Рішення № 71677510, 15.01.2018, Броварський міськрайонний суд Київської області

справа № 361/7413/17

провадження № 2-а/361/136/18

15.01.2018

РІШЕННЯ

Іменем України

15 січня 2018 року м. Бровари

Суддя Броварського міськрайонного суду Київської області Дутчак І.М., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Броварського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області про визнання дій суб’єкта владних повноважень протиправними та зобов’язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в :

У грудні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Броварського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області (далі – ОСОБА_2 ПФУ), у якому просила:

– визнати протиправними дії ОСОБА_2 ПФУ щодо відмови їй у здійсненні перерахунку розміру щомісячного довічного грошового утримання судді;

– зобов’язати ОСОБА_2 ПФУ зарахувати до стажу її роботи на посаді судді, який дає право на відставку судді та одержання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, 2 роки 5 місяців – половину строку навчання на денному відділенні юридичного факультету Київського державного університету ім. Т.Г. Шевченка з 01 вересня 1980 року по 01 липня 1985 року;

– зобов’язати ОСОБА_2 ПФУ здійснити перерахунок і виплату їй щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 84 відсотків щомісячного грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, починаючи з 03 жовтня 2016 року, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання судді, з урахуванням проведених виплат.

В обґрунтування позову зазначала, що вона у період з 01 вересня 1980 року по 01 липня 1985 року навчалася на денному відділенні юридичного факультету Київського державного університету ім. Т.Г. Шевченка. З 24 червня 1996 року по 26 березня 2004 року працювала суддею Броварського міського суду Київської області, з 27 березня 2004 року по 03 жовтня 2016 року – суддею Броварського міськрайонного суду Київської області, що підтверджується відповідними записами у її трудовій книжці.

Наказом голови Броварського міськрайонного суду Київської області від 03 жовтня 2016 року № 33с-к на підставі постанови Верховної Ради України від 22 вересня 2016 року № 1600-VІІІ “Про звільнення суддів” її було відраховано зі штату Броварського міськрайонного суду Київської області у зв’язку зі звільненням у відставку.

Відповідно до подання голови Броварського міськрайонного суду Київської області від 04 жовтня 2016 року № 4 про встановлення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці стаж роботи на посаді судді, що дає право на відставку та отримання щомісячного грошового утримання складає 22 роки 8 місяців 8 днів, з яких: 20 років 3 місяці 8 днів – робота на посаді судді, 2 роки 5 місяців – половина строку навчання за денною формою на юридичному факультеті університету.

Рішенням ОСОБА_2 ПФУ з 03 жовтня 2016 року їй призначено щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці в розмірі 80 відсотків грошового утримання судді, враховуючи лише стаж її роботи на посаді судді 20 років 3 місяці 8 днів, без урахування половини строку її навчання за денною формою на юридичному факультеті вищого навчального закладу 2 роки 5 місяців.

У листопаді 2017 року вона звернулася до ОСОБА_2 ПФУ із заявою щодо зарахування їй до стажу роботи на посаді судді половини строку навчання в університеті, перерахунок та виплату їй щомісячного довічного грошового утримання судді в розмірі 84 відсотків.

Однак, листом від 30 листопада 2017 року за вих. № 932/М-01 у зарахуванні до стажу її роботи на посаді судді половини строку навчання на юридичному факультеті університету та здійсненні перерахунку довічного грошового утримання судді їй відмовлено, посилаючись на те, що обчислення розміру довічного грошового утримання судді їй проведено з урахуванням вимог чинного законодавства України, з чим вона категорично не згодна.

Позивач вважає зазначену відмову відповідача протиправною.

Згідно із п. 2 ч. 1 ст. 263 КАС України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

20 грудня 2017 року до суду надійшли заперечення відповідача ОСОБА_2 ПФУ на позов, у яких зазначалося, що ОСОБА_1 дійсно перебуває на обліку в ОСОБА_2 ПФУ та отримує з 03 жовтня 2016 року довічне грошове утримання судді у відставці, розмір якого обчислено згідно із вимогами Закону України “Про судоустрій і статус суддів”. Відповідно до ч. 3 ст. 141 цього Закону щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді в розмірі 60 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. Рішенням Конституційного Суду України № 4-рп/2016, чинним з 10 червня 2016 року, передбачено, що щомісячне довічне грошове утримання судді виплачується в розмірі 80 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді.

За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років, розмір щомісячного грошового утримання збільшується на два відсотки, але не може бути більшим ніж 90 відсотків заробітної плати судді, без обмеження граничного розміру. Розмір щомісячного довічного грошового утримання ОСОБА_1 обчислено відповідно до довідки, виданої Територіальним управлінням Державної судової адміністрації в Київській області, згідно із якою заробітна плата, яка враховується при призначенні (перерахунку) щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці складає 19200 грн.

У ст. 135 Закону України “Про судоустрій та статус суддів” визначено, що до стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді: суддів судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України; члена Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; судді у судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу.

Таким чином, відповідно до даних, відображених у матеріалах пенсійної справи, стаж роботи позивача на посаді судді складає 20 років. Отже, відсоток розрахунку довічного грошового утримання судді становить 80 відсотків, тому розмір (відсоток) довічного грошового утримання позивача як судді у відставці обчислено з урахуванням вимог чинного законодавства.

Посилаючись на викладене вище, відповідач ОСОБА_2 ПФУ просило суд у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити повністю.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі факти і відповідні їм правовідносини та дійшов наступних висновків.

Суд встановив, що позивач ОСОБА_1 з 01 вересня 1980 року по 01 липня 1985 року навчалася на юридичному факультеті Київського державного університету ім. Т.Г. Шевченка, тобто 4 роки 10 місяців, що підтверджується копіями диплома і трудової книжки.

У період з 24 червня 1996 року по 26 березня 2004 року позивач ОСОБА_1 працювала на посаді судді Броварського міського суду Київської області, з 27 березня 2004 року по 03 жовтня 2016 року – на посаді судді Броварського міськрайонного суду Київської області, що підтверджується відповідними записами у трудовій книжці позивача.

Постановою Верховної Ради України “Про звільнення суддів” від 22 вересня 2016 року № 1600-VІІІ позивача ОСОБА_1 звільнено з посади судді Броварського міськрайонного суду Київської області у зв’язку з поданням заяви про відставку.

Наказом голови Броварського міськрайонного суду Київської області від 03 жовтня 2016 року № 33с-к на підставі зазначеної постанови Верховної Ради України від 22 вересня 2016 року № 1600-VІІІ “Про звільнення суддів” позивача ОСОБА_1 відраховано зі штату Броварського міськрайонного суду Київської області у відставку.

З 03 жовтня 2016 року ОСОБА_2 ПФУ ОСОБА_1 призначено довічне грошове утримання судді в розмірі 80 відсотків, виходячи з розрахунку стажу роботи позивача на посаді судді 20 років.

27 листопада 2017 року ОСОБА_1 звернулася до ОСОБА_2 ПФУ із заявою щодо зарахування їй до стажу роботи на посаді судді, який дає право на відставку судді та одержання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, 2 років 5 місяців – половини строку навчання на денному відділенні юридичного факультету Київського державного університету ім. Т.Г. Шевченка, перерахунок та виплату їй щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 84 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, починаючи з 03 жовтня 2016 року – дня призначення даного виду виплати.

Листом від 30 листопада 2017 року за вих. № 932/М-01 відповідач ОСОБА_2 ПФУ позивачу ОСОБА_1 у задоволенні цієї заяви відмовив, посилаючись на те, що обчислення розміру довічного грошового утримання судді проведено з урахуванням стажу роботи на посаді судді 20 років, тому відсоток розрахунку довічного грошового утримання складає 80 відсотків, у зв’язку з чим довічне грошове утримання судді їй призначене та виплачується з 03 жовтня 2016 року відповідно до вимог чинного законодавства.

Однак, суд вважає, що такий висновок ОСОБА_2 ПФУ не ґрунтується на вимогах закону, виходячи з наступного.

У ч. 1 ст. 126 ОСОБА_3 України встановлено, що незалежність і недоторканість судді гарантується ОСОБА_3 і законами України.

Однією з гарантій забезпечення незалежності суддів є надання їм за рахунок держави матеріального і соціального захисту, до яких, зокрема, відноситься й щомісячне довічне грошове утримання суддів у відставці.

За змістом п. п. 1.1, 1.4 Європейської хартії про закон “Про статус суддів” від 10 липня 1998 року метою закону про статус суддів є забезпечення компетентності, незалежності та неупередженості, на які законно розраховує кожна людина при зверненні до суду і до кожного судді за захистом своїх прав. Закон надає кожному судді, який вважає, що його права за законом або в більш широкому порозумінні його незалежності чи незалежності юридичного процесу так чи інше знаходиться під загрозою або не приймаються до уваги, можливість звернутися до такого незалежного органу, який володіє ефективними можливостями правового впливу або який може зарадити таку можливість.

Відповідно до п. 1.6 цієї Європейської хартії судді, які досягли встановленого законом віку для виходу у відставку з суддівської посади і які виконували суддівські повноваження протягом зазначеного терміну, повинні отримати пенсію по виходу у відставку, рівень якої повинен бути як найближче до рівня їх останньої заробітної плати в якості судді.

Спірні правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються Законом України “Про статус суддів” від 15 грудня 1992 року № 2862-XII (далі – Закон № 2862-XII), Законом України “Про судоустрій і статус суддів” від 07 липня 2010 року № 2453-VI (далі – Закон № 2453-VI), Законом України “Про судоустрій і статус суддів” від 02 червня 2016 року № 1402-VІІІ (далі – Закон № 1402-VІІІ), а також Рішеннями Конституційного Суду України від 11 жовтня 2005 року № 8-рп/2005 у справі № 1-21/2005 та від 08 червня 2016 року № 4-рп/2016 року у справі № 1-8/2016 (справи щодо щомісячного довічного грошового утримання судді).

Згідно із положеннями п. 8 ч. 5 ст. 48 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” від 02 червня 2016 року № 1402-VIII, чинного на день звільнення позивача ОСОБА_1 з посади судді у відставку, незалежність судді забезпечується належним матеріальним та соціальним забезпеченням судді.

У ч. 7 ст. 48 цього Закону встановлено, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу визначених ОСОБА_3 України та законом гарантій незалежності судді.

За змістом абз. 2 п. 25 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1402-VIII у випадку, коли суддя іде у відставку після набрання чинності цим Законом, розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України “Про судоустрій і статус суддів” від 07 липня 2010 року № 2453-VI. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді, але не може бути більшим ніж 90 відсотків суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до зазначеного Закону.

Відповідно до п. 34 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1402-VIII судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання).

Згідно із ч. 3 ст. 141 Закону № 2453-VI, враховуючи Рішення Конституційного Суду України від 08 червня 2016 року № 4-рп/2016 року у справі № 1-8/2016, щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не може бути більшим ніж 90 відсотків заробітної плати судді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання. У разі зміни грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.

У ч. 1 ст. 135 Закону № 2453-VI встановлено, що до стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді: 1) судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України; 2) члена Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; 3) судді у судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу.

Пунктом 11 Перехідних положень Закону № 2453-VI (у редакції, чинній до 28 березня 2015 року) передбачено, що судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день набрання чинності цим Законом.

За змістом норми ч. 4 ст. 43 Закону України “Про статус суддів” від 15 грудня 1992 року № 2862-ХІІ, який діяв на день набрання чинності Законом України “Про судоустрій і статус суддів” від 07 липня 2010 року № 2453-VI, судді у відставці, який має стаж роботи на посаді судді не менше 20 років, виплачується за його вибором пенсія або звільнене від сплати податку щомісячне довічне грошове утримання в розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді. За кожний повний рік роботи понад 20 років на посаді судді розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не більше ніж до 90 відсотків заробітку судді.

До стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, крім роботи на посадах суддів судів України, державних арбітрів, арбітрів відомчих арбітражів України, зараховується також час роботи на посадах суддів і арбітрів у судах та державному і відомчому арбітражі колишнього СРСР та республік, що раніше входили до складу СРСР, час роботи на посадах, безпосередньо пов’язаних з керівництвом та контролем за діяльністю судів у Верховному Суді України, в обласних судах, Київському і Севастопольському міських судах, Міністерстві юстиції України та підвідомчих йому органах на місцях, за діяльністю арбітражів у Державному арбітражі України, Вищому арбітражному суді України, а також на посадах прокурорів і слідчих за умови наявності у всіх зазначених осіб стажу роботи на посаді судді не менше 10 років.

Відповідно до абз. 2 п. 3-1 постанови Кабінету Міністрів України № 865 від 03 вересня 2005 року “Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів”, доповненим згідно із постановою Кабінету Міністрів України № 545 від 11 червня 2008 року, до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах, на юридичних факультетах вищих навчальних закладів та календарний період проходження строкової військової служби.

Верховний Суд України у постанові від 01 липня 2014 року у справі № 21-244а14 висловив правову позицію та зазначив, що правовідносини щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсія призначається за спеціальними законами, виникають не в момент звернення за призначенням пенсії, а в момент виникнення права на її призначення.

У ст. 8 ОСОБА_3 України закріплено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. ОСОБА_3 України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі ОСОБА_3 України і повинні відповідати їй. ОСОБА_3 України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі ОСОБА_3 України гарантується.

Згідно із ст. 22 ОСОБА_3 України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією ОСОБА_3, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Конституційний Суд України у Рішенні від 11 жовтня 2005 року № 8-рп/2005 у справі № 1-21/2005 роз’яснив, що ОСОБА_3 України гарантує досягнутий рівень незалежності суддів і забороняє при прийнятті нових законів та інших нормативних актів, внесенні змін до них скасовувати чи звужувати існуючі гарантії незалежності суддів, у тому числі заходи їх правового захисту та матеріального і соціального забезпечення.

Виходячи з наведеного, враховуючи, що законодавством, яке діяло до моменту набрання чинності Законом України “Про судоустрій і статус суддів” від 07 липня 2010 року № 2453-VІ, було передбачено право зарахування до стажу, що давав право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання судді, за умови роботи на посаді судді не менше як 10 років, половини строку навчання за денною формою на юридичному факультеті вищого навчального закладу, суд дійшов висновку, що до стажу роботи ОСОБА_1, який дає їй право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді має зараховуватись половина строку навчання позивача – 2 роки 5 місяців за денною формою на юридичному факультеті Київського державного університету ім. Т.Г. Шевченка.

За змістом ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб’єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі ОСОБА_3 України гарантується.

Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У ч. 1 ст. 78 КАС України встановлено, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Оцінивши досліджені у судовому засіданні докази в їх сукупності, суд вважає, що дії відповідача ОСОБА_2 ПФУ щодо відмови позивачу ОСОБА_1 у зарахуванні до стажу її роботи, що дає їй право на призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, половини строку навчання за денною формою на юридичному факультеті вищого навчального закладу 2 років 5 місяців та проведенні з урахуванням цього строку перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді з 80 відсотків на 84 відсотки від заробітної плати працюючого судді на відповідній посаді, не ґрунтуються на вимогах законодавства, тому заявлені ОСОБА_1 позовні вимоги підлягають задоволенню.

За змістом ч. 1 ст. 83 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, ч. 1 ст. 45 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” пенсії призначаються з дня звернення за пенсією.

Відповідно до ч. 2 ст. 86 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, ч. 2 ст. 46 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” суми пенсії, не одержані своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком.

Виходячи з наведених норм закону, суд вважає, що перерахунок і виплата ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 84 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, має бути проведена з дня призначення та виплати їй ОСОБА_2 ПФУ щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, починаючи з 03 жовтня 2016 року з урахуванням проведених виплат, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання судді, оскільки належна позивачу сума щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 84 відсотків неотримана ОСОБА_1 з вини ОСОБА_2 ПФУ, яким було порушено вимоги закону та неправильно визначено відсоток належного їй щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці при обчисленні та призначенні відповідачем позивачу цього виду виплати.

Згідно із ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

При подачі до суду цього позову ОСОБА_1 сплачено судовий збір у розмірі 640 грн.

Вказана сума судового збору відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

За змістом положень п. 1 ч. 1 ст. 371 КАС України негайно виконуються рішення суду про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів – у межах суми стягнення за один місяць.

У зв’язку з наведеним, суд вважає, що рішення суду в частині присудження та виплати позивачу ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 84 відсотків у межах суми стягнення за один місяць підлягає негайному виконанню.

На підставі викладеного вище, керуючись ст. ст. 2, 5, 6, 20, 77, 78, 90, 139, 242 – 246, 257, 262, 263, 371 КАС України, суд

в и р і ш и в :

Позов задовольнити.

Визнати протиправними дії Броварського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області щодо відмови ОСОБА_1 у здійсненні перерахунку розміру щомісячного довічного грошового утримання судді.

Зобов’язати Броварське об’єднане управління Пенсійного фонду України Київської області зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи на посаді судді, який дає право на відставку судді та одержання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, 2 роки 5 місяців – половину строку навчання за денною формою на юридичному факультеті Київського державного університету ім. Т.Г. Шевченка у період з 01 вересня 1980 року по 01 липня 1985 року.

Зобов’язати Броварське об’єднане управління Пенсійного фонду України Київської області здійснити з 03 жовтня 2016 року ОСОБА_1 перерахунок і виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 84 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання судді з урахуванням проведених виплат.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Броварського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 640 (шістсот сорок) грн.

Рішення суду в частині присудження та виплати ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 84 відсотків у межах суми стягнення за один місяць підлягає негайному виконанню.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Учасником справи апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Броварський міськрайонний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня вручення йому копії цього рішення.

Суддя Дутчак І. М.