Рішення № 71673510, 17.01.2018, Бахмутський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Артемівський міськрайонний суд Донецької області)

Справа № 219/12021/17

2-а/219/84/2018

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 січня 2018 року Артемівський міськрайонний суд Донецької області в складі головуючого судді Фролової Н.М., за участю секретаря судового засідання Шкурат К.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Бахмуті Донецької області справу адміністративної юрисдикції за позовом ОСОБА_1 до Заступника командира роти №3 батальйону УПП у м. Сєвєродонецьку, Лисичанську та Рубіжному ДПП лейтенанта поліції ОСОБА_2, Інспектора взводу №2 роти №3 батальйону УПП у м. Сєвєродонецьку, Лисичанську та Рубіжному ДПП лейтенанта поліції ОСОБА_3, Інспектора взводу №1 роти №3 батальйону УПП у м. Сєвєродонецьку, Лисичанську та Рубіжному ДПП лейтенанта поліції ОСОБА_4 про визнання дій протиправними та скасування постанов про притягнення до адміністративної відповідальності,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 (зареєстрований та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1) звернувся до Артемівського міськрайонного суду Донецької області із позовом до Заступника командира роти №3 батальйону УПП у м. Сєвєродонецьку, Лисичанську та Рубіжному ДПП лейтенанта поліції ОСОБА_2 (працюючий за адресою: Луганська область, м. Лисичанськ, вул. Штейгерська, 8), Інспектора взводу №2 роти №3 батальйону УПП у м. Сєвєродонецьку, Лисичанську та Рубіжному ДПП лейтенанта поліції ОСОБА_3 (працюючої за адресою: Луганська область, м. Лисичанськ, вул. Штейгерська, 8), Інспектора взводу №1 роти №3 батальйону УПП у м. Сєвєродонецьку, Лисичанську та Рубіжному ДПП лейтенанта поліції ОСОБА_4 (працюючий за адресою: Луганська область, м. Лисичанськ, вул. Штейгерська, 8) в якому просить визнати протиправними дії заступника відповідачів та скасувати постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення ст. 132-1 КУпАП серії: БР № 021685 від 16.10.2017 року, БР № 037233 від 16.10.2017 року, БР № 021574 від 16.10.2017 року, посилаючись на те, що 16 жовтня 2017 року о 13 год. 30 хв., заступник командира роти № 3 батальйону УПП у м. Сєвєродонецьку, Лисичанську та Рубіжному ДПП лейтенант поліції - ОСОБА_2 зупинив його на дорозі у м. Сєвєродонецьк Луганської області по вул. Промислова біля АЗС «Укрнафта». Внаслідок чого, здійснив габаритно-ваговий контроль, на підставі якого встановив ширину транспортного засобу - іноземного комбайну з номерним знаком - «без ДНЗ» розміром 4 метра та склав на його ім’я постанову серії БР № 021685 від 16.10.2017 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, відповідно до якої, його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 132-1 Кодексу України про адміністративне правопорушення - порушення правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, на загальну суму штрафу розміром 510,00 грн.

Цього ж дня (16 жовтня 2017 року) о 16 год. 30 хв., інспектор взводу № 2 роти № 3 батальйону УПП у м. Сєвєродонецьку, Лисичанську та Рубіжному ДПП лейтенант поліції ОСОБА_3 зупинила його на дорозі у м. Лисичанськ Луганської області по вул. Первомайська біля мосту через річку Сіверський Донець. Внаслідок чого, здійснила габаритно-ваговий контроль, на підставі якого встановила ширину транспортного засобу - іноземного комбайну з номерним знаком - «без ДНЗ» розміром 4 метра та склала на його ім’я постанову серії БР № 037233 від 16.10.2017 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, відповідно до якої, його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 132-1 Кодексу України про адміністративне правопорушення - порушення правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, на загальну суму штрафу розміром 510,00 грн.

Цього ж дня (16 жовтня 2017 року) о 17 год. 50 хв., інспектор взводу № 1 роти № З батальйону УПП у м. Сєвєродонецьку, Лисичанську та Рубіжному ДПП лейтенант поліції ОСОБА_4 зупинив його на дорозі у м. Лисичанськ Луганської області по вул. Артемівська 22-6. Внаслідок чого, здійснив габаритно-ваговий контроль, на підставі якого встановив ширину транспортного засобу - іноземного комбайну з номерним знаком - «без ДНЗ» розміром 4.10 метра та склав на його ім’я постанову серії БР № 021574 від 16.10.2017 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, відповідно до якої, його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 132-1 Кодексу України про адміністративне правопорушення - порушення правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, на загальну суму штрафу розміром 510,00 грн.

Вважає такі дії та рішення протиправними, оскільки відповідно до ст. 61 Конституції України, ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення. У свою чергу, його було тричі притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 132-1 Кодексу України про адміністративне правопорушення в один і той же день.

Відповідно п. 2.6, 2.7, 6 постанови Кабінету Міністрів України від 27 червня 2007 р. № 879 «Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування» (далі - ПКМУ від 27 червня 2007 р. № 879), місцем здійснення габаритно-вагового контролю повинно бути спеціально облаштоване стаціонарними або пересувними пунктами габаритно-вагового контролю і повинно здійснюватися відповідними технічними засобами, що мають нормовані метрологічні характеристики. Габаритно-ваговий контроль, крім документального, здійснюється виключно в пунктах габаритно-вагового контролю посадовими особами та/або працівниками відповідних органів.

Як вбачається зі змісту постанов про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії: БР № 021685 від 16.10.2017 р., БР № 037233 від 16.10.2017 р., № 021574 від 16.10.2017 р., співробітники національної поліції здійснювали габаритно-ваговий контроль транспортного засобу - іноземного комбайну з номерним знаком - «без ДНЗ» не на спеціально облаштованих стаціонарними або пересувними пунктами, а на проїзній ділянці дороги, а саме: м. Сєвєродонецьк по вул. Промислова біля АЗС «Укрнафта», м. Лисичанськ по вул. Первомайська біля мосту через річку Сіверський Донець, м. Лисичанськ по вул. Артемівська 22-6, чим самим унеможливлювали рух інших транспортних засобів, хоча він пропонував співробітникам національної поліції переставити свій транспортний засіб на штраф-майданчик або виїхати в інше місце для здійснення габаритно-вагового контролю. Окрім того, габаритно-ваговий контроль т/з здійснювався звичайною вимірюваною рулеткою, хоча повинен був здійснюватися відповідним технічним засобом, що має нормовані метрологічні характеристики, внаслідок чого у постановах про накладення адміністративного стягнення встановлені різні розміри габариту т/з.

Відповідно ст. 254, ч. 2 ст. 258, ст. 256 Кодексу України про адміністративні правопорушення при вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою. Протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності. У протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи - технічний засіб, що має нормовані метрологічні характеристики та спосіб здійснення габаритно - ваговий контроль у визначеному законі порядку. У його випадку, співробітники національної поліції відмовились від складання адміністративного протоколу, аргументуючи свої дії тим, що всі необхідні фактичні дані вже фіксуються у постанові про адміністративне правопорушення.

Ухвалою судді Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 09 листопада 2017 року було відкрито провадження у справі та призначено до судового розгляду. Ухвалою суду від 08 грудня 2017 року зупинено провадження по справі за клопотанням представника позивача для витребування додаткових доказів по справі до 09-00 години 28 грудня 2017 року. Ухвалою суду від 28 грудня 2017 року провадження по справі поновлено, відкладено розгляд справи до 12-30 години 11 січня 2018 року.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином. Надав суду заяву про розгляд справи у його відсутність у зв’язку із робочою зайнятістю, позов підтримує в повному обсязі, просить суд його задовольнити.

Відповідач - Заступник командира роти №3 батальйону УПП у м. Сєвєродонецьку, Лисичанську та Рубіжному ДПП лейтенанта поліції ОСОБА_2, у судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, надав письмові заперечення, в яких зокрема зазначив, що 16.10.2017 року, під час несення служби, він виявив що по вул. Промислова м. Сєвєродонецьк Луганської обл., великогабаритний іноземний комбайн з номерним знаком «027-53 АН», рухався без супроводу. Здійснивши замір за допомогою рулетки було встановлено що розмір цього транспортного засобу становить 4 м.

Відповідно до ст. 132-1 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів, правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами. Частиною 2 ст. 29 Закону України «Про дорожній рух» передбачено, що з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається в порядку встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту, і за плату, що встановлюються Кабінетом Міністрів України. З Правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами, затверджених Постановою КМУ № 30 від 18.01.2001 року (далі Правила) вбачається, що транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великогабаритним, якщо його габарити перевищують хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху. Пунктом 22.5 ПДР встановлено, що за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги -4м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь -11т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь -11т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

Рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - дозвіл), виданим перевізникові Державтоінспекцією, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів (п. 4 Порядку). Пунктами 25-28 Порядку визначено, що забороняється проїзд великогабаритних та великовагових транспортних засобів без дозволу, зазначеного у пункті 4 цих Правил, або документа, який підтверджує внесення плати за проїзд, що повинні знаходитися у водія і пред'являтися на вимогу уповноважених осіб.

Також, вантаж, який виступає за габарити транспортного засобу попереду чи позаду більш як на 1 метр або з боків більш як на 0,4 метра від його переднього чи заднього габаритного ліхтаря, позначається сигнальними щитками "Негабаритний вантаж" розміром 400 х 400 міліметрів з нанесеними на них по діагоналі почергово світловідбивними смугами завширшки 50 міліметрів білого і червоного кольору, які встановлюються попереду та позаду вантажу, а також ліхтарями: попереду - білого і позаду - червоного кольору (не менше ніж по два), з боків - оранжевого кольору (не менше ніж по чотири з кожного боку).

Отже посилання позивача, що його притягнули двічі за одне і теж саме правопорушення безпідставне, оскільки дані постанови були винесені в різних місцях, оскільки комбайни продовжували рух без відповідного дозволу порушуючи тим самим законодавство, оскільки подальший рух цих транспортних засобів без відповідного дозволу заборонений.

Згідно ст. 278 КУпАП Орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: чи належить до його компетенції розгляд даної справи; чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду;

чи витребувано необхідні додаткові матеріали; чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката. Всі ці питання ним було розглянуто та вирішено ще до складання постанови. У подальшому, згідно ст. 222 та 276 КУпАП, ним було прийнято рішення про розгляд порушень вимог п. 32.1 ПДР України на місці вчинення правопорушення. На підставі ст. 222 КУпАП ним було винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення серії БР № 021685 від 16.10.2017 року за порушення п.32.1 ПДР України.

Згідно з ст. 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративного правопорушень розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції. Враховуючи, що постанова по справі про адміністративне правопорушення складена у відповідності до вимог діючого законодавства України, підстави для її скасування відсутні. Просить визнати постанову такою, що складена з дотриманням вимог чинного законодавства, адміністративний позов залишити без задоволення. Крім того просить розглянути справу за його відсутністю.

Відповідач - Інспектор взводу №2 роти №3 батальйону УПП у м. Сєвєродонецьку, Лисичанську та Рубіжному ДПП лейтенанта поліції ОСОБА_3, у судове засідання не з’явилася, про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, надала письмові заперечення, в яких зокрема зазначила, що 16.10.2017 року під час несення служби, вона виявила що по вул. Первомайська м. Лисичанськ Луганської обл., великогабаритний іноземний комбайн з номерним знаком «027-53 АН», рухався без супроводу. Під час спілкування водій повідомив що його вже зупиняли патрульні поліцейські, але на питання чому тоді і надалі він продовжив рух великогабаритним транспортним засобом без відповідного дозволу та супроводу пояснити не зміг. Здійснивши замір за допомогою рулетки було встановлено що розмір цього транспортного засобу становить 4 м.

Відповідно до ст. 132-1 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів, правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами. Частиною 2 ст. 29 Закону України «Про дорожній рух» передбачено, що з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається в порядку встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту, і за плату, що встановлюються Кабінетом Міністрів України. З Правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами, затверджених Постановою КМУ № 30 від 18.01.2001 року (далі Правила) вбачається, що транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великогабаритним, якщо його габарити перевищують хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху. Пунктом 22.5 ПДР встановлено, що за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги -4м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь -11т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь -11т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

Рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - дозвіл), виданим перевізникові Державтоінспекцією, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів (п. 4 Порядку). Пунктами 25-28 Порядку визначено, що забороняється проїзд великогабаритних та великовагових транспортних засобів без дозволу, зазначеного у пункті 4 цих Правил, або документа, який підтверджує внесення плати за проїзд, що повинні знаходитися у водія і пред'являтися на вимогу уповноважених осіб.

Також, вантаж, який виступає за габарити транспортного засобу попереду чи позаду більш як на 1 метр або з боків більш як на 0,4 метра від його переднього чи заднього габаритного ліхтаря, позначається сигнальними щитками "Негабаритний вантаж" розміром 400 х 400 міліметрів з нанесеними на них по діагоналі почергово світловідбивними смугами завширшки 50 міліметрів білого і червоного кольору, які встановлюються попереду та позаду вантажу, а також ліхтарями: попереду - білого і позаду - червоного кольору (не менше ніж по два), з боків - оранжевого кольору (не менше ніж по чотири з кожного боку).

Отже посилання позивача, що його притягнули двічі за одне і теж саме правопорушення безпідставне, оскільки дані постанови були винесені в різних місцях, оскільки комбайни продовжували рух без відповідного дозволу порушуючи тим самим законодавство, оскільки подальший рух цих транспортних засобів без відповідного дозволу заборонений.

Згідно ст. 278 КУпАП Орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: чи належить до його компетенції розгляд даної справи; чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду;

чи витребувано необхідні додаткові матеріали; чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката. Всі ці питання нею було розглянуто та вирішено ще до складання постанови. У подальшому, згідно ст. 222 та 276 КУпАП, нею було прийнято рішення про розгляд порушень вимог п. 32.1 ПДР України на місці вчинення правопорушення. На підставі ст. 222 КУпАП нею було винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення серії БР № 037233 від 16.10.2017 року за порушення п.32.1 ПДР України.

Згідно з ст. 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративного правопорушень розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції. Враховуючи, що постанова по справі про адміністративне правопорушення складена у відповідності до вимог діючого законодавства України, підстави для її скасування відсутні. Просить визнати постанову такою, що складена з дотриманням вимог чинного законодавства, адміністративний позов залишити без задоволення. Крім того просить розглянути справу за її відсутністю.

Відповідач - Інспектор взводу №1 роти №3 батальйону УПП у м. Сєвєродонецьку, Лисичанську та Рубіжному ДПП лейтенанта поліції ОСОБА_4, у судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, надав письмові заперечення, в яких зокрема зазначив, що 16.10.2017 року, під час несення служби, він виявив що по вул. Артемівська м. Лисичанськ Луганської обл., великогабаритний іноземний комбайн з номерним знаком «027-53 АН», рухався без супроводу. Під час спілкування водій повідомив що його вже зупиняли патрульні поліцейські, але на питання чому тоді і надалі він продовжив рух великогабаритним транспортним засобом без відповідного дозволу та супроводу пояснити не зміг. Здійснивши замір за допомогою рулетки було встановлено що розмір цього транспортного засобу становить 4 м.

Відповідно до ст. 132-1 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів, правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами. Частиною 2 ст. 29 Закону України «Про дорожній рух» передбачено, що з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається в порядку встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту, і за плату, що встановлюються Кабінетом Міністрів України. З Правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами, затверджених Постановою КМУ № 30 від 18.01.2001 року (далі Правила) вбачається, що транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великогабаритним, якщо його габарити перевищують хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху. Пунктом 22.5 ПДР встановлено, що за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги -4м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь -11т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь -11т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

Рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - дозвіл), виданим перевізникові Державтоінспекцією, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів (п. 4 Порядку). Пунктами 25-28 Порядку визначено, що забороняється проїзд великогабаритних та великовагових транспортних засобів без дозволу, зазначеного у пункті 4 цих Правил, або документа, який підтверджує внесення плати за проїзд, що повинні знаходитися у водія і пред'являтися на вимогу уповноважених осіб.

Також, вантаж, який виступає за габарити транспортного засобу попереду чи позаду більш як на 1 метр або з боків більш як на 0,4 метра від його переднього чи заднього габаритного ліхтаря, позначається сигнальними щитками "Негабаритний вантаж" розміром 400 х 400 міліметрів з нанесеними на них по діагоналі почергово світловідбивними смугами завширшки 50 міліметрів білого і червоного кольору, які встановлюються попереду та позаду вантажу, а також ліхтарями: попереду - білого і позаду - червоного кольору (не менше ніж по два), з боків - оранжевого кольору (не менше ніж по чотири з кожного боку).

Отже посилання позивача, що його притягнули двічі за одне і теж саме правопорушення безпідставне, оскільки дані постанови були винесені в різних місцях, оскільки комбайни продовжували рух без відповідного дозволу порушуючи тим самим законодавство, оскільки подальший рух цих транспортних засобів без відповідного дозволу заборонений.

Згідно ст. 278 КУпАП Орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: чи належить до його компетенції розгляд даної справи; чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду;

чи витребувано необхідні додаткові матеріали; чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката. Всі ці питання ним було розглянуто та вирішено ще до складання постанови. У подальшому, згідно ст. 222 та 276 КУпАП, ним було прийнято рішення про розгляд порушень вимог п. 32.1 ПДР України на місці вчинення правопорушення. На підставі ст. 222 КУпАП ним було винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення серії БР № 121574 від 16.10.2017 року за порушення п.32.1 ПДР України.

Згідно з ст. 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративного правопорушень розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції. Враховуючи, що постанова по справі про адміністративне правопорушення складена у відповідності до вимог діючого законодавства України, підстави для її скасування відсутні. Просить визнати постанову такою, що складена з дотриманням вимог чинного законодавства, адміністративний позов залишити без задоволення. Крім того просить розглянути справу за його відсутністю.

Як вбачається з відповіді на відзив відповідачів наданої позивачем, він вважає, що заперечення відповідачів є безпідставними та такими, що не відповідають дійсності, зокрема: у своїх запереченням Відповідач «1» та Відповідач «2» зазначають, що під час спілкування з ними, він не зміг пояснити їм чому він продовжував рух великогабаритним транспортним засобом без відповідного дозволу та супроводу. Дане твердження не відповідає дійсності, оскільки після того Відповідач «1» виніс на його ім’я першу постанову про накладення адміністративного стягнення серії БР № 021685 від 16.10.2017 року, йому було дозволено продовжувати свій рух по заданому маршруту. Також, колона, у якій він здійснював рух, двигалась з супроводом двох транспортних засобів, один з яких був попереду колони - «старший колони», а інший у кінці колони - «замикаючий колони». Все це він пояснював Відповідачу «1» та Відповідачу «2», але ніхто його слова до уваги не брав, адже поліцейські відмовились брати у нього будь-які пояснення.

У своїх запереченнях відповідачі посилаються на Правила дорожнього руху України та на законодавчі акти стосовно визначення переліку своїх повноважень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху. Зокрема, на наказ Міністерства інфраструктури України Міністерства внутрішніх справ України «Про затвердження порядку взаємодії Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті, Міністерства внутрішніх справ України, Державного агентства автомобільних доріг України під час організації та проведення робіт із зважуванням та здійснення габаритно-вагового контролю транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на автомобільних дорогах загального користування» від 10.10.2013 р. за № 1007/1207, який зазначає що габаритно-ваговий контроль транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів під час їх проїзду автомобільними дорогами загального користування проводиться посадовими особами Укртрансінспекції та працівниками відповідних підрозділів МВС. Але відповідачі у своїх запереченнях не згадують про Постанову Кабінету Міністрів України «Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування» за № 879 від 27.06.2007 року, за якою визначається повноваження та порядок посадових осіб щодо здійснення габаритно-вагового контролю внаслідок чого саме і встановлюються нормативні вагові та/або габаритні параметри транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів.

Таким чином, проведення габаритно-вагового контролю щодо здійснення відповідних вимірювань, віднесення того чи іншого транспортного засобу до великовагових та/або великогабаритних, є виключно компетенцією Укртрансбезпеки.

Крім того, відповідно до підпункту 7-9 п. 2 Постанови № 879 габаритно-ваговий контроль здійснюється виключно у місці здійснення габаритно-вагового контролю, яким є відповідні стаціонарні та пересувні пункти.

Відповідно до письмових заперечень відповідача замір був здійснений за допомогою рулетки на місці вчинення адміністративного правопорушення, що у свою чергу не відповідає вимогам вищезазначеної Постанови. Крім того відповідачі не зазначили вид габаритно-вагового контролю (документальний, попередній та/або точний контроль), а отже відповідно до ч. З ст. 62 Конституції України, позивач приходить до висновку, що це був точний габаритно-ваговий контроль, а відповідно до п.18 Постанови № 879 за результатами точного габаритного-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка щодо результатів здійснення контролю із зазначення часу і місця його проведення, а на запит водія - міжнародний сертифікат зважування вантажних транспортних засобів, якщо пункт габаритно-вагового контролю уповноважений видавати такі сертифікати.

У своїх запереченнях відповідачі посилаються на ч. 2 ст. 258 КУпАП відповідно до якої протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі. У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу. Також відповідачі посилаються на Наказ МВС за № N 1395 від 07.11.2015 року «Про затвердження Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», відповідно до якого справа про адміністративне правопорушення розглядається на місці вчинення адміністративного правопорушення, однак стаття 276 КупАП зазначає, що справа про адміністративне правопорушення розглядається за місием його вчинення. Законами України може бути передбачено й інше місце розгляду справи про адміністративне правопорушення. В рішенням у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної ради з прав людини щодо офіційного тлумачення положень частини першої статті 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення за № 5-рп/2015 від 26.05.2015 року (надалі - Рішення КСУ за № 5-рп/2015) в аспекті того, чи можна словосполучення "за місцем його вчинення", яке міститься у цьому положенні, розуміти як таке, що дозволяє здійснювати розгляд справи про адміністративне правопорушення на місці його вчинення одразу після складення протоколу про таке правопорушення Конституційний Суд України дійшов висновку, що словосполучення "за місцем його вчинення", яке міститься в положенні частини першої статті 276 Кодексу, визначає адміністративно-територіальну одиницю, на яку поширюється юрисдикція відповідного органу, уповноваженого законом розглядати справу про адміністративне правопорушення.

Рішенням КСУ за № 5-рп/2015 зазначається, що відповідачі не мали права виносити постанову на місті зупинки іноземного комбайну з номерним знаком - «без ДНЗ», вони повинні були винести постанову про накладення адміністративного стягнення у приміщенні Управління патрульної поліції, з розглядом його клопотань, з роз’ясненням його прав та надання можливості скористуватися правовою допомогою. Окрім того, в мотивувальній частині Рішення КСУ за № 5-рп/2015 зазначається, що у частинах 1,2 ст. 258 Кодексу визначено випадки, коли протокол про вчинення адміністративного правопорушення не складається, а адміністративне стягнення накладається і стягується на місці вчинення правопорушення, якщо особа не оспорює допущеного нею порушення і адміністративного стягнення, що на неї накладається, а розмір штрафу не перевищує передбаченого у Кодексі неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Таким чином, на підставі вищевикладеного, позивач вважає, що відповідачі зібрали недостатньо доказів для підтвердження його вини у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 132-1 КУпАП, а фактичні дані які зафіксовані у Постанові серїї БР за № 021629 від 25.10.2017 зібрані з порушенням порядку проведення габаритно- вагового контролю відповідно до Постанови № 879 та Наказу № 1007/1207, що у свою чергу с не допустимими на підставі ст. 74 КАС України.

За таких підстав суд вважає можливим розглянути справу за відсутності сторін по справі та на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

З урахуванням ч.4 ст.229 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв’язку з неявкою всіх учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

16 жовтня 2017 року заступником командира роти № 3 батальйону УПП у м. Сєвєродонецьку, Лисичанську та Рубіжному ДПП лейтенант поліції ОСОБА_2 було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БР №021685, відповідно до якої, позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 132-1 КУпАП – порушення правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу на загальну суму штрафу в розмірі 510 гривень (а.с.9).

16 жовтня 2017 року Інспектором взводу №2 роти №3 батальйону УПП у м. Сєвєродонецьку, Лисичанську та Рубіжному ДПП лейтенанта поліції ОСОБА_3 було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БР №037233, відповідно до якої, позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 132-1 КУпАП – порушення правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу на загальну суму штрафу в розмірі 510 гривень (а.с.10).

16 жовтня 2017 року Інспектором взводу №1 роти №3 батальйону УПП у м. Сєвєродонецьку, Лисичанську та Рубіжному ДПП лейтенанта поліції ОСОБА_4 було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БР №021574, відповідно до якої, позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 132-1 КУпАП – порушення правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу на загальну суму штрафу в розмірі 510 гривень (а.с.11).

Згідно частин 1, 2 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

В постановах про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 16 жовтня 2017 року, складених відповідачами, зазначено, що позивач своїми діями, які виразилися у порушенні правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами та скоїв адміністративні правопорушення, передбачені ст. 132-1 КУпАП.

Так, статтею 132-1 КУпАП передбачена відповідальність за порушення правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів, правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами.

Відповідно до статті 222 КУпАП органу Національної поліції підвідомчі справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 132-1 КУпАП. В свою чергу, зазначеною статтею також передбачено, що від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Суд звертає увагу на те, що справи про адміністративні правопорушення, в яких винесені оскаржувані постанови, згідно тексту вищевказаних постанов, були розглянуті безпосередньо на місці вчинення правопорушення без складення протоколу про адміністративне правопорушення, що відповідає чинній на час складення постанови редакції частин 2, 4, 5 статті 258 КУпАП, а також відповідає змісту Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 липня 2015 року № 1395.

При цьому, положення Кодексу України про адміністративні правопорушення, що стосуються розгляду справи про адміністративне правопорушення, зокрема статей 278, 279, на спірні правовідносини не розповсюджуються, оскільки у даному випадку Кодексом України про адміністративні правопорушення передбачено спеціальну, спрощену процедуру притягнення особи до адміністративної відповідальності – винесення постанови на місці вчинення правопорушення. Так, ч. 2 ст. 258 КУпАП визначено, що протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, у таких випадках уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу (ч. 4 ст. 258 КУпАП).

Згідно ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до постанов БР № 021685 від 16.10.2017 року, БР № 037233 від 16.10.2017 року, БР № 021574 від 16.10.2017 року ОСОБА_1 вчинивши адміністративні правопорушення передбачені ст. 132-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, порушив п.22.5 Правил Дорожнього Руху.

Пунктом 22.5 ПДР визначено, що за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 38 т (на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією маршрутах - до 40 т; для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м. Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м.

Згідно з п. 32.1 ПДР України з органами Державтоінспекції узгоджуються питання забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачені законодавчими актами.

Згідно п. 3 Правил транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху. Відповідно до п. 4 цих же Правил рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - дозвіл), виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.

Відповідно до п. 1.10 ПДР габаритно-ваговий контроль - перевірка габаритних і вагових параметрів транспортного засобу (в тому числі механічного транспортного засобу), причепу і вантажу на предмет відповідності встановленим нормам щодо габаритів (ширина, висота від поверхні дороги, довжина транспортного засобу) та щодо навантаження (фактична маса, осьове навантаження), яка проводиться відповідно до встановленого порядку на стаціонарних або пересувних пунктах габаритно-вагового контролю.

Відповідно до п. 3 Порядку взаємодії Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті, Міністерства внутрішніх справ України, Державного агентства автомобільних доріг України під час організації та проведення робіт із зважування та здійснення габаритно-вагового контролю транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на автомобільних дорогах загального користування, затверджений наказом Міністерства інфраструктури України, Міністерства внутрішніх справ України від 10.10.2013№ 1007/1207 (далі - Порядок № 1007/1207) габаритно-ваговий контроль транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів під час їх проїзду автомобільними дорогами загального користування проводиться посадовими особами Укртрансінспекції та працівниками відповідних підрозділів МВС.

Згідно з п.п. 3, 15 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2007 року № 879( далі - Порядок № 879) габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та відповідними підрозділами МВС, що забезпечують безпеку дорожнього руху.

Контроль за наявністю у водіїв великовагових та великогабаритних транспортних засобів дозволу на рух здійснюють відповідні підрозділи МВС, що забезпечують безпеку дорожнього руху, та територіальні органи Укртрансбезпеки, які здійснюють габаритно-ваговий контроль.

Відповідно до п.п. 16, 18, 19 Порядку № 879 габаритно-ваговий контроль на стаціонарних пунктах включає документальний, попередній та/або точний контроль, на пересувних - документальний, точний контроль.

За результатами точного габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка результатів здійснення контролю із зазначенням часу і місця його проведення, а на запит водія - міжнародний сертифікат зважування вантажних транспортних засобів, якщо пункт габаритно-вагового контролю уповноважений видавати такі сертифікати.

Під час проведення габаритно-вагового контролю Укртрансбезпека або її територіальні органи керуються методикою, затвердженою Мінекономрозвитку.

Згідно з пп. 2 п. 2 Порядку № 879 вимірювання (зважування) - процес визначення за допомогою вимірювального (зважувального) обладнання габаритно-вагових параметрів фактичної маси та навантаження на вісь (осі) транспортного засобу, що проводяться згідно з методикою, затвердженою спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології.

Згідно з п. 20 Порядку № 879 за результатами точного та/або документального габаритно-вагового контролю посадові особи та/або працівники Укртрансбезпеки або її територіальних органів визначають належність транспортного засобу до великовагових та/або великогабаритних.

Таким чином, проведення габаритно-вагового контролю щодо здійснення відповідних вимірювань, віднесення того чи іншого транспортного засобу до великовагових та/або великогабаритних, є виключною компетенцією Укртрансбезпеки.

Відповідно до п. 5 Порядку № 1007/1207 працівники відповідних підрозділів МВС під час здійснення габаритно-вагового контролю: здійснюють зупинку транспортних засобів для проведення габаритно-вагового контролю у випадках, передбачених підпунктом 6 пункту 4 цього Порядку, з дотриманням Правил дорожнього руху; здійснюють перевірку у водія великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу наявності дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, оформленого та виданого в установленому законодавством порядку. У разі відсутності такого дозволу вживають заходів щодо проходження габаритно-вагового контролю таким транспортним засобом; у разі виявлення порушень правил проїзду великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів, у тому числі за результатами здійснення їх габаритно-вагового контролю, вживають заходів реагування, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення та іншими законодавчими актами.

Відповідно до пп.пп. 4-8 п. 4 Порядку № 1007/1207 посадові особи Укртрансінспекції під час здійснення габаритно-вагового контролю: видають довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю; складають акт про перевищення транспортним засобом нормативних габаритних або вагових параметрів та визначають суму плати за проїзд за формулою розрахунку відповідно до пунктів 30 - 31-1 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю; у разі невиконання водієм транспортного засобу вимог посадових осіб Укртрансінспекції щодо зупинки транспортного засобу для проведення габаритно-вагового контролю повідомляють про це працівників відповідних підрозділів МВС; у разі відмови водія транспортного засобу від проходження габаритно-вагового контролю складають акт про відмову водія від проходження габаритно-вагового контролю; реєструють транспортні засоби, щодо яких здійснювався габаритно-ваговий контроль і параметри яких перевищують нормативні, у журналі обліку великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів.

Згідно п. 2.4-2 ПДР у разі виявлення під час здійснення габаритно-вагового контролю невідповідності фактичних вагових та/або габаритних параметрів установленим нормам і правилам, рух такого транспортного засобу та/або причепу забороняється до отримання в установленому порядку дозволу на проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, про що складається відповідний акт.

Згідно п. 6 Порядку № 879 габаритно - ваговий контроль, крім документального, здійснюється виключно в пунктах габаритно-вагового контролю посадовими особами та/або працівниками відповідних органів.

Відповідно до пп.пп. 7-9 п. 2 Порядку № 879 місце здійснення габаритно-вагового контролю - спеціально облаштоване місце розташування стаціонарних або пересувних пунктів габаритно-вагового контролю.

Стаціонарний пункт габаритно-вагового контролю (далі - стаціонарний пункт) - позначене відповідними дорожніми знаками та розташоване поблизу проїзної частини дороги відокремлене місце для здійснення контролю навантаження на вісь (осі) транспортних засобів, загальна маса та/або габарити яких перевищують установлені параметри, де розташовані спеціальні службові приміщення, споруди з вимірювальним і зважувальним обладнанням, а також майданчики для зберігання вантажів та стоянки транспортних засобі.

Пересувний пункт габаритно-вагового контролю (далі - пересувний пункт) - спеціальний транспортний засіб, обладнаний вимірювальною і зважувальною технікою для здійснення контролю. Ділянка дороги на відстані 100 метрів до пересувного пункту, 50 метрів за пересувним пунктом та узбіччя дороги за напрямком руху, де розташовано пункт, вважаються його межами. Місце здійснення габаритно-вагового контролю позначається відповідними тимчасовими дорожніми знаками.

Таким чином, габаритно-ваговий контроль здійснюється виключно у місці здійснення габаритно-вагового контролю, якими є відповідні стаціонарні та пересувні пункти.

Проте, матеріали справи не містять доказів того, що габаритно-ваговий контроль транспортного засобу, яким керував позивач, було здійснено у спеціально відведених та належно облаштованих для цього місцях.

Крім того, всупереч вимогам 265-2 КУпАП працівники поліції тимчасово не затримали транспортний засіб, яким керував позивач та який суттєво перешкоджав дорожньому руху.

Крім того вказані постанови не містить посилань на те, що відповідачами при притягненні позивача до адміністративної відповідальності враховано пояснення позивача, надано можливість скористатися юридичною допомогою, роз'яснено його права та обов'язки, враховано особу порушника, розглянуто клопотання в разі їх наявності.

Вищенаведені обставини дають підстави дійти висновку, що відповідачем всупереч положень Кодексу України про адміністративні правопорушення не проведено дій по розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбачених приписами ст.ст. 278, 279 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Згідно з ч.1 ст.276 Кодексу України про адміністративні правопорушення справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.

Вказаній нормі Кодексу України про адміністративні правопорушення Конституційним Судом України надано офіційне тлумачення в рішенні від 26.05.2015р. № 5-рп/2015.

Конституційний Суд України вирішив, що положення ч. 1 ст. 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення яке передбачає, що "справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення", в аспекті порушеного у конституційному поданні питання необхідно розуміти так, що використане в ньому словосполучення "за місцем його вчинення" визначає адміністративно-територіальну одиницю, на яку поширюється юрисдикція відповідного органу, уповноваженого законом розглядати справу про адміністративне правопорушення.

Також у наведеному рішенні Конституційний Суд України зазначив, що приписами ст.ст. 33, 245, 268 КУпАП визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності. Водночас вказані положення є законодавчими гарантіями об'єктивного і справедливого розгляду справи про адміністративне правопорушення, реалізація яких можлива лише у разі, якщо між стадією складення протоколу про адміністративне правопорушення і стадією розгляду відповідної справи по суті існуватиме часовий інтервал, достатній для підготовки до захисту кожному, хто притягається до адміністративної відповідальності.

За приписами ст. 69 Закону України «Про Конституційний Суд України» рішення і висновки Конституційного Суду України рівною мірою є обов'язковими до виконання.

Разом з тим, відповідачі всупереч положенням ч. 1 ст. 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення здійснили розгляд справ про адміністративне правопорушення на місці зупинки транспортного засобу позивача.

Відповідачами будь-яких доказів того, що постанови про притягнення ОСОБА_5 винесені з дотриманням процедури розгляду справ про адміністративні правопорушення, суду не надано.

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду від 23.12.2005 р. №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст. 283, 284 КУпАП. У ній, зокрема, необхідно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Відповідно до ст.288 КУпАП постанову в справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено в суді, у порядку, визначеному КАС України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.

За змістом ст. 293 КУпАП під час розгляду позову перевіряється законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймається одне з таких рішень: залишення постанови без зміни; скасування постанови і надсилання справи на новий розгляд; скасування постанови і закриття справи; зміна заходу стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупність, суд приходить до висновку, що слід визнати протиправними та скасувати постанови про накладення адміністративних стягнень по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БР № 021685 від 16.10.2017 року, БР № 037233 від 16.10.2017 року, БР № 021574 від 16.10.2017 року, а справи про адміністративне правопорушення підлягають закриттю.

Судовий збір у розмірі 640 гривень, сплачений позивачем ОСОБА_1 відповідно до квитанції ПАТ «Креді ОСОБА_6» № 20387343-1від 25.10.2017 року, слід повернути останньому на підставі ст. 288 КпАП України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 6-10, 72, 77, 90, 243, 244, 245, 246, 250, 286, Кодексу адміністративного судочинства України, ст. ст. Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову Заступника командира роти №3 батальйону УПП у м. Сєвєродонецьку, Лисичанську та Рубіжному ДПП лейтенанта поліції ОСОБА_2 від 16.10.2017 року серії БР № 021685, про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510,00 грн., а справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ст. 132-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити.

Визнати протиправною та скасувати постанову Інспектора взводу №2 роти №3 батальйону УПП у м. Сєвєродонецьку, Лисичанську та Рубіжному ДПП лейтенанта поліції ОСОБА_3 від 16.10.2017 року серії БР № 037233, про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510,00 грн., а справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ст. 132-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити.

Визнати протиправною та скасувати постанову Інспектора взводу №1 роти №3 батальйону УПП у м. Сєвєродонецьку, Лисичанську та Рубіжному ДПП лейтенанта поліції ОСОБА_4 від 16.10.2017 року серії БР № 021574, про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510,00 грн., а справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ст. 132-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити.

Зобов’язати Управління Державної казначейської служби України у м. Бахмут Донецької області повернути ОСОБА_1, який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, сплачений за квитанцією ПАТ «Креді ОСОБА_6» № 20387343-1від 25.10.2017 судовий збір в сумі 640,00 грн.

Відповідно до ст. 286 КАС України апеляційну скаргу на судове рішення може бути подано протягом десяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Н.М. Фролова