Постанова № 71674435, 16.01.2018, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2018 рокуСправа № 916/887/17Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Величко Т.А.,

суддів: Бєляновського В.В., Філінюка І.Г.

(згідно розпорядження керівника апарату від 06.12.2017р. №1368 щодо повторного автоматизованого розподілу судової справи)

при секретарі: Колбасовій О.Ф.

за участю представників сторін:

від позивача – ОСОБА_1;

від відповідача-1 – не з’явився;

від відповідача-2 – ОСОБА_2;

від третьої особи-1 – ОСОБА_1;

від третьої особи-2 - не з’явився;

від третьої особи-3 - не з’явився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Громадської організації „Причал №193 „Ярмарочна”

на рішення господарського суду Одеської області від 13.10.2017р.

по справі №916/887/17

за позовом Державного підприємства „Одеський морський торговельний порт”

до відповідачів:

1. Юридичного департаменту Одеської міської ради в особі Управління державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради

2. Громадської організації „Причал № 193 „Ярмарочна”

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача:

1. Міністерства інфраструктури України;

2. Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області;

3. Одеської міської ради

про визнання недійсним свідоцтва про право власності,

суддя суду першої інстанції: ОСОБА_3

час та місце ухвалення рішення: 13.10.2017 р., м.Одеса, пр. Шевченка, 29, господарський суд Одеської області, зал судових засідань № 14, судове засідання тривало з 12.41 год. до 13.19 год.

повний текст рішення складений 18.10.2017 р.

Сторони належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги.

В судовому засіданні 16.01.2018р. згідно ст. 233 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ВСТАНОВИВ:

В квітні 2017 року Державне підприємство „Одеський морський торговельний порт” звернулося до господарського суду Одеської області із позовними вимогами до Юридичного департаменту Одеської міської ради в особі Управління державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради (далі по тексту – юридичний департамент Одеської міської ради), Громадської організації „Причал № 193 „Ярмарочна” (далі по тексту – ГО „Причал № 193 „Ярмарочна”) про визнання недійсним свідоцтва про право власності серії СТА №715708 від 12.05.2015р., видане ГО „Причал № 193 „Ярмарочна” державним реєстратором прав на нерухоме майно реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції на нежитлові будівлі спортивно-човнової станції „Причал №193”, яка розташована за адресою: м. Одеса, вул. Чорноморського козацтва, буд. 100/2.

Позовні вимоги обгрунтовані посиланням на ст.ст. 6,8,13,19, 129 Конституції України, ст.ст. 15,16, ч.1 ст.21,326, 328,393 ЦК України, ст.ст. 74,75,136,139,141,145 ГК України, ст.ст. 1,2,12,44-49,54-57 ГПК України (в редакції чинній до 15.12.2017р.) та тим, що ГО „Причал № 193 „Ярмарочна” було отримано спірне свідоцтво про право власності в порушення положень чинного законодавства, оскільки об’єкти нерухомого майна, незважаючи на зміну їх адреси, належать до державної власності. При цьому, уповноваженими державними органами згоди на передачу об’єктів державної власності ГО „Причал № 193 „Ярмарочна” надано не було.

Підставою для звернення до господарського суду з позовною заявою про визнання недійсним свідоцтва про право власності позивачем зазначена необхідність забезпечення ефективного використання державного майна, переданого йому на праві господарського відання.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 18.04.2017р. ( суддя Желєзна С.П.) порушено провадження у справі за даним позовом; залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача – Міністерства інфраструктури України та Регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській області.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 27.07.2017р. залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Одеську міську раду.

03.05.2017р. до господарського суду від ДП „Одеський морський торговельний порт” надійшла заява (вх. №2-2432/17) про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на нежитлові будівлі спортивно-човнової станції „Причал №193”, яка розташована за адресою: м. Одеса, вул. Чорноморського козацтва, буд. 100/2. В обґрунтування заявленого клопотання позивач посилався на фактичну неможливість виконання рішення господарського суду по справі №916/882/13, яким було визнано недійсним свідоцтво про право власності САЕ №797810 від 27.12.2012р., яке було видано виконавчим комітетом Одеської міської ради ГО „Причал № 193 „Ярмарочна” на не нежитлові будівлі спортивно-човнової станції „Причал №193”, яка розташована за адресою: м. Одеса, вул. Чорноморського козацтва, буд. 100, у зв’язку з видачею ГО „Причал № 193 „Ярмарочна” оскаржуваного у межах даної справи свідоцтва. Крім того, ДП „Одеський морський торговельний порт” посилалось на очевидний ризик відчуження нежитлових будівель спортивно-човнової станції „Причал №193”, яка розташована за адресою: м. Одеса, вул. Чорноморського козацтва, буд. 100/2, з боку ГО „Причал № 193 „Ярмарочна”, що в подальшому також може утруднити виконання рішення господарського суду по справі №916/887/17.

Відповідно до ст.ст. 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Приписами ст. 67 ГПК України встановлено, що позов забезпечується: накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачу; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку. Про забезпечення позову виноситься ухвала. Ухвалу про забезпечення позову може бути оскаржено. Види забезпечення позову повинні бути співвідносними із заявленими позивачем вимогами. Види забезпечення позову можуть використовуватися господарським судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав інших акціонерів (учасників) господарського товариства. Не допускається забезпечення позову заходами, не передбаченими цим Кодексом. Не допускається накладення арешту на майно, на яке накладено арешт відповідно до Кримінального процесуального кодексу України.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 20.02.2017р. по справі №522/23622/16-к було задоволено клопотання слідчого ОВС СВ УСБУ в Одеській області ОСОБА_4, погоджене із прокурором відділу прокуратури Одеської області, у кримінальному провадженні №2201616000000322 від 17.08.2016р., та накладено арешт у вигляді заборони відчуження нежитлових будівель спортивно-човнової станції Причал №193 загальною площею 2393,3 кв. м., розташованих за адресою: м. Одеса, вул. Чорноморського козацтва, буд. 100/2 (колишня адреса – м. Одеса, вул. Чорноморського козацтва, буд. 100).

Враховуючи встановлену чинним ГПК України заборону накладення арешту на майно, на яке накладено арешт відповідно до Кримінального процесуального кодексу України, а також з урахуванням наявної в матеріалах справи ухвали Приморського районного суду м. Одеси від 20.02.2017р. по справі №522/23622/16-к, якою у межах кримінального провадження було накладено арешт на нежитлові будівлі спортивно-човнової станції Причал №193, господарським судом було відмолено позивачу у задоволенні клопотання про вжиття заходів до забезпечення позову.

19.07.2017р. ГО „Причал № 193 „Ярмарочна” було подано до суду заяву (вх. №2-3915/17) відповідно до якої відповідач просив господарський суд замінити неналежного відповідача - ГО „Причал № 193 „Ярмарочна” на належного та залучити ГО „Причал № 193 „Ярмарочна” до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача. Подане клопотання обґрунтовано предметною складовою заявленого позову відповідати за яким повинен юридичний департамент Одеської міської ради.

Відповідно до приписів ст. 24 ГПК України господарський суд за наявністю достатніх підстав має право до прийняття рішення залучити за клопотанням сторони або за своєю ініціативою до участі у справі іншого відповідача. Господарський суд, встановивши до прийняття рішення, що позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, може за згодою позивача, не припиняючи провадження у справі, допустити заміну первісного відповідача належним відповідачем. Про залучення іншого відповідача чи заміну неналежного відповідача виноситься ухвала, і розгляд справи починається заново.

Враховуючи заперечення проти заявленого відповідачем клопотання з боку ДП „Одеський морський торговельний порт”, а також приймаючи до уваги, що юридичний департамент Одеської міської ради вже є учасником судового процесу по даній справі у статусі відповідача, що взагалі унеможливлює застосування приписів ст.24 ГПК України, судом було відмовлено у задоволенні даного клопотання.

27.07.2017р. від ДП „Одеський морський торговельний порт” надійшло клопотання (вх. 32-4036/17) про зупинення провадження по даній справі до набрання законної сили постановою Одеського окружного адміністративного суду від 08.06.2017р. по справі №815/1348/17 за адміністративним позовом ДП „Одеський морський торговельний порт” до Головного територіального управління юстиції в Одеській області, юридичного департаменту Одеської міської ради, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_5 та ГО „Причал № 193 „Ярмарочна”, про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції ОСОБА_5С від 12.05.2015р. про державну реєстрацію за ГО „Причал № 193 „Ярмарочна” права приватної власності на нежитлові будівлі спортивно-човнової станції „Причал №193”, та про зобов’язання вчинити певні дії.

З матеріалів справи вбачається, що постановою Одеського окружного адміністративного суду від 08.06.2017р. за результатами розгляду справи №815/1348/17 позовні вимоги ДП „Одеський морський торговельний порт” були задоволені частково, визнано протиправним та скасовано рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції ОСОБА_5С від 12.05.2015р. про державну реєстрацію за ГО „Причал № 193 „Ярмарочна” права приватної власності на нежитлові будівлі спортивно-човнової станції „Причал №193”, в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Посилаючись на визнання протиправним та скасування у межах адміністративної справи №815/1348/17 рішення державного реєстратора, на підставі якого ГО „Причал № 193 „Ярмарочна” було видано спірне свідоцтво, ДП „Одеський морський торговельний порт” просило суд зупинити провадження по даній справі до набрання законної сили постановою Одеського окружного адміністративного суду від 08.06.2017р. по справі №815/1348/17.

Крім того, 13.10.2017р. ГО „Причал № 193 „Ярмарочна” також було подано до господарського суду клопотання (вх. №2-5447/17) про зупинення провадження по даній справі до завершення розгляду Одеським окружним адміністративним судом справи №815/5233/17 за позовом ОСОБА_6 до державного реєстратора комунального підприємства Новоселівської сільської ради „Регіональне бюро державної реєстрації” Одеської області ОСОБА_7, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Міністерства інфраструктури України, про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію прав на будівлі та споруди, загальною площею 2331,2 кв. м., які розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Чорноморського козацтва, буд. 100, за Міністерством інфраструктури України.

Обґрунтовуючи подане до суду клопотання про зупинення провадження по справі, ГО „Причал № 193 „Ярмарочна” стверджував, що правова оцінка реєстрації права державної власності на об’єкти нерухомого майна, яка буде надана судом у межах адміністративної справи №815/5233/17, може вплинути на результати вирішення спору по даній справі, оскільки свідчитиме про наявність або відсутність порушеного права позивача.

Згідно зі ст. 79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, а також у разі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.

У п. 3.16 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції” (з наступними змінами та доповненнями) зазначено, що ст. 79 ГПК встановлено вичерпний перелік підстав зупинення провадження у справі. Зупинення провадження у справі з інших підстав є неправомірним. Зокрема, відповідно до частини першої статті 79 ГПК господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов’язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом. При цьому пов’язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення (частини третя і четверта статті 35 ГПК).

Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

Враховуючи вимоги закону, для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному випадку повинен з'ясовувати, як пов'язана справа, яка розглядається даним судом, із справою, що розглядається іншим судом, а також чим обумовлюється неможливість розгляду даної справи. Сама по собі взаємопов’язаність двох справ ще не свідчить про неможливість розгляду та прийняття рішення у даній справі, а також саме по собі зазначення про неможливість розгляду даної справи до розгляду іншої справи не може бути підставою для застосування ч. 1 ст. 79 ГПК України.

Приймаючи до уваги недоведеність та безпідставність заявлених ДП „Одеський морський торговельний порт” та ГО „Причал № 193 „Ярмарочна” клопотань про зупинення провадження по справі, судом було відмовлено у їх задоволенні.

Відповідачі проти позову заперечували з мотивів недоведеності та необґрунтованості заявлених вимог, у зв’язку з чим, просили суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Міністерство інфраструктури України та регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській області підтримали правову позицію ДП „Одеський морський торговельний порт” по даній справі та просили суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Одеська міська рада у судові засідання по даній справі жодного разу не з’явилася, незважаючи на належне повідомлення про їх проведення, письмових пояснень на позовну заяву ДП „Одеський морський торговельний порт” з боку названого учасника судового процесу до господарського суду не надходило.

Рішенням господарського суду Одеської області від 13.10.2017р. (суддя Желєзна С.П.) в позові відмовлено.

Судом першої інстанції зазначено, що під час розгляду позовних вимог ДП “Одеський морський торговельний порт” у межах справи №916/882/13, господарськими судами, зокрема, було встановлено, що майно, право власності на яке посвідчувалося свідоцтвом САЕ № 797810 від 27.12.2012р., належить до державної власності, органом управління якого є Міністерство інфраструктури України та закріплене за ДП “Одеський морський торговельний порт” на праві господарського відання. Наявні в матеріалах справи докази, а саме розпорядження Суворовської районної адміністрації №15р від 23.01.2015р. та рішення виконавчого комітету Одеської міської ради від 27.10.2016р. за №322, дозволяють суду дійти висновку, що об’єкти нерухомого майна, які розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Чорноморського козацтва, буд. 100 та адресою: м. Одеса, вул. Чорноморського козацтва, буд. 100/2, є тотожними.

Господарський суд дійшов висновку, що з огляду на скасування права власності ГО „Причал № 193 „Ярмарочна” станом на момент вирішення даного спору, а також з огляду на відчуження відповідачем частини майна, спірне свідоцтво втратило юридичну силу, а, відтак, визнання його недійсним не породжуватиме жодних правових наслідків як для учасників судового процесу, так і для членів громадської організації ГО „Причал № 193 „Ярмарочна”, якими право власності на частину нерухомого майна було набуто на підставі відповідних договорів купівлі продажу.

В апеляційній скарзі, не погоджуючись з висновками суду, Громадська організація „Причал №193 „Ярмарочна” просить скасувати рішення господарського суду від 13.10.2017р. по справі №916/887/17, у задоволені позовних вимог відмовити з підстав, зазначених в апеляційній скарзі.

ГО „Причал №193 „Ярмарочна” не погоджується з підставами відмови у позові, викладеними в рішенні господарського суду Одеської області від 13.10.2017р. по справі №916/887/17 та вважає, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням норм матеріального і процесуального права, а саме:

- відмова у задоволенні клопотання про відвід судді була необґрунтованою та мала вплив на результат розгляду справи і цей факт підтверджує зміст оскаржуваного рішення. Скаржник зазначав при розгляді справи в першій інстанції, що розгляд справи №916/887/17 буде здійснюватись суддею Желєзною С.П. крізь призму вже прийнятого нею рішення, а тому надати іншу (ніж вже надану в рішенні по справі №916/882/13) правову оцінку рішенню господарського суду Одеської області від 24.02.2010р. по справі №15/158-09-5429, як доказу по справі №916/887, суддя не зможе. Оскаржуване рішення базується на вже прийнятому по справі №916/882/13 рішенні, зокрема в мотивувальній частині рішення містяться прямі посилання на встановлені по справі №916/882/13 факти, як преюдиційні;

- оскаржуване рішення не містить правової оцінки доказу, на який послався відповідач, а саме – рішення господарського суду Одеської області від 24.02.2010р. по справі №15/158-09-5429. При цьому важливість даного доказу зумовлюється тим, що предметом розгляду в справі №15/158-09-5429 була вимога про визнання права власності за державою на спірне майно, тоді як рішення на яке робить відсилання суд першої інстанції (№916/882/13) містить лише правову оцінку обставин, що не може становити преюдицію;

- мотиви відповідача, щодо відсутності порушеного права позивача судом до уваги не прийнято, докази, що підтверджують відсутність порушеного права в оскаржуваному рішенні не відображені, правова оцінка їм не надана. Не обґрунтовано в оскаржуваному рішенні і мотиви, якими керувався суд приймаючи до уваги приюдиційні факти рішення по справі №916/882/13 і не приймаючи до уваги фактів встановлених по справі №15/158-09-5429.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 08.11.2017р. прийнято апеляційну скаргу до провадження у складі головуючого судді Величко Т.А. суддів: Бєляновського В.В., Жекова В.І. та призначено її до розгляду.

У зв'язку із тимчасовою непрацездатністю судді-члена колегії ОСОБА_8 з 06.12.2017р. на підставі розпорядження керівника апарату Одеського апеляційного господарського суду №1368 від 06.12.2017р. та протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 06.12.2017р. сформовано новий склад колегії головуючий суддя Величко Т.А. судді: Бєляновський В.В., Філінюк І.Г.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 06.12.2017р. прийняти справу №916/887/17 до провадження, у складі колегії суддів: головуючий суддя: Величко Т.А., судді: Бєляновський В.В., Філінюк І.Г. та призначено до розгляду.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 07.12.2017р. задоволено письмове клопотання ГО „Причал №193 „Ярмарочна” про відкладення розгляду апеляційної скарги. Розгляд апеляційної скарги відкладено на 16.01.2018р. о 12:30.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просив суд відмовити ГО „Причал №193 „Ярмарочна” у задоволенні апеляційної скарги з підстав недоведеності факту порушення господарським судом Одеської області норм процесуального права, зазначених в апеляційній скарзі, під час ухвалення оскаржуваного рішення. При цьому, апеляційна скарга не містить і жодних ознак порушень судом першої інстанції норм матеріального права, наведених у ній.

В засіданні суду апеляційної інстанції представник скаржника підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги.

Представник позивача та Міністерства інфраструктури України заперечував проти доводів та вимог апеляційної скарги з підстав законності та обґрунтованості оскаржуваного рішення.

Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03.10.2017р. N2147-VIII (який набрав чинності 15.12.2017р.) Господарський процесуальний кодекс України викладено у новій редакції.

Пунктом 9 частини 1 Розділу ХІ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України №2147- VIII від 03.10.2017р. установлено, що зміни до цього Кодексу вводяться в дію з урахуванням таких особливостей: справи у судах апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до ст.269 ГПК України (в редакції Закону України №2147- VIII від 03.10.2017р.) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів, перевіривши наявні матеріали справи (фактичні обставини справи) на предмет правильності їх юридичної оцінки господарським судом, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення присутніх в засіданні суду представників сторін, дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з такого.

Як свідчать матеріали справи і це встановлено під час апеляційного перегляду, наказом від 09.09.1997р. №171 у складі Одеського СРЗ “Україна” створено відокремлений структурний підрозділ рятувально-човнову станцію “Ярмарочна” без права юридичної особи. Відповідно до наказу №83 від 11.04.2002р. “Про вдосконалення управління човново-лодочною станцією “Ярмарочна” було вирішено спростити з 01.05.2002р. відокремлену самостійну фінансово-господарську діяльність ЧЛС “Ярмарочна”.

Рішенням Одеської міської ради від 28.12.2001р. №3065-XXIII Одеському СРЗ “Україна” надано земельну ділянку із земель міста, площею 1,1443 га (код Українського класифікатора цільового використання землі 1.12.7 землі фізичної культури і спорту), за адресою: м. Одеса, Ленінський р-н, вул. Чорноморського козацтва, 100, у тимчасове довгострокове користування, строком на 5 років, для експлуатації та обслуговування спортивно-човнової станції та затверджено договір на право тимчасового користування земельною ділянкою між Одеською міською радою та Одеським СРЗ “Україна”.

Відповідно до інвентарних карток обліку основних засобів СРЗ №1 №№47, 48, 49, 50, 51, б/н за останнім рахується: майстерня, дворовий туалет, дороги асфальтові ширина 7м, дороги бетонні ширина 7 м, двоповерхова будівля (вахтова), двоповерхова будівля (побутова), одноповерхова будівля (бокси).

Наказом директора заводу СРЗ “України” ОСОБА_9 від 08.09.2006р. №228а було створено комісію для передачі майна спортивно-човнової станції “Ярмарочна” з балансу заводу на баланс спортивно-човнової станції “Ярмарочна”..

ГО “Причал №193 Ярмарочна” зареєстровано 20.09.2006р., про що свідчить свідоцтво про реєстрацію громадського об’єднання №1469.

За актом приймання передачі (без дати) з балансу ДП ОСРЗ “Україна” спортивно-човнової станції “Ярмарочна” на баланс ГО “Причал-193 “Ярмарочна” останньому 08.09.2006р. (до дати реєстрації громадського об'єднання) передано основні фонди СЧС “Ярмарочна”, а саме: майстерня, дворовий туалет, будинки (одноповерхові бокси у кількості 156 шт.), будинок двоповерховий (битівка), будинок двоповерховий (вахтова), дорога бетонна (ширина 7 ), дорога асфальтова (ширина 7 м), мотопомпа (МП 1600), прилавок-вітрина з холодильником ПВП. Акт затверджено директором ДП ОСРЗ “України” ОСОБА_9

Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 21.10.2014р. у справі №523/15703/14-к за обвинувальним актом по обвинуваченню ОСОБА_9 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 367 Кримінального кодексу України (службова недбалість, тобто невиконання або неналежне виконання службовою особою своїх службових обов'язків через несумлінне ставлення до них, що завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам або інтересам окремих юридичних осіб) визнано провину ОСОБА_9 у підписанні наказу від 08.09.2006р. №228а та складанні акту приймання передачі з балансу ДП ОСРЗ “Україна” спортивно-човнової станції “Ярмарочна” на баланс ГО “Причал-193 “Ярмарочна”, який в подальшому було подано директором ОСОБА_9 як правовстановлюючий документ для виготовлення технічного паспорту та видачі виконкомом Одеської міської ради свідоцтва про право власності серії САЕ №797810 від 27.12.2012р., що, в свою чергу, призвело до настання тяжких наслідків у вигляді матеріального збитку ДП “Одеський морський торговельний порт” у розмірі балансової вартості державного майна.

Наказом Міністерства транспорту та зв’язку України від 02.10.2006р. №971 “Про реорганізацію державного підприємства “Одеський судноремонтний завод “Україна” визначено, що ДП “Одеський морський торговельний порт” є правонаступником прав і обов’язків ДП “Одеський СРЗ “Україна”. Відповідно до п. 5.1. наказу ДП “Одеський морський торговельний порт” було вирішено прийняти до статутного фонду (капіталу) порту майно ДП “Одеський СРЗ “Україна”.

Згідно інвентарних карток №№100170, 100174, 100175, 100176, 100177, 100178, 100179 обліку основних засобів ДП “Одеський морський торговельний порт” на бухгалтерських рахунках останнього обліковується майно човнової станції СРЗ, а саме: майстерня бази відпочинку, дворовий туалет, дороги асфальтовані шириною 7 м., - 2 об’єкти, будівля двоповерхова (вахтова), будівля двоповерхова (побутові) та будівля двоповерхова (бокси), про що також свідчить витяг з Єдиного реєстру об’єктів державної власності щодо державного майна, наданий Фондом державного майна України на запит ДП “Одеський морський торговельний порт”, та відомостями про окреме нерухоме державне майно.

За актом інвентаризації основних засобів, що передаються ДП ОСРЗ “Україна” на баланс ДП “Одеський морський торговельний порт” проведено інвентаризацію основних засобів, які підлягають передачі на баланс ДП “Одеський морський торговельний порт” і обліковуються на балансовому рахунку №10 станом на 01.12.2006р. Під №№201-207 значаться: майстрова база відпочинку, дворовий туалет, будівля одноповерхова, бокси, будівля двоповерхова побутівка, будівля двоповерхова вахтова, дорога бетонна ширина 7 м, дорога асфальтова ширина 7 м. Рік введення в експлуатацію – червень 1976р.

Наказом ДП “Одеський морський торговельний порт” від 15.05.2007р. №298 на баланс останнього прийнято основні фонди СРЗ “України”, в тому числі і спірні об’єкти.

22.06.2007р. між ГО “Причал №193 Ярмарочна” (Організація) та ДП “Одеський морський торговельний порт” (Порт) укладено договір про резервування приміщень №КД-10558, згідно умов якого Порт зобов’язався за письмовим зверненням Організації протягом визначеного в договорі строку зарезервувати та утримувати у резерві приміщення з метою подальшого оформлення договору оренди. Об’єктом резервування є майстерня бази відпочинку (інв. №100170), дворовий туалет (інв. №100174), дорога асфальтована (інв. №100175), дорога бетонна (інв. №100176), будинок двоповерховий (вахтовий) (інв. №100177), будинок двоповерховий (битовки) (інв. №100178) та будинок одноповерховий (бокси) (інв.№100179). Договір розірвано на підставі додаткової угоди від 08.09.2009р.

Зазначені об’єкти разом з мотопомпою МП 1600 та прилавком-вітриною з холодильником ПВП передано профспілці ДП “Одеський морський торговельний порт” у безоплатне користування відповідно до угоди від 14.12.2012р. Відповідно до цієї угоди доповнено колективний договір додатком №28 (перелік майна, переданий профспілці для реалізації лікувально-оздоровчих та соціально-культурних заходів), згідно якого для реалізації лікувально-оздоровчих та соціально-культурних заходів для портовиків, членів їх сімей та ветеранів порту, з метою створення належних умов діяльності профкому при реалізації зазначених задач, для розміщення та відпочинку портовиків, членів їх сімей та ветеранів порту, адміністрація передає об’єкти, розміщені за адресою: м. Одеса, вул. Чорноморського козацтва, 100.

Рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради від 20.09.2007р. №1164 запропоновано відповідній раді розірвати вищезазначений договір, зарахувати земельну ділянку до запасу земель Одеської міської ради та передати ГО “Причал №193 “Ярмарочна” із запасу земель Одеської міської ради земельну ділянку площею 1,1443 га за адресою: м. Одеса, вул. Чорноморського козацтва, 100, у довгострокову оренду строком на 5 років, для експлуатації та обслуговування спортивно-човнової станції та затвердити договір оренди землі між Одеською міською радою та ГО “Причал №193 “Ярмарочна”.

Рішенням Одеської міської ради від 10.07.2008р. №3022-V за згодою сторін розірвано договір на право тимчасового користування землею площею 1,1443 га за адресою: м. Одеса, вул. Чорноморського козацтва, 100, укладений між Одеською міською радою та ДП “Одеський СРЗ “Україна”, передано ГО “Причал №193 “Ярмарочна” земельну ділянку площею 1,1443 га за адресою: м. Одеса, вул. Чорноморського козацтва, 100, у довгострокову оренду строком на 15 років, для експлуатації та обслуговування спортивно-човнової станції та затверджено договір оренди землі між Одеською міською радою та ГО “Причал №193 “Ярмарочна”.

Наказом ДП “ОМТП” №484 “Про структуру порту” від 10.07.2009р. у зв’язку з утворенням ГО “Причал №193 “Ярмарочна” по використанню та експлуатації спортивно-човнової станції робітниками порту, зареєстровану як юридичну особу (свідоцтво про державну реєстрацію серія АОО №269100), з метою скорочення невиробничих витрат порту з 01.08.2009р. дозволено управлінню ГО “Причал №193 “Ярмарочна” використовувати спортивно-човнову станцію за умови самоокупності та самофінансування, основні фонди було вирішено залишити на балансі порту.

Перелік будівель, розташованих за адресою: вул. Чорноморського козацтва, 100, та які перебувають на балансі ДП “Одеський морський торговельний порт” відображено у технічному паспорті, виготовленому КП “Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об’єктів нерухомості” 04.02.2009р. на замовлення ДП “ОМТП”. Згідно цього техпаспорту, за адресою вул. Чорноморського козацтва, 100 розташовані: побутова будівля, бокси, майстерня, убиральні, огорожа, мостіння.

Рішенням Одеської міської ради від 08.07.2011р. №823-VІ надано згоду на передачу з державної до комунальної власності територіальної громади м. Одеси комплексу будівель та споруд “Човнова станція”, що знаходиться на балансі ДП “Одеський морський торговельний порт” та розташована за адресою: м. Одеса, вул. Чорноморського козацтва, 100, а саме: майстерню (інв. №100170), убиральні (інв. №100174), мостіння асфальтове та бетонне (інв. №100175, №100176), вахтова (інв. №100177), побутова будівля (інв. №100178), бокси (інв.№100179).

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 21.04.2016р. по справі №916/882/13, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 14.07.2016р., позовні вимоги державного підприємства “Одеський морський торговельний порт” до виконавчого комітету Одеської міської ради, ГО “Причал № 193 “Ярмарочна” були задоволені, визнано недійсним свідоцтво про право власності серії САЕ № 797810 від 27.12.2012р., видане виконавчим комітетом Одеської міської ради, яким посвідчено право власності ГО “Причал № 193 “Ярмарочна” на нежитлові будівлі спортивно-човнової станції Причал № 193, розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Чорноморського козацтва, 100, які в цілому складаються з будівель: літ. “А”, літ. “Б”, літ. “В”, літ. “Д”, літ. “Е”, літ. “Ж”, літ. “З”, літ. “К”, літ. “Л”, літ. “М”, літ. “Н”, літ. “О”, літ. “П”, літ. “Р”, літ. “С”, літ. “Т”, літ. “У”, літ. “Ф”, літ. “Г”, літ. “Х”, загальною площею 3293,3 кв. м., основною площею 1824,3 кв. м., відображених у технічному паспорті від 19.10.2012р.

При вирішенні спору у межах справи №916/882/13 судом було з’ясовано, що фактично рішення Одеської міської ради від 08.07.2011р. №823-VІ виконано не було.

19.12.2012р. Інспекцією ДАБК зареєстровано декларацію №ОД20212509952 про готовність об’єкта: „Будівництво спортивно-човнової станції Причал №193, м. Одеса, вул. Чорноморського козацтва, 100”, код ДК 1265.9, II категорії складності, який складається з літ “А” 87,9 кв.м., літ. “Б” 504,9 кв.м., літ “В” 69,7 кв.м., літ “Д” 313,4 кв.м., літ “Е” 93,7 кв.м., літ “Ж” 265,7 кв.м., літ. “З” 137,5 кв.м., літ. “К” 406,1 кв.м., літ. “Л” 238,9 кв.м., літ. “М” 289,1 кв.м., літ “Н” 282,3 кв.м., літ “О” 81,0 кв.м., літ “П” 81,0 кв.м., літ. “Р” 81,0 кв.м., літ. “С” 81,0 кв.м., літ “Т” 81,0 кв.м., літ “У” 81,0 кв.м., літ. “Ф” 81,0 кв.м., літ. “Г” 31,0 кв.м., літ. “Х” 9,1 кв.м.), до експлуатації.

Зазначена декларація зареєстрована на замовлення ГО “Причал №193 “Ярмарочна” на підставі договору оренди землі від 23.04.2010р., укладеного між ГО “Причал №193 “Ярмарочна” та Одеською міською радою. При цьому, у декларації зазначено, що будівництво об’єктів нерухомості здійснювалось у 2008-2009 роках.

27.12.2012р. на підставі вказаної декларації виконкомом Одеської міської ради видано ГО “Причал №193 “Ярмарочна” свідоцтво про право власності серії САЕ №797810 на нежитлові будівлі спортивно-човнової станції Причал №193, розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Чорноморського козацтва, 100, які в цілому складаються з будівель: літ. “А”, літ. “Б”, літ. “В”, літ. “Д”, літ. “Е”, літ. “Ж”, літ. “З”, літ. “К”, літ. “Л”, літ. “М”, літ. “Н”, літ. “О”, літ. “П”, літ. “Р”, літ. “С”, літ. “Т”, літ. “У”, літ. “Ф”, літ. “Г”, літ. “Х”, загальною площею 3293,3 кв.м., основною площею 1824,3 кв.м., відображених у технічному паспорті від 19.10.2012р. (а.с. 108 т.2). Державну реєстрацію прав на означені нежитлові будівлі здійснено 28.12.2012р., що підтверджується витягом про державну реєстрацію прав.

Вироком Приморського районного суду м. Одеси від 26.05.2014р. у справі №522/8039/14-к за обвинувальним актом по кримінальному провадженні, зареєстрованому в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №12014160030000180 від 15.04.2014р. по обвинуваченню ОСОБА_10 (працівник МБТІ, який виробив технічний паспорт 19.10.2012р.) у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 Кримінального кодексу України (складання, видача службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, інше підроблення офіційних документів) визнано винним і призначено покарання.

Згідно довідки ДП “Одеський морський торговельний порт” від 29.07.2013р. №20/2-812 станом на 01.07.2013р. на балансі останнього числяться такі об’єкти державної власності – основні засоби: майстерня бази відпочинку (інв. №100170), дворовий туалет (інв. №100174), дорога асфальтова, ширина 7 м (інв. №100175), покриття бетонне, ширина 7 м (інв. №100176), будівля двоповерхова (вахтова) (інв. №100177), будівля двоповерхова (побутові) (інв. №100178), будівля одноповерхова (бокси) (інв. №100179).

Наказом Міністерства інфраструктури України від 19.03.2013р. №163 реорганізовано державні підприємства морського транспорту шляхом виділу стратегічних об’єктів портової інфраструктури та утворено ДП “Адміністрація морських портів України”, яке є правонаступником в частині майна, прав та обов’язків відповідно до розподільчих балансів.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 15.06.2015р. у справі № 815/7121/14, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 16.12.2015р. позов ДП “Одеський морський торговельний порт” до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області, Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції України в Одеській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ГО “Причал №193 “Ярмарочна”, Одеська міська рада, за участю прокуратури Одеської області, про визнання протиправною та скасування декларації, зобов’язання скасувати реєстрацію декларації задоволено частково; скасовано реєстрацію декларації про готовність об’єкта до експлуатації №ОД20212509952, виданої Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області 19.12.2012р., у задоволенні решти позову відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 30.03.2016р. у справі № 815/7121/14 (№К800/297/16) ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 16.12.2015р. скасовано та справу направлено на новий розгляду до суду апеляційної інстанції.

Розпорядженням Суворовської районної адміністрації №15р від 23.01.2015р. „Про впорядкування адреси та затвердження висновку щодо технічної можливості поділу об’єкта нерухомого майна, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Чорноморського козацтва, буд. 100, з подальшим встановленням нумерації” об’єкту нерухомого майна – нежитловим будівлям спортивної-човнової станції Причал №193 була присвоєна адреса: м. Одеса, вул. Чорноморського козацтва, буд. 100/2; відповідно до довідки з Адресного реєстру міста ОСОБА_10 від 24.11.2014р. за №58003/2.

12.05.2015р. державним реєстратором Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції ОСОБА_5С було видано ГО „Причал № 193 „Ярмарочна” свідоцтво про право власності СТА 715708 на нежитлові будівлі спортивно-човнової станції Причал №193, загальною площею 3293,3 кв. м., які розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Чорноморського козацтва, буд. 100/2, та належать на права приватної власності ГО „Причал № 193 „Ярмарочна”.

Як вбачається з матеріалів справи, ГО „Причал № 193 „Ярмарочна” у 2015-2016рр. було відчужено на користь фізичних осіб частки нежитлової будівлі спортивно-човнової станції Причал №193, які розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Чорноморського козацтва, буд. 100/2. Слід зазначити, що відповідно до наданої ГО „Причал № 193 „Ярмарочна” інформації, частини будівлі спортивно-човнової станції були відчужені відповідачем на користь 54 членів ГО „Причал № 193 „Ярмарочна”, які належать останнім на праві спільної часткової власності.

З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №86230270 від 03.05.2017р. вбачається, що ГО „Причал № 193 „Ярмарочна” на праві приватної власності належить 7507/10000 частин нежитлових будівель та споруд, розташованих за адресою: м. Одеса, вул. Чорноморського козацтва, буд. 100/2.

Рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради від 27.10.2016р. за №322 було вирішено скасувати розпорядження Суворовської районної адміністрації №15р від 23.01.2015р. „Про впорядкування адреси та затвердження висновку щодо технічної можливості поділу об’єкта нерухомого майна, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Чорноморського козацтва, буд. 100, з подальшим встановленням нумерації”.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 08.06.2017р. по справі №815/1348/17 позовні вимоги ДП „Одеський морський торговельний порт” до Головного територіального управління юстиції в Одеській області, юридичного департаменту Одеської міської ради, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_5 та ГО „Причал № 193 „Ярмарочна”, було задоволено частково, визнано протиправним та скасовано рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно від 12.05.2015р. про державну реєстрацію за ГО „Причал № 193 „Ярмарочна” права приватної власності на нежитлові будівлі спортивно-човнової станції „Причал №193”, які розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Чорноморського козацтва, буд. 100/2.

З витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №95277116 від 22.08.2017р. вбачається, що рішення про державну реєстрацію права власності ГО „Причал № 193 „Ярмарочна” на 7507/10000 об’єкта нерухомого майна, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Чорноморського козацтва, буд. 100/2, на підставі постанови Одеського окружного адміністративного суду від 08.06.2017р. по справі №815/1348/17 було скасовано з внесенням до реєстру відповідного запису.

В процесі розгляду справи в суді першої інстанції, 21.09.2017р. було проведено реєстрацію права власності за державою Україна в особі Міністерства інфраструктури України на будівлі та споруди загальною площею 2331,2 кв. м., які розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Чорноморського козацтва, буд. 100, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №98439268 від 26.09.2017р.

Звертаючись до господарського суду із позовними вимогами до юридичного департаменту Одеської міської ради та ГО „Причал № 193 „Ярмарочна” позивач наголошував, що ГО „Причал № 193 „Ярмарочна” було отримано спірне свідоцтво про право власності в порушення положень чинного законодавства, оскільки об’єкти нерухомого майно, незважаючи на зміну їх адреси, належать до державної власності. При цьому, уповноваженими державними органами згоди на передачу об’єктів державної власності ГО „Причал № 193 „Ярмарочна” надано не було.

З матеріалів справи вбачається, що під час розгляду позовних вимог ДП “Одеський морський торговельний порт” у межах справи №916/882/13, господарськими судами, зокрема, було встановлено, що майно, право власності на яке посвідчувалося свідоцтвом САЕ № 797810 від 27.12.2012р., належить до державної власності, органом управління якого є Міністерство інфраструктури України та закріплене за ДП “Одеський морський торговельний порт” на праві господарського відання. Наявні в матеріалах справи докази, а саме розпорядження Суворовської районної адміністрації №15р від 23.01.2015р. та рішення виконавчого комітету Одеської міської ради від 27.10.2016р. за №322, дозволили суду дійти висновку, що об’єкти нерухомого майна, які розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Чорноморського козацтва, буд. 100 та адресою: м. Одеса, вул. Чорноморського козацтва, буд. 100/2, є тотожними.

З огляду на встановлені у межах господарської справи №916/882/13 преюдиційні для вирішення даного спору обставини, на підставі яких господарськими судами було зроблено висновок про належність об’єктів нерухомого майна, а саме спортивно-човнової станції Причал №193, до державної власності, згода на відчуження яких державними органами надана не була, господарський суд при вирішенні даного спору по суті виходив із факту належності нерухомого майна, право власності на яке посвідчено спірним свідоцтвом, до державної власності.

Апеляційна інстанція погоджується з даними висновками господарського суду.

Згідно зі ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

В силу вимог ч.ч. 1, 2 ст. 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом.

Згідно з положеннями ч. 3 ст. 3, ч. 1 ст. 4 Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень” від 1 липня 2004 року N 1952-IV ( в редакції чинній на дату видачі оскаржуваного свідоцтва про право власності на нерухоме майно) права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, а саме: право власності на нерухоме майно.

Відповідно до ст. 18 Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень” від 1 липня 2004 року N 1952-IV ( в редакції чинній на дату видачі оскаржуваного свідоцтва) свідоцтво про право власності на нерухоме майно, що підтверджує виникнення права власності при здійсненні державної реєстрації прав на нерухоме майно, видається, зокрема, фізичним та юридичним особам на новозбудовані, реконструйовані об'єкти нерухомого майна.

Положеннями ч. 1 ст. 19 Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень” від 1 липня 2004 року N 1952-IV ( в редакції чинній на дату видачі оскаржуваного свідоцтва) встановлено, що державна реєстрація прав проводиться на підставі, зокрема, свідоцтв про право власності на нерухоме майно, виданих відповідно до вимог цього Закону.

Приписами ст. 15 Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень” (у чинній редакції) визначено, що реєстраційним номером об'єкта нерухомого майна є індивідуальний номер, який присвоюється кожному індивідуально визначеному об'єкту нерухомого майна при проведенні державної реєстрації права власності на нього вперше, не повторюється на всій території України і залишається незмінним протягом усього часу існування такого об'єкта. У разі переходу права власності на об'єкт нерухомого майна або зміни відомостей про об'єкт нерухомого майна його реєстраційний номер не змінюється, крім випадків, передбачених статтею 14 цього Закону. Скасований реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна не може бути присвоєний іншому об'єкту нерухомого майна. Інформація про скасовані реєстраційні номери зберігається у Державному реєстрі прав протягом усього часу існування цього реєстру.

Згідно з ч. 2 ст. 26 Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень” (у чинній редакції) у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Суд апеляційної інстанції погоджується з правомірним висновком суду першої інстанції що, з огляду на скасування права власності ГО „Причал № 193 „Ярмарочна” станом на момент вирішення даного спору, а також з огляду на відчуження відповідачем частини майна, спірне свідоцтво втратило юридичну силу, а, відтак, визнання його недійсним не породжуватиме жодних правових наслідків як для учасників судового процесу, так і для членів громадської організації ГО „Причал № 193 „Ярмарочна”, якими право власності на частину нерухомого майна було набуто на підставі відповідних договорів купівлі продажу.

Також, суд апеляційної інстанції погоджуються з посиланням суду першої інстанції на висновки Верхового Суду України, викладені у листі “Аналіз практики застосування судами ст. 16 Цивільного кодексу України” від 01.04.2014р., у відповідності до якого питання про недійсність (незаконність) свідоцтв про право власності на майно, актів про право власності на землю, інших документів, виданих суб'єктами владних повноважень може вирішуватися із застосуванням способів захисту цивільних прав та інтересів, передбачених п. 10 ч. 2 ст. 16 ЦК, п. "ґ" ч. 3 ст. 152 ЗК, якщо це призводить до порушення, оспорення або невизнання цивільного права чи інтересу.

З огляду на викладене вище, для вирішення питання щодо наявності правових підстав для визнання свідоцтва про право власності недійсним ,яке, як зазначалось вище, втратило будь-яку юридичну силу, в кожному конкретному випадку потрібно встановити, зокрема, факт порушення права чи інтересу позивача оскаржуваним свідоцтвом, що в залежності від обставин справи та з урахуванням передбачених ст. 16 ЦК України, ст. 20 Господарського кодексу України та ст. 152 Земельного кодексу України способів захисту, може свідчити про наявність підстав для визнання свідоцтва про право власності недійсним.

Отже, суд першої інстанції дійшов правомірних висновків в процесі вирішення даного спору, враховуючи недотримання позивачем вказівок Верховного Суду України, що позов ДП «Одеський морський торговельний порт» задоволенню не підлягає.

Доводи апеляційної скарги Громадської організації „Причал №193 „Ярмарочна” колегія суддів відхиляє з огляду наступного.

Майже усі доводи апеляційної скарги зводяться до мотивів, зазначених у відзиві ГО „Причал №193 „Ярмарочна” по даній справі, які були досліджені судом першої інстанції та додатково перевірені на предмет їх обґрунтованості Одеським апеляційним господарським судом в процесі апеляційного розгляду справи.

Щодо посилання скаржника на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, а саме відхилення господарським судом клопотання ГО „Причал №193 „Ярмарочна” про відвід судді Жєлезної С.П., колегія суддів зазначає, що господарський суд в оскаржуваному рішенні послався лише на висновки, встановлені постановами ОАГС та ВГСУ в межах справи №916/882/13, жодний з висновків господарського суду по вказаній справі в основу оскаржуваного рішення не покладено.

Також колегія суддів зазначає, що в тексті оскаржуваного рішення надана оцінка доводам скаржника з приводу реєстрації права власності на спірні об’єкти нерухомості за державою Україна в особі Міністерства інфраструктури України після звернення позивача до суду з даними позовними вимогами, з якими суд першої інстанції погодився.

Відповідно до ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:

1) неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

2. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

3. Порушення норм процесуального права є обов’язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо:

1) справу розглянуто неповноважним складом суду;

2) в ухваленні судового рішення брав участь суддя, якому було заявлено відвід і підстави його відводу визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованими;

3) справу (питання) розглянуто господарським судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов’язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою;

4) суд прийняв судове рішення про права, інтереси та (або) обов’язки осіб, що не були залучені до участі у справі;

5) судове рішення не підписано будь-ким із суддів або підписано не тими суддями, які зазначені у рішенні;

6) судове рішення ухвалено суддями, які не входили до складу колегії, що розглядала справу;

7) суд розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу, яка підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження.

4. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуване рішення господарського суду Одеської області від 13.10.2017р. відповідає обставинам справи та нормам чинного законодавства, зміні або скасуванню не підлягає, а відтак, залишається без змін на підставі ст.276 ГПК України.

Відповідно до п.«в» ч.4 ст.282 ГПК України (в діючій редакції) постанова суду апеляційної інстанції складається, зокрема, з резолютивної частини із зазначенням розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

В даному випадку витрати, понесені у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції (витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги) покладаються на Громадську організацію „Причал №193 „Ярмарочна”, оскільки доводи апеляційної скарги щодо наявності підстав для скасування оскаржуваного рішення не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 275,276, 281-283

ГПК України, суд постановив:

Апеляційну скаргу Громадської організації „Причал №193 „Ярмарочна” залишити без задоволення, рішення господарського суду Одеської області від 13.10.2017р. по справі №916/887/17 залишити без змін.

Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Громадську організацію „Причал №193 „Ярмарочна”.

Постанова в порядку ст.282 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття згідно ст.284 ГПК України.

Постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 19.01.2018р.

Головуючий суддя Т.А. Величко

Суддя В.В. Бєляновський

Суддя І.Г. Філінюк