Ухвала суду № 71666866, 18.01.2018, Верховний Суд (діє з 15.12.2017)

Ухвала

18 січня 2018 року

м. Київ

справа № 524/2558/17-ц

провадження № 61-862 ск 18

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Ступак О. В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 - ОСОБА_4 на рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 16 серпня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Полтавської області від 22 листопада 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_5 про визнання недійсним договору позики в частині,

ВСТАНОВИВ :

26 грудня 2017 року представником ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 - ОСОБА_4 подано касаційну скаргу на рішення Автозаводського районного суду

м. Кременчука Полтавської області від 16 серпня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Полтавської області від 22 листопада 2017 року.

15 грудня 2017 року набув чинності Закон України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» (далі - Закон від 3 жовтня 2017 року), за яким судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд (стаття 388 ЦПК України).

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

У зв'язку із цим касаційна скарга розглядається за правилами, що діють після набрання чинності цієї редакції Кодексу.

Разом із тим згідно з пунктом 14 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК Україниу редакції Закону від 3 жовтня 2017 року судові рішення, ухвалені судами апеляційної інстанції до набрання чинності цією редакцією Кодексу, набирають законної сили та можуть бути оскаржені в касаційному порядку протягом строків, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У касаційній скарзі представник ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 - ОСОБА_4 просить поновити строк на касаційне оскарження вказаних судових рішень, яке обґрунтовано тим, що судом розглянуто справу за їх відсутності, а повний текст рішення отримано поштою 4 грудня 2017 року, на підтвердження зазначеного надано відповідний доказ, а саме: копію поштового конверта апеляційного суду.

Вирішуючи питання про поновлення строку на касаційне оскарження зазначених судових рішень, суд виходить із наступного.

Реалізація права особи на судовий захист здійснюється, зокрема, шляхом оскарження судових рішень у суді касаційної інстанції.

Однією з основних засад судочинства є забезпечення касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Перевіривши доводи клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження зазначених судових рішень та додані до касаційної скарги матеріали, вбачається наявність підстав для поновлення цього строку, оскільки причини його пропуску є поважними, а саме: отримання ухвали апеляційного суду 4 грудня 2017 року.

Отже, оскільки касаційну скаргу подано після 15 грудня 2017 року, то застосовуються положення ЦПК України щодо форми та змісту касаційної скарги, а також Закону України «Про судовий збір» у редакції від 15 грудня 2017 року.

Подана касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки до касаційної скарги не додано доказів на підтвердження повноважень представника.

Відповідно до положень статті 62 ЦПК Україниповноваження представників сторін та інших учасників справи підтверджуються, зокрема, довіреністю фізичної або юридичної особи.

30 вересня 2016 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» від 2 червня 2016 року № 1401-VIII, яким Конституцію України доповнено статтею 131-2.

Так, згідно із частиною третьою статті 131-2 Конституції Українивиключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення.

Відповідно до підпункту 11 пункту 16-1 «Перехідні положення» Конституції України представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 та статті 131-2 цієї Конституції здійснюється виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції з 1 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції -

з 1 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 1 січня 2019 року.

Представництво в суді у провадженнях, розпочатих до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», здійснюється за правилами, які діяли до набрання ним чинності, - до ухвалення у відповідних справах остаточних судових рішень, які не підлягають оскарженню.

Із змісту касаційної скарги та доданих до неї копій оскаржуваних судових рішень убачається, що провадження у справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2,

ОСОБА_3 до ОСОБА_5 про визнання недійсним договору позики в частині, розпочато після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», відтак відповідно до підпункту 11 пункту 16-1 «Перехідні положення» Конституції України представництво сторін у даній справі у суді касаційної інстанції відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 та статті 131-2 Конституції України повинно здійснюватись виключно адвокатами.

Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».

Однак, на порушення вимог частини третьої статті 392 ЦПК України особою, яка підписала касаційну скаргу та її подала, а саме: представником ОСОБА_4 до касаційної скарги не додано довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника.

У касаційній скарзі представник ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 - ОСОБА_4 просить відстрочити сплату судового збору посилаючись на скрутний матеріальний стан заявників.

Ураховуючи, що касаційну скаргу подано після 15 грудня 2017 року, то застосовуються положення Закону України «Про судовий збір» у редакції

від 15 грудня 2017 року, яким врегульовано питання щодо відстрочення сплати судового збору, а саме зазначено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.

Отже для вирішення питання про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення у справі представнику ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 - ОСОБА_4 необхідно подати клопотання, в якому навести підстави, які будуть відповідати вищезазначеним вимогам або сплатити збір у розмірі і порядку передбаченому Законом України «Про судовий збір».

Згідно з частиною сьомою статті 6 Закону України «Про судовий збір»(у редакції від 15 грудня 2017 року) у разі коли позов немайнового характеру подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір сплачується кожним позивачем окремим платіжним документом у розмірах, установлених статтею 4 цього Закону за подання позову немайнового характеру.

Відповідно до підпункту сьомого пункту 1 частини другої статті 4 Закону України Закону України «Про судовий збір» судовий збір за подання касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду справляється у розмірі, що становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.

Ураховуючи наведене, судовий збір за подання касаційної скарги у цій справі складає 1 280 грн (для кожного заявника окремо) (640*200%).

Судовий збір за розгляд касаційної скарги Касаційним цивільним судом у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено за такими реквізитами: отримувач коштів - УДКСУ у Печерському районі; код ЄДРПОУ - 38004897; банк отримувача - ГУ ДКСУ у м. Києві; МФО - 820019; рахунок отримувача - 31213207700007; ККДБ - 22030102; призначення платежу - 101, ідентифікаційний код, а за його відсутності у зв'язку з релігійними переконаннями, зазначаються паспортні дані; судовий збір за подання касаційної скарги у справі за позовом _ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Верховний Суд (назва суду, де розглядається справа).

Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату.

Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ :

Поновити представнику ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 - ОСОБА_4 строк на касаційне оскарження рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 16 серпня 2017 року та ухвали апеляційного суду Полтавської області

від 22 листопада 2017 року.

Касаційну скаргу представника ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 - ОСОБА_4 залишити без руху та надати для усунення зазначених вище недоліків строк до 19 лютого 2018 року, але не більше десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О. В. Ступак