Рішення № 71675594, 17.01.2018, Богородчанський районний суд Івано-Франківської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №338/1332/17

17 січня 2018 року Богородчанський районний суд Івано-Франківської області

в складі головуючого-судді: Битківського Л.М.

з участю секретаря: Дякун М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Богородчани цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до територіальної громади села Монастирчани особі Монастирчанської сільської ради про визнання права власності на успадковане нерухоме майно, -

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся в суд з позовом до територіальної громади села Монастирчани особі Монастирчанської сільської ради про визнання за ним права власності на домоволодіння по вул. Франка, 11 в с. Монастирчани Богородчанського району Івано-Франківської області.

Заявлені вимоги в судовому засіданні представник позивача мотивувала тим, що 02 вересня 2003 року в с. Монастирчани померла ОСОБА_2, яка приходилась позивачу бабусею. Після її смерті залишився будинок, що знаходиться по вул. Франка, 11 в с. Монастиирчани Богородчанського району Івано-Франківської області. За життя покійна розпорядилася спадковим майном та 10 травня 2002 року склала заповіт яким все своє майно заповіла позивачу. Оскільки з моменту народження та по даний час позивач проживав у будинку, який йому заповіла бабуся, то прийняв спадщину фактом постійного проживання, однак документально свої права не оформив. За таких обставин змушений доводити своє право на успадковане майно у судовому порядку. Просила позов задовольнити.

Представник сільської ради в судове засідання не з‘явився, подав суду заяву про розгляд справи за відсутності їх представника. Заявлений позов визнав.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов слід задовольнити.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 була зареєстрована та проживала в ІНФОРМАЦІЯ_1. На день смерті - 02.09.2003 року - разом із нею за вказаною адресою проживали дружина онука ОСОБА_3 та два правнуки: ОСОБА_4, ОСОБА_5. Згідно довідки Монастирчанської сільської ради від 01 листопада 2017 року ОСОБА_1 зареєстрований за адресою ІНФОРМАЦІЯ_2, однак фактично від дня народження проживає в ІНФОРМАЦІЯ_3. ОСОБА_2 10 травня 2002 року склала заповіт, яким все своє майно заповіла ОСОБА_1 Спадкові права ОСОБА_1 не оформив. Відповідно до довідки Монастирчаської сілської ради від 17.01.2018 року житловий будинок в с.Монастрчани по вул.І.Франка, 11 за життя належав ОСОБА_2, яка стано на 1991 рік являолась єдиним чаленом колгоспного двору, а після 1991 року єдиним власником згаданого домоволодіння.

Відповідно до представленої довідки Івано-Франківським БТІ від 12.09.2017 року, домоволодіння складається з житлового будинку, шопи, літньої кухні, двох сараїв, вбиральні, колодязя, трьої хвірток, трьох огорож та воріт. В ході проведення обстеження 12.09.2017 року встановлено, що технічні характеристики об"єкта не змінились.

Згідно з висновком про вартість майна від 06 листопада 2017 року, ринкова вартість житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами по вул. Франка,11 в с. Монастирчани Богородчанського району Івано-Франківської області становить 117990 грн.

У відповідності до ст.392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Крім того, позивач ставить питання про визнання за ним права власності на земельну ділянку площею 0,45 га, що знаходиться на території Монастирчанської сільської ради.

Статтею 328 ЦК України передбачено, що право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Відповідно до ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Статтею 126 цього Кодексу визначено, що право власності посвідчується державним актом.

З досліджених судом доказів, що подані позивачем, встановлено, що ОСОБА_2 за життя оформила у встановленому законом порядку право власності на земельну ділянку загальною площею 0,45 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Позивачем до матеріалів справи долучено копію державного акта на право приватної власності на землю. Таким чином спадкові права на вказану землю позивач має можливість реалізувати шляхом отримання у державного нотаріуса свідоцтва про право на спадщину за заповітом. Суд не може підміняти собою нотаріуса, який уповноважений посвідчувати право власності в порядку спадкування. Підстави для визнання прав власності у спадкоємця на спадщину виникає у суду лише за наявності спору щодо спадкового майна. Тому позовні вимоги про визнання права власності на земельну ділянку задоволенню не підлягає. Вказане право слід реалізувати шляхом звернення до нотаріуса.

Враховуючи встановлені обставини, суд вважає, що за позивачем слід визнати право власності в порядку спадкування на житловий будинок та господарські споруди по вул. Франка,11 в с. Монастирчани Богородчанського району Івано-Франківської області.

На підставі викладеного, керуючись ст.263-265 ЦПК України, суд, -

вирішив:

Позов задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4 право власності на житловий будинок загальною площею 69 кв.м. та господарські споруди – шопу, літню кухню, два сараї, вбиральню, колодязь, хвіртки, ворота та огорожу, що розташовані по вул. І.Франка, 11, в селі Монастирчани Богородчанського району Івано-Франківської області. Право власності підлягає державній реєстрації.

В задоволенні інших вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Івано-Франківської області через суд першої інстанції шляхом подання в 30-ти денний строк апеляційної скарги.

Суддя Битківський Л.М.