Постанова № 71676858, 18.01.2018, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 353/932/17

Провадження № 33/779/4/2018

Категорія ч.1 ст.130 КУпАП

Головуючий у 1 інстанції Лущак Н. І.

Суддя-доповідач ОСОБА_1

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2018 року м. Івано-Франківськ

Суддя Апеляційного суду Івано-Франківської області Шкрібляк Ю.Д., з участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 та його захисника - адвоката ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Івано-Франківську справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою (далі АС) ОСОБА_2, на постанову судді Тлумацького районного суду від 24 жовтня 2017 року, –

в с т а н о в и в:

Вказаною постановою ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканець с. Тарасівка, вул. Жураки, 49, Тлумацького району, громадянин України, ?

визнаний винуватим за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП) та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 10200 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Стягнуто з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір у сумі 320 (триста двадцять ) грн. 00 коп.

З постанови судді вбачається, що 17.09.2017 року біля 03 год. 00 хв. по вул. Башта в м. Тлумач Івано-Франківської області, ОСОБА_2 керував автомобілем НОМЕР_1 із явними ознаками алкогольного сп’яніння, а саме: різкий запах алкоголю з ротової порожнини, нестійка хода, почервоніння шкіри обличчя. В лікарню на медичне обстеження для визначення стану алкогольного сп’яніння їхати відмовився (ухилився), чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України (далі ПДР), тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

У своїй АС ОСОБА_2 покликається на те, що постанова судді щодо нього є незаконною, необґрунтованою, і такою, що винесена з порушенням норм чинного процесуального та матеріального права, висновки судді не відповідають фактичним обставинам справи. Суддя належним чином не дослідив усіх обставин справи та безпідставно притягнув його до адміністративної відповідальності.

Просить постанову судді щодо нього скасувати, закривши провадження у справі за відсутності події та складу адміністративного правопорушення.

В суді апеляційної інстанції ОСОБА_2 було роз’яснено його права передбачені ст. 268 КУпАП.

В засіданні апеляційного суду ОСОБА_2 заперечив свою вину у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення і пояснив, що дійсно 17.09.2017 року приблизно о 03 годині знаходився в своєму автомобілі по вулиці Башта в Тлумач. В той час, як до нього підійшли працівники поліції, він сидів в автомобілі. На вимогу працівників поліції надав їм посвідчення водія та свідоцтво про реєстрацію технічного засобу. Зазначає, що того дня спиртних напитків не вживав. Стверджує, що посвідчення водія працівники поліції в нього не вилучали. Транспортним засобом не керував.

Вважає, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, просить провадження в справі закрити.

В засіданні апеляційного суду свідок – інспектор поліції ОСОБА_4 пояснив, що дійсно 17.09.2017 року близько 03 год. по вул. Башта. В м. Тлумач, був зупинений автомобіль марким «CHERY AMULET», як пізніше з’ясувалося, під керуванням водія ОСОБА_2 Під час спілкування із вказаним водієм, було виявлено у нього ознаки алкогольного сп’яніння, а саме: різкий запах алкоголю з ротової порожнини, нестійка хода, почервоніння шкіри обличчя. На його пропозицію проїхати в медзаклад для проходження огляду на стан алкогольного сп’яніння вказаний водій відмовився, вину у вчиненому визнав повністю та в протоколі про адмінправопорушення власноручно написав про те, що випив 100 гр. горілки, після чого керував автомобілем, на медогляд в медичний заклад їхати відмовився. Також зазначив, що вказаному водієві не пропонували пройти огляд на стан алкогольного сп’яніння на місці за допомогою спеціальних технічних засобів, оскільки на той час в них не було таких приладів. Протокол про адміністративне правопорушення складався за відсутності свідків, оскільки це був нічний час, і знайти їх тоді не представлялося можливим.

Заслухавши пояснення апелянта ОСОБА_2 та його захисника – адвоката ОСОБА_3, які просять скасувати постанову, а провадження закрити; перевіривши матеріали справи та вислухавши пояснення свідка – інспектора поліції, вважаю, що АС слід задовольнити, виходячи із наступного.

Так, відповідно до ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

За змістом ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення повинно здійснюватися на основі суворого дотримання законності.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об’єктивне з’ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності з законом.

Відповідно до вимог ст.ст.280 та 283 КУпАП, при розгляді справи про адмінправопорушення суддя зобов'язаний з'ясувати чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адмінвідповідальності, а також інші обставини, необхідні для правильного вирішення справи. Постанова судді повинна бути законною і обґрунтованою.

Вказаних вимог закону суддя першої інстанції не дотримався.

Покликання ОСОБА_2 у АС на те, що в його діях відсутні ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, є обґрунтованими та спростовуються зібраними матеріалами справи.

Приймаючи рішення про визнання винуватості у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накладенні стягнення на ОСОБА_2, суддя допустила неповноту і однобічність у дослідженні доказів по справі та не розкрила їх суті, не дав їм належної оцінки, а лише формально вказала про них.

З оскаржуваної постанови судді не вбачається, що суддя дійсно досліджувала наявні в матеріалах справи докази і чи дав їм належну правову оцінку. Також у вказаній постанові відсутні будь-які пояснення щодо вказаного правопорушення зі сторони очевидців або свідків.

В протоколі про адміністративне правопорушення, зазначено тільки про вчинення ОСОБА_2 правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, однак, будь-яких інших об’єктивних доказів щодо керування транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп’яніння або відмови водія від проходження медогляду в контексті ст. 266 цього Кодексу вказаний протокол не містить.

Таким чином, в протоколі про адміністративне правопорушення серії АП2 №170300 від 17.09.2017 року та в інших матеріалах справи, відсутні будь-які достовірні докази, які б свідчили, що ОСОБА_2 керував транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп’яніння та відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп’яніння в медичному закладі.

Між тим, розгляд справи повинен відбуватися в межах доводів протоколу про адміністративне правопорушення щодо конкретної особи, а суд не має права у будь-який інший спосіб конкретизувати пред’явлене посадовою особою адміністративне обвинувачення та його змінювати, оскільки це суперечить загальним засадам судочинства, які передбачені ст. 129 Конституції України. Під час апеляційного провадження встановлено грубе порушення відповідною посадовою особою поліції, зокрема інспектором СРПП №2 Тлумацького ВП ГУНП В Івано-Франківській області лейтенантом поліції ОСОБА_5, який складав протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_2, вимог ст.ст. 256, 266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (затвердженої в Міністерстві юстиції України 11.11.2015 року. Так, протокол про адміністративне правопорушення, повинен відповідати вимогам ст. 256 КУпАП, тобто в протоколі мають бути зазначені: дата і місце складання протоколу, посада, прізвище, ім’я, по батькові особи, яка склала протокол, відомості про особу порушника; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення порушника; інші відомості, необхідні для вирішення справи.

Із змісту ч. 2 ст. 266 КУпАП, огляд водія на стан алкогольного сп'яніння, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів працівником поліції у присутності двох свідків на місті зупинки транспортного засобу.

Вимога щодо присутності двох свідків під час проведення огляду на стан сп’яніння на місці зупинки транспортного засобу міститься також у п. 6 Розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (затвердженої в Міністерстві юстиції України 11.11.2015 року (далі - Інструкція).

Вказана процедура проведення огляду працівниками поліції не дотримана, хоча виконання її законом передбачено..

Разом з тим, залучення свідків, могло б об’єктивно підтверджувати виявлення поліцейськими ознак алкогольного сп’яніння у осіб, що є підставою для подальшого огляду на стан сп’яніння з використанням спеціального технічного засобу та складання протоколу про адмінправпорушення.

На думку апеляційного суду, лише чітке дотримання вказаної вище процедури, зокрема проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного сп’яніння, свідчить про законні вимоги працівників поліції та обґрунтовані підстави проведення вказаного огляду.

В той же час, для проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння водія транспортного засобу в закладах охорони здоров'я є лише дві підстави: 1) незгода водія на проведення огляду на стан сп'яніння працівником поліції з використанням спеціальних технічних засобів на місці зупинки транспортного засобу; 2) незгода водія з його результатами.

Як вбачається з матеріалів справи, вказаний порядок не був дотриманий інспектором поліції під час складання протоколу про адміністративне правопорушення.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 266 КУпАП та пункту 22 Інструкції, огляд на стан сп’яніння, проведений з порушенням вказаних норм, вважається недійсним.

Без належного оформлення протоколів про адміністративне правопорушення неможливо здійснити повний та всебічний розгляд справи про адміністративне правопорушення.

За змістом закону, протокол про адміністративне правопорушення є документом, що офіційно засвідчує подію адміністративного правопорушення і відповідно до ст. 251 КУпАП є одними із джерел доказів, на основі яких ґрунтується повне, всебічне і об’єктивне з’ясування обставин справи та правильне її вирішення, тому його невідповідність вимогам ст. 256 цього Кодексу, є підставою для закриття провадження у справі, зокрема визнання неналежним цей доказ винуватості особи.

Державні органи не мають права перекладати обов'язок доказування невинуватості на особу, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення.

Вимагання від особи представлення доказів на свій захист і спростування протоколу, є неприпустимим в розумінні принципу презумпції невинуватості, закріпленому в ст. 62 Конституції України, оскільки доказування є правом особи, а не її юридичним обов'язком.

Отже, коли вина особи не доведена допустимими та достовірними доказами, то провадження по справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Факт визнання ОСОБА_2 своєї нібито вини під час складання протоколу, не є безумовною підставою для притягнення його до відповідальності, за наявності грубих порушень працівниками поліції вимог ст.ст. 256, 266 КУпАП та вимог п. 6 Інструкції, під час складання Протоколу, який є актом обвинувачення в скоєнні адміністративного правопорушення, та, відповідно, і проведення огляду на стан сп’яніння.

Так, в протоколі про адміністративне правопорушення, не підтверджена процедура проведення огляду водія на стан алкогольного сп’яніння в присутності двох свідків, що є порушенням вимог ст. 266 КУпАП, та п. 6, 7 Розділу І Інструкції.

Наявність вказаних грубих порушень під час складання протоколу про адміністративне правопорушення працівниками поліції неможливо усунути під час апеляційного розгляду.

Невідповідність протоколу про адміністративне правопорушення приписам, які містяться в ст. 256 КУпАП та порушення працівниками поліції вимог ст. 266 цього Кодексу, є підставою для визнання його недопустимим та недостовірним.

Окрім цього, постановою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 08 грудня 2017 року було витребувано з Тлумацького відділення поліції Коломийського ВП ГУНП в Івано-Франківській області відеозаписи з нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) інспекторів патрульної поліції, які причетні до складання протоколу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_2, а також відеозапис з відеореєстратора відповідної патрульної машини та зобов’язано начальника Тлумацького відділення поліції Коломийського ВП ГУНП в Івано-Франківській області забезпечити явку інспектора СРПП № 2 лейтенанта поліції ОСОБА_4 у судове засідання апеляційного суду для допиту як свідка. Копію вказаної постанови було направлено в Тлумацьке відділення поліції Коломийського ВП ГУНП в Івано-Франківській області для виконання.

В подальшому, 29 грудня 2017 року копію вищезазначеної постанови від 08 грудня 2017 року було направлено в ГУНП в Івано-Франківській області для термінового виконання та в прокуратуру Івано-Франківської області для реагування.

В засіданні апеляційного суду свідок - інспектор поліції ОСОБА_4 зазначив, що на той час в них не було нагрудних камер, а тому представити відеозапис в судове засідання можливості немає.

З урахуванням встановленого, вважаю, що будь-яких достовірних доказів, які б підтверджували керування ОСОБА_2 транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп’яніння або його відмову від проходження медогляду на стан алкогольного сп’яніння, як це зазначено в протоколі, під час апеляційного розгляду справи не здобуто.

Враховуючи те, що в матеріалах справи відсутні достовірні докази про вчинення апелянтом зазначеного адміністративного правопорушення, приходжу до висновку про необхідність скасування оскаржуваної постанови та закриття провадження у справі за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, на підставі п.1 ст.247 КУпАП.

За таких обставин, АС ОСОБА_2 підлягає до задоволення.

На підставі наведеного та керуючись ст.294 КУпАП, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Постанову судді Тлумацького районного суду від 24 жовтня 2017 року щодо ОСОБА_2 скасувати, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення, тобто на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду

Івано-Франківської області ОСОБА_1

Згідно з оригіналом

Суддя Апеляційного суду

Івано-Франківської області ОСОБА_1