Постанова № 71668084, 18.01.2018, Апеляційний суд Вінницької області

Провадження №22-ц/772/59/2018

Категорія: 43

Головуючий у суді 1-ї інстанції Венгрин О. О.

Доповідач :Зайцев А. Ю.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2018 рокуСправа № 127/19992/17м. Вінниця

Апеляційний суд Вінницької області у складі:

Головуючого судді : Зайцева А.Ю.,

суддів: Шемети Т.М., Голоти Л.О.,

за участю секретаря судового засідання: Куленко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Вінницького державного педагогічного університету ім. Михайла Коцюбинського до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житлом,

за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 24 жовтня 2017 року, -

в с т а н о в и в :

У вересні 2017 року Вінницький державний педагогічний університет ім. Михайла Коцюбинського звернувся у суд з позовом до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житлом.

Позов мотивований тим, що відповідач ОСОБА_2 була звільнена з посади акомпаніатора кафедри теорії і методики фізичного виховання Вінницького державного педагогічного університету ім. Михайла Коцюбинського за власним бажанням, але продовжує користуватися кімнатами АДРЕСА_1. Зазначений гуртожиток перебуває у державній власності та знаходиться в оперативному управлінні позивача. З вересня 2013 р. відповідач не є працівником ВДПУ ім. М. Коцюбинського, договір на проживання у гуртожитку вона не укладала, ордера не отримувала. Також в позові зазначено, що відповідач з січня 2015 р. в зазначених кімнатах не проживає, здавала спірні кімнати в найм стороннім особам.

Виходячи з наведеного, позивач просив визнати ОСОБА_2 особою, що втратила право користування житловим приміщенням в студентському гуртожитку за адресою : АДРЕСА_1 та виселити.

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 26 жовтня 2017 року позов задоволено.

Визнано ОСОБА_2 такою, що втратила право користування житлом - кімнатами АДРЕСА_1.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Вінницького державного педагогічного університету ім. Михайла Коцюбинського 1600 грн. судового збору.

Не погоджуючись із рішенням суду, ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення і неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

Апеляційний суд, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає, що вона задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Відповідно до чч. 1, 2 ст. 213 ЦПК України (чинного на момент ухвалення рішення), рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржуване рішення суду відповідає вимогам процесуального закону.

У справі встановлено та не оспорювалось сторонами, що гуртожиток АДРЕСА_1 перебуває у державній власності на підставі свідоцтва про право власності від 13.12.2007 р. та знаходиться в оперативному управлінні Вінницького державного педагогічного університету ім. Михайла Коцюбинського. Відповідач ОСОБА_2 працювала акомпаніатором кафедри теорії і методики фізичного виховання Вінницького державного педагогічного університету ім. Михайла Коцюбинського, звільнилась з роботи за власним бажанням (наказ №547-ос від 24.09.2013 р.).

Також, судом встановлено, що ОСОБА_2, займає кімнати АДРЕСА_1, в яких проживала до січня 2015 р. Спочатку мешкала з чоловіком ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2, і сином ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, який знятий з реєстрації у спірних кімнатах. З 16.05.2014 р. відповідач ОСОБА_2 перебуває у шлюбі з ОСОБА_5, який зареєстровано Красногвардійським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції. З актів від 30.01.2015 р., від 28.02.2015 р., від 31.03.2015 р., від 30.04.2015 р., від 31.10.2015 р., від 30.04.2016 р., від 31.10.2016 р., від 30.04.2017 р., від 31.08.2017 р. вбачається, що ОСОБА_2, яка зареєстрована в кімнатах АДРЕСА_1, у періоди з 01.01.2015 р. по 30.01.2015 р., з 01.02.2015 р. по 27.02.2015 р., з 01.03.2015 р. по 31.03.2015 р., з 01.04.2015 р. по 30.04.2015 р., з 01.05.2015 р. по 31.10.2015 р., з 01.11.2015 р. по 30.04.2016 р., з 01.05.2016 р. по 31.10.2015 р., з 01.11.2016 р. по 30.04.2017 р., з 01.05.2017 р. по 31.08.2017 р. в кімнатах АДРЕСА_1 не проживала. (а.с. 16-24).Згідно актів від 31.03.2016 р., від 30.04.2016 р., від 31.05.2016 р., 30.06.2016 р., 31.07.2016 р., 31.08.2016 р. встановлено незаконне проживання в кімнатах АДРЕСА_1, ОСОБА_6, яка повідомила, що кімнати АДРЕСА_1 надані їй для проживання за домовленістю з ОСОБА_2, в зазначених кімнатах ОСОБА_6 проживала у періоди з 01.03.2016 р. по 31.03.2016 р., з 01.04.2016 р. по 30.04.2016 р., з 01.05.2016 р. по 31.05.2016 р., з 01.06.2016 р. по 30.06.2016 р., з 01.07.2016 р. по 31.07.2016 р., з 01.08.2016 р. по 17.08.2016 р. (а.с. 25-30).

Крім того, в матеріалах справи наявний лист-вимога Вінницького державного педагогічного університету ім. Михайла Коцюбинського № 01/787 від 16.08.2016 р. до ОСОБА_2 про звільнення кімнат АДРЕСА_1 та зняття з реєстрації.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем доведено наявність підстав, передбачених ст.ст. 71, 72 ЖК УРСР для визнання ОСОБА_2 такою, що втратила право користування житловим приміщенням в зв'язку з відсутністю останньої за зареєстрованим місцем проживання без поважних причин більше шести місяців.

Перевіряючи законність та обґрунтованість рішення суду відповідно до положень ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд першої інстанції обґрунтовано визнав ОСОБА_2 особою, яка втратила право користування кімнатами АДРЕСА_1, оскільки остання не проживала за вказаною адресою більше двох років.

У той же час, відповідачем не надано належних та допустимих доказівна підтвердження тієї обставини, що вона протягом останніх двох років проживала у спірних приміщеннях.

Аргументи апеляційної скарги ОСОБА_2 про те, що судом не було враховано, що вона постійно проживала у гуртожитку, не підтверджується та суперечать доказам наявним у матеріалах справи, аргументи ж про те, що в кімнатах знаходяться її особисті речі, не мають суттєвого значення для вирішення справи.

Таким чином, наведені в апеляційній скарзі аргументи ОСОБА_2 не спростовують висновки суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову.

Окрім цього, аргументи апеляційної скарги ОСОБА_2 про те, що акти обстежень представлені позивачем, а саме від 30.01.2015 року, від 28.02.2015 року, від 31.03.2015 року, від 30.04.2015 року, від 31.10.2015 року від 30.04.1016 року, від 31.10.2016 року, від 31.08.2017 року сфальсифіковані керівництвом університету, судова колегія вважає безпідставними, адже такі аргументи нічим не підтверджені.

Спростовуються доказами наявними у справі, зокрема складеними актами та показаннями свідків, і аргументи апеляційної скарги, щодо не проживання за домовленістю з відповідачем у спірних кімнатах сторонньої особи.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України апеляційний суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Ураховуючи наведене, судова колегія вважає, що дійсно порушене право позивача підлягає захисту, що вірно встановив суд першої інстанції задовольняючи позов, судомпершої інстанції норм матеріального і процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 26 жовтня 2017 року у даній справі - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до суду касаційної інстанції.

Головуючий Підпис А. Ю. Зайцев

Судді: Підпис Л. О. Голота

Підпис Т. М. Шемета

Згідно з оригіналом

Головуючий А. Ю. Зайцев