Ухвала суду № 71668241, 19.01.2018, Апеляційний суд Вінницької області

Провадження №22-ц/772/382/2018

Категорія: 30

Головуючий у суді першої інстанції Шепель К. А.

Доповідач :Сало Т. Б.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

19 січня 2018 рокуСправа № 130/1244/17м. Вінниця

Апеляційний суд Вінницької області в складі судді Сала Т.Б., вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 26 грудня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_2 до держави Україна - в особі Державної казначейської служби України, Прокуратури Вінницької області, Жмеринської місцевої прокуратури, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів - ОСОБА_3 про визнання зазначення незаконності дій в мотивувальній частині рішення; визнання незаконною бездіяльності посадових осіб держави Україна при провадженнідосудового слідства та надання позивачеві формальних та безпідставних відповідей на його скарги за період з 19 грудня до 26 червня 2017 року та відшкодування моральної шкоди, -

встановив:

Рішенням Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 26 грудня 2017 року відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_2

На вказане рішення суду першої інстанції ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу.

Проте, вказана апеляційна скарга не може бути прийнята до апеляційного провадження через невідповідність вимогам ст. 356 ЦПК України, оскільки апелянтом не було дотримано вимог щодо змісту апеляційної скарги.

Відповідно до ч. 2 ст. 356 ЦПК України, в апеляційній скарзі мають бути зазначені:

1) найменування суду, до якого подається скарга;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає апеляційну скаргу, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку та електронної пошти, офіційна електронна адреса, за наявності;

3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб);

4) рішення або ухвала, що оскаржуються;

5) в чому полягає незаконність і (або) необґрунтованість рішення або ухвали (неповнота встановлення обставин, які мають значення для справи, та (або) неправильність установлення обставин, які мають значення для справи, внаслідок необґрунтованої відмови у прийнятті доказів, неправильного їх дослідження чи оцінки, неподання доказів з поважних причин та (або) неправильне визначення відповідно до встановлених судом обставин правовідносин тощо);

6) нові обставини, що підлягають встановленню, докази, які підлягають дослідженню чи оцінці, обґрунтування поважності причин неподання доказів до суду першої інстанції, заперечення проти доказів, використаних судом першої інстанції;

7) клопотання особи, яка подала скаргу;

8) дата отримання копії судового рішення суду першої інстанції, що оскаржується;

9) перелік документів та інших матеріалів, що додаються.

Апелянт - ОСОБА_2 зазначені вимоги не виконав. Зокрема, апелянт не вказав повних даних, що стосуються особи апелянта та інших учасників справи, вказаних у п. 1,2 ч. 2 ст. 356 ЦПК України.

Необґрунтованість рішення, про яку вказує апелянт не відповідає поняттю обґрунтованості, зазначеному у ч. 5 ст. 263 ЦПК України.

Апелянт лише вказує в скарзі на обставину, встановлену судом першої інстанції.

Також апелянт не обґрунтував незаконність судового рішення, оскільки цій вимогі судове рішення повинно теж відповідати. Поняття законності судового рішення розкрито в ч.2 ст. 263 ЦПК України.

Поняття «ахінея», яке ОСОБА_2 використовує як обґрунтування апеляційної скарги нормами ЦПК України не передбачено і апелянт зобов'язаний у апеляційній скарзі вказати всі свої мотиви, про які має намір зазначити.

Не виконавши вимог п. 5 ч. 2 ст. 356 ЦПК України логічним є неможливість апелянта виконати вимоги п. 6 ч. 1 ст. 356 ЦПК України.

Таким чином, ОСОБА_2 слід подати скаргу, яка відповідає вимогам ЦПК України.

Частиною 2 статті 357 ЦПК України передбачено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.

Відповідно, до ч. 1-2 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Оскільки апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції не відповідає вимогам Закону, то відповідно до вимог статей 185, 357 ЦПК України, її необхідно залишити без руху, надавши апелянту строк на усунення зазначених недоліків.

Керуючись ст. 185, 356, 357 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 26 грудня 2017 року - залишити без руху, надавши строк протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали, для подання апеляційної скарги, яка по формі та змісту відповідає вимогам законодавства.

У випадку невиконання вимог ухвали судді заява вважатиметься неподаною і буде повернута заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: /підпис/ Сало Т.Б.

Згідно з оригіналом

Суддя: Сало Т.Б.