Рішення № 71670534, 27.12.2017, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

№263/12681/16-ц

№2/263/203/2017

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 грудня 2017 року місто Маріуполь

Жовтневий районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого судді Ковтуненка В.О.,

при секретарі Турчиній Н.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Маріуполі цивільну справу

за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриваБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриваБанк» про захист прав споживача фінансових послуг,

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за договором кредиту №б-н від 13 серпня 2010 року у розмірі 64544,65 гривень та судових витрат у розмірі 1378 гривень.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що відповідно до умов укладеного договору ОСОБА_1 13 серпня 2010 року отримала кредит у сумі 22700 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Умови договору відповідачка належним чином не виконала, у зв'язку із чим утворилась заборгованість перед банком, яка станом на 31 серпня 2016 року становить 64544,65 гривень та складається з наступного: заборгованість за кредитом - 13384,79 гривень, заборгованість по процентам за користування кредитом - 46910,11 гривень, заборгованість за пенею та комісією - 700 гривень, штраф (фіксована частина) - 500,00 гривень, штраф (процентна складова) - 3049,75 гривень.

10.03.2017 року до суду надійшла зустрічна позовна заяву ОСОБА_1 до ПАТ КБ «ПриватБанк» про захист прав споживача фінансових послуг, в якому остання просить визнати договір укладений між нею та банком недійсним, з поверненням банку з її боку тільки наданих грошових коштів в вигляді тілу кредиту. У зв'язку із тим, що копії кредитного договору вона не отримувала, співробітниця банку при підписанні документів завіряла її, що всі документи це формальність і всі копії їй будуть вислані поштою. Також зазначає, що місто Маріуполь входить до списку областей в яких проводиться антитерористична операція, а тому нарахування процентів банком є неправомірним.

Представник позивача надала суду письмову заяву про розгляд справи за її відсутності, заявлені банком вимоги підтримала та просила задовольнити у повному обсязі. А в позові ОСОБА_1 просила відмовити, оскільки він є безпідставним.

Відповідачка та її представник у жодне судове засідання не з'явилися, причини неявки суду не повідомили, про день та час розгляду справи були повідомлені у встановленому законом порядку.

Фіксація судового процесу технічними засобами не велась у відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України, у зв'язку із розглядом справи за відсутності осіб, які беруть участь у справі.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.1048, ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк (кредитор) зобов'язується передати грошові кошти (кредит) позичальнику в розмірі і умовах передбачених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит і сплатити відсотки. Кредитор має право на отримання з позичальника відсотків на суму позики, якщо інше не встановлене договором або законом. Розмір і порядок отримання відсотків встановлюється договором.

Судом встановлено, що 13 серпня 2010 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН - НОМЕР_1, було укладено договір кредиту №б-н від 13 серпня 2010 року, за яким остання отримала кредит у сумі 22700 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою 30% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Невід'ємною частиною договору є Умови та Правила надання банківських послуг, з якими відповідач ознайомився та погодився під підпис.

Однак, умови договору відповідач не виконав.

Згідно розрахунку заборгованості за договором кредиту №б/н від 13 серпня 2010 року, заборгованість ОСОБА_1 перед банком, станом на 31 серпня 2016 року становить 64544,65 гривень та складається з наступного: заборгованість за кредитом - 13384,79 гривень, заборгованість по процентам за користування кредитом - 46910,11 гривень, заборгованість за пенею та комісією - 700 гривень, штраф (фіксована частина) - 500,00 гривень, штраф (процентна складова) - 3049,75 гривень.

Відповідно до вимог ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, при цьому доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно п.6 ст.3 ЦК України однією із засад цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність. В ч.1 ст.203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Відповідно до ст.6, ст.626, ст.627, ст.628, ст.629 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені між ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідні для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнута згода.

Відповідно до ст.536, ст.1054, ст.1055 ЦК України за кредитним договором фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним. За користування чужими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів» договір про надання споживчого кредиту укладається між кредитодавцем та споживачем, відповідно до якого кредитодавець надає кошти (споживчий кредит) або бере зобов'язання надати їх споживачеві для придбання продукції у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач зобов'язується повернути їх разом з нарахованими відсотками.

У наведеному Законі чітко прописана процедура укладання договору, яка включає питання щодо надання інформації кредитодавцеві та споживачеві один про одного та щодо умов кредитування: мету, для якої споживчий кредит може бути витрачений, форми його забезпечення, тип відсоткової ставки, сукупну вартість кредиту та вартість послуги з оформлення договору про надання кредиту, строк, на який кредит може бути одержаний, та варіанти його повернення. При цьому в разі ненадання зазначеної інформації суб'єкт господарювання, який повинен її надати, несе відповідальність, встановлену ст.15 і ст.23 цього Закону.

Договір про надання споживчого кредиту укладається у письмовій формі, один із оригіналів якого передається споживачеві. Споживач не зобов'язаний сплачувати кредитодавцеві будь-які збори, відсотки або інші вартісні елементи кредиту, що не були зазначені в договорі.

З матеріалів справи вбачається, що між сторонами був укладений кредитний договір, згідно якого позивачка отримала кредит для споживчих потреб. Договір укладений у письмовій формі, підписаний сторонами.

Ні в позовній заяві, ні в судовому засіданні позивачка та її представник не навели ніяких обставин та не надали будь-яких доказів, які б свідчили про те, що спірний договір був укладений без вільного волевиявлення позивачки.

Таким чином, суд вважає, що відповідачка не виконала взяте на себе грошове зобов'язання, що порушує право позивача, за захистом якого він звернувся до суду.

Разом з цим, суд виходить з того, що згідно ст.2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція.

Банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобов'язані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.

Згідно Розпорядження КМУ № 1275-р від 02.12.2015 року «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України», в переліку міст, де проводиться антитерористична операція, зазначене місто Маріуполь.

У зв'язку з вищевикладеним, суд приходить до висновку, що нарахування банком відповідно до положень п.2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг суми штрафу у розмірі 500,00 гривень та у сумі 3049,75 гривень є неправомірним. А отже, з відповідача на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» слід стягнути заборгованість за кредитним договором №б-н від 13 серпня 2010 року у розмірі 60995,65 гривень (64544,65 гривень за вирахуванням штрафу (фіксована частина) у розмірі 500,00 гривень, а також штрафу (процентна складова) на суму 3049,75 гривень).

Згідно ст.141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Відповідно до п.36 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №10 від 17 жовтня 2014 року вимога пропорційності присудження судових витрат при частковому задоволенні позову (частина перша статті 141 ЦПК) застосовується незалежно від того, за якою ставкою сплачено судовий збір (наприклад, його сплачено за мінімальною ставкою).

Як вбачається з квитанції про сплату судового збору, розмір судових витрат складає 1378,00 гривень, а тому з відповідачки на користь позивача слід стягнути судові витрати за сплату судового збору пропорційні до розміру задоволених позовних вимог (позовні вимоги підлягають задоволенню на: 60995,65 гривень х 100% / гривень ціни позову = 94%), тобто 94% від ціни позову (94% х 1378 гривень / 100% = 1295,32 гривень), що складає 1295,32 гривень.

Керуючись Цивільний кодекс України, ст.ст.3, 13, 141, 263-265 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриваБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, (ІПН - НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» (м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50, ЄДРПОУ 14360570, рах.№29092829003111, МФО 305299) заборгованість за кредитним договором №б-н від 13 серпня 2010 року у розмірі 60995,65 гривень, а також судовий збір у розмірі 1295,32 гривень, а всього 62290 (шістдесят дві тисячі двісті дев'яносто) гривень 97 копійок.

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриваБанк» про захист прав споживача фінансових послуг, відмовити.

На рішення суду сторони можуть подати апеляційну скаргу в Апеляційний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя В.О. Ковтуненко