 15.12.2017 року,згідно із Законом України від 03.10.2017 року N 2147-VIII.

Згідно ч.3 ст.3 ЦПК України ( діє з 15.12.2017 року) - провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно п.9 ч.1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України ( діє з 15.12.2017 року) - справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Представник відповідача заперечує щодо стягнення з відповідача витрат на правову допомогу, посилаючись на наведені вище обставини.

Однак , згідно ч.4 ст.3 ЦПК України ( діє з 15.12.2017 року) - закон, який встановлює нові обов'язки, скасовує чи звужує права, належні учасникам судового процесу, чи обмежує їх використання, не має зворотної дії в часі.

Зазначене правило, закріплене і в статті 58 Конституції України, за якою закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії у часі, що однозначно розуміється як початок дії закону з моменту набрання ним чинності і припинення з утратою чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Конституційний Суд України Рішенням від 9 лютого 1999 року у справі N 1-7/99 конкретизував зазначений принцип, указавши, що положення частини першої статті 58 Конституції України щодо "незворотності" дії законів та інших нормативно-правових актів необхідно розуміти так, що воно стосується людини і громадянина (фізичної особи).

При цьому суд зазначив, що цей конституційний принцип не може поширюватись на закони та інші нормативно-правові акти, які пом'якшують або скасовують відповідальність юридичних осіб. Проте надання зворотної дії в часі таким нормативно-правовим актам може передбачатися шляхом прямої вказівки про це в законі або іншому нормативно-правовому акті.

Витрати на правову допомогу представників позивачів склали по 5000 грн. з кожного позивача ,що підтверджується прибутковим касовим ордером №44 від 12.05.2017 року та квитанцією до нього , квитанцією до прибуткового касового ордеру №45 від 12.05.2017 року (а.с.170-171, 176 ).

Прожитковий мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року, згідно Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» , складає 1600 грн. 40% від 1600 грн. становить 640 грн.( максимальний розмір оплати за годину роботи представника позивача ).

Загалом представники приймали участь у судових засіданнях тривалістю – понад 2 години , просять відшкодувати їх представництво у суді лише за 2 години. Також зазначають ще 8 годин, коли вони надавала правову допомогу під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням (опрацювання матеріалів законодавчої бази та матеріалів до позову , формування правової позиції, отримання додаткових матеріалів та інформації для справи, підготовка позовної заяви з додатками та направлення їх до суду) , тобто загалом – 10 годин.

Зменшили погодинну оплату їх праці з 640 грн. до 500 грн., враховуючи майновий стан позивачів. Тобто, за 10 годин їх роботи розмір компенсації витрат на правову допомогу становить по 5000 грн. на кожного позивача.

А тому, враховуючи викладене, вимоги позивачів про стягнення з відповідача понесених витрат на правову допомогу підлягають задоволенню у розмірі ? частини відповідно до задоволених позовних вимог (1-а - підлягає задоволенню, 2-а - відмові) .

Згідно ст.141 ЦПК України - судові витрати,що складаються з судового збору, понесені позивачами, необхідно стягнути з відповідача пропорційно до задоволених позовних вимог.

Так, оскільки позовні вимоги щодо визнання недійсним пункту договорів підлягають задоволенню, то сплачений, відповідно до Закону України «Про судовий збір», судовий збір необхідно стягнути з відповідача на користь позивачів.

Однак, позивачами було сплачено розмір судового збору у більшому розмірі, ніж встановлено наведеним Законом, а саме - 673 грн. 00 коп., замість - 640 грн.00 коп.

Тому, стягненню з відповідача на користь позивачів підлягає розмір судового збору, що встановлений наведеним Законом, у розмірі 640 грн. 00 коп. кожному.

Також з відповідача на користь кожного позивача необхідно стягнути ? частину ( відповідно до задоволених позовних вимог :1 - підлягає задоволенню, 2- відмові) розміру вартості проведення експертизи, що становить 3125 грн. 95 коп. ( а.с.172,177).

А загалом, стягненню з відповідача на користь кожного позивача підлягає 4062 грн. 98 коп. понесених судових витрат (5000 грн. 00 коп. + 3125 грн.95 коп./ 2 ).

У задоволенні позовної вимоги щодо встановлення строку дії договорів необхідно відмовити. Позивачі при її заявленні не сплатили судовий збір, тому при винесенні рішення не сплачений судовий збір підлягає стягненню з позивачів на користь держави у розмірі 640 грн.00 коп. - 33 грн. 00 коп. ( розмір зайво сплаченого судового збору за 1-ю вимогою) = 607 грн. 00 коп.

Керуючись ст.ст. 12,13, 265 ЦПК України, суд ,-

В И Р І Ш И В :

Задовольнити частково позов ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

Визнати недійсним пункт 9 в частині «починаючи з дати його державної реєстрації» договору №109 оренди земельної ділянки від 03.12.2007 року, укладеного між ОСОБА_4 та товариством з обмеженою відповідальністю «Агроконтракт-Н», зареєстрованого у Олександрівському офісі КРФ ДП «ЦДЗК» за №041037900043 від 15.12.2010 року.

Визнати недійсним пункт 9 в частині «починаючи з дати його державної реєстрації» договору №139 оренди земельної ділянки від 03.12.2007 року, укладеного між ОСОБА_5 та товариством з обмеженою відповідальністю «Агроконтракт-Н», зареєстрованого у Олександрівському офісі КРФ ДП «ЦДЗК» за №041037900069 від 15.12.2010 року.

В іншій частині позову - відмовити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Агроконтракт-Н» судові витрати у розмірі 4062 гривні 98 копійок на користь ОСОБА_4.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави судовий збір у розмірі 607 гривень 00 копійок.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Агроконтракт-Н» судові витрати у розмірі 4062 гривні 98 копійок на користь ОСОБА_5.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави судовий збір у розмірі 607 гривень 00 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана сторонами протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення через Олександрівський районний суд до апеляційного суду Кіровоградської області.

Повний текст рішення складений 19.01.2018 року .

Позивачі :ОСОБА_4 , місце проживання: 27343, с.Родниківка Олександрівського району Кіровоградської області, ідентифікаційний номер –НОМЕР_1;

ОСОБА_5, місце проживання: 27343, с.Родниківка Олександрівського району Кіровоградської області , ідентифікаційний номер – НОМЕР_2 .

Представники позивачів : ОСОБА_1 , місце проживання : 25006, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер –НОМЕР_3;

ОСОБА_2 , місце проживання : 25491, АДРЕСА_2 , м. Кропивницький, ідентифікаційний номер – НОМЕР_4.

Відповідач: товариств з обмеженою відповідальністю «Агроконтракт-Н», місце знаходження: 25011, вул.Генерала Родимцева ,89, м.Кропивницький , КОД ЄДРПОУ 31095141.

Представник відповідача: ОСОБА_3,місце проживання : 27608, с.Черняхівка Кіровоградського району ,пров.Будьонного,13, ідентифікаційний номер – НОМЕР_5.

Треті особи : відділ Держгеокадастру у Олександрівському районі Кіровоградської області , код ЄДРПОУ – 3976763 ,місцезнаходження : 27300, вул.Островського,1г,смт.Олександрівка Кіровоградської області;

Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, код ЄДРПОУ – 3976763,місцезнаходження : 25030, вул.Академіка Корольова,26, м.Кропивницький.

Суддя : (підпис)

З оригіналом вірно.

Рішення набуло законної сили "__" ___2018 року та підлягає виконанню.

Оригінал рішення зберігається у справі №397/740/17.

Суддя Олександрівського районного суду

Кіровоградської області ОСОБА_8