Рішення № 71669714, 17.01.2018, Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

Справа № 500/6436/17

Провадження № 2/500/28/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 січня 2018 року

Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області в складі:

головуючого - судді Адамова А.С.,

при секретарі - Івановій Ю.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Ізмаїла в загальному порядку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Кислицької сільської ради Ізмаїльського району Одеської області про визнання права власності на спадкове майно,

ВСТАНОВИВ:

20.11.2017 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовними вимогами, якими просить суд визнати за ним в порядку спадкування за законом після смерті сестри ОСОБА_2,померлої ІНФОРМАЦІЯ_2, право власності на житловий будинок з надвірними спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, мотивуючи тим, що нотаріусом йому відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом у зв'язку із тим, що встановлено невідповідність адреси нерухомого майна та документи оформлені з порушенням вимог законодавства, оскільки у довідці Кислицької сільської ради Ізмаїльського району Одеської області від 20.05.2016р. за №905 вказано, що належний спадкодавцю ОСОБА_2 житловий будинок знаходиться в АДРЕСА_1; у договорі купівлі-продажу від 19.05.1965р. вказано, що домобудування знаходиться в АДРЕСА_2; у договорі купівлі-продажу від 17.12.1970 за №1-5808 вказано, що половина будинку знаходиться в с. Кислиця, а назва вулиці та номер будинку не вказані.

Позивач у судове засідання 17.01.2018р. не з'явився, повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи, надав суду заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримує, просить їх задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи, надав суду заяви про розгляд справи у його відсутність, та про визнання позовних вимог у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, суд дійшов наступного.

Судом встановлено, що згідно договору купівлі-продажу від 19.05.1965 року, посвідченому Кислицькою сільською радою Ізмаїльського району Одеської області, ОСОБА_2 разом з чоловіком ОСОБА_3 купили будинок на АДРЕСА_2.

Відповідно до довідки Кислицької сільської ради Ізмаїльського району Одеської області від 17.07.2017р. №275, згідно посгосподарської книги за 1964,1965,1966 р.р. назва вулиць та нумерація будинків відсутні, а номер НОМЕР_2 це особистий рахунок домогосподарства. На даний час домогосподарство має адресу: АДРЕСА_1.

Рішенням Народного судді Ізмаїльського району Одеської області від 19.11.1970р. ОСОБА_2 виділено 1/2 частину домобудівні в с. Кислиця Ізмаїльського району Одеської області по вул. Леніна.

Згідно Договору купівлі-продажу, посвідченому Ізмаїльською державною нотаріальною конторою Одеської області 17.12.1970р. за №1-5808, ОСОБА_2 придбала у ОСОБА_3 другу, виділену йому судом за рішенням про розподіл майна, другу половину будинку.

Розпорядженням Кислицької сільської ради Ізмаїльського району Одеської області №07/О-2016 від 17.02.2016р. «Про перейменування вулиць села Кислиця та демонтаж пам'ятника С.М. Кірову» вулицю Леніна перейменовано у вулицю Шкільна.

Згідно довідки Кислицької сільської ради Ізмаїльського району Одеської області від 12.01.2018р. №37, відповідно до запису в по господарській книзі виконавчого комітету Кислицької сільської ради Ізмаїльського району Одеської області за №0296-01 ОСОБА_2 належить на праві особистої власності житловий будинок з надвірними спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1. На день смерті ОСОБА_2 була зареєстрована в цьому будинку та ніхто більш зареєстрованим у будинку не був. Станом на 14.04.1991р. двір відносився до типу - робочого.

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 від 05.05.2016 року, виданого Ізмаїльським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_2.

Після смерті ОСОБА_2 згідно ст.1220 ЦК України відкрилася спадщина на спадкове майно, до якої входить, зокрема, житловий будинок з надвірними спорудами, розташований по АДРЕСА_1.

Згідно Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) №44017466 від 31.05.2016р. інформація про заповіт від імені ОСОБА_2 відсутня.

Позивач є спадкоємцем за законом другої черги після смерті сестри ОСОБА_2, спадщину прийняв, оскільки в установлений законом шестимісячний строк звернувся до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини, що підтверджується копією відповідної заяви, наявної у матеріалах справи, та частину спадщини вже оформив, про що отримав свідоцтва про право на спадщину за законом, зокрема і на земельну ділянку по АДРЕСА_1, на якій розташований спадковий будинок.

На звернення позивача до Ізмаїльської державної нотаріальної контори Одеської області з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок по АДРЕСА_1, письмовою відповіддю нотаріуса за №1302/02-14 від 10.10.2017р. йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом у зв'язку із тим, що встановлено невідповідність адреси нерухомого майна та документи оформлені з порушенням вимог законодавства, оскільки у довідці Кислицької сільської ради Ізмаїльського району Одеської області від 20.05.2016р. за №905 вказано, що належний спадкодавцю ОСОБА_2 житловий будинок знаходиться в АДРЕСА_1; у договорі купівлі-продажу від 19.05.1965р. вказано, що домобудування знаходиться в АДРЕСА_2; у договорі купівлі-продажу від 17.12.1970 за №1-5808 вказано, що половина будинку знаходиться в с. Кислиця, а назва вулиці та номер будинку не вказані.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно із ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Частиною 1 статті 1220 ЦК України встановлено, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Згідно ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення. До спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені. До спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, яка необхідна для їх обслуговування, якщо інший її розмір не визначений заповітом.

Згідно із ст. 1262 ЦК України у другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.

Відповідно до ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Згідно із ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Згідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Згідно ч. 1 ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Відповідно до п.п. 4.15 глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, провадиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів. Спадкоємець повинен надати нотаріусу правовстановлюючий документ, що підтверджує право власності спадкодавця на нерухоме майно.

Згідно із п. 23 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування", за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутись до суду за правилами позовного провадження.

Згідно п. 3.1 Інформаційного листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 р. № 24-753/0/4-13 "Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування" умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об'єкти нерухомості, в тому числі житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.

Відповідно до ст. 316 Цивільного Кодексу України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Враховуючи викладене, на думку суду правомірними є вимоги щодо спадкування спадкоємця другої черги ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після смерті сестри ОСОБА_2,померлої ІНФОРМАЦІЯ_2, право власності на житловий будинок з надвірними спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1.

У відповідності зі ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Статтями 15 та 16 ЦК України передбачено право особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

У відповідності до роз'яснень п. 24 ч.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12 червня 2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з'ясування і дослідження інших обставин справи.

Стаття 76 ЦПК України, передбачає, що доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст.ст. 12, 13, 78, 81 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Відповідно до ч.4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності до того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, у тому числі, з огляду на те, що відповідач визнав позов і обставини визнані сторонами не підлягають доказуванню у відповідності до ст. 81 ч.1 ЦПК України. Судом не виявлено обставин, що суперечать закону або порушують права, свободи чи інтереси інших осіб.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 259, 263-265 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт серії НОМЕР_4, виданий 09.08.1996 року Ізмаїльським МВ УМВС України в Одеській області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, місце реєстрації: АДРЕСА_3) до Кислицької сільської ради Ізмаїльського району Одеської області (АДРЕСА_4, Ід. код НОМЕР_5) про визнання права власності на спадкове майно задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2,померлої ІНФОРМАЦІЯ_2, право власності на житловий будинок з надвірними спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга подається апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення..

Суддя: А.С.Адамов