Рішення № 71672721, 18.01.2018, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.01.2018м. ДніпроСправа № 904/12434/16За позовом керівника Павлоградської місцевої прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області, м. Дніпро

до комунального підприємства "Тернівське житлово-комунальне підприємство", м. Тернівка Дніпропетровської області

про стягнення шкоди у розмірі 291 375,92 грн.

Суддя Євстигнеєва Н.М.

Секретар судового засідання Чернявська Е.О.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1, довіреність №19 від 18 грудня 2017 року, представник

Від відповідача: ОСОБА_2, довіреність №1 від 02 січня 2018 року, начальник юридичного відділу

В засіданні брали участь : ОСОБА_3, посвідчення №017244 дійсне до 30 травня 2018 року, прокурор відділу прокуратури Дніпропетровської області

С У Т Ь С П О Р У:

Керівник Павлоградської місцевої прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області звернувся до господарського суду із позовом, яким просить стягнути з комунального підприємства "Тернівське житлово-комунальне підприємство" шкоду заподіяну навколишньому природному середовищу у розмірі 291 375, 92 грн.

В обґрунтування позовних вимог керівник прокуратури зазначає, що 21 вересня 2015 року Державною екологічною інспекцією у Дніпропетровській області на підставі наказу №433-П та направлення на проведення планової перевірки №4-3932-10-3 від 21 вересня 2015 року, проведено планову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства України комунального підприємства "Тернівське житлово-комунальне підприємство", що знаходиться за адресою: 51502, Дніпропетровська область, м. Тернівка, вул. Маяковського, 29.

Перевіркою встановлено, що термін дії дозволу № 1213500000-9 від 14.11.2008 на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення скінчився 14.11.2013. Разом з тим, на час перевірки встановлено, що у період з 15.04.2014 по 28.12.2014 експлуатація джерела викидів № 4 (котельна ? МКР) здійснювалась без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, що є порушенням статей 10, 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря". Вказане порушення відображено в акті перевірки, а також підтверджено актом відбору проб організованих викидів стаціонарних джерел № 39-1-13-3 від 18.11.2013 та протоколом вимірювань вмісту забруднюючих речовин в організованих викидах стаціонарних джерел № 39-13-3 від 26.11.2013.

Збитки, заподіяні державі комунальним підприємством "Тернівське житлово-комунальне підприємство" внаслідок наднормативного забруднення атмосферного повітря в період з 15.04.2014 по 28.12.2014, розраховані на підставі "ОСОБА_4 розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря", затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України № 639 від 10.12.2008, зареєстрованої в Мінюсті України за № 48/16064 від 21.01.2009, яка є чинною. Крім цього, розрахунок розміру відшкодування збитків здійснено Держекоінспекцією на підставі листа комунального підприємства "Тернівське житлово-комунальне підприємство" за № 70 від 21.01.2016 про кількість годин роботи джерела викидів.

Так, розрахунок розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі за наднормативні викиди КП "Тернівське житлово-комунальне підприємство" в атмосферу забруднюючих речовин на джерелі № 4 (котельна ? МКР), у період з 15.04.2014 по 28.12.2014, становить 291 375,92 грн.

Позивач позовні вимоги керівника Палоградської місцевої прокуратури підтримує в повному обсязі.

Відповідач позовні вимоги визнає частково, надав до господарського суду відзив на позовну заяву мотивований тим, що розрахунок Державної екологічної інспекції у Дніпропетровської області виконаний з урахуванням роботи всіх шести котлоагрегатів одночасно. В розрахунок покладені показники: 5,68 нм3/с - об'ємна витрата газопилового потоку в трубі за наслідками роботи шести котлоагретаторів, при 1656 годинах роботи котельні % МКР за період з 21.10.2014-28.12.2014. Розмір шкоди за розрахунком екологічної інспекції становить 291 375,92грн. Якщо враховувати, що шість котлоагретаторів в опалювальний період одночасно не працюють, що підтверджується даними обліку журналів роботи обладнання котельні 3/4 МКР погодинно (в період з 21.10.2014-28.12.2014), об'ємна витрата газопилового потоку в трубі по кожному котлоагрегату становить 5,68:6=0,95м3/с.

З огляду на викладене, КП "Тернівське житлово-комунальне підприємство" частково визнає суму збитків, та вважає, що розмір збитків буде складати 110 418,13 грн.

Розгляд справи був відкладений з 18.01.2017 на 08.02.2017. У судовому засіданні 08.02.2017 оголошено перерву на 21.02.2017. У судовому засіданні 21.02.2017 оголошено перерву на 28.02.2017.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 28.02.2017 продовжено строк вирішення спору на 15 днів, розгляд справи відкладено у судове засідання на 09 березня 2017 року.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 09 березня 2017 року у справі № 904/12434/16 призначено судову екологічну експертизу, проведення якої доручено Товариству з обмеженою відповідальністю "Незалежний інститут судових експертиз" (04212, м. Київ, вул. Маршала Тимошенка, 21, корпус 3, офіс 7), провадження у справі зупинено.

14 червня 2017 року до Господарського суду Дніпропетровської області надійшли матеріали справи № 904/12434/16 разом із висновком судового експерта № 8825 від 12 червня 2017 року.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 10 липня 2017 року поновлено провадження у справі № 904/12434/16, розгляд справи призначено в судовому засіданні на 25.07.2017. У судовому засіданні 25.07.2017 оголошено перерву до 27.07.2017.

27.07.2017 Павлоградською місцевою прокуратурою подані письмові пояснення на позов з урахуванням експертного висновку, у яких зазначає, що експертний висновок є неналежним та недопустимим з наступних підстав. Так, прокурор зазначає, що у висновку експертизи допущено істотне порушення, яке полягає у використанні результатів вимірювань з джерела викиду для розрахунку (виключно теоретично-математичного, а не практично-фактичного) обсягу викидів забруднюючих речовин по кожному джерелу їх утворення. Крім того, у висновку експертизи жодним чином не обґрунтовано, чому 6 котлів різної потужності мають однакові показники викидів забруднюючих речовин (лише математично розділено на 6 рівних частин показники з джерела викиду, які не залежать виключно від показників джерел утворення). Метод дослідження, обраний особою, яка проводила експертизу, суперечить п.п. 2.2,2.3, 3.6, 3.7 ОСОБА_4 розрахунку.

Таким чином, у висновку судової екологічної експертизи від 12.06.2017 №8825 проведений невірний розрахунок фактичного обсягу наднормативного викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами викиду котельні 3/4 МКР КП "ТЖКП".

Також прокурор не погоджується із застосованим у експертному висновку розмірів заробітної плати. Прокурор зазначає, що розмір збитків встановлюється з урахуванням розміру мінімальної заробітної плати на момент виявлення порушення. Відповідно до п. 2.2 ОСОБА_4 розрахунку, факт наднормативного викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря встановлюється державними інспекторами при проведенні перевірки суб'єктів господарювання інструментально-лабораторними методами контролю та розрахунковими методами.

Так, першочергово факт наднормативного викиду забруднюючих речовин джерелами викиду відповідача встановлено 18.11.2013, у зв'язку з чим при розрахунку збитків за період з 18.11.2013 (в даному випадку з 15.04.2014) по 20.10.2014 слід використовувати мінімальну заробітну плату в розмірі 1147 грн., тобто на час виявлення порушення. Однак, 21.04.2014 за результатами застосування інструментально-лабораторного методу контролю, у відповідності до п. 2.2 ОСОБА_4 розрахунку, виявлено новий факт здійснення понаднормових викидів забруднюючих речовин, у зв'язку з чим, для розрахунку збитків за період з 21.10.2014 по 28.12.2014 необхідно використовувати інший розмір мінімальної заробітної плати, тобто чинний на час виявлення нового факту - встановлений Законом України "Про Державний бюджет України на 2014 рік", а саме: 1218 грн.

Крім того, прокурор зауважує, що в матеріалах справи відсутні відомості щодо присвоєння кваліфікації судовому експерту ОСОБА_5, який проводив судову експертизу, чим порушено вимоги ст. 41 ГПК України та ст.ст. 9, 10, 16, Закону України "Про судову експертизу".

Державна екологічна інспекція у Дніпропетровській області також заперечує проти експертного висновку №8825. Зазначає, що у відповідності до ОСОБА_4 розрахунок слід проводити для джерела викиду забруднюючих речовин, а не джерела утворення, а тому є неприпустимим використовувати параметри з урахуванням кількості працюючих котлів. Відповідно до п.2.2 ОСОБА_4 факт наднормативного викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря встановлюється державними інспекторами при проведенні перевірки суб'єкт господарювання інструментально-лабораторними методам контролю та розрахунковими методами. При визначенні наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря інструментально-лабораторними методам контролю використовуються результати інструментально-лабораторних вимірювань лабораторій, які атестовані на право проведення відповідних інструментально-лабораторних вимірювань Дані таких вимірювань мають бути зафіксовані в журналах первинної облікової документації, у робочих журналах лабораторій або у звітах про інструментально-лабораторні вимірювання (п.2.3 ОСОБА_4). В даному випадку розрахунок проведений за результатами державного інструментального контролю, проведеного відділом інструментально-лабораторного контролю Держекоінспекції у Дніпропетровській області та по результатах відомчого контролю (за договором з спеціалізованою організацією) (протоколи випробувань від 26.11.2013, від 21.10.2014). Факт усунення порушення може бути підтверджений: даними інструментально-лабораторних вимірювань, які проведені лабораторіями, атестованими на право проведення необхідних інструментально-лабораторних вимірювань або отриманням дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами (п. 3.12 ОСОБА_4)

Також позивач вказує, про неправомірність використання експертом інших параметрів, у зв'язку з тим, що протягом травня - вересня 2014 проведено капітальний ремонт та технологічне обслуговування котлоагрегатів, що істотно змінило параметри газопилового потоку, оскільки жодних посилань на протоколи вимірювань, які підтверджують зміну параметрів газопилового потоку, а саме потужність викиду - г/с, не має. В наявності тільки посилання на акт приймання робіт в якому зазначено види проведених робіт та ціна. А у п. 6 Таблиця 3, експерт посилається на проведення інструментального контролю параметрів роботи газоочисних установок на котлоагрегатах взагалі у грудні 2014. Тобто фіксації істотного зменшення параметрів газопилового потоку (інших протоколів вимірювань) протягом періоду з 18.11.2013 по 21.10.14. не надано, що підтверджує необґрунтованість висновку експерта щодо використання результатів вимірювань від 18.11.2013 та суперечить вимогам ОСОБА_4 нарахування збитків щодо використання результатів вимірювань.

Також, позивач не погоджується із посиланням експерта щодо оцінки параметрів роботи установок в межах допустимої інструментальної похибки вимірювальних приладів, оскільки допустимої інструментальної похибки вимірювальних приладів не існує. У відповідності до п. 2.4. Методики при порівнянні результатів вимірювань масової концентрації та масової витрати забруднюючих речовин з установленими нормативами граничнодопустимого викиду значення похибок вимірювання не враховуються.

Позивач також не погоджується із розрахунком експерта щодо загального часу роботи котлоагрегатів. В розрахунку, виконаному експертом, час роботи джерел утворення викидів (котлоагрегатів) в наднормативному режимі значно менше, ніж наведено в довідці підприємства від 21.01.2016 вих.№70. Також експерт дійшов висновку щодо одночасної роботи від одного до шести котлоагрегатів (протокол 21.10.14). Як було вказано вище - цей висновок не відповідає дійсності. У відповідності до Звіту про інвентаризацію викидів забруднюючих речовин від стаціонарних джерел викидів підприємства одночасно може працювати не більш як 4 котла. Тому інформація яка зазначена у таблиці 2 є некоректною та не може бути використана як доказ для подальшого визначення експертом часу роботи котлоагрегатів та використання його для розрахунку збитків.

Щодо застосування для розрахунку розміру мінімальної заробітної плати на момент виявлення порушення, а саме розміру заробітної плати станом на 30.11.2013, на думку позивача, висновок експерта суперечить вимогам ОСОБА_4 розрахунку, оскільки Державною екологічною інспекцією у Дніпропетровській області під час проведення планової перевірки у період з 01.12.2015 по 21.12.2015 за результатами інструментально-лабораторних вимірювань 18.11.2013 та 21.10.2014 встановлено факт наднормативного викиду (без дозволу) забруднюючих речовин в атмосферне повітря, враховуючи п. 4.1 ОСОБА_4 для розрахунку збитків розмір мінімальної заробітної плати приймається на момент виявлення порушення. Оскільки порушення в зазначеному випадку зафіксовано двічі та підтверджено протоколами вимірювань 18.11.2013 та 21.10.2014, тому при проведені розрахунку збитків розмір мінімальної заробітної плати обґрунтовано застосовано Державною екологічною інспекцією з встановленням порушення в залежності від дати проведення вимірів.

Не погодившись з висновком судової екологічної експертизи Державна екологічна інспекція у Дніпропетровській області вважає його необґрунтованим, неправомірним та таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства, а саме вимогам "Порядку розроблення та затвердження нормативів граничнодопустимих викидів забруднюючих речовин із стаціонарних джерел".

Прокурор та позивач заявили клопотання про призначення повторної судової експертизи, проведення якої просили доручити державній експертній установі.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 02 серпня 2017 року у справі призначено повторну судову екологічну експертизу, проведення якої доручено Харківському науково-дослідному інституту судових експертиз ім. Засл. проф. ОСОБА_4 Міністерства юстиції України.

01 грудня 2017 року до Господарського суду Дніпропетровської області надійшли матеріали справи № 904/12434/16 разом із повідомленням заступника директора Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. проф. ОСОБА_4 ОСОБА_6 про відсутність оплати за проведення експертизи. У зв'язку з невиконанням ухвали інженерно-екологічна експертиза №15200 знімається з провадження без виконання.

У судовому засіданні позивач, відповідач та прокурор відділу прокуратури області надали пояснення щодо неможливості здійснити оплату судової експертизи.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 07 грудня 2017 року провадження у справі поновлено та призначено до розгляду у судовому засіданні на 26.12.2017.

З 15.12.2017 вказана справа розглядається за правилами Господарського процесуального кодексу України (у редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII).

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 26.12.2017 розгляд справи відкладений на 18.01.2018.

У судовому засіданні 18.01.2018 оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться у матеріалах справи.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора відділу прокуратури Дніпропетровської області, представників позивача та відповідача, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

21 вересня 2015 року Державною екологічною інспекцією у Дніпропетровській області видано наказ №433-П "Про проведення планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства України" комунального підприємства "Тернівське житлово-комунальне підприємство", що знаходиться за адресою: 51502, Дніпропетровська область, м. Тернівка, вул. Маяковського, 29.

Згідно п.1 наказу, період проведення планової перевірки додержання вимог природоохоронного законодавства України – з 01.12.по 21.12.2015.

Для проведення планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства Комунального підприємства "Тернівське житлово-комунальне підприємство", що знаходиться за адресою: 51502, Дніпропетровська область, м. Тернівка, вул. Маяковського, 29, відповідно до статті 202 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", були направлені: в.о. завідувача сектору – старший державний інспектор з охорони навколишнього природного середовища Дніпропетровської області – ОСОБА_7, головні спеціалісти – державні інспектори з охорони навколишнього природного середовища Дніпропетровської області – ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11

У грудні 2015 року Державною екологічною інспекцією у Дніпропетровській області проведено планову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства України Комунального підприємства "Тернівське житлово-комунальне підприємство", про що складено Акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами.

Планова перевірка додержання вимог природоохоронного законодавства проведена в присутності уповноважених осіб відповідача, а саме за участі директора ОСОБА_12, головного інженера ОСОБА_13 та інженера з охорони навколишнього природного середовища ОСОБА_14

При проведенні перевірки встановлено, що дозвіл № 1213500000-9 від 14.11.2008 на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами КП "Тернівське житлово-комунальне підприємство" втратив свою чинність 14.11.2013. Разом з тим, на час перевірки встановлено, що у період з 15.04.2014 по 28.12.2014 експлуатація джерела викидів № 4 (котельна ? МКР) здійснювалась без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, що суперечить положенням статей 10, 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря".

Під час перевірки спеціалістами інструментально-лабораторного контролю Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області проведено відбір проб організованих викидів стаціонарних джерел КП "Тернівське житлово-комунальне підприємство". Акт відбору проб від 18.11.2013 №39-1-13-3. Результати надані в протоколі 26.11.2013 №39-13-3 та будуть використані при нарахуванні збитків за викиди забруднюючих речовин в атмосферу без дозволу від стаціонарного джерела викиду.

Відповідачем до Акту планової перевірки надані заперечення. Відповідач зазначає, що затвердження порядку надання дозволу на здійснення операцій у сфері поводження з відходами відноситься до повноважень Кабінету Міністрів України (ст. 18 Закону України "Про відходи"). На даний час порядок отримання та форма дозволу не визначені. Як наслідок тимчасово зупинено прийом заяв на отримання дозволів до визначення процедури Кабінетом Міністрів України.

За порушення вимог природоохоронного законодавства Державною екологічною інспекцією у Дніпропетровській області складено протокол № 05783 про адміністративне правопорушення від 06.12.2013 (а.с.51-52) та винесено постанову №05782 від 10.12.2013 про накладення адміністративного стягнення, згідно якої відповідальну особу – ОСОБА_13 визнано винною у вчиненні вищевказаного адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.78 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 136,00 грн. (а.с.53).

Суму адміністративного штрафу в розмірі 136,00 грн. відповідачем сплачено, що підтверджено долученою до матеріалів справи квитанцією від 16.01.2014 (а.с.54).

Листом від 24.12.2015 за вих. №4-6136-7-3, для розрахунку розміру збитків, заподіяних державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря (викид без дозволу) КП "Тернівське житлово-комунальне підприємство", позивач просив відповідача надати довідку про кількість годин роботи джерела викидів ДВ № 4 (котельна ? МКР) за період з 15.04.2014 по 28.12.2014 та в період з 21.10.2014 по 28.12.2014, окремо по кожному періоду.

Отримавши довідку за вих. №70 від 21.01.2016 (а.с. 57 том 1), позивач здійснив розрахунок розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі КП "Тернівське житлово-комунальне підприємство" в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря на джерелі ДВ № 4 (котельна ? МКР) за період з 15.04.2014 по 28.12.2014.

Згідно розрахунку розмір компенсації збитків за наднормативні викиди в атмосферу КП "Тернівське житлово-комунальне підприємство" складає: 2 523,40 грн. + 2 277,37 грн. + 3 213,13 грн.+2 977,61 грн.+6 002,30 грн.+92 111,25 грн.+28 006,29 грн.+154 264,57 грн. = 291 375,92 грн. (а.с. 58 том 1)

Розрахунок здійснено у відповідності до п.п.3.6, 6.7 ОСОБА_4 розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища №639 від 10.12.2008.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем в порядку адміністративного судочинства не оскаржено дії позивача щодо проведення перевірки, наказ, акт перевірки та розрахунок розміру збитків.

У липні 2016 року позивачем на адресу відповідача направлена претензія №51-7/16 про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу на суму 291 375,92 грн., додатком до якої був розрахунок розмірів відшкодування збитків.

Претензія залишилась без відповіді та виконання.

Оскільки відповідачем з 15.04.2014 по 28.12.2014 здійснювався викид забруднюючих речовин в атмосферне повітря без відповідного дозволу, керівник Павлоградської місцевої прокуратури Дніпропетровської області звернувся до господарського суду з позовом про стягнення заподіяних такими діями відповідача збитків державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства України в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря в сумі 291 375,92 грн., проти чого частково заперечує відповідач, що і є причиною спору.

Правові і організаційні основи та екологічні вимоги в галузі охорони атмосферного повітря визначаються Законом України "Про охорону атмосферного повітря".

ОСОБА_15 спрямований на збереження та відновлення природного стану атмосферного повітря, створення сприятливих умов для життєдіяльності, забезпечення екологічної безпеки та запобігання шкідливому впливу атмосферного повітря на здоров'я людей та навколишнє природне середовище.

За визначенням, наведеним в статті 1 цього Закону, атмосферне повітря - життєво важливий компонент навколишнього природного середовища, який являє собою природну суміш газів, що знаходиться за межами жилих, виробничих та інших приміщень; викид - надходження в атмосферне повітря забруднюючих речовин або суміші таких речовин.

Обов'язки підприємств, установ, організацій та громадян - суб'єктів підприємницької діяльності щодо охорони атмосферного повітря визначені статтею 10 Закону України "Про охорону атмосферного повітря".

Підприємства, установи, організації та громадяни - суб'єкти підприємницької діяльності, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та діяльність яких пов'язана з впливом фізичних та біологічних факторів на його стан, зобов'язані, зокрема:

здійснювати організаційно-господарські, технічні та інші заходи щодо забезпечення виконання вимог, передбачених стандартами та нормативами екологічної безпеки у галузі охорони атмосферного повітря, дозволами на викиди забруднюючих речовин тощо;

вживати заходів щодо зменшення обсягів викидів забруднюючих речовин і зменшення впливу фізичних факторів; забезпечувати безперебійну ефективну роботу і підтримання у справному стані споруд, устаткування та апаратури для очищення викидів і зменшення рівнів впливу фізичних та біологічних факторів.

Відповідно до частини 6 статті 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря", викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися на підставі дозволу, виданого суб'єкту господарювання, об'єкт якого належить до першої групи, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

Статтею ст. 22 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Так, збитками є:

- втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

- доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

При цьому, для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, судам необхідно встановити наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: 1) протиправної поведінки; 2) шкоди; 3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою; 4) вини.

За відсутності хоча б одного з цих елементів складу цивільного правопорушення відповідальність не настає.

За приписами 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Отже, при вирішенні даного спору на позивача покладається обов'язок довести розмір шкоди, завданої протиправною поведінкою, факт порушення відповідачем законодавства та причинний зв'язок між цим порушенням і завданою шкодою навколишньому середовищу. Відповідач, в свою чергу, для звільнення від відповідальності має довести відсутність своєї вини.

Одночасно, зважаючи на те, що спірні правовідносини, пов'язані з нарахуванням позивачем збитків, завданих внаслідок наднормативних викидів відповідачем забруднюючих речовин в атмосферне повітря, такі правовідносини також регулюються нормами Закону України "Про охорону атмосферного повітря" та приписами ОСОБА_4 розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища №639 від 10.12.2008.

Як зазначено в ст. 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися на підставі дозволу, виданого суб'єкту господарювання.

Винні у викидах забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноважених на те органів виконавчої влади відповідно до закону, несуть відповідальність згідно з законом. Вказане закріплено в ст. 33 Закону України "Про охорону атмосферного повітря".

Поряд з цим, згідно з пунктами 2.1.2, 2.2 вищевказаної ОСОБА_4 наднормативними викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря вважаються викиди забруднюючих речовин, на які відсутній дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, включаючи окремі забруднюючі речовини, викиди яких підлягають регулюванню відповідно до законодавства. Факт наднормативного викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря встановлюється державними інспекторами при проведенні перевірки суб'єктів господарювання інструментально-лабораторними методами контролю та розрахунковими методами.

Розрахункові методи визначення наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря та об'ємної витрати газопилового потоку застосовуються, зокрема, у випадках викиду забруднюючих речовин від джерел викидів, які здійснюються без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами суб'єктів господарювання (пункт 2.7.1 методики).

Відповідно до п. 3.6 ОСОБА_4 розрахунок маси наднормативного викиду забруднюючої речовини в атмосферне повітря від джерела викиду, який здійснюється без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, здійснюється за параметрами джерела викиду (джерела утворення), зафіксованими у відповідній документації суб'єкта господарювання (матеріали інвентаризації стаціонарних джерел викидів, технологічні регламенти виробництва, режимні карти роботи паливовикористовувального обладнання, питомі викиди (показники емісії), дані державних статистичних спостережень з охорони атмосферного повітря за формою №2-ТП (повітря), або згідно з методиками для розрахунків маси викидів забруднюючих речовин за час роботи джерела без дозволу на викиди.

Під час перевірки спеціалістами відділу інструментально-лабораторного контролю Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області проведено відбір проб організованих викидів стаціонарних джерел КП "Тернівське житлово-комунальне підприємство". Проби відбирались у присутності представника підприємства, на місці відбору було складено акт відбору проб від 18.11.2013 №39-1-13-3, який підписано представником підприємства – начальником котельні ОСОБА_16 без зауважень, результати контролю наведені в Протоколі №39-13-3 вимірювань вмісту забруднюючих речовин в організованих викидах стаціонарних джерел (а.с. 41-50 том 1).

Загальний розмір відшкодування збитків розраховується як сума розмірів збитків за наднормативний викид в атмосферне повітря кожної забруднюючої речовини.

Натомість, розрахунок маси наднормативного викиду забруднюючої речовини в атмосферне повітря від джерела викиду (утворення), який здійснюється без дозволу на викиди, визначається за результатами інструментально-лабораторних вимірювань за спеціальною формулою в разі відсутності у відповідній документації суб'єкта господарювання інформації щодо параметрів джерел викидів та/або джерел утворення забруднюючої речовини (п. 3.7 методики).

Позивачем розмір збитків розрахований за формулою:

З = mi х 1,1П х Ai х Кт х Кзi, (12)

де З - розмір збитків, грн;

mi - маса i-тої забруднюючої речовини, що викинута в атмосферне повітря наднормативно, т;

1,1П - розмір мінімальної заробітної плати (П) на момент виявлення порушення за одну тонну умовної забруднюючої речовини, помноженої на коефіцієнт (1,1), грн/т;

Ai - безрозмірний показник відносної небезпечності i-тої забруднюючої речовини;

Кт - коефіцієнт, що враховує територіальні соціально-екологічні особливості;

Кзi - коефіцієнт, що залежить від рівня забруднення атмосферного повітря населеного пункту i-тою забруднюючою речовиною.

Безрозмірний показник відносної небезпечності i-тої забруднюючої речовини (Ai) визначається із співвідношення за формулою: Ai = 1/ГДКi,

де ГДКi - середньодобова граничнодопустима концентрація або орієнтовно безпечний рівень впливу (ОБРВ) i-тої забруднюючої речовини, мг/м3.

Для речовин з ГДК більше одиниці в чисельнику вводиться поправний коефіцієнт 10.

Коефіцієнт, що враховує територіальні соціально-екологічні особливості (Кт), залежить від чисельності мешканців населеного пункту, його народногосподарського значення і розраховується за формулою: Кт = Кнас х Кф,

де Кнас - коефіцієнт, що залежить від чисельності жителів населеного пункту та визначається згідно з додатком 1 (для м. Жовті Води Кнас = 1);

Кф - коефіцієнт, що враховує народногосподарське значення населеного пункту та визначається згідно з додатком 2 (для м. Жовті Води Кф =1,25).

Коефіцієнт, що залежить від рівня забруднення атмосферного повітря населеного пункту i-тою забруднюючою речовиною (Кзi), визначається за формулою: Кзi = rBi / ГДКСДi (в розрахунку Кзi коефіцієнт приймається рівним одиниці),

де rBi - середньорічна концентрація i-тої забруднюючої речовини за даними прямих інструментальних вимірів на стаціонарних постах за попередній рік, мг/м3;

ГДКсдi - середньодобова гранична допустима концентрація i-тої забруднюючої речовини, мг/м3.

У разі, якщо в даному населеному пункті інструментальні вимірювання концентрації даної забруднюючої речовини не виконуються, а також якщо рівні забруднення атмосферного повітря населеного пункту i-тою забруднюючою речовиною не перевищують ГДК, значення коефіцієнта Кзi приймається рівним одиниці.

Для перевірки правильності наданого позивачем розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря КП "Тернівське житлово-комунальне підприємство" ухвалою господарського суду від 09.03.2017 у справі призначено судову екологічну експертизу, проведення якої доручено Товариству з обмеженою відповідальністю "Незалежний інститут судових експертиз".

На розгляд експерту поставлені наступні питання:

1. Який фактичний обсяг наднормативного викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами викиду ДВ№4 (котельна ? МКР) протягом періоду (з 15.04.2014 по 28.12.2014) роботи без дозволу на викиди за результатами господарської діяльності комунального підприємства "Тернівське житлово-комунальне підприємство"?

2. Чи підтверджується розрахунок розміру збитків, заподіяних державі унаслідок наднормативного викиду забруднюючих речовин стаціонарними джерелами викиду ДВ№4 (котельна ? МКР) протягом роботи без дозволу на викиди, здійснений Державною екологічною інспекцією у Дніпропетровській області, за фактичними результатами господарської діяльності комунального підприємства "Тернівське житлово-комунальне підприємство"?

3. Який фактичний розмір збитків, заподіяних державі унаслідок наднормативного викиду забруднюючих речовин стаціонарними джерелами викиду ДВ№4 (котельна ? МКР) протягом роботи без дозволу на викиди за результатами господарської діяльності комунального підприємства "Тернівське житлово-комунальне підприємство"?

Згідно експертного висновку №885 за результатами проведення судової екологічної експертизи від 12 червня 2017 року:

По першому питанню:

Відповідно до фактичного часу роботи кожного з шести котлоагрегатів джерела викиду № 4 протягом періоду (з 15.04.2014 по 28.12.2014) роботи без дозволу на викиди розрахований за даними інструментального контролю обсяг наднормативного викиду становить:

1. Суспендовані часточки, недиференційновані за складом (пил) – 0,254021 т

2. Оксиди азоту (в перерахунку на NО2) – 1,039120 т

3. Оксид вуглецю (СО) – 2,370012 т

4. Двоокис сірки (SО2) -2,175497 т

По другому питанню:

Ні, не підтверджується.

Розрахунок, здійснений Державною екологічною інспекцією у Дніпропетровській області, необґрунтовано розділено на два періоди наднормативного викиду. Для розрахунку маси наднормативного викиду та розміру відшкодування збитків у першому періоді (з 15.04.2014 по 20.10.2014) застосовано результати інструментального контролю від 18.10.2013 та розмір мінімальної заробітної плати 1 147,00 грн., у другому періоді (з 21.10.2014 по 28.12.2014) - результати інструментального контролю від 21.10.2014 та розмір мінімальної заробітної плати 1 218,00 грн.

Дані журналу обліку часу роботи обладнання (а.с. 89-92 том 1) свідчать, що в період з 15.04.2014 по 28.12.2014 котлоагрегати ДВ № 4 (котельна ? мкр.) експлуатувалися протягом 15.10.2014-28.12.2014. Тобто, в період з 15.04.2014 по 14.10.2014 обладнання не працювало. У цей період проведено капітальний ремонт та технічне обслуговування котлоагрегатів (договори та акти виконаних робіт містяться у додатку 1), що істотно змінило параметри газопилового потоку (табл. 1 висновку). Отже, застосування для розрахунків інструментального контролю, здійсненого 18.11.2013 до проведення капітального ремонту і технічного обслуговування обладнання джерела викиду, майже за рік до початку його експлуатації, є некоректним.

У розрахунку, здійсненому Державною екологічною інспекцією у Дніпропетровській області, не враховано комплексну структуру джерела викиду № 4 (котельня ? мкр), яке складається з шести котлоагрегатів, що призвело до хибної оцінки обсягів викиду забруднюючих речовин. Так, для першого розрахункового періоду (з 15.04 по 20.10 2014) застосовано результати вимірювання параметрів газопилового потоку сумарно від двох котлоагрегатів, для другого (з 21.10 по 28.12 2014) - сумарно від шести котлоагрегатів. Кількість одночасно працюючих котлоагрегатів визначається, передусім, метеорологічними умовами (температурою зовнішнього повітря) та пов'язаними з цим необхідними обсягами вироблення теплоносія та його температурою. У період наднормативного викиду джерело працювало не на повну потужність - одночасно працювало від 2 до 4 котлоагрегатів, що підтверджується журналом обліку роботи обладнання.

Згідно р. 4.1 ОСОБА_4 розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженої Наказом Мінприроди України від 10.12.2008 № 639, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 21.01.2009 за № 48/16064 - для розрахунку застосовується розмір мінімальної заробітної плати на момент виявлення порушення. У розрахунку для другого періоду (з 21.10 по 28.12.2014) Державною екологічною інспекцією у Дніпропетровській області застосовано розмір мінімальної заробітної плати, який встановлено з 01.12.2013 - 1 218,00 грн. Натомість порушення виявлено 18.11.2013, цього ж дня проведено пробовідбирання і вимірювання параметрів газопилового потоку, що підтверджується рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 14.04.2015 у справі № 904/1206/15 та Протоколом № 39-13-3 від 26.11.2013 (а.с. 49 том 1). Отже для розрахунку слід застосовувати розмір мінімальної заробітної плати, встановлений до 30 листопада 2013 року – 1 147,00 грн.

По третьому питанню:

Фактичний розмір відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок наднормативного викиду забруднюючих речовин стаціонарним джерелом викиду ДВ № 4 (котельна 3/4 мкр.) протягом роботи без дозволу на викиди (з 15.04.2014 по 28.12.2014), розрахований за даними інструментального контролю 21.10.2014, журналу обліку часу роботи котлоагрегатів та розміру мінімальної заробітної плати на момент виявлення порушення, становить 99 777,05 грн. (дев'яносто дев’ять тисяч сімсот сімдесят сім 05 коп.)

Разом з цим, прокурор та позивач не погоджуються з експертним висновком №885 за результатами проведення судової екологічної експертизи від 12 червня 2017 року.

Прокурор наголошує на тому, що до матеріалів справи не надано відомостей про присвоєння кваліфікації судового експерта, особі, яка проводила судову експертизу - ОСОБА_5.

Позивач стверджує, що висновок не відповідає вимогам чинного законодавства та протирічить вимогам "Порядку розроблення та затвердження нормативів граничнодопустимих викидів забруднюючих речовин із стаціонарних джерел".

Проаналізувавши надані сторонами докази, дослідивши наявні у справі матеріали, суд зазначає наступне.

В силу приписів ст. 41 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, яка діяла на момент призначення судової експертизи) визначено, що для роз’яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу. При цьому проведення судової експертизи доручається державним спеціалізованим установам чи безпосередньо особам, які відповідають вимогам, встановленим Законом України "Про судову експертизу".

Господарським судом проведення судової експертизи, за клопотанням відповідача, доручено товариству з обмеженою відповідальністю "Незалежний інститут судових експертиз".

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 03.04.2017 задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Незалежний інститут судових експертиз" про надання дозволу для залучення експертів, лабораторії. Дозволено Товариству з обмеженою відповідальністю "Незалежний інститут судових експертиз" залучити експертів, лабораторії, а саме: ОСОБА_5, доктора геологічних наук за спеціальністю "екологічна безпека" (диплом ДД№004277 від 13.04.2005), атестований старший науковий співробітник за спеціальністю" техногенна безпека держави" (атестат АС №001550 від 08.11.2000), лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (диплом №5289 від 20.12.2006), експертів у сфері інноваційних проектів у галузі екології та екологічної безпеки (сертифікат AUIC № ИТЭ-004) для проведення судової екологічної експертизи, призначеної ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 09 березня 2017 року.

Учасниками судового процесу вищезазначена ухвала не оскаржена, відводів експерту не заявлено.

За приписами ст. ст. 7, 9, 10 Закону України "Про судову експертизу" визначено, що проведення судової експертизи здійснюється державними спеціалізованими установами, а також у випадках і на умовах, визначених цим Законом, судовими експертами, які не є працівниками зазначених установ за умови, що вони мають відповідну вищу освіту, освітньо-кваліфікаційний рівень не нижче спеціаліста, пройшли відповідну підготовку в державних спеціалізованих установах Міністерства юстиції України, атестовані та отримали кваліфікацію судового експерта з певної спеціальності у порядку, передбаченому цим Законом, та відомості щодо них внесені до державного Реєстру атестованих судових експертів.

Разом з цим, особливості здійснення судово-експертної діяльності атестованими судовими експертами, що не працюють у державних спеціалізованих експертних установах, врегульовано Інструкцією про особливості здійснення судово-експертної діяльності атестованими судовими експертами, що не працюють у державних спеціалізованих експертних установах, затвердженою наказом Міністерства юстиції України № 3505/5 від 12.12.2011.

До матеріалів справи не додано доказів того, що особа, якою надано експертний висновок – ОСОБА_5 пройшов відповідну підготовку в державних спеціалізованих установах Міністерства юстиції України, атестований та отримав кваліфікацію судового експерта з певної спеціальності у порядку, передбаченому Законом.

Згідно реєстру атестованих судових експертів відомостей щодо ОСОБА_5 не знайдено.

З урахуванням викладеного, враховуючи заперечення прокурора відділу прокуратури Дніпропетровської області та позивача, судом призначена повторна судова експертиза, проведення якої доручено Харківському науково-дослідному інституту судових експертиз ім. Засл. проф. ОСОБА_4 Міністерства юстиції України.

Проте судова експертиза призначена з питань, зазначених в ухвалі Господарського суду Дніпропетровської області від 02.08.2017 не була проведена, у зв'язку з неоплатою її попередньої вартості відповідачем.

З урахуванням викладеного, суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами, оцінюючи висновок №885 від 12.06.2017 як думку спеціаліста з зазначених питань.

Частиною 1 статті 10 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" передбачено, що підприємства, установи, організації та громадяни – суб'єкти підприємницької діяльності, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та діяльність яких пов'язана з впливом фізичних та біологічних факторів на його стан, зобов'язані, серед іншого, здійснювати організаційно-господарські, технічні та інші заходи щодо забезпечення виконання вимог, передбачених стандартами та нормативами екологічної безпеки у галузі охорони атмосферного повітря, дозволами на викиди забруднюючих речовин тощо; здійснювати контроль за обсягом і складом забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря, і рівнями фізичного впливу та вести їх постійний облік.

За приписами статті 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" для забезпечення екологічної безпеки, створення сприятливого середовища життєдіяльності, запобігання шкідливому впливу атмосферного повітря на здоров'я людей та навколишнє природне середовище здійснюється регулювання викидів найбільш поширених і небезпечних забруднюючих речовин, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, виданого суб'єкту господарювання вказаними у нормі органами. Порядок проведення та оплати робіт, пов'язаних з видачею дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, обліку підприємств, установ, організацій та громадян – суб'єктів підприємницької діяльності, які отримали такі дозволи, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідний Порядок затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 № 302.

Пунктом 2 цього Порядку визначено, що дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами це офіційний документ, який дає право підприємствам, установам, організаціям та громадянам підприємцям експлуатувати об'єкти, з яких надходять в атмосферне повітря забруднюючі речовини або їх суміші, за умови дотримання встановлених відповідних нормативів граничнодопустимих викидів та вимог до технологічних процесів у частині обмеження викидів забруднюючих речовин протягом визначеного в дозволі терміну. Дозвіл видається суб'єкту господарювання - власнику стаціонарного джерела викиду, з якого надходять в атмосферне повітря забруднюючі речовини або їх суміші.

Як встановлено судом, та не заперечується сторонами термін дії дозволу № 1213500000-9 від 14.11.2008 на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення, наданий відповідачеві, закінчився 14.11.2013.

З акту перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами комунального підприємства "Тернівське житлово-комунальне підприємство" вбачається, що у період з 15.04.2014 по 28.12.2014 експлуатація джерела викидів № 4 (котельна ? МКР) здійснювалась без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, що є порушенням статей 10, 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря".

Відповідач погоджується з тим, що дійсно у спірний період підприємством нанесена шкода за наднормативний викид забруднюючих речовин в атмосферне повітря внаслідок роботи без дозволу, яка визначається за формулою 12 ОСОБА_4, але не погоджується із розміром шкоди.

Державною екологічною інспекцією у Дніпропетровській області було здійснено вимірювання вмісту забруднюючих речовин, що відображено у протоколі №39-13-3 вимірювання вмісту забруднюючих речовин в організованих викидах стаціонарних джерел від 26.11.2013.

Пунктом 2.2 ОСОБА_4 розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженої Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10 грудня 2008 року №639 факт наднормативного викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря встановлюється державними інспекторами за результатами інструментально-лабораторних методів контролю, документальної перевірки суб'єктів господарювання та розрахунковими методами.

При визначенні наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря інструментально-лабораторними методами контролю використовуються результати інструментально-лабораторних вимірювань лабораторій, які атестовані на право проведення відповідних інструментально-лабораторних вимірювань. Дані таких вимірювань мають бути зафіксовані в журналах первинної облікової документації, у робочих журналах лабораторій або у звітах про інструментально-лабораторні вимірювання (п.2.3 ОСОБА_4).

Згідно з п.3.6 ОСОБА_4 розрахунок маси наднормативного викиду забруднюючої речовини в атмосферне повітря від джерела викиду, який здійснюється без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, здійснюється за:

- характеристиками джерела викиду (джерела утворення), зафіксованими у відповідній документації суб'єкта господарювання (Звіт по інвентаризації викидів забруднюючих речовин, технологічні регламенти виробництва, режимні карти роботи паливовикористовувального обладнання, питомі викиди (показники емісії));

- даними державних статистичних спостережень з охорони атмосферного повітря за формою № 2-ТП (повітря);

- результатами інструментально-лабораторних вимірювань;

- методиками для розрахунків маси викидів забруднюючих речовин за час роботи джерела без дозволу на викиди.

Відповідно до 3.11 ОСОБА_4 час роботи джерела в режимі наднормативного викиду визначається з моменту вчинення порушення до моменту його усунення, з урахуванням фактично відпрацьованого часу.

У відповідності з п.4.1 ОСОБА_4 розмір відшкодування збитків за наднормативний викид однієї тонни забруднюючої речовини в атмосферне повітря розраховується на основі розміру мінімальної заробітної плати, установленої на дату виявлення порушення, помноженої на коефіцієнт 1,1, з урахуванням регулювальних коефіцієнтів (додатки 1, 2) і показника відносної небезпечності кожної забруднюючої речовини.

Згідно з результатами інструментальних вимірів викидів шкідливих речовин в атмосферу від стаціонарних джерел комунального підприємства "Тернівське житлово-комунальне підприємство" параметри газоповітряної суміші у точці відбору (котельня, котлоагрегати) складає 5,68 нм3/с.

Згідно довідки комунального підприємства "Тернівське житлово-комунальне підприємство" про кількість годин роботи джерела викидів ДВ№4 (котельна ? МКР) по періодам (№70 від 21.01.2016) джерело викидів працювало:

- з 15.04.2014 по 20.01.2014 – 96 годин;

- з 21.10.2014 по 28.12.2014 – 1 656 годин;

- з 08.12.2015 по 17.121.2015 – 240 годин;

- з 18.12.2015 по 21.12.2015 – 96 годин.

Згідно розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі комунальним підприємством "Тернівське житлово-комунальне підприємство", в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, розмір компенсації збитків за наднормативні викиди за період з 15.04.2014 по 28.12.2014 складає 291 375,92 грн.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок розмірів відшкодування збитків, суд приходить до висновку, що він здійснений у відповідності з вимогами ОСОБА_4, у зв'язку з чим визнається судом обґрунтованим, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, суд звертає увагу, що згідно з п.4.1 ОСОБА_4 розмір відшкодування збитків за наднормативний викид однієї тонни забруднюючої речовини в атмосферне повітря розраховується на основі розміру мінімальної заробітної плати, установленої на дату виявлення порушення, помноженої на коефіцієнт 1,1, з урахуванням регулювальних коефіцієнтів (додатки 1, 2) і показника відносної небезпечності кожної забруднюючої речовини.

Як вбачається з акту перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами комунального підприємства "Тернівське житлово-комунальне підприємство" порушення виявлено в період з 01.12-21.12.2015 року, а тому у розрахунку відшкодування збитків слід застосувати мінімальну заробітну плату станом на грудень 2015 року.

Відповідно до ст. 8 Закону України "Про Державний бюджет на 2015 рік" мінімальна заробітна плату з 1 вересня становить 1378 гривень.

Таким чином, позивачем взято до розрахунку менший розмір заробітної плати, у зв'язку з чим і розмірі збитків, які підлягають відшкодуванню є меншим.

Стосовно заперечень відповідача щодо невірного застосування кількість годин роботи джерела викидів ДВ№4 (котельна ? МКР) суд зазначає, що розрахунок збитків здійснювався на підставі довідки №70 від 21.01.2016, наданої безпосередньо відповідачем - комунальним підприємством "Тернівське житлово-комунальне підприємство". Саме ці дані (зазначені у довідці) про кількість годин роботи джерела викидів ДВ№4 (котельна ? МКР) і були застосовані спеціалістами позивача під час здійснення розрахунку.

Щодо висновків ОСОБА_5, викладених у експертному висновку №885 від 12.06.2017, суд зазначає таке.

По-перше, у висновку експертизи допущено порушення, яке полягає у використанні результатів вимірювань з джерела викиду для розрахунку обсягу викидів забруднюючих речовин по кожному джерелу їх утворення. Так, спеціалістом застосовано теоретично-математичний підхід та визначено показники викидів відносно одного котла, які в подальшому застосовувалися, відповідно до часу роботи щодо кожного з 6 котлів. При цьому, жодним чином не обґрунтовано чому 6 котлів різної потужності мають однакові показники викидів забруднюючих речовин (лише математично розділено на 6 рівних частин показники з джерела викиду, які не залежать виключно від показників джерел утворення). Такий метод дослідження, не відповідає п.п. 2.2,2.3, 3.6, 3.7 ОСОБА_4 розрахунку.

Відповідно до п.2.2 ОСОБА_4 факт наднормативного викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря встановлюється державними інспекторами при проведенні перевірки суб'єкт господарювання інструментально-лабораторними методам контролю та розрахунковими методами.

Відтак, при розрахунку збитків можливо застосовувати лише дані, які встановлені державними інспекторами під час відібрання проб з джерела викиду.

По-друге, неправомірними є посилання спеціаліста на похибку, оскільки у відповідності до п. 2.4. Методики при порівнянні результатів вимірювань масової концентрації та масової витрати забруднюючих речовин з установленими нормативами граничнодопустимого викиду значення похибок вимірювання не враховуються.

Також, з урахуванням наведених вище обґрунтувань, спеціалістом у розрахунку невірно застосовано розмір заробітної плати, оскільки відповідно до ОСОБА_4, розмір відшкодування збитків за наднормативний викид однієї тонни забруднюючої речовини в атмосферне повітря розраховується на основі розміру мінімальної заробітної плати, установленої на дату виявлення порушення. Як встановлено судом порушення зафіксовано у період з 01.12-21.12.2015 року.

З урахуванням викладеного з відповідача підлягають до стягнення на користь позивача збитки у розмірі 291 375,92 грн.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані зі сплатою судового збору покладаються на відповідача у розмірі 4 370,64 грн.

Керівник Павлоградської місцевої прокуратури Дніпропетровської області просить стягнути судовий збір на користь прокуратури Дніпропетровської області.

Згідно платіжного доручення №3074 від 09.11.2016 судовий збір у розмірі 4 370,65 грн. за подання позову до суду (а.с.9, т.1) сплачувався саме прокуратурою Дніпропетровської області. Павлоградська місцева прокуратура Дніпропетровської області не є юридичною особою, а тому не може сплачувати судовий збір. Юридичною особою є саме прокуратура Дніпропетровської області. Господарський процесуальний кодекс України передбачає можливість подання позову Павлоградської місцевої прокуратури Дніпропетровської області, а сплату судового збору саме юридичною особою, якою є прокуратура Дніпропетровської області, тому судовий збір має відшкодовуватись на користь платника.

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Прокуратурою Дніпропетровської області сплачено судовий збір у розмірі 4 370,65 грн., у той час, як 1,5 % ціни позову складає 4 370,64 грн., тобто внесено судовий збір у більшому розмірі ( на 0,01 грн.), ніж підлягав сплаті.

Відповідно до статті 7 Закону України "Про судовий збір" у випадку внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом, сплачена сума судового збору повертається виключно за клопотанням особи. На час прийняття рішення такого клопотання не надходило, що не позбавляє платника права подати зазначене клопотання після прийняття рішення.

Керуючись ст.ст. 2, 46, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Комунального підприємства "Тернівське житлово-комунальне підприємство" (51500, Дніпропетровська область, м. Тернівка, вул. Маяковського, 29, ЄДРПОУ 31657751) на користь Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області (49010, м. Дніпро, вул. Лабораторна, 69, ЄДРПОУ 37988899) збитки, що заподіяні державі внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства України в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, у розмірі 291 375,92 грн., із зарахуванням коштів на розрахунковий рахунок 33118331700035, по коду 24062100, банк ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, МФО 805012, про що видати наказ.

Стягнути з Комунального підприємства "Тернівське житлово-комунальне підприємство" (51500, Дніпропетровська область, м. Тернівка, вул. Маяковського, 29, ЄДРПОУ 31657751) на користь прокуратури Дніпропетровської області (49044, м. Дніпро, вул. Д.Яворницького, 38 (Банк - Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, розрахунковий рахунок - 35217020000291, ЄДРПОУ - 02909938, за кодом класифікації видатків бюджету - 2800) судовий збір у розмірі 4 370,64 грн., про що видати наказ.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили у відповідності до ст.241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення суду може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено, - 19.01.2018

Суддя Н.М.Євстигнеєва