Постанова № 71678633, 17.01.2018, Апеляційний суд Київської області

Справа № 355/1278/17 Головуючий у І інстанції Єременко В. М.Провадження № 22-ц/780/438/18 Доповідач у 2 інстанції Таргоній Д. О.Категорія 26 17.01.2018

ПОСТАНОВА

Іменем України

17 січня 2018 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого - судді Таргоній Д.О.,

суддів: Приходька К.П., Голуб С.А.,

за участі секретаря Дрозда Р.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на рішення Баришівського районного суду Київської області від 8 листопада 2017 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів,

УСТАНОВИЛА :

у вересні 2017 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом посилаючись на те, що згідно укладеного договору за № б/н від 05.03.2013 року відповідач отримала кредит у розмірі 500,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Відповідно до п. п. 2.1.1.2.3., 2.1.1.2.4 Умов та правил надання банківських послуг відповідач при укладенні договору про надання банківських послуг дав свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням Банку і Клієнт дає право банку в будь-який момент змінити (зменшити або збільшити) кредитний ліміт; підписання договору є прямою та безумовною згодою Позичальника щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого банком.

Відповідно до п.2.1.1.12.6 Умов та правил надання банківських послуг, Банк нараховує відсотки за користування кредитом в розмірі, встановленому «Тарифами банку», які викладені на банківському сайті, з розрахунку 360 календарних днів на рік, а також що п.1.1.3.2.3 Умов та правил надання банківських послуг передбачена можливість односторонньої зміни Тарифів та інших невідємних частин Договору, та що розмір відсоткової ставки за кредитом може змінюватися Банком за умови інформування позичальником шляхом надання виписки по картковому рахунку.

Банком належним чином виконані зобов'язання за кредитним договором, однак відповідач не виконує належним чином зобов'язання щодо своєчасного повернення банку грошових коштів для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору, у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість станом на 13.09.2017 року - 17015.79 грн., яка складається з наступного: 379.04 грн. заборгованість за кредитом; 12150.28 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 3200.00 -заборгованість з комісії та пеня за користування кредитом; 500.00 грн. - штраф (фіксована частина), 786.47 грн. - штраф (процентна складова).

Рішенням Баришівського районного суду Київської області від 8 листопада 2017 року позов було задоволено частково. Стягнуто із ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк заборгованість за кредитним договором №б/н від 28.05.2013 року на загальну суму 379 (триста сімдесят дев'ять) грн. 04 коп. та 1600 грн. 00 коп. судових витрат. У задоволенні іншої частини позовних вимог публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» відмовлено.

Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, ПАТ КБ «ПриватБанк» подано апеляційну скаргу, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. В доводах апеляційної скарги зазначає, що суд першої інстанції надав невірну оцінку доказам, поданим позивачем, та за відсутності заперечень відповідача на позов та доказів в їх підтвердження, став на бік відповідача, звільнивши таким чином його від майнової відповідальності. Апелянт зазначає, що відповідач не оскаржувала кредитний договір, навпаки, погодилась із ним, що підтверджується її особистим підписом в договорі, а також сплатою за користування кредитом в період часу з 03.02.2014 по 07.10.2014 року. Правильність проведення розрахунку заборгованості відповідачем також не спростовано, тому вважає, що суд першої інстанції безпідставно задовольнив позов частково.

На підставі викладеного, банк просив апеляційний суд скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог та ухвалити в цій частині нове рішення, яким позовну заяву задовольнити в повному обсязі, а в іншій частині рішення суду залишити без змін.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Задовольняючи позов частково в частині стягнення заборгованості по тілу кредиту в розмірі 379.04 грн. 00 коп. та відмовляючи в іншій частині позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що матеріали справи не містять доказів, які підтверджують факт ознайомлення позичальника з усіма істотними умовами договору, крім того позивач не надав суду докази, які б підтверджували, що саме ці Умови та Правила надання банківських послуг є складовою частиною укладеного між сторонами кредитного договору, і що саме ці Умови мав на увазі відповідач, підписуючи заяву позичальника.

Такий висновок суду відповідає обставинам справи та вимогам чинного законодавства.

З матеріалів справи вбачається і не заперечувалось відповідачем в суді апеляційної інстанції, що 05.03.2013 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2 було укладено договір № б/н у вигляді Анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку.

Згідно даним договором відповідач ОСОБА_2 отримала кредитні кошти у розмірі 500,00 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку «Універсальну».

Як вбачається зі змісту Анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку від 05.03.2013 року та Довідки про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна», ОСОБА_2 погодилась із тим, що дана заява разом із Памяткою клієнта, Умовами і Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами складає між нею та банком договір про надання банківських послуг, з яким вона ознайомилась і погоджується з його умовами.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач отримав від позивача кредит у розмірі 500 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну карту, однак позивачем не було доведено ту обставину, що відповідачем були підписані Умови та Правила надання банківських послуг, які є невід'ємною частиною до анкети-заяви.

З розрахунку заборгованості вбачається, що станом на 13.09.2017 року - 17015.79 грн., яка складається з наступного: 379.04 грн. заборгованість за кредитом; 12150.28 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 3200.00 -заборгованість з комісії та пеня за користування кредитом; 500.00 грн. - штраф (фіксована частина), 786.47 грн. - штраф (процентна складова).

Згідно зі статтею 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірах та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі (частина перша статті 1055 ЦК України).

За змістом статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до частини першої статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що в матеріалах справи відсутні відомості щодо укладання кредитного договору, в якому чітко визначено умови надання кредиту та його погашення.

А тому відповідно до ч. 1 ст. 77 ЦПК України анкета-заява не є належним доказом, який підтверджував би факт надання відповідачу кредиту з усіма істотними умовами та правилами надання банківських послуг.

В анкеті-заяві від 05.03.2013 року відповідач лише виявив бажання оформити на своє ім'я кредитний ліміт за платіжною карткою та погодив, що ця заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами становить між ним та банком договір про надання банківських послуг. Він ознайомився і погоджується з Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами банка, які були надані йому для ознайомлення в письмовій формі. Він зобов'язується виконувати вимоги Умов та Правил надання банківських послуг, а також регулярно знайомитися з їх змінами на сайті ПАТ КБ «ПриватБанк».

Натомість зазначені Умови не містять підпису відповідача. При цьому суд не встановив наявності належних і допустимих доказів, які б підтверджували, що саме ці Умови є складовою частиною укладеного між сторонами кредитного договору і що саме ці Умови мав на увазі відповідач, підписуючи заяву позичальника, та відповідно, чи брав на себе зобов'язання відповідач зі сплати винагороди та неустойки в разі порушення зобов'язання з повернення кредиту, чи в межах позовної давності позивач звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Аналогічний правовий висновок міститься й у постановах Верховного Суду України від 14 грудня 2016 року у справі № 6-2462цс16, від 22 березня 2017 року у справі № 6-2320цс16.

Апеляційна скарга не містять доводів на спростування вказаних висновків суду першої інстанцій, які є обґрунтованими та підтверджуються матеріалами справи.

При встановленні зазначених фактів судом не було порушено норм цивільного процесуального законодавства й правильно застосовано норми матеріального права.

Колегія суддів, з огляду на зазначене, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дав належну оцінку зібраним доказам, вірно послався на закон, що регулює спірні правовідносини.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 268, 367, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА :

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» залишити без задоволення.

Рішення Баришівського районного суду Київської області від 8 листопада 2017 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий:

Судді: