Ухвала суду № 71676286, 19.01.2018, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/753/18

Провадження № 1-кс/344/346/18

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 січня 2018 року м. Івано-Франківськ

Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області Татарінова О.А., з участю секретаря Бухвак І.С., слідчого Шевчик А.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання про арешт майна в рамках кримінального провадження № 42017090000000117р.,

В С Т А Н О В И В:

Слідчий слідчого відділу Управління СБ України в Івано-Франківській області лейтенант ОСОБА_1 звернулася з вказаним клопотанням, в якому з метою забезпечення конфіскації майна просила накласти арешт на майно підозрюваного у вчинення злочинів, передбачених ч. 1 ст. 258-5 та ч. 1 ст. 258-3 КК України, - ОСОБА_2, зокрема на автомобіль НОМЕР_1, номер кузову JMBMNCA1ASU510499, 1995 року випуску; квартиру за адресою: АДРЕСА_1; нежитлове приміщення за адресою: Донецька область, м. Донецьк, вул. Кірова, буд. 142а; банківські рахунки № 5363 5423 0182 3135, який відкрито в ПАТ «КБ ПриватБанк», № 26002138815, який відкрито в АТ «ОСОБА_3 ОСОБА_1».

Слідчий в судовому засіданні клопотання підтримала, посилаючись на викладені в ньому обставини, просила клопотання задовольнити.

Володілець (власник) майна – підозрюваний ОСОБА_2 на підставі ч. 2 ст. 172 КПК України в судове засідання не викликався.

Заслухавши слідчого та дослідивши матеріали клопотання вважаю наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Ч. 10 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

З матеріалів клопотання вбачається, що ОСОБА_2 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 258-5 та ч. 1 ст. 258-3 КК України, відповідальність за які відповідно до ч. 1 ст. 258-3 КК України передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до двох років та з конфіскацією майна.

В ході досудового слідства також встановлено, що ОСОБА_2 є власником транспортного засобу «Mitsubishi Colt», д.н.з. НОМЕР_2, номер кузову JMBMNCA1ASU510499, 1995 року випуску, а також об’єктів нерухомості, а саме квартири за адресою: АДРЕСА_2 та нежитлового приміщення за адресою: Донецька область, м.Донецьк, вул.Кірова, буд.142а.

Крім того встановлено, що ОСОБА_2 має відкритий банківський рахунок №5363 5423 0182 3135 у ПАТ «КБ ПриватБанк», а ПП «ТК Ріелінвест» ЄДРПОУ 36191686 (м.Чернівці, вул.Сімовича, буд.30), одноосібним власником якого він є, має відкритий банківський рахунок №26002138815 в АТ «ОСОБА_3 ОСОБА_1» на яких можуть зберігатися грошові кошти.

Відповідно до ч. 4 ст. 173 КПК України у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна.

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно власником нежитлового приміщення за адресою: Донецька область, м. Донецьк, вул. Кірова, буд. 142а являється ОСОБА_4, а тому підстав для забезпечення кримінального провадження з метою конфіскації майна підозрюваного не вбачаю.

Крім того, клопотання в частині накладення арешту на банківські рахунки № 5363 5423 0182 3135, який відкрито в ПАТ «КБ ПриватБанк», № 26002138815, який відкрито в АТ «ОСОБА_3 ОСОБА_1» не відповідає вимогам ч. 10 ст. 170 КПК України, оскільки арешт може бути накладений на грошові кошти, які знаходяться на банківських рахунках.

Отже, враховуючи вищенаведене, вважаю вказаний захід забезпечення доцільним, співмірним та таким, що відповідає завданням кримінального провадження, тому, з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання, клопотання слід задовольнити частково.

Керуючись ст.ст. 170-173, 309, 395 КПК України, -

У Х В А Л И В:

Клопотання задовольнити частково.

Накласти арешт на автомобіль НОМЕР_1, номер кузову JMBMNCA1ASU510499, 1995 року випуску; квартиру за адресою: АДРЕСА_1, які на праві приватної власності належать ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, - шляхом заборони на їх розпорядження та відчуження.

В решті вимог клопотання відмовити.

Ухвала підлягає до негайного виконання та може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Івано-Франківської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя О.А.Татарінова