Ухвала суду № 71673820, 16.01.2018, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

308/286/18

У Х В А Л А

16.01.2018 року місто Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Леміш О.М., при секретарі Химинець О.Я з участю представника заявника (власника майна) ОСОБА_1 К І. розглянувши клопотання адвоката ОСОБА_1І , представника та захистника ОСОБА_2В про скасування арешту майна, накладеного відповідно до Ухвали ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 05.10.2017 року (справа 308/9755/17),-

ВСТАНОВИВ

ОСОБА_1І звернулась до суду в інтересах ОСОБА_2В з клопотанням про скасування арешту майна, накладеного відповідно до Ухвали ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 05.10.2017 року (справа 308/9755/17).

Клопотання мотивовано тим, що у провадженні органу досудового розслідування Слідчого управління Головного управління Національної поліції у Закарпатській області знаходяться матеріали кримінального провадження №12017070000000161 від 01.08.2017р., за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 05.10.2017р. накладено арешт на вилучене в ході проведення обшуку за місцем проживання громадянина ОСОБА_3, 02.03.1960р. народження, за адресою: смт. Великий Бичків, вул. Борканюка, 81, Рахівського району, та огляду прилеглої території до будинку в смт. Великий Бичків, вул. О. Кобилянської, 26, майно потерпілого ОСОБА_2. Вказаною ухвалою слідчого судді накладено арешт на майно потерпілого ОСОБА_2, а саме грошові кошти та транспортний засіб із забороною, відповідно, використання і розпорядження, та із забороною розпорядження, вказаним майном.

Відповідно до листа старшого слідчого в ОВС Слідчого управління Головного управління Національної поліції у Закарпатській області капітана поліції ОСОБА_4, за №6675/106/7 - 2017 від 20.12.2017р., що є відповіддю на адвокатський запит за №56 від 18.12.2017р.:

- в ході досудового розслідування проведено авто - товарознавчу експертизу автомобіля ОСОБА_5, 2008 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1;

- грошові кошти в сумі 5000 доларів США, що вилучені в ході проведення обшуку в ОСОБА_3, останній отримав від ОСОБА_2;

- повернути грошові кошти володільцю, тобто ОСОБА_2, є неможливим, оскільки у даному кримінальному провадженню на них накладено арешт із забороною використання та розпорядження.

Оскільки дане майно є власністю потерпілого ОСОБА_2, до нього не може бути застосовано спеціальну конфіскацію у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскацію у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної винагороди, можливої конфіскації майна. Крім того, відсутні докази, що існує потреба у подальшому застосуванні арешту.

Із урахуванням викладеного, враховуючи розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, беручи до уваги, що слідчі та процесуальні дії із транспортним засобом та грошовими коштами проведені, потерпілий ОСОБА_2 не може вже тривалий час володіти своїм майном, а також те, що до цього майна не може бути застосована конфіскація,заявник вважає, що є достатня наявність правових підстав для скасування арешту, накладеного на майно, оскільки потреба в подальшому застосуванні такого арешту відпала повністю.

В судовому засіданні адвокат ОСОБА_1І клопотання підтримала та просила суд таке задовільнити.

Інші учасники процесу в судове засідання не з"явились.

Заслухавши позицію адвоката, вивчивши клопотання , дослідивши докази подані до такого , оцінивши належність та допустимість всіх доказів в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.

Так, судом встановлено , що у провадженні органу досудового розслідування Слідчого управління Головного управління Національної поліції у Закарпатській області знаходяться матеріали кримінального провадження №12017070000000161 від 01.08.2017р., за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України. Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 05.10.2017р. накладено арешт на вилучене в ході проведення обшуку за місцем проживання громадянина ОСОБА_3, 02.03.1960р. народження, за адресою: смт. Великий Бичків, вул. Борканюка, 81, Рахівського району, та огляду прилеглої території до будинку в смт. Великий Бичків, вул. О. Кобилянської, 26, майно потерпілого ОСОБА_2, а саме:

- під час проведення обшуку за місцем проживання громадянина ОСОБА_3, 02.03.1960р. народження, за адресою: смт. Великий Бичків, вул. Борканюка, 81, Рахівського району, грошові кошти в сумі 5 000 доларів США, купюрами номіналом 100 доларів США, наступних серійних номерів: CF19331164L, LK39170685Е, LC55529351S, МВ10887422В, LK16438794G, LA07556616В, МВ28939063А, LA77812125А, LG61164361В, LB03655857N, LL37219239І, LK61860015F, LL52443131D, LL61226444I, LD37601732С, LF66580821G, LL16933406I, LD48593118C, LI19930269V, MB34822955С, МВ64550171В, МВ50762179В, МВ86519254С, КВ26597816D, КВ26597810D, КВ26597809D, КВ97935967G, КВ52965181F, КВ26597852D, НL23197076F, FG86689581А, МL69600029Е, КВ23797977І, КВ88221453І, КВ85429843І, КВ26597811D, КВ26597853D, КВ26597854D, МD95528875І, купюрами номіналом 50 доларів США наступних серійних номерів: МD95528885А, МD95528878А, МD95528888А, МВ34035491В, МF67249705А, МВ17439663В, МL77572223А, МF23170009А, МС09511658А, МL77572748А, МF03325554А, МВ67090949В; МF66001522А; МF25938766А, МВ33419066В, МВ17439649B, МВ17439685В, IF20180504А, JA14450319А, IG02003646А, МF29007592А, - із забороною використання та розпорядження;

- під час проведення огляду прилеглої території до будинку №26 по вул. О.Кобилянської смт. В.Бичків, Рахівського району, вилучене у ОСОБА_3 майно, а саме: транспортний засіб ОСОБА_5, державний номерний знак НОМЕР_1; свідоцтво серії САК №778319 про реєстрацію транспортного засобу ОСОБА_5, державний номерний знак НОМЕР_1, видане на ім’я ОСОБА_2, - із забороною розпорядження. Вказаною ухвалою слідчого судді накладено арешт на описане вище майно потерпілого ОСОБА_2, із забороною, відповідно, використання і розпорядження, та із забороною розпорядження, вказаним майном.

Відповідно до листа старшого слідчого в ОВС Слідчого управління Головного управління Національної поліції у Закарпатській області капітана поліції ОСОБА_4, за №6675/106/7 - 2017 від 20.12.2017р., що є відповіддю на адвокатський запит за №56 від 18.12.2017р.: - в ході досудового розслідування проведено авто - товарознавчу експертизу автомобіля ОСОБА_5, 2008 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1; - грошові кошти в сумі 5000 доларів США, що вилучені в ході проведення обшуку в ОСОБА_3, останній отримав від ОСОБА_2;

- повернути грошові кошти володільцю, тобто ОСОБА_2, є неможливим, оскільки у даному кримінальному провадженню на них накладено арешт із забороною використання та розпорядження.

Так, в судовому засіданні підтверджено , що ОСОБА_2 є власником автомобіля ОСОБА_5, 2008 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1, доказом чого є арештоване свідоцтво серії САК №778319 про реєстрацію транспортного засобу ОСОБА_5, державний номерний знак НОМЕР_1, видане на ім’я ОСОБА_2, а також є власником грошових коштів в сумі 5000 доларів США.

Разом з тим, судом встановлено , що ОСОБА_2 є потерпілим у даному кримінальному правопорушенні, тобто, у розумінні ст. 55 КПК України, фізичною особою у кримінальному провадженні, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди .

Також із вказаним вище майном, проведені всі необхідні процесуальні та слідчі дії, в тому числі й авто - товарознавча експертиза, висновок якої долучено до матеріалів кримінального провадження.

Оскільки вказане майно є власністю потерпілого ОСОБА_2, до нього не може бути застосовано спеціальну конфіскацію у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскацію у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної винагороди, можливої конфіскації майна.

Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 174 КПК України, арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів, спеціальної конфіскації, конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально - правового характеру щодо юридичної особи, відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно з Конституцією України та Законом України «Про міжнародні договори і угоди», чинні міжнародні договори, згода на обов»язковість яких надана Верховною Радою України є частиною національного законодавства України і підлягає застосуванню поряд з національним законодавством України.

До основних стандартів у сфері правового регулювання відносин власності належить Загальна декларація прав людини (1948 р.) та Європейська конвенція про захист прав людини та основних свобод (1950 р.), учасником яких є Україна.

Статтею 1 Протоколу №1 (1952р.) до Конвенції встановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Ст.1 Першого Протоколу до Європейської конвенції з прав людини забороняє будь-яке невиправдане втручання державних органів.

Практика ЄСПЛ визначає, що стаття 1 Протоколу 1, яка спрямована на захист особи (юридичної особи) від будь - якого посягання держави на право володіти своїм майном, також зобов’язує державу вживати необхідні заходи, спрямовані на захист права власності (рішення по справі «Броньовський (Broniowski) проти Польші» від 22.06.2004р.).

У відповідності до практики Європейського Суду з прав людини, в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series A N 52). Тобто, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", n. 50, Series A N 98). Крім того, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатися між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи (рішення у справі «Агосі проти Сполученого Королівства» від 24 жовтня 1988 року «Agosi v. UK»). Іншими словами, заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.

Таким чином, беручи до уваги, що слідчі та процесуальні дії із транспортним засобом та грошовими коштами проведені, враховуючи розумність та співмірність обмеження права власності та те, що , потерпілий ОСОБА_2 не може вже тривалий час володіти своїм майном, оскільки також потреба в подальшому застосуванні арешту відпала повністю, а до цього майна не може бути застосована конфіскація, в суду відсутні докази, що існує потреба у подальшому застосуванні арешту та наявні достатньо правових підстав для скасування арешту, накладеного на майно ОСОБА_2

На підставі наведеного , керуючись вимогами ст.ст. 170,174 КпКУ,-

УХВАЛИВ:

Клопотання адвоката ОСОБА_1І , представника та захистника ОСОБА_2В про скасування арешту майна, накладеного відповідно до Ухвали Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 05.10.2017 року (справа 308/9755/17) - задоволити.

Арешт, накладений на майно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, за ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 05.10.2017р., що було вилучено в ході проведення обшуку за місцем проживання громадянина ОСОБА_3, 02.03.1960р. народження, за адресою: смт. Великий Бичків, вул. Борканюка, 81, Рахівського району, а саме грошові кошти в сумі 5 000 доларів США, купюрами номіналом 100 доларів США, наступних серійних номерів: CF19331164L, LK39170685Е, LC55529351S, МВ10887422В, LK16438794G, LA07556616В, МВ28939063А, LA77812125А, LG61164361В, LB03655857N, LL37219239І, LK61860015F, LL52443131D, LL61226444I, LD37601732С, LF66580821G, LL16933406I, LD48593118C, LI19930269V, MB34822955С, МВ64550171В, МВ50762179В, МВ86519254С, КВ26597816D, КВ26597810D, КВ26597809D, КВ97935967G, КВ52965181F, КВ26597852D, НL23197076F, FG86689581А, МL69600029Е, КВ23797977І, КВ88221453І, КВ85429843І, КВ26597811D, КВ26597853D, КВ26597854D, МD95528875І, купюрами номіналом 50 доларів США наступних серійних номерів: МD95528885А, МD95528878А, МD95528888А, МВ34035491В, МF67249705А, МВ17439663В, МL77572223А, МF23170009А, МС09511658А, МL77572748А, МF03325554А, МВ67090949В; МF66001522А; МF25938766А, МВ33419066В, МВ17439649B, МВ17439685В, IF20180504А, JA14450319А, IG02003646А, МF29007592А, - із забороною використання та розпорядження, - скасувати повністю та повернути його ОСОБА_2, 17.08.1967р. народження, для розпорядження та використання.

Арешт, накладений на майно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, за ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 05.10.2017р., що було вилучено під час огляду прилеглої території до будинку №26 по вул. О.Кобилянської смт. В.Бичків, Рахівського району, у ОСОБА_3 майно, а саме: транспортний засіб ОСОБА_5, державний номерний знак НОМЕР_1; свідоцтво серії САК №778319 про реєстрацію транспортного засобу ОСОБА_5, державний номерний знак НОМЕР_1, видане на ім’я ОСОБА_2, - із забороною розпорядження, - скасувати повністю та повернути його ОСОБА_2, 17.08.1967р. народження, для розпорядження вказаним майном.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Леміш О.М