Вирок № 71677457, 18.01.2018, Броварський міськрайонний суд Київської області

Справа № 361/7459/17

Провадження № 1-кп/361/252/18

18.01.2018

В И Р О К

Іменем України

=====

18 січня 2018 року м. Бровари

Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді Телепенька А.Д.,

при секретарі Іванову В.А.,

з участю прокурора Ковальчук Т.В.,

представника потерпілого ОСОБА_1,

захисника Міщенко О.Г.,

обвинуваченого ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Бровари Київської області матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017110130003975 від 05 жовтня 2017 року по обвинуваченню:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, громадянина України, з середньою базовою освітою, непрацюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, не одруженого, маючого на утриманні неповнолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, не депутата, не маючого інвалідності, раніше судимого:

- 04.04.2016 року Броварським міськрайонним судом за ч. 3 ст. 15,

ч. 1 ст. 186 КК України до покарання у виді 2-х років позбавлення волі на підставі ст. ст. 75, 76 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки,

у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України,

в с т а н о в и в:

Обвинувачений ОСОБА_3 незаконно, в період іспитового строку, маючи не зняту та не погашену судимість,на шлях виправлення не став, та вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, при таких обставинах.

Так, 05 жовтня 2017 року, приблизно о 15 год. 00 хв., ОСОБА_3, перебував в технічному приміщенні, розташованому на 10 поверсі будинку № 15 по вул. Грушевського в м. Бровари Київської області, звернув свою увагу на Інтернет кабелі належні ПП «ВЕБ СВІТ», які знаходилися у вказаному приміщенні та були прикріпленні до стелі, після чого у останнього виник злочинний умисел направлений на таємне викрадення чужого майна.

В подальшому, а саме 05 жовтня 2017 року, приблизно о 15 год. 05 хв., ОСОБА_3, перебуваючи за адресою м. Бровари вул. Грушевського 15, в технічному приміщенні розташованому на 10 поверсі реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, переслідуючи корисливий мотив, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та передбачаючи їх негативні наслідки, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу, взявши до рук невстановлений досудовим розслідуванням предмет, відрізав від мережі 300 метрів інтернет кабелю UTPCAT-5 «LAREX» (Al-Cu4*2*0.5mm), після чого з викраденим покинув місце вчинення кримінального правопорушення, розпорядившись ним за власним розсудом, завдавши своїми незаконними діями матеріальної шкоди ПП «ВЕБ СВІТ» на суму 881 гривень 92 копійки.

Органом досудового розслідування, дії обвинуваченого ОСОБА_3 кваліфіковано, як вчинення кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 показав, що суть пред'явленого обвинувачення йому зрозуміла, винним себе за обставин вказаних в інкримінованому йому злочині визнає повністю, щиросердечно розкаюється у вчиненому.

Зокрема, визнає, що він дійсно, 05 жовтня 2017 року приблизно о 15 годині 05 хвилин перебуваючи в технічному приміщенні розташованого на 10 поверсі будинку № 15 по вул. Грушевського у м. Бровари Київської області, незаконно, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, шляхом вільного доступу, за допомогою знайденого ним ножа відрізав від мережі 300 метрів Інтернет кабелю марки UTPCAT-5 «LAREX» (Al-Cu4*2*0.5mm), після чого залишив місце скоєного злочину, розпорядившись викраденим на власний розсуд.

За себе повідомив, що він працював не офіційно, на утриманні має неповнолітнього сина - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5. За місцем проживання характеризується посередньо. На даний час жалкує, що вчинив цей злочин, просив вибачення у представника потерпілого, та просив призначити не суворе покарання врахувавши при цьому, що він визнав свою вину і розкаюється в скоєному запевняючи, що більше допускати подібного не буде.

Показання обвинуваченого ОСОБА_3 є послідовними, логічними, відповідають фактичним обставинам справи, учасниками процесу не оспорюються і тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин вчиненого злочину, які виразились в таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненої повторно, добровільності та істинності його позиції.

За таких обставин, суд відповідно до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України, переконавшись, що фактичні обставини провадження, учасниками судового розгляду не оспорюються та з'ясувавши правильне розуміння обвинуваченим, потерпілими та прокурором зміст цих обставин і за відсутності сумнівів у добровільності та істинності їх позицій, роз'яснивши їм що в такому разі вони будуть позбавлені права оспорювати ці обставини справи в апеляційному порядку, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, обмежився лише допитом обвинуваченого ОСОБА_3 та дослідженням таких матеріалів провадження, що характеризують його особу.

Таким чином, суд аналізуючи зібрані та надані матеріали кримінального провадження, приходить висновку, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_3 в скоєнні ним, таємного викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненої повторно, якою спричинено ПП «ВЕБ СВІТ» майнову шкоду на 881гривню 92 копійки доведена повністю, тому він повинен нести за такі дії кримінальну відповідальність.

Дії обвинуваченого ОСОБА_3 суд кваліфікує:- за ч. 2 ст. 185 КК України (в ред.2001 року), як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.

Обираючи обвинуваченому покарання, суд керується вимогами ст.ст. 65-67 КК України щодо загальних засад призначення покарання, межі санкції ч. 2 ст. 185 КК України, особу обвинуваченого, характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого кримінального злочину, обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання, дані про його особу. А також, виходить з принципів законності, справедливості обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Відповідно до вимог ст. 66 КК України, суд вважає за можливе як обставину, що пом'якшуює покарання за скоєне, стосовно обвинуваченого, ОСОБА_3 визнати, - визнання вини та щире каяття в скоєному.

Обставин, що обтяжують покарання, відповідно до вимог ст. 67 КК України стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 в обвинувальному акті затвердженого прокурором не вказано та в судовому засіданні не встановлено.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України, особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для виправлення та попередження нових злочинів, а згідно ч. 2 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами.

Призначаючи вид і міру покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд враховує до уваги вище наведене, обставини справи, правову позицію прокурора про необхідність реального відбуття покарання обвинуваченому, думку представника потерпілого, який поклався при призначенні покарання обвинуваченому на розсуд суду, дані про особу обвинуваченого, що він посередньо характеризується за місцем проживання, на обліку в лікарів нарколога та психіатра не перебуває, має родину, на утриманні має неповнолітнього сина - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, однак раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, за корисливі злочини. Вчинений ним злочин, відповідно до вимог ст.12 КК України, відноситься до категорії середньої тяжкості, він має непогашену судимість за вчинення попереднього корисливого злочину, злочин вчинив в період іспитового строку. Як особа, обвинувачений не втратив ступеню суспільної небезпечності, що істотно збільшує тяжкість вчиненого, а тому суд приходить до висновку, що виправлення та перевиховання його можливі лише, при ізоляції від суспільства, тобто при призначенні йому реальної міри покарання та не вбачає підстав і можливостей для призначення іншої міри покарання.

Суд вважає за необхідне відповідно до ч. 1 ст. 71 КК України, обвинуваченому

ОСОБА_3 до призначуваного покарання, необхідно приєднати частково не відбуте покарання за вироком Броварського міськрайонного суду Київської області від 04.04.2016 року відповідно до якого він засуджений за ч. 3 ст. 15, ч. 1 ст. 186 КК України до 2-х років позбавлення волі та на підставі ст. ст. 75, 76 КК України звільнений від відбування призначеного покарання із встановленням йому іспитового строку на 2 (два) роки та покладенням на нього обов'язків: не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органів кримінальної виконавчої інспекції, повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання, роботи та навчання, періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції.

Саме таке покарання, на думку суду, буде достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

Цивільний позов по матеріалах провадження не заявлений.

Судові витрати по матеріалах провадження відсутні.

Долю речових доказів вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Запобіжний захід стосовно ОСОБА_3 під час досудового розслідування і судового провадження був обраний у виді тримання під вартою. З урахуванням призначеного виду покарання й особи обвинуваченого, суд на підставі ст. 171 КПК України до набрання вироком законної сили вважає необхідним продовжити обвинуваченому запобіжний захід у виді тримання під вартою.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 349, 368, 370, 374, 376 КПК України, суд-

з а с у д и в:

ОСОБА_3, визнати винуватим у пред'явленому обвинувачені за вчинення кримінального злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України (ред. 2001 р.), та призначити йому покарання за цією статтею у виді - 2 (двох) років позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 71 КК України до призначеного покарання приєднати, частково не відбуте покарання у виді 6 місяців позбавлення волі за вироком Броварського міськрайонного суду Київської області від 04 квітня 2016 року, і остаточно призначити до відбуття засудженому ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки 6 (шість) місяців.

Початок відбуття строку покарання засудженому ОСОБА_3 рахувати

з 23 листопада 2017 року, з часу його затримання.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_3 залишити у виді тримання під вартою до набрання вироком законної сили та утримувати його в Державній установі«Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України.

Речовий доказ, що зазначений в обвинувальному акті:- ком-пакт диск DVD+RW4х 4,7 GB 120MIN «VIDEX», помаранчевого кольору, із записом відео файлів даних з камери спостереження в місці вчинення злочину, із технічного приміщення розташованого на 10-му поверсі будинку № 15 по вул. Грушевського в м. Бровари Київської області, який поміщений у паперовий конверт білого кольору, приєднаного до матеріалів провадження, після набрання вироком законної сили залишити при матеріалах провадження.

Вирок суду першої інстанції, в частині встановлення обставин справи, дослідження яких було визнане недоцільним, відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України, оскарженню не підлягає. В іншій частині, може бути оскаржено учасниками процесу, протягом 30-ти діб з моменту його проголошення, до апеляційного суду Київської області, шляхом подачі апеляції до Броварського міськрайонного суду.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційних скарг, якщо такі скарги не будо подано.

Учасники судового провадження мають право отримувати в суді копію вироку.

Копії вироку негайно після його проголошення вручаються засудженому та прокурору.

Суддя Телепенько А.Д.