Рішення № 71676473, 16.01.2018, Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №348/1865/17

16 січня 2018 року м. Надвірна

Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

в складі головуючого судді: Грещука Р.П.

секретаря: Шпитко М.І.

з участю позивача: ОСОБА_1

його представника: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Надвірна справу за позовом ОСОБА_1 до Делятинської селищної ради, Надвірнянського району, Івано-Франківської області, третя особа: управління державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області про визнання права власності на спадкове майно, -

ВСТАНОВИВ:

14.09.2017 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Делятинської селищної ради, Надвірнянського району, Івано-Франківської області про визнання права власності на спадкове майно.

Ухвалою суду від 10.11.2017 року до участі в розгляді даної справи в якості третьої особи було залучено управління державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області.

В судовому засіданні позивач позов підтримав в повному об’ємі з мотивів, наведених в позовній заяві.

Просить визнати за ним право власності на спадкове майно, що знаходиться в смт. Делятин по вулиці Франка, 89 Надвірнянського району, Івано-Франківської області і яке складається із житлового будинку А загальною площею 54,1 м.кв., житловою площею 21,5 м.кв., вартістю 78240 грн., сараю Б, вартістю 3351 грн., сараю Б1, вартістю 2433 грн., літньої кухні В, вартістю 25803 грн., погребу Г, вартістю 2175 грн., криниці питної №1, вартістю 1802 грн., огорожі №3, вартістю 2000 грн., огорожі №4, вартістю 2048 грн., загальною інвентаризаційною вартістю - 117852 грн.

Представник відповідача – Делятинської селищної ради, Надвірнянського району, Івано-Франківської області в судове засідання не прибув, хоча вчасно повідомлений про час і місце слухання справи. Натомість від селищного голови на адресу суду надійшов лист, в якому просить дану справу слухати у відсутності свого представника, позов визнає і не заперечує проти його задоволення.

Представник УДАБІ в Івано-Франківській області в судове засідання не прибув, хоча вчасно повідомлений про час і місце слухання справи. Про причини своєї неявки суд не повідомив.

Суд, вислухавши пояснення позивача, його представника, дослідивши докази, надані сторонами на виконання вимог ст.81 ЦПК України, і які сторони вважають достатніми для обгрунтування і заперечення своїх позовних вимог, з’ясувавши фактичні обставини справи, та, за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні обставин справи, прийшов до висновку про можливість задоволення позову ОСОБА_1 з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що 02.02.1953 року дід позивача - ОСОБА_3 та бабуся позивача - ОСОБА_4 зареєстрували шлюб в с. Делятин, Станіславської (Івано-Франківської) області, актовий запис № 14, про що свідчить свідоцтво про одруження серії ЯУ №041799, яке видане 25.07.1953 року Яремчанським рай загсом, Станіславської області, копія якого долучена до матеріалів справи.

В шлюбі вони побудували житловий будинок та господарські будівлі, що знаходяться в смт. Делятин, вул. Франка, 89, Надвірнянського району, Івано-Франківської області.

14.03.2006 року померла баба позивача - ОСОБА_4, про що свідчить свідоцтво про смерть серії І-НМ №025565, яке видане 15.03.2006 року виконкомом Делятинської селищної ради, Надвірнянського району, Івано-Франківської області. Копія свідоцтва про смерть знаходиться в матеріалах справи.

Також встановлено, що після смерті ОСОБА_4 у володіння спадковим майном вступив дід позивача - ОСОБА_3, який проживав разом з нею на момент смерті та був зареєстрований у домоволодінні, що знаходиться в смт. Делятин, вул. Франка, 89, Надвірнянського району, Івано-Франківської області, однак спадщину він не оформив.

Ще за життя, 21.04.2006 року ОСОБА_3 склав заповіт, який зареєстрований за реєстровим №49 та посвідчений секретарем виконкому Делятинської селищної ради, Надвірнянського району, Івано-Франківської області ОСОБА_5, згідно якого на випадок своєї смерті все своє майно, з чого б воно не складалося і де б воно не було, а також все те, на що він матиме право, в тому числі належне будинковолодіння № 89 по вулиці Франка в селищі Делятин, Надвірнянського району, Івано-Франківської області, заповів позивача - ОСОБА_1

18.01.2017 року помер ОСОБА_3, про що свідчить свідоцтво про його смерть серії І-НМ №242721, видане 23.01.2017 року виконавчим комітетом Делятинської селищної ради, Надвірнянського району, Івано-Франківської області. Копія даного свідоцтва долучена до матеріалів справи.

Також доведено, що ОСОБА_1 звернувся до приватного нотаріуса із заявою про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_3

Однак, як вбачається з постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 11.09.2017 року приватного нотаріуса Надвірнянського РНО Івано-Франківської області ОСОБА_6, ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, посвідченим ОСОБА_5, секретарем виконкому Делятинської селищної ради, Надвірнянського району, Івано-Франківської області, 21.04.2006 року та зареєстрованим за реєстровим №49, на житловий будинок, що розташований по вул. Франка, буд. 89 в смт. Делятин, Надвірнянського району, Івано-Франківської області, через відсутність у спадкоємця документів, оформлених відповідно до чинного законодавства, що підтверджують належність вищевказаного майна спадкодавцеві – ОСОБА_3, який помер 18.01.2017 року.

Згідно ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання права.

Відповідно до ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Державна реєстрація права власності на житлові будинки, споруди на час закінчення будівництва спірного житлового будинку регулювалися підзаконним нормативними актами, зокрема такими, як Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена заступником Міністерства Комунального господарства Української РСР 31січня 1966 року і яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу від 13 грудня 1995 року за № 56, Тимчасове положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затверджене наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 року № 7/5 і зареєстроване в Мін'юсті 18 лютого 2002 року за № 157/6445 / з подальшими змінами/.

Зазначені нормативні акти передбачали державну реєстрацію будівель, споруд, державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, проте виникнення права власності на будинки не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності ЦК та Законом України від 01 липня 2004 року “ Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень”.

За змістом п.62 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української РСР, підтвердженням приналежності будинку, який знаходиться в сільському населеному пункті, можуть бути відповідні довідки виконавчого комітету сільської ради депутатів трудящих, які видавалися в тому числі і на підставі записів у погосподарських книгах.

До компетенції виконкомів місцевих рад відносилось також питання узаконення цих будівель та внесення записів про право власності на будинки за громадянами у погосподарських книгах місцевих рад.

На виконання постанови Ради Міністрів УРСР від 11 березня 1985 року № 105, сільськими, селищними, районними радами народних депутатів ухвалювалося рішення щодо оформлення права власності та реєстрації будинків у бюро технічної інвентаризації за даними погосподарських книг сільських, селищних рад із додатками списків громадян, яким ці будинки належали.

Виходячи з наведеного, підтвердженням належності житлового будинку, чи частини даного будинку, певній особі – є запис в погосподарських книгах, ведення яких на той час передбачалось наказами Центрального статистичного управління СРСР і було обов'язковим. Виникнення права власності на жилі будинки, споруди не залежало від державної реєстрації цього права чи від прийняття його до експлуатації.

В даний час позивач ОСОБА_1 бажає оформити право власності на спадкове домоволодіння після смерті ОСОБА_3

З довідки Івано-Франківського ОБТІ від 10.08.2017 року за №406 вбачається, що реєстрація права власності на домоволодіння по вул. Франка,89 в смт. Делятин, Надвірнянського району, Івано-Франківської області не проводилась.

Станом на 10.08.2017 року, тобто на момент проведення технічної інвентаризації, до складу домоволодіння № 89, що розташоване по вул. Франка в смт. Делятин, Надвірнянського району, Івано-Франківської області входили: житловий будинок загальною площею 54,1 кв.м., позначений літ. «А»; сарай, площею 8,9 кв.м., позначений літ. «Б», сарай, площею 12,7 кв.м., позначений літ. «Б1», літня кухня, площею 20,0 кв.м., позначена літ. «В»; погріб, площею 7,8 кв.м., позначений літ. «Г», криниця питна, висотою 3,00 м/п, позначена літ. «№1»; огорожа, площею 55,0 кв.м. позначена літ. «№3»; огорожа, площею 17,6 кв.м. позначена літ. «№4».

З метою узаконення вказаного домоволодіння, за клопотанням позивача, працівниками Івано-Франківського ОБТІ 10.08.2017 року було видано технічний паспорт на дане домоволодіння, згідно якого воно складається з житлового будинку А загальною площею 54,1 м.кв., житловою площею 21,5 м.кв., вартістю 78240 грн., сараю Б, вартістю 3351 грн., сараю Б1, вартістю 2433 грн., літньої кухні В, вартістю 25803 грн., погребу Г, вартістю 2175 грн., криниці питної №1, вартістю 1802 грн., огорожі №3, вартістю 2000 грн., огорожі №4, вартістю 2048 грн., загальною інвентаризаційною вартістю - 117852 грн.

В судовому засіданні доведено також, що за домоволодінням в смт. Делятин по вул. І.Франка, 89, Надвірнянського району, Івано-Франківської області, згідно книг земельного кадастру числиться земельна ділянка площею 0,1500 га для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд. Дана земельна ділянка не приватизована, про що свідчить довідка Делятинської селищної ради, Надвірнянського району, Івано-Франківської області від 13.09.2017 року, яка знаходиться в матеріалах справи.

Відповідач – Делятинська селищна рада, Надвірнянського району, Івано-Франківської області проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1 – не заперечує.

За таких обставин позов підлягає до задоволення, так як інших спадкоємців на вказане спадкове домоволодіння немає, спору про спадкове майно немає, позивач ОСОБА_1 може бути власником домоволодіння, а згідно ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Таким чином, є всі правові підстави для визнання права власності за ОСОБА_1 на домоволодіння, яке знаходиться в смт. Делятин по вул. Франка, 89 Надвірнянського району, Івано-Франківської області.

Згідно ст.392 ЦК України власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

На підставі ст.ст. 319, 321, 328, 392, 1234, 1235 ЦК України, керуючись ст. 258, ч.6 ст. 259, ст. 263, ст. 265, ч.1 ст. 268 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 - задоволити.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер – НОМЕР_1, право власності на спадкове майно, що знаходиться в смт. Делятин по вулиці Франка, 89 Надвірнянського району, Івано-Франківської області і яке складається із житлового будинку А загальною площею 54,1 м.кв., житловою площею 21,5 м.кв., вартістю 78240 грн., сараю Б, вартістю 3351 грн., сараю Б1, вартістю 2433 грн., літньої кухні В, вартістю 25803 грн., погребу Г, вартістю 2175 грн., криниці питної №1, вартістю 1802 грн., огорожі №3, вартістю 2000 грн., огорожі №4, вартістю 2048 грн., загальною інвентаризаційною вартістю - 117852 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошеннядо апеляційного суду Івано-Франківської області.

Суддя Грещук Р.П.

Повний текст рішення виготовлено 19.01.2018 року.