Постанова № 71667927, 15.01.2018, Вінницький міський суд Вінницької області

Cправа № 127/27161/17

Провадження № 2-а/127/1124/17

ВІННИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

П О С Т А Н О В А

Іменем України

15 січня 2018 року м. Вінниця

Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Гуменюк К.П., розглянувши в письмовому провадженні справу за позовом ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

14 грудня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного Управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, в якому просить: визнати протиправними дії відповідача щодо відмови включити в заробітну плату при обчисленні пенсії позивачу відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» суми грошового забезпечення за липень 2017 року, матеріальної допомоги на оздоровлення до відпусток, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, компенсації за невикористані відпустки та вихідної допомоги при звільненні; зобов'язати відповідача нарахувати та виплачувати позивачу пенсію з 13.07.2017 року і в подальшому, включивши до грошового забезпечення (заробітної плати), з якої нараховується пенсія, суми грошового забезпечення за липень 2017 року, матеріальної допомоги на оздоровлення до відпусток, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, компенсації за невикористані відпустки та вихідної допомоги при звільненні, відповідно до довідки Офісу великих платників податків ДФС України від 05.10.2017 року № 263/14/28/10-05-02-15 та довідку Офісу великих платників податків ДФС України від 05.10.2017 № 262/14/28/10-05-0238.

Свій позов мотивував тим, що з 13 липня 2017 року відповідачем було призначено позивачу пенсію відповідно до Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Проте під час розрахунку пенсії не було включено суми матеріальної допомоги на оздоровлення до відпусток (оздоровчі), матеріальну допомогу на вирішення соціально-побутових питань та вихідну допомогу при звільненні та компенсацію за невикористані відпустки, що вплинуло на суму щомісячного пенсійного забезпечення. З огляду на це, представник позивача звернувся до Головного Управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області з заявою про здійснення перерахунку пенсії ОСОБА_1 з врахуванням вищевказаних виплат. Однак, позивачу було відмовлено з посиланням на п.7 постанови КМУ від 17.07.1992 № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членів їхніх сімей». На думку ОСОБА_1, розрахунок розміру його пенсії проведено з порушенням законодавства, що стало підставою для звернення до суду з цим позовом.

У відзиві на позовну заяву відповідач зазначив, що позивачу пенсія призначена і нараховується з 13 липня 2017 року у відповідності до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Відповідно до ч.3 ст. 43 вищевказаного Закону, пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членами їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Перелік видів грошового забезпечення, які враховуються при призначенні пенсії, визначений постановою КМУ №393 від 17.07.1992 року «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членів їхніх сімей». Серед переліку складових грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія, відсутні одноразові додаткові види грошового забезпечення, як то матеріальна допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, компенсація за невикористанні відпустки та вихідної допомоги при звільненні, що мають тимчасовий характер, тому вони не включаються до складу грошового забезпечення при звільненні з військової служби. З огляду на те, що положення ст. 43 Закону №2262 не передбачають врахування всіх видів грошового забезпечення, які були виплачені військовослужбовцю за час проходження служби та з яких сплачено єдиний внесок при призначенні пенсії, а наведений вказаною статтею перелік видів грошового забезпечення, які стали підставою для призначення пенсії є вичерпним. Таким чином, вимоги позивача є безпідставними і необґрунтованими, а Головне управління діє правомірно та в межах чинного законодавства, тому необхідно відмовити повністю в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази та відзив на позовну заяву, суд дійшов висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.

Згідно ч. 1 ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Статтею 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року визначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

В рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Федоренко проти України" від 01.06.2006 року здійснено тлумачення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції, де сформулював правову позицію про те, що право власності може бути "існуючим майном" або "виправданими очікуваннями" щодо отримання можливості ефективного використання права власності чи "законними сподіваннями" отримання права власності.

Також, аналогічна правова позиція щодо права власності особи сформульована Європейським судом з прав людини і в справі № 44277/98 "Стреч проти Сполученого Королівства" від 24.04.2003 року.

Згідно ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Статтею 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Статтею 7 КАС України визначено, що суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частинами 1, 2 ст. 6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Правовідносини щодо порядку та умов перерахунку призначених пенсій військовослужбовцям регулюються правовими нормами Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 pоку № 2262-XII із змінами та доповненнями, що були чинні на день виникнення спору.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 13.07.2017 року перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Вінницькій області та отримує пенсію по інвалідності у розмірі 60% відповідних сум грошового забезпечення згідно з Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, № 2262-ХІІ.

З повідомлення про призначення пенсії позивачу, вбачається, що при обчисленні пенсії були враховані наступні грошові забезпечення: посадовий оклад, оклад за військове звання, процентна надбавка за вислугу років, середньомісячна сума додаткових видів грошового забезпечення за 24 місяці, у тому числі надбавка за високі досягнення або виконання особливо важливої роботи та премія.

Разом з тим, встановлено, що ОСОБА_1 отримував грошове забезпечення за липень 2017 року, матеріальну допомогу на оздоровлення до відпусток, матеріальну допомогу на вирішення соціально-побутових питань, з яких утримувалися страхові внески.

Відповідно до довідки, виданої начальником управління фінансування, бухгалтерського обліку та звітності головним бухгалтером ОСОБА_2, в липні 2017 року ОСОБА_1 було нараховано та виплачено одноразову грошову допомогу при звільненні у розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення - 78 220,66 грн. та компенсацію за невикористанні відпустки - 2523,25 грн. На компенсацію було нараховано єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Матеріалами справи встановлено, що 26 жовтня 2017 року представник позивача звернувся до Головного Управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області з заявою про перерахунок призначеної пенсії ОСОБА_1

Проте, листом від 31 жовтня 2017 року позивачу було відмовлено в здійсненні перерахунку пенсії, посилаючись на те, що згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» до додаткового грошового забезпечення належать лише щомісячні надбавки, доплати, підвищення та премії. З огляду на це, при призначенні пенсії ОСОБА_1 до додаткових видів грошового забезпечення не були враховані: матеріальна допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, компенсація за невикористані відпустки та одноразова грошова допомога при звільненні.

Відповідно до ч. 3 ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членами їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п. 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року №393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей», пенсії обчислюються з розміру грошового забезпечення, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з урахуванням таких його видів: відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за останні 24 календарні місяці служби підряд перед звільненням. Середня сума щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається шляхом ділення на 24 загальної суми цих видів грошового забезпечення за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їхніх сімей визначені Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Військовослужбовцям у зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Частиною 1 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-XII установлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Частиною 2 цієї статті визначено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Постановою № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» упорядковано структуру та умови грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та затверджено схеми посадових окладів і додаткових видів грошового забезпечення за категоріями військовослужбовців (пункт 3 цієї постанови).

Так, пунктами 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року №1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Згідно зі схемою додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України (щомісячних та одноразових, додаток № 25 до постанови № 1294) до одноразових віднесені такі види грошового забезпечення: винагорода, призначення та виплата якої пов'язана з обсягом та складностями роботи, що виконується під час проходження військової служби; матеріальна допомога на початкове обзаведення (вид матеріального забезпечення військовослужбовців, передбачений статтею 9-1 Закону № 2011-ХІІ), а також одноразова матеріальна допомога військовослужбовцям строкової військової служби.

Відповідно до підпункту 3 пункту 5 Постанови КМУ №1294 військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу надається матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань та допомога для оздоровлення у розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення.

Умови, розмір та порядок виплати військовослужбовцям зазначеної допомоги визначені постановою № 1294 та Інструкцією. Так, розмір грошової допомоги на оздоровлення визначається виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім винагород та морського грошового забезпечення), на які військовослужбовець має право за займаною ним штатною посадою на день вибуття в щорічну основну відпустку (підпункт 3 пункту 5 постанови № 1294, підпункт 30.4 пункту 30 розділу ХХХ Інструкції).

Наведеними нормативними актами також регламентовано умови та порядок виплати військовослужбовцям матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань.

Розмір матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань установлюється за рішенням Міністра оборони України виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Міністерства оборони України (підпункт 3 пункту 5 постанови № 1294, підпункти 33.1, 33.3 пункту 33 розділу ХХХІІІ Інструкції).

Одноразова грошова допомога при звільненні передбачена статтею 15 Закону № 2011-ХІІ.

Отже, зазначені допомоги є одноразовими додатковими видами грошового забезпечення, які відповідно до частини другої статті 9 Закону №2011-ХІІ відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців і з них сплачені страхові внески.

В Постанові Верховного Суду України від 10 березня 2015 року у справі 21-70/а/15 відображено та роз'яснено, що «грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, індексація та одноразова грошова допомога при звільненні, з яких сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців, з розміру якого обчислюється пенсія».

Виходячи з вищевикладене, грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, компенсація за невикористані відпустки та вихідна допомога при звільненні, з яких сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців, з розміру якого обчислюється пенсія.

Відповідно до ст. 51 Закону № 2262-ХІІ, при настанні обставин, які тягнуть за собою зміну розміру пенсій, призначених військовослужбовцям строкової служби та їх сім'ям, перерахунок цих пенсій провадиться відповідно до строків, встановлених частиною четвертою статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Частиною 4 статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п'ятою статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки: у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа; у разі настання обставин, які тягнуть за собою зменшення пенсії, - з першого числа місяця, в якому настали ці обставини, якщо вони мали місце до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо вони мали місце після 15 числа.

Оскільки позивачу була призначена пенсія з 13 липня 2017 року, то він набув право на її перерахунок з 13 липня 2017 року.

Враховуючи встановлені судом факти, суд вбачає протиправність дій Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, яке діяло в порушення норм чинного законодавства, зокрема, ч. 2 ст. 19 Конституції України, в якій зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а отже в діях Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо відмови включити в заробітну плату при обчисленні позивачу пенсії сум грошових забезпечень (матеріальних допомог, компенсацій, вихідної допомоги) є порушенням чинного законодавства.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі "Бочаров проти України" (остаточне рішення від 17 червня 2011 року) суд при оцінці доказів керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом". Проте таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростованих презумпцій щодо фактів.

Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У п.26 рішення ЄСПЛ у справі "Надточій проти України" та п.23 рішення ЄСПЛ у справі "Гурепка проти України №2" наголошується на принципі рівності сторін одному із складників ширшої компетенції справедливого судового розгляду, який передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість відстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.

За змістом ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обгрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Слід зазначити, що представник відповідача не навів у своєму відзиві належних доказів правомірності не проведення позивачу перерахунку пенсії на підставі Довідок № 263/14/28/10-05-02-15 та № 262/14/28/10-05-0238.

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими, достатньо вмотивованими та ґрунтуються на наявних у справі доказах, а відтак підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 244-246 КАС України, суд,

п о с т а н о в и в :

Позов задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо відмови включити в заробітну плату при обчисленні ОСОБА_1 пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» суми грошового забезпечення за липень 2017 року, матеріальної допомоги на оздоровлення до відпусток, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, компенсації за невикористані відпустки та вихідної допомоги при звільненні.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області нарахувати та виплачувати ОСОБА_1 пенсію з 13.07.2017 року і в подальшому, включивши до грошового забезпечення (заробітної плати), з якої нараховується пенсія, суми грошового забезпечення за липень 2017 року, матеріальної допомоги на оздоровлення до відпусток, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, компенсації за невикористані відпустки та вихідної допомоги при звільненні, відповідно до довідки довідку Офісу великих платників податків ДФС України від 05.10.2017 року № 263/14/28/10-05-02-15 та довідку Офісу великих платників податків ДФС України від 05.10.2017 № 262/14/28/10-05-0238.

Постанова суду може бути оскаржена протягом 30 днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Вінницького апеляційного адміністративного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або в разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Позивач - ОСОБА_1 (21000, АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1).

Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (21100, місто Вінниця, вул. Хмельницьке Шосе, 7, ідентифікаційний код юридичної особи: 13322403).

Суддя Вінницького міського суду

Вінницької області К.П. Гуменюк