Вирок № 71674457, 19.01.2018, Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 214/2384/17

1-кп/214/180/18

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 січня 2018 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Євтушенка О.І.,

при секретарі - Бєліковій О.А.,

розглянув у відкритому судовому засіданні у м. Кривому Розі кримінальне провадження №12017040750000235 відносно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого та мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15 ч.1 ст.185 КК України,

за участю:

прокурора - Роденко О.О.,

обвинуваченого - ОСОБА_1,

захисника - ОСОБА_2,

ВСТАНОВИВ:

20.01.2017 року, ОСОБА_1, знаходячись біля промислового майданчика шахти Артема-2 по вул. Бикова в м. Кривому Розі, реалізуючи раптово виниклий умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна та обернення його на свою користь, діючи з корисливих мотивів, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, таємно викрав металеву сітку мінераловатних матів теплоізоляції теплотраси в кількості 23 шт., габаритні розміри 1 м на 1,4 м кожна та в'язальної проволоки в кількості 15 шт., довжиною 2 м кожна, яка знаходиться на балансі ПАТ "Криворізька теплоцентраль", але на місці вчинення кримінального правопорушення був зупинений співробітниками ПАТ "Криворізька теплоцентраль".

Таким чином, ОСОБА_3 не вчинив усіх дій, які він вважав необхідними для доведення злочину до кінця, з причин, що не залежали від його волі, оскільки був зупинений співробітниками ПАТ "Криворізька теплоцентраль".

В результаті злочинних дій ОСОБА_1, ПАТ "Криворізька теплоцентраль" міг бути спричинений матеріальний збиток на загальну суму 2734,48 грн., згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №1059.

Дії обвинуваченого ОСОБА_1 кваліфіковано за ч.3 ст.15 ч.1 ст.185 КК України, за ознаками: незакінчений замах, направлений на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), який не було закінчено з причин, що не залежали від його волі, не вчинивши усіх дій, які вважав би необхідними для доведення злочину до кінця.

Судом враховані наступні докази на підтвердження встановлених обставин.

Так, в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 вину у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15 ч.1 ст.185 КК України визнав в повному обсязі по обставинах зазначених в обвинувальному акті та пояснив, що у зв’язку з відсутністю коштів на продукти харчування, він вирішив назбирати метал, тому зайшов на територію відвалів біля теплотраси, що розташована поряд з шахтою Артем-2, де побачив відірвану металеву сітку, підняв її, і вирішив собі забрати, щоб здати на метал. Він розумів, що здійснює викрадення майна, що йому не належить з метою його подальшого продажу. З сумою можливої завданої шкоди, яка зазначена в обвинувальному акті, повністю згоден. В скоєному розкаюється та просить його суворо не карати.

Суд, враховуючи думку учасників судового провадження, визнання обвинуваченим ОСОБА_1 вини у вчиненому злочині, відповідно до ч.3 ст.349 КПК України, визнає недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з'ясував у учасників судового провадження, чи правильно вони розуміють зміст цих обставин та чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз'яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Оцінюючи досліджені в судовому засіданні, відповідно до вимог ст.ст.85, 94 КПК України, показання обвинуваченого ОСОБА_1, суд вважає, що ці докази отримані у порядку встановленому КПК України, а тому є належними та допустимими, підтверджують обставини, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, а саме, що обвинувачений вчинив незакінчений замах на таємне викрадення майна ПАТ «Криворізька теплоцентраль», яке не було закінчено з причин, що не залежали від його волі, не вчинивши усіх дій, які вважав би необхідними для доведення злочину до кінця.

Після з'ясування обставин вчинення кримінального правопорушення, встановлених під час судового розгляду кримінального провадження, аналізуючи показання обвинуваченого ОСОБА_1, які мають логічний та послідовний характер, узгоджуються між собою, суд поза розумним сумнівом приходить до висновку про доведеність вини обвинуваченого в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні за ч.3 ст.15 ч.1 ст.185 КК України.

Вказаний висновок суду узгоджується з п.43 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Кобець проти України" (заява №1637/04), у якому зазначено, що суд при оцінці доказів керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом" (рішення у справі "Авшар проти Туреччини" п.282). Таке доведення має випливати і з сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.

При призначенні покарання суд, у відповідності до положень ст. ст.65-67 КК України, враховує ступінь тяжкості та конкретні обставини вчинення кримінального правопорушення, зокрема дані, які характеризують особу обвинуваченого, наявність обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Відповідно до ч.1 ст.66 КК України обставиною, яка пом’якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_1 визначається щире каяття.

Обставини, відповідно до ст.67 КК України, які обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_1, відсутні.

Обвинувачений ОСОБА_1 по відношенню до інкримінованого йому кримінального правопорушення підпадає під дію ч.1 ст.19 КК України (Т.1 а.с.57).

Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_1, суд враховуючи ступінь тяжкості скоєного злочину, особистість обвинуваченого, який за місцем мешкання характеризується нейтрально (Т.1 а.с.58), раніше не судимий (Т.1 а.с.59), на обліку в ОКЗ «Психоневрологічний диспансер» у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває (Т.1 а.с.56-57).

Таким чином, суд, враховуючи вище викладені обставини у своїй сукупності вважає, що обвинуваченому ОСОБА_1, повинно бути призначено покарання у виді позбавлення волі, однак, із застосуванням ст.75 КК України, без ізоляції від суспільства, оскільки маються всі підстави вважати, що таке покарання буде достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

Виходячи із всіх встановлених по справі обставин, керуючись ст.75 КК України, суд вважає за доцільне встановити обвинуваченому ОСОБА_1 випробувальний термін, при цьому покласти на останнього обов’язки передбачені п.1, 2 ч.1 ст.76 КК України, а саме: періодично з’являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Суд, переконаний, що таке покарання буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_1 та запобігання вчиненню ним нових злочинів.

Підстав для застосування ст.69 КК України судом не встановлено.

Представником потерпілого заявлено цивільний позов, однак ухвалою суду від 19.01.2018 року він залишений без розгляду, що не позбавляє його право на повторне звернення до суду в порядку цивільного судочинства.

Витрати на проведення судових експертиз відсутні.

Питання речових доказів судом вирішується в порядку, передбаченому ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 349 ч. 3, 369, 370, 373, 374 КПК України, суд, –

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватим у пред’явленому обвинуваченні за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15 ч.1 ст.185 КК України.

Призначити ОСОБА_1 покарання за ч.3 ст.15 ч.1 ст.185 КК України у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням строком на 1 рік.

Відповідно до п.п.1, 2 ч.1 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_1 наступні обов'язки:

- періодично з’являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

Речовий доказ – металева сітка мінераловатних матів теплоізоляції теплотраси 70 мм у кількості 23 шт., розміром 1 м на 1,4 м кожна та в’язальна проволока 1,4 мм у кількості 15 шт, довжиною 2 м кожна, які повернуто на відповідальне зберігання матеріально-відповідальній особі ПАТ «Криворізька теплоцентраль» - залишити у останньої, дозволивши використовувати та розпоряджатися на власний розсуд (Т.1 а.с.19, 27).

На вирок можуть бути подані апеляційні скарги протягом 30 днів з дня його проголошення до судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Дніпропетровської області через Саксаганський районний суд міста ОСОБА_4.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Головуючий суддя О.І. Євтушенко