Ухвала суду № 71668043, 17.01.2018, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 149/1516/15-к

Провадження №11-кп/772/62/2018

Категорія: крим.

Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1

Доповідач : Рупак А. А.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2018 року м. Вінниця

Апеляційний суд Вінницької області в складі:

головуючого: Рупака А.А.

суддів: Нагорняка Є.П., Ковальської І.А.

при секретарі Міхневич І.А.

з участю прокурора Кузьміна С.В.

обвинуваченого ОСОБА_2

захисника ОСОБА_3

представника потерпілого ОСОБА_4

потерпілого ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вінниці кримінальне провадження №12014020330000496 внесене в єдиний реєстр досудових розслідувань від 14.07.2017 року за апеляційними скаргами прокурора у кримінальному провадженні – прокурора Калинівської місцевої прокуратури Вінницької області ОСОБА_6, захисників ОСОБА_7 та ОСОБА_8 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_2, потерпілого ОСОБА_5 на вирок Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 14 червня 2017 року, яким

ОСОБА_2, громадянина України, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючого - вул. Гагаріна,1, с. Петриківці, Хмільницького району Вінницької області, не працюючого, не судимого,

визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України та призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 6 (шість) років.

Стягнуто з обвинуваченого ОСОБА_2 на користь потерпілого ОСОБА_5 100000 гривень моральної шкоди.

Вирішено питання речових доказів.

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до вироку суду, 13.07.2014 близько 20 години, ОСОБА_2 разом з ОСОБА_9, розпивали спиртні напої на стадіоні середньої загальноосвітньої школи села Петриківці Хмільницького району Вінницької області. В ході розпиття спиртних напоїв, ОСОБА_2, з метою спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_5, усвідомлюючи значення своїх дій, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, з метою спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_5, наніс останньому один удар кухонним ножем в шию, спричинивши ОСОБА_5 своїми умисними діями згідно висновку судово-медичної експертизи № 151 від 24.09.2014 року тілесні ушкодження у вигляді колото-різаної рани по переднє-лівій поверхні шиї з пошкодженням лівої загальної сонної артерії та грудного лімфатичного протоку. Дані ушкодження виникли від дії колото-ріжучого предмету та відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя.

В апеляційній скарзі прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_6, ставиться питання про скасування вироку Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 14.06.2017 через неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості злочину та особі обвинуваченого внаслідок м'якості. Просить ухвалити новий вирок, яким визнати ОСОБА_2 винним за ч.1 ст. 121 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 7 (сім) років. Апеляційна скарга мотивована тим, що суд не в повній мірі врахував тих обставин, що ОСОБА_2 ні під час досудового розслідування, ні в судовому засіданні не розкаявся, винним себе не визнав, при цьому стверджував, що інкриміноване кримінальне правопорушення він не вчиняв.

В апеляційних скаргах захисників ОСОБА_7 ОСОБА_8 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_2 ставляться питання про скасування вироку Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 14.06.2017 в зв'язку з неповнотою судового розгляду, невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи. Просять виправдати обвинуваченого ОСОБА_2 за ч.1 ст. 121 КК України, а кримінальне провадження закрити. Апеляційна скарга ОСОБА_7 мотивована тим, що суд першої інстанції при винесенні вироку не спростував суттєві суперечності в показах потерпілого та свідка, обґрунтував вирок щодо отримання тілесних ушкоджень потерпілим висновком судово-медичної експертизи за №151 від 24.09.2014 року, який є явно недопустимим доказам визнання вини ОСОБА_2, оскільки він не міг його вчинити в зв'язку із своїм станом, так як самостійно він пересуватись не міг та чинити будь-які дії.

Апеляційна скарга захисника ОСОБА_8 мотивована тим, що судово- медична експертиза за №151 від 24.09.2014 на яку послався суд при визнанні винним ОСОБА_2 є недопустимим доказом, оскільки висновок експерта не може ґрунтуватися на доказах, які отримані незаконним методом, покази потерпілого ОСОБА_5 є такими, що суперечать показам свідків та зібраними доказами по справі, суд формально поставився до допиту свідків ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 ОСОБА_13, ОСОБА_14 так як не було з'ясовано дату, час та рік події про які розповідали свідки, крім того задовольняючи цивільний позов потерпілого ОСОБА_5 в частині стягнення моральної шкоди в сумі 100000 грн. суд послався, що ОСОБА_5 внаслідок протиправних дій ОСОБА_2 став інвалідом, проте в матеріалах справи не має жодного документу, який підтвердив те, що внаслідок даних отриманих тілесних ушкоджень потерпілий ОСОБА_5 здобув інвалідність.

В апеляційній скарзі потерпілого ОСОБА_5 ставиться питання про скасування вироку Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 14.06.2017 в частині призначення обвинуваченому ОСОБА_2 покарання через м'якість. Просить призначити йому покарання у вигляді 8 (восьми) років позбавлення волі. Заявлений цивільний позов потерпілого ОСОБА_5 задовольнити у повному обсязі. Апеляційна скарга мотивована тим, що ОСОБА_2 намагаючись уникнути відповідальності, вину свою не визнав, не розкаявся у вчиненому, добровільно не відшкодував шкоду, намагався всю провину перекласти на потерпілого ОСОБА_5

Прокурор Кузьмін С.В., представник потерпілого ОСОБА_4 та потерпілий ОСОБА_5 заперечили проти задоволення апеляцій захисту та просили задовольнити їхні апеляційні скарги.

Захисник ОСОБА_3 та обвинувачений ОСОБА_2 заперечили проти задоволення апеляцій прокурора та потерпілого, просили задовольнити їхні апеляційні скарги з підстав, викладених в них та просять їх задовольнити.

Заслухавши доповідача, виступи учасників провадження, дослідивши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційних скарг, суд приходить до висновку, що апеляційні скарги прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_6, захисників ОСОБА_7 ОСОБА_8 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_2, потерпілого ОСОБА_5 не підлягають до задоволення з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1 ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення в межах апеляційних скарг.

Відповідно до ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим та вмотивованим, тобто ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК України; ухвалене на підставі об’єктивно з’ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до вимог ст.94 КПК України; з наведенням належних і достатніх мотивів та підстав його ухвалення.

Як убачається з вироку, судом належним чином дотримані зазначені вимоги закону та ухвалене рішення є законним і обґрунтованим.

Стосовно доводів апеляційної скарги захисників ОСОБА_7 ОСОБА_8 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_2 про скасування вироку Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 14.06.2017 в зв'язку з неповнотою судового розгляду, невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи з закриттям провадження по справі за ч.2 ст. 121 КК України у зв'язку з недоведеністю вини обвинуваченого ОСОБА_2, суд апеляційної інстанції вважає їх безпідставними, з огляду на наступне.

Так, визнаючи винуватими ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 121 КК України суд послався на показання потерпілого ОСОБА_5, свідків ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_11, ОСОБА_23, ОСОБА_13, ОСОБА_14, а також зібраних в ході досудового розслідування та дослідженими в судовому засіданні матеріалами даного кримінального провадження, а саме:

- протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 13.07.2014 року, з якого вбачається, що слідчий Хмільницького ВП ГУНП у Вінницькій області прийняв усну заяву від ОСОБА_20 про притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_2, жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, який 13.07.2014 року, біля 20:00 години, в селі Петриківці наніс її синові ОСОБА_5 одне ножове поранення в горло (шию);

- протокол огляду місця події від 14.07.2014 року та таблицею ілюстрацій до протоколу огляду місця події, з яких вбачається, що місцем події є територія стадіону та спортивного майданчика середньої загальноосвітньої школи с. Петриківці та територія біля вказаної школи. Територія стадіону та спортивного майданчика є відкритою з вільним доступом. На відставі 11 метрів від футбольних металевих воріт стадіону під третьою яблунею від спортивного майданчика є невеликий горбок, трав'яне покриття на якому витоптано. На спортивному майданчику на відстані 1,5 метра від металевої шведської стінки на поверхні трави виявлено речовину бурого кольору, що зовні схожа на кров. Ця речовин знаходися на погано протоптаній стежці. Речовину бурого кольору, що вкриває поверхню трави на площі 10-15 см, було зібрано на ватний тампон та поміщено до паперового конверту, який заклеєно та опечатано. В ході огляду місця події проводилося фотографування;

- заяву ОСОБА_13 від 14.07.2014 року про надання дозволу слідчому на проведення огляду автомобіля НОМЕР_1 та домоволодіння по вул. Леніна, 24 в с. Петриківці;

- протокол огляду місця події від 14.07.2014 року та таблицею ілюстрацій до протоколу огляду місця події, з яких вбачається, що оглянуто автомобіль НОМЕР_1;

- заяву ОСОБА_2 від 14.07.2014 року про надання дозволу слідчому на проведення огляду одягу в якому одягнутий ОСОБА_2;

- протокол огляду місця події від 14.07.2014 року, з якого вбачається, що оглянуто одяг ОСОБА_2, в який він був одягнутий; джинсові штани темно-синього кольору, забруднені нашаруванням ґрунту на передній поверхні; сорочка з коротким рукавом в клітинку білого, синього та сірого кольору з 2-ма накладними кишенями на грудях; шкіряні туфлі коричневого кольору без шнурків, з нашаруванням ґрунту на підошві. Вказані речі вилучено та поміщено до полімерного пакету;

- постанову слідчого від 21.08.2014 року про призначення судово-медичної експертизи відносно ОСОБА_5;

- висновок експерта № 151 від 24.09.2014 року, відповідно до якого у ОСОБА_5, на підставі даних судово-медичного вивчення записів медичної карти стаціонарного хворого № 7815 ОСОБА_5, матеріалів кримінального провадження № 12014020330000496, було виявлено тілесні ушкодження у вигляді колото-різаної рани по переднє-лівій поверхні шиї, з пошкодженням лівої загальної сонної артерії та грудного лімфатичного протоку. Дані ушкодження виникли від дії колючо-ріжучого предмету та відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя. ОСОБА_5 було нанесено удар колючо-ріжучим предметом, не виключається, що даний удар міг бути нанесений ножем, як вказує на це у своїх поясненнях потерпілий ОСОБА_5 Оскільки морфологічні властивості ушкодження у медичній карті стаціонарного хворого не описані, судити про час їх виникнення, а також напрямок раньового каналу не представляється можливим. Відповідь на питання чи удар нанесений з прикладанням великої чи незначної сили не входить до компетенції судово-медичного експерта;

- показання експерта ОСОБА_24 в судовому засіданні, який пояснив, що чітку відповідь щодо напрямку реньового каналу він дати не може, оскільки в медичній документації не достатньо були відображені первинні записи лікарів щодо характеру тілесного ушкодження, в зв’язку з тим, що потерпілий був в критичному стані, точніше в стані ступору і лікарі боролись за його життя, відтак не мали змоги точніше дослідити та описати глибину, напрямок раньового каналу. При отриманні таких тілесних ушкоджень, втрата крові є значною, для запобігання втрати крові необхідно було притиснути рану щоб зменшити кровотечу. Потерпілий у лікарні вже був у стані ступору. Стан ступору розвивається або миттєво, або поступово, все залежить від характеру поранення та індивідуальних особливостей людини. Потерпілий після отримання такого поранення на протязі певного часу, який залежить від індивідуальних особливостей людини, а також від того яка надавалася допомога, може вчиняти певні дії, рухи, розмовляти. Також пояснив, що такі тілесні ушкодження, які були у потерпілого малоймовірно могли бути отриманні потерпілим внаслідок падіння на колото-ріжучий предмет з висоти власного росту. Теоретично це можливо, але потрібно було б, що б хтось закріпив, наприклад ножа вертикально на поверхні, і потерпілий впав на цей ніж та ще й повним чином повернувши шию. Висновок експерта ним був складений на підставі медичної карти потерпілого ОСОБА_5 та матеріалів кримінального провадженні, які йому разом з постановою про призначення експертизи були надані слідчим, що відображено ним у висновку.

- висновок експерта № 482 від 06.11.2014 року, відповідно до якого в слідах на ватному тампоні зі змивом речовини, вилученої зі стежки спортивного майданчика СЗШ с. Петриківці встановлено наявність крові людини;

- протокол слідчого експеременту від 16.01.2015 року з потерпілим ОСОБА_9, відеозапис якого було відтворено в судовому засіданні під час судового розгляду, під час якого потерпілий ОСОБА_5 на місці події розповів та показав при яких обставинах ОСОБА_2 13.07.2014 року близько 20 години, на стадіоні середньої загальноосвітньої школи с. Петриківці Хмільницького району Вінницької області, наніс удар ножем в шию та заподіяв йому тілесні ушкодження. Так потерпілий ОСОБА_5 показав, де він перебував на території спортмайданчика ЗОШ с. Петриківці разом з ОСОБА_2 Вони сиділи один на проти одного, потім ОСОБА_2 привітався з кимось. ОСОБА_5 показав, як він трохи розвернувшись повернув голову щоб подивитись хто прийшов та побачив, що підійшов ОСОБА_15,, який став на відстані біля 3-х метрів від них. В той час коли ОСОБА_5 розвернувся подивитись, ОСОБА_2 почав вставати з місця де сидів. Потерпілий ОСОБА_5 також підвівся з місця і побачив, що ОСОБА_2 тримає в руках ножа. ОСОБА_2 міцно схопив ОСОБА_5 однією рукою за праве плече, а другою, в якій тримав ніж, наніс удар в шию. Після цього ОСОБА_5 похилився на ліву ногу і почав відходити від ОСОБА_2, який з ножем ішов за ним, ховаючись за машину. Все бачив ОСОБА_15 Далі він попросив ОСОБА_15 - д. Колю, щоб він допоміг йому дійти до ОСОБА_16, оскільки він міг втратити свідомість. Потім потерпілий показав, як він, прижавши рукою рану на шиї, щоб зупинити кров, при допомозі ОСОБА_15 дойшов до будинку ОСОБА_16, на якого кажуть Тімур, який надавав йому допомогу та викликав швидку допомогу. Відчуваючи, що втрачає свідомість, просив ОСОБА_16 дати йому нашатирного спирту. Коли приїхала швидка, ОСОБА_16 допоміг йому дійти до автомобіля після чого його доставили в Хмільницьку ЦРЛ. Свідомість він втратив вже після села Уланів, а прийшов до свідомості вже лікарні в місті Хмільнику (а.с.65-68,69, т.2).

Крім того вчинення ОСОБА_2 злочину у стані алкогольного сп'яніння, крім показань обвинуваченого ОСОБА_2, потерпілого ОСОБА_5 та свідків, доводиться висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення алкогольного чи іншого сп'яніння № 70 від 13.07.2014 року КУ "Хмільницька ЦРЛ", відповідно до якого ОСОБА_2 перебував у стані алкогольного сп'яніння, 2,5 проміле алкоголю.

Таким чином, сукупність зазначених доказів дали суду першої інстанції дійти обґрунтованого висновку про доведеність висунутого проти ОСОБА_2 обвинувачення за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 121 КК України.

Також суд не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги прокурора та потерпілого в частині невідповідності призначеного покарання тяжкості вчиненого злочину та особі обвинуваченого внаслідок м’якості.

Відповідно до ч.2 ст.65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Судом першої інстанції ОСОБА_2 визнаний винним за ч.2 ст. 121 КК України – як умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, яке відповідно до ст.12 КК України є тяжким злочином.

Як убачається з вироку, при призначенні покарання суд врахував характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину, особу обвинуваченого. Зокрема судом було враховано його позитивну характеристику, відсутність попередніх судимостей. За наведених обставин призначене покарання у вигляді позбавлення волі на певний строк в межах санкцій частин статті, суд вважає достатнім, справедливим та виправданим для виправлення і перевиховання обвинуваченого.

Крім того не підлягає задоволенню апеляційна скарга потерпілого ОСОБА_5 в частині задоволення заявленого цивільного позову потерпілого ОСОБА_5 у повному обсязі, оскільки згідно положень ст.23 ЦК України випливає, що розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності та справедливості.

При цьому з вироку вбачається, що судом першої інстанції враховано, що внаслідок протиправних дій обвинуваченого ОСОБА_2 потерпілий ОСОБА_5 переніс сильний фізичний біль внаслідок отриманих тілесних ушкоджень, а також під час та внаслідок перенесених хірургічних операцій, а також зазнав надзвичайних душевних страждань через тяжкість отриманих тілесних ушкоджень, перебування на межі життя і смерті через протиправні злочинні дії саме обвинуваченого. Внаслідок протиправних злочинних дій обвинуваченого потерпілий став інвалідом, це в свою чергу призвело до того, що потерпілий також зазнав важкої моральної та психологічної травми, злочин скоєний обвинуваченим ОСОБА_2 та його наслідки мали істотний вплив на звичний спосіб життя потерпілого ОСОБА_5 та потребували і потребують затрати значних зусиль потерпілого для відновлення його звичного способу життя та відновлення душевного спокою.

Таким чином визначений судом грошовий еквівалент для відшкодування моральної шкоди в розмірі 100000 гривень відповідає вимогам розумності та справедливості.

За наведених обставин апеляційний суд не вбачає підстав для зміни чи скасування судового рішення.

Керуючись ст.ст.404, 405, 407, 409, 414, 419 КПК України, п.3 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій та статус суддів», апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційні скарги прокурора у кримінальному провадженні – прокурора Калинівської місцевої прокуратури Вінницької області ОСОБА_6, захисників ОСОБА_7 та ОСОБА_8 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_2, а також потерпілого ОСОБА_5 залишити без задоволення.

Вирок Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 14 червня 2017 року у кримінальному провадженні №12014020330000496 внесеному в єдиний реєстр досудових розслідувань від 14.07.2017 року по обвинуваченню ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України залишити без змін.

На ухвалу може бути подано касаційну скаргу до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня її проголошення.

Відповідно до ч.4 ст.532 КПК України судове рішення апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту його проголошення.

Судді:

Згідно з оригіналом: