Вирок № 71678005, 04.01.2018, Центральний районний суд м. Миколаєва

Центральний районний суд м. Миколаєва

_______________

Справа № 490/10483/17

Провадження № 1-кп/490/1005/2017

У Х В А Л А

20 грудня 2017 року м.Миколаїв

Центральний районний суд міста Миколаєва

У складі: головуючого судді - Алєйнікова В.О.,

при секретарі - Шаповалової О.І.

за участі прокурора - Шинкарюка А.А.

обвинуваченого - ОСОБА_1

його законного представника - ОСОБА_2

його захисника - ОСОБА_3

потерпілого - ОСОБА_4

його законного представника - ОСОБА_5

його представника - ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Миколаєві кримінальне провадження № 12017150020003537 відносно

ОСОБА_1, який народився 06 квітня 2002 року у м. Миколаєві, є громадянином України, мешкає за адресою: м. Миколаїв, вул. Матвіївська, 87, раніше не вчиняв злочинів та не судився

про обвинувачення у вчиненні злочину, передбаченого частиною 1 статті 122 Кримінального Кодексу України, -

встановив:

В провадженні Центрального районного суду міста Миколаєва перебуває кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого частиною 1 статті 122 Кримінального Кодексу України.

Після вислуховування сторін кримінального провадження, вивчення змісту обвинувального акту та доданих до його матеріалів суд дійшов такого.

І. Стосовно обставин, пов’язаних із вирішенням питання про призначення справи до судового розгляду.

1. В межах кримінального провадження будь-яких угод не укладено, через що підстави для прийняття рішень, передбачених пунктом 1 частини 3 статті 314 КПК України є відсутніми.

2.Підстави для закриття провадження, передбачені пунктом 2 частини 3 статті 314 КПК України на цей час також відсутні.

3. Під час підготовчого судового засідання захисник просила про повернення обвинувального акту прокурору, як такого, що не відповідає вимогам Кримінального Процесуального Кодексу України.

На думку захисника, всупереч вимог пункту 5 частини 2 статті 291 Кримінального Процесуального Кодексу України наданий обвинувальний акт:

-містить істотні суперечності, адже під час викладення фактичних обставин кримінального провадження прокурор стверджує, що тілесні ушкодження потерпілому були заподіяні з мотивів раптово виниклих неприязнених відносин, хоча в той же час зазначає, як обставину, що пом'якшує покарання - вчинення діяння під впливом сильного душевного хвилювання, викликаного неправомірними діями потерпілого;

-правова кваліфікація діяння не відповідає тексту кримінального закону.

До того ж захисник зазначила, що в обвинувальному акті наведений зміст доказів по справі, а долучений до обвинувального акту реєстр матеріалів досудового розслідування не відповідає вимогам Кримінального Процесуального Кодексу України.

Розглядаючи це клопотання, суд відзначає, що, як розтлумачив Верховний Суд України у своїй Постанові від 24 листопада 2016 року у справі № 5-328кс16, відповідно до пункту 5 частини 2 статті 291 Кримінального Процесуального Кодексу України обвинувальний акт має містити у собі три складники:

1)виклад фактичних обставин кримінального правопорушення (в теорії кримінального процесу використовується назва фабула обвинувачення);

2)виклад правової кваліфікації (в теорії кримінального процесу використовується назва формула обвинувачення»);

3)виклад формулювання обвинувачення.

Верховний Суд України також зазначив, що в доктрині кримінального процесу під формулюванням обвинувачення розуміється короткий виклад тексту диспозиції кримінально-правової норми, порушення якої інкримінується особі, фабула обвинувачення виступає фактичною моделлю вчиненого злочину, а юридичне формулювання (формула та формулювання обвинувачення) – це правова модель злочину, вказівка на кримінально-правові норми, порушення яких інкримінується обвинуваченому.

/пункт 2 вказаної Постанови/

При цьому розуміння поняття "формулювання обвинувачення", як складової частини обвинувального акта, має визначатись у логічному зв'язку з положеннями ст. 373 КПК України, які визначають вимоги до змісту вироку та оперують поняттям "формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним". Так, пунктом 2 частини 3 статті 373 КПК України встановлено, що у мотивувальній частині вироку в разі визнання особи винуватою зазначається формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів кримінального правопорушення.

У цій же Постанові Верховний Суд України підкреслив, що головним є викладення саме фактичних обставин правопорушення; наведені в обвинувальному акті фактичні дані в своїй сукупності мають давати повне уявлення стосовно кожного з елементів складу кримінального правопорушення, що, у свою чергу, дає можливість зіставити фактичну складову обвинувачення з його юридичною формулою.

Аналіз направленого до суду обвинувального акту свідчить про те, що наведений у ньому виклад фактичних обставин кримінального правопорушення дає можливість визначити усі складові елементи стверджуваного злочину, передбаченого частиною 1 статті 122 Кримінального Кодексу України.

Наявні ж в обвинувальному акті неточності, зокрема, під час формулювання обвинувачення /на що слушно звернула увагу захисник/ наведеного висновку суду не спростовують.

Що ж стосується певних суперечностей під час викладення фактичних обставин кримінального правопорушення та обставин, що, як зазначено автором обвинувального акту, пом'якшують покарання, то вони стосуються суті пред'явленого обвинувачення, адже, як слушно вказувала захисник, у разі підтвердження у суді стану сильного душевного хвилювання в обвинуваченого його дії не містять складу злочину. В зв'язку з таким ці неточності мають бути усунутими самим судом під час ухвалення вироку, але не шляхом повернення обвинувального акту прокурору.

Інші вказані захисником вади не тягнуть за собою повернення обвинувального акту, адже не стосуються невідповідності обвинувального акту /але не додатків до нього/ вимогам Кримінального Процесуального Закону.

Наведене доводить, що обвинувальний акт в цілому відповідає вимогам статті 291 КПК України, а за такого - підстави для прийняття рішення про повернення обвинувальних актів прокурору, передбачені пунктом 3 частини 3 статті 314 КПК України, в цьому випадку відсутні.

4. Це кримінальне провадження підсудне Центральному районному суду міста Миколаєва, заперечень проти такого сторонами не наведено.

Отже, підстави для прийняття рішення, передбаченого пунктом 4 частини 3 статті 314 КПК України, в цьому випадку також є відсутніми.

Відповідно до пункту 5 частини 3 статті 314, частини 1 статті 315 КПК України за такого справу необхідно призначити до судового розгляду, провівши задля цього підготовчі дії, що передбачені частиною 2 цієї статті.

ІІ. Стосовно питань, пов'язаних із підготовкою справи до судового розгляду.

1. Відповідно до статті 31 Кримінального Процесуального Кодексу України розгляд цього кримінального провадження має здійснюватись суддею одноособово.

2. Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 315 КПК України за такого суд має визначити дату та місце проведення судового засідання.

Виходячи з цього, суд вважає за необхідне призначити судове засідання на "28" лютого 2018 року на 10-00 годину та проводити його у приміщенні Центрального районного суду міста Миколаєва.

3. При цьому враховуючи, що в цьому випадку про проведення закритого судового засідання сторони не просять, та передбачені законом підстави для такого є відсутніми, розгляд справи слід здійснювати у відкритому судовому засіданні.

4. Судове засідання у цьому кримінальному провадженні слід здійснювати за участі обвинуваченого, його законного представника, захисника, потерпілого, його законного представника, його представника та прокурора.

5. При цьому представнику персоналу органу пробації слід доручити скласти досудову доповідь у справі.

ІІ. Щодо клопотань, які були заявлені сторонами під час підготовчого судового засідання.

Під час підготовчого судового засідання потерпілий та його законний представник подали цивільний позов про стягнення з обвинуваченого та його законного представника коштів на відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої злочином.

Вирішуючи питання про можливість прийняття цього позову до розгляду, суд доходе такого.

1. Відповідно до статті 128 КПК України особа має право пред'явити у кримінальному провадженні цивільний позов лише до обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану його діями.

2. В цьому ж випадку позов пред'явлений не тільки до обвинуваченого, але й до його законного представника - його матері ОСОБА_2

Проте, відповідно до частини 1 статті 1179 Цивільного Кодексу України неповнолітня особа (у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років) /якою є обвинувачений/ відповідає за завдану нею шкоду самостійно на загальних підставах.

Частина 2 цієї статті дійсно передбачає субсидіарну відповідальність батьків такої особи у встановлених законом випадках, але наявність чи відсутність таких випадків виходе за межі обвинувачення у кримінальній справі та може бути встановленою лише внаслідок оцінки судом в порядку цивільного судочинства подальших обставин виконання рішення про відшкодування шкоди.

Отже, вимоги до ОСОБА_2 не можуть бути розглянуті в межах цієї справи.

Порядок дій суду у разі надходження позовних заяв із вимогами, що не можуть бути розглянутими в межах кримінального судочинства, діючим Кримінально-процесуальним Кодексом України не врегульований, через що суд, відповідно до частини 6 статті 9 КПК України виходе з загальних засад кримінального провадження, що визначені у статті 7 цього Кодексу та вважає за можливе діяти в силу засади законності за правилами застосування аналогічного закону.

Порядок дій суду у разі, якщо в його на розгляді перебуває заява, що не підлягає розгляду в межах певного судочинства, є врегульований пунктом 1 частини 2 статті 122 Цивільного Процесуального Кодексу України, який передбачає, що у такому разі суд відмовляє у прийнятті заяви до провадження суду

За такого у прийнятті до провадження суду позову до ОСОБА_2 слід відмовити, пояснивши потерпілому та його законному представнику право заявити ці вимоги в порядку цивільного судочинства.

3. В іншій частині цивільний позов випливає з пред'явленого обвинувачення, через що підлягає розгляду в межах цього кримінального провадження.

Керуючись ст. 194-196, 314 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

1.У задоволенні клопотання захисника про повернення обвинувального акту - відмовити.

2.Кримінальне провадження № 12017150020003537 відносно ОСОБА_1 про обвинувачення у вчиненні злочину, передбаченого частиною 1 статті 122 Кримінального Кодексу України - прийняти до провадження Центрального районного суду міста Миколаєва.

3.Призначити кримінальне провадження до судового розгляду у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду на 28 лютого 2018 року на 10-00 годину.

4.В судове засідання викликати сторони кримінального провадження.

5.Доручити представнику персоналу органу пробації скласти досудову доповідь відносно ОСОБА_1 у строк до 26 лютого 2018 року.

6.У прийнятті цивільного позову ОСОБА_5 та ОСОБА_4 до ОСОБА_2 олександрівни про відшкодування матеріальної та моральної шкоди - відмовити.

7.Цивільний позов Мишко лілії Олександрівни та ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди - прийняти до провадження суду та розглядати його в межах цього кримінального провадження.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СУДДЯ =В.О.АЛЄЙНІКОВ=

04.01.2018