Вирок № 71674897, 18.01.2018, Самарський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 206/6448/17

Провадження № 1-кп/206/106/18

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"18" січня 2018 р.

Самарський районний суд м. Дніпропетровська в складі :

головуючого - судді - Зайченко С.В.,

при секретареві - Колтаковій М.К.,

за участю прокурора – Галі Р.Ю.,

обвинуваченого – ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, маючого середню освіту, офіційно не працюючого, неодруженого, не маючого на утриманні неповнолітніх дітей, не зареєстрованого, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше судимого: 16.09.2015 року Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська за ст. 309 ч. 1 КК України до покарання у вигляді обмеження волі строком на 1 рік з іспитовим строком 1 рік; 03.07.2017 року Самарським районним судом м. Дніпропетровська за ст. 263 ч. 1 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки з іспитовим строком 1 рік,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.185 КК України,-

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_1, будучи раніше засудженим, останній раз 03.07.2017 року Самарським районним судом м. Дніпропетровська за ч. 1 ст. 263 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від призначеного покарання з іспитовим строком 1 рік, на шлях виправлення не став, належних висновків для себе не зробив, та в період іспитового строку, маючи не зняту і не погашену в установленому законом порядку судимість, вчинив новий умисний злочин з корисливих мотивів.

26 жовтня 2017 року, приблизно о 10 годині 30 хвилин, ОСОБА_1, з метою пошуку металобрухту прибув на територію залізничної станції «Нижньодніпровськ-Вузол» СП «Придніпровська залізниця» ПАТ «Українська залізниця», а саме до колії № 43 «Вторчермет» в м. Дніпро, де виявив деталі верхньої будови колії, а саме: дві колійні підкладки марки Д-65 та колійний костиль. Достовірно знаючи про те, що вказані деталі верхньої будови колії належать ПАТ «Українська залізниця» та для чого вони використовуються у даному місці, у ОСОБА_1 раптово виник злочинний умисел спрямований на власне збагачення за рахунок викрадення чужого майна.

Реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_1 знаходячись у вказаний час у вказаному місці, діючи таємно, умисно, з корисливих мотивів, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає та вони носять таємний характер, шляхом вільного доступу за допомогою принесеного із собою металевого лому демонтував дві колійні підкладки марки Д-65 та один колійний костиль, що належать СП «Нижньодніпровська дистанція колії» РФ «Придніпровська залізниця» ПАТ «Українська залізниця» та поклав до мішка, який в той час був при ньому. Після цього, ОСОБА_1, заволодівши викраденим майном, з місця події зник.

Таким чином, ОСОБА_1, вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), тим самим, згідно з висновком судово-товарознавчої експертизи №3574 від 04.11.2017 заподіяв СП «Нижньодніпровська дистанція колії» РФ «Придніпровська залізниця» ПАТ «Українська залізниця», матеріальну шкоду на загальну суму 204,68 грн.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину визнав повністю, пояснив, що 26.10.2017 року він з метою пошуку металобрухту прибув на територію залізничної станції «Нижньодніпровськ-Вузол» СП «Придніпровська залізниця», а саме до колії №43. Впевнившись, що за ним ніхто не спостерігає, за допомогою принесеного із собою металевого лому демонтував дві колійні підкладки та один колійний костиль. Після цього заволодівши викраденим, полишив місце події.

Представник потерпілого ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином, надав до суду заяву, в якій просить суд слухати справу за його відсутності, тому суд відповідно до ст. 325 КПК України розглядає справу за його відсутності.

Враховуючи клопотання учасників судового провадження про недоцільність дослідження тих обставин, які ніким не оспорюються, на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнав за необхідне обмежитися допитом обвинуваченого та дослідженням доказів, характеризуючих його особу і при цьому судом з’ясовано, що ОСОБА_1 правильно розуміє зміст цих обставин, у суду немає сумнівів у добровільності його позиції, а також роз’яснено, що в такому випадку він буде позбавлений можливості оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Так, суд вважає вину обвинуваченого ОСОБА_1 доведеною за ч.1 ст. 185 КК України, що виразилась у таємному викраденні чужого майна (крадіжка).

При призначенні виду та розміру покарання обвинуваченому суд враховує характер та ступінь суспільної небезпечності вчиненого правопорушення, що відповідно до ст. 12 КК України воно віднесено до категорії злочинів середньої тяжкості, особу винного, те що він неодноразово раніше судимий, задовільно характеризується за місцем проживання, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.

Обставиною, що відповідно до ст.66 КК України пом’якшують покарання обвинуваченого є щире каяття.

Обставиною, що відповідно до ст. 67 КК України обтяжує покарання обвинуваченого є рецидив злочину.

Приймаючи до уваги те, що ОСОБА_1 будучи раніше судимий, на шлях виправлення не став, належних висновків для себе не зробив та в період іспитового строку, маючи не зняту і не погашену в установленому законом порядку судимість, вчинив умисний злочин з корисливих мотивів, в зв'язку з цим суд вважає, що обвинуваченому ОСОБА_1 неможливе застосування положень ст.ст. 69,75 КК України.

Отже, суд вважає, що з метою попередження вчинення нових злочинів та виправлення обвинуваченого, необхідно призначити покарання у вигляді позбавлення волі в межах санкції статті - ч. 1 ст. 185 КК України, із застосуванням вимог ст. 71 КК України за сукупністю вироків до покарання, обраного ОСОБА_1 за даним вироком, частково приєднати невідбуте покарання за вироком Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 03.07.2017 року.

Міру запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 до набрання чинності даного вироку залишити тією ж - тримання під вартою.

Витрати, пов'язані з залученням експерта у кримінальному провадженні, підлягають стягненню з обвинуваченого відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України.

Долю речових доказів суд вирішує у відповідності до ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.110, 369, 371-374 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст.71 КК України до призначеного покарання за даним вироком частково приєднати невідбуте покарання за вироком Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 03.07.2017 року та остаточно призначити покарання ОСОБА_1 у виді 3 (трьох) років 1 (одного) місяця позбавлення волі.

Стягнути з ОСОБА_1 витрати на користь судового експерта ОСОБА_3 за проведення судово-товарознавчої експертизи в сумі 190,00 грн.

Міру запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 до набрання чинності даного вироку залишити тією ж - тримання під вартою.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 вираховувати з 15.11.2017 року.

Речові докази: металеву проволоку, цвяхи, металеву пластину – знищити, дві підкладки Д65 та один костиль колійний, залишити власнику.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подачі апеляції через Самарський районний суд м. Дніпропетровська протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя С.В. Зайченко