Ухвала суду № 71677667, 18.01.2018, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 464/7776/17 Головуючий у 1 інстанції: Лєсний С.Є.

Провадження № 11-кп/783/1277/17 Доповідач: Белена А. В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2018 року м. Львів

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого судді - Белени А.В.,

суддів – Гончарук Л.Я., Партики І.В.,

секретаря судового засідання - Проворної Н.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові кримінальне провадження № №12017140070003584 за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_1 на ухвалу Сихівського районного суду м. Львова від 04.12.2017 року відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше не судимому

якою матеріали обвинувального акту з додатками у кримінальному провадженні за №12017140070003584 про обвинувачення ОСОБА_2, у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 190 КК України повернуто прокурору Львівської місцевої прокуратури №1,

за участю:

прокурора ЛМП №1 - ОСОБА_3,

встановила:

Прокурор у кримінальному провадженню ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу на ухвалу Сихівського районного суду м. Львова від 04.12.2017 року, яким повернуто прокурору обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12017140070003584 внесеному в ЄРДР від 27.10.2017 року про обвинувачення ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.190 КК України.

В апеляційній скарзі прокурор просить ухвалу скасувати та направити справу в суд першої інстанції на новий судовий розгляд .

Апелянт покликається на те, що ухвала підготовчого судового засідання суду першої інстанції прийнята з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та у зв’язку з невідповідністю викладених в ухвалі висновків підлягає скасуванню

Свої вимоги апелянт мотивує тим, що приймаючи рішення про повернення обвинувального акту прокурору суд в своїй ухвалі не обґрунтував чому без усунення виявлених недоліків кримінальне провадження не може бути призначене до розгляду.

Апелянт звертає увагу, що обставини, викладені в обвинувальному акті, формулювання обвинувачення та правової кваліфікаці кримінального правопорушення, тобто суть обвинувального акту є предметом розгляду в судовому засіданні провадження по суті. В даному випадку суд першої інстанції вдався до оцінки обставин, які складають суть обвинувального акту, тобто вийшов за межі повноважень, наданих йому ст.. 314 КПК України, а тому висновок про невідповідність обвинувального акту вимогам ст.. 291 КПК України не відповідає фактичним обставинам справи та не грунтується на вимогах закону.

Апелянт наголошує, що подія трапилася 21.06.2016 року, тобто з моменту скоєння злочину до моменту його реєстрації в ЄРДР та проведення досудового розслідування сплинув значний проміжок часу, встановити більш точний час не представилося можливим. Також у фабулі обвинувального акту зазначено місце, спосіб та інші обставини вказаного кримінального правопорушення, у тому числі яким чином ОСОБА_2 увійшов в довіру до потерпілого « під приводом оренди», «зобов’язався повернути до 22.06.2017 року». Тобто у фабулі обвинувального акту викладені фактичні обставини кримінального правопорушення, а тому суд безпідставно прийшов до протилежного висновку.

Апелянт покликається, що підготовчому судовому засідання обвинувачений, його захисник та потерпілий висловили своє ставлення до обвинувального акту не виявивши застережень щодо призначення справи до судового розгляду. Прийнявши рішення про повернення обвинувального акту суд першої інстанції порушує права потерпілого та обвинуваченого на розумні строки розгляду справи.

В суді першої інстанції дослідивши наданий прокурором обвинувальний акт, встановлено, що досудовим слідством в обвинувальному акті зазначено, що ОСОБА_2 21.06.2016 року, знаходячись в приміщенні магазину, який належить потерпілому ОСОБА_4, що по вул. Монастирьского, 2 у м.Львові, маючи умисел на заволодіння чужим майном, з корисливих мотивів, шляхом зловживання довірою, під приводом оренди, заволодів відбійним молотком марки «Bosch» моделі «GBH 11» вартістю 18000 грн., що належав потерпілому.

Проте, досудовим слідством не встановлено часу вчинення даного злочину.

Крім того, досудовим розслідуванням не встановлено, яким чином обвинувачений увійшов в довіру потерпілого. Також не встановлено чи були обвинувачений та потерпілий між собою у довірливих відносинах. Якщо ні, тоді кваліфікація дій обвинуваченого не відповідає фактичним обставинам кримінального правопорушення.

Заслухавши доповідача, думку прокурора, який просив задоволити апеляційну скаргу, вивчивши матеріали кримінального провадження, переглянувши судове рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора у кримінальному провадженні не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Згідно з п.3 ч.3 ст.314 КПК України, у підготовчому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.

Відповідно до п.13 ч.1 ст.3 КПК України обвинувачення - твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому цим Кодексом.

За ст.109 КПК України реєстр матеріалів досудового розслідування повинен містити: номер та найменування процесуальної дії, проведеної під час досудового розслідування, а також час її проведення; реквізити процесуальних рішень, прийнятих під час досудового розслідування; вид заходу забезпечення кримінального провадження, дату і строк його застосування.

Згідно з ч.4 ст.110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим у статті 291 цього Кодексу.

Вичерпні вимоги до обвинувального акта та реєстру матеріалів досудового розслідування викладені в ст. 291 КПК України.

Згідно обвинувального акту, ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 190 КК України.

Обвинувальний акт має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення, як це передбачено п.5 ч.2 ст. 291 КПК України.

Формулювання обвинувачення повинно ґрунтуватися на обставинах, які свідчать про наявність доведених даних про подію (час, місце, спосіб) кримінального правопорушення, форму вини, мотив і мету його вчинення, факти, які впливають на ступінь його тяжкості, тощо. Правова кваліфікація дій особи повинна містити не тільки посилання на окрему статтю та її частину, а й точне формулювання, зокрема об’єктивної сторони та кваліфікуючих ознак.

Колегія суддів вважає, що вищевказані вимоги закону виконані не були, оскільки в обвинувальному акті не зазначено точного часу скоєння кримінального правопорушення; крім того колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що не встановлено, яким чином обвинувачений увійшов в довіру до потерпілого та чи були обвинувачений і потерпілий між собою у довірливих відносинах. Якщо ні, тоді кваліфікація дій обвинуваченого не відповідає фактичним обставинам кримінального правопорушення. Натомість в обвинувальному акті зазначено: «Таким чином, ОСОБА_2, обвинувачується у вчиненні заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 190 КК України.

Враховуючи вищенаведена колегія суддів не погоджується з доводами апеляційної скарги прокурора, що всі фактичні обставини кримінального правопорушення, які підлягають доказуванню наведені в обвинувальному акті та погоджується з висновком суду першої інстанції про невідповідність обвинувального акту вимогам кримінального процесуального законодавства та необхідністю повернення його прокурору.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 418 КПК України, колегія суддів, -

постановила :

Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_1 – залишити без задоволення.

Ухвалу Сихівського районного суду м. Львова від 04.12.2017 року відносно ОСОБА_2, якою матеріали обвинувального акту з додатками у кримінальному провадженні за №12017140070003584 про обвинувачення ОСОБА_2, у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 190 КК України повернуто прокурору Львівської місцевої прокуратури №1- залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з дня її проголошення.

Головуючий суддя:

Судді: