Рішення № 71665497, 17.01.2018, Холодногірський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Харкова)

"17" січня 2018 р.

Справа № 642/3436/17

Провадження №2/642/100/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 січня 2018 року Ленінський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді - Шрамко Л.Л.,

з участю секретаря - Бондаренко В.П.,

з участю представника позивача - ОСОБА_1,

представника 3-ї особи - Князєва В.А.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м.Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до 2-ї Харківської державної нотаріальної контори, державного нотаріуса 2-ї Харківської державної нотаріальної контори Гуркаленко Інеси Валеріївни про визнання бездіяльності неправомірною, скасування постанови державного нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії, зобов'язання вчинити певні дії,

3-і особи - ОСОБА_5, ОСОБА_6,

в с т а н о в и в:

Позивач в липні 2017 року звернувся до суду з позовом, в якому з урахуванням уточнень позовних вимог, просив визнати бездіяльність нотаріуса 2-ї Харківської державної нотаріальної контори Гуркаленко І.В. неправомірною; скасувати постанову вказаного державного нотаріуса від 09.06.2017 року про відмову у вчинені нотаріальної дії по видачі йому - позивачеві - свідоцтва про право на спадщину за заповітом на житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2; зобов'язати державного нотаріуса 2-ї Харківської державної нотаріальної контори Гуркаленко І.В. видати йому свідоцтво про право на спадщину за заповітом на вказаний житловий будинок. Також просить стягнути з відповідачів солідарно у відшкодування понесених витрат на сплату судового збору на користь позивача і 640,00 грн.; та суму сплаченого адвокату гонорару за надання правової допомоги у розмірі 26 000,00 грн.

В обґрунтування позову позивач послався на те, що ним у 6-місячний термін після смерті матері - ОСОБА_7, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1, подано до 2-її Харківської державної нотаріальної контори державному нотаріусу Гуркаленко І.В. заяву про прийняття спадщини за заповітом, у зв'язку з чим заведена спадкова справа, однак тривалий строк він не може отримати вказане свідоцтво у зв'язку з тим, що його племінником - 3-ю особою ОСОБА_5 неодноразово з різних підстав пред'являлися позови про визнання заповіту недійсним; про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину, про визнання факту прийняття спадщини, визнання права власності на частину житлового будинку в порядку спадкування за законом. Рішеннями Ленінського районного суду м. Харкова від 15.04.2015 та 27.04.2016, які набрали законної сили, в задоволенні вказаних позовів ОСОБА_5 було відмовлено. При розгляді вказаних справ судом приймалося рішення про заборону видачі позивачу до розгляду по суті та набрання рішенням законної сили свідоцтва про право спадкування за заповітом. У даний час ці заборони втратили чинність.

14.09.2016 ОСОБА_5 знову пред'явив позов до 2-ї Харківської державної нотаріальної контори, де зацікавленими особами були працююча на 1995 рік у 2-ї Харківської державної нотаріальної конторі державним нотаріусом - Мороз Г.І. та ОСОБА_3 ОСОБА_5 в позові вимагав визнати неправомірними дії державного нотаріуса по видачі свідоцтва про право на спадщину за законом у 1995 році, посилаючись на те,що нотаріусом не було перевірено наявність заповіту,та не встановлено коло спадкоємців. При цьому судом у цій справі не приймалося рішення про забезпечення позову, зокрема, шляхом заборони видачі йому - позивачеві - свідоцтва про право на спадщину за заповітом. У серпні 2016 року він звернувся до державного нотаріуса Гуркаленко І.В. з проханням видати йому свідоцтво про право на спадщину за заповітом, на її запит він отримав в КП ХМБТІ дані щодо власника будинку і копію технічного паспорту, та наприкінці жовтня надав ці документи нотаріусу Гуркаленко І.В., яка не прийняла ці документи та повернула надані ним при подачі заяви про прийняття спадщини оригінали документів на спадкове майно. Державним нотаріусом ОСОБА_9 було відмовлено у видачі йому свідоцтва про право на спадщину за заповітом з посиланням на те , що у Ленінському районному суді м. Харкова розглядається справа про визнання неправомірними дій державного нотаріуса по видачі свідоцтва про право на спадщину по закону, де відповідачем є 2-га Харківська державна нотаріальна контора. Він неодноразово звертався до відповідача з вимогою видати свідоцтво про право на спадщину за заповітом, направляв скаргу у Головне територіальне управління юстиції у Харківській області,однак отримав відповідь, що порушень в діях державного нотаріуса Гуркаленко І.В. не вбачається. 09.06.2017 державний нотаріус 2-ї Харківської державної нотаріальної контори Гуркаленко І.В. винесла постанову про відмову у вчинені нотаріальної дії - видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом до вирішення по суті справи, що розглядається судом. Позивач вважає винесену постанову незаконною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки у відповідності до вищенаведених норм чинного законодавства державний нотаріус Гуркаленко І.В. повинна була викласти причини відмови у вчинені нотаріальної дії в письмової формі у відповідній постанові, з посиланням на відповідні норми закону та пункти порядку вчинення нотаріальних дій, але в порушення вказаних норм закону фактично мотивувала необхідність зупинення нотаріальних дій до вирішення питання судом.

У судовому засіданні представник позивача - ОСОБА_1 уточнені позовні вимоги підтримав в повному обсязі, прохав їх задовольнити. Також зазначив, що позовні вимоги ОСОБА_5 залишені рядом судових рішень без задоволення. У листопаді 2017 року рішенням суду також відмовлено у позові ОСОБА_6 про визнання дій нотаріуса неправомірними.

Відповідачі - 2-га Харківська державна нотаріальна контора та державний нотаріус 2-ї Харківської державної нотаріальної контори Гуркаленко І.В. в судове засідання не з'явились, про дату та час розгляду справи повідомлені належним чином, подали письмові заперечення. За таких обставин відповідно до положень ст. 223 ЦПК України суд вважає можливим розглянути справу у їх відсутності.

В письмових запереченнях просили відмовити в задоволенні позову, зазначивши, що постанова про відмову у вчинені нотаріальної дії - видачі свідоцтва ОСОБА_3 про право на спадщину за заповітом до вирішення справи по суті винесена у відповідності до ст. 42 абз. 2, 3, 4 Закону України «Про нотаріат» у зв'язку з клопотанням представника ОСОБА_6 - ОСОБА_10 про призупинення видачі свідоцтва до вирішення справи у Ленінському районному суді м. Харкова.

Третя особа ОСОБА_5 просив в позові відмовити. Зазначив, що він все життя прожив у спірному будинку, та позивач намагається позбавити його єдиного житла. Він - ОСОБА_5 - вважає, що має право на спадщину, тому доводить своє право в судовому порядку шляхом пред'явлення позовів. В даний час за його касаційною скаргою відкрито провадження в Касаційному суді, та ще не розглянута Ленінським районним судом м.Харкова справа щодо законності дій нотаріуса при видачі свідоцтва про право на спадщину. Вважає, що за наявності невирішених справ щодо права на спадщину нотаріус правомірно відмовила у видачі позивачу свідоцтва про право на спадщину.

Третя особа ОСОБА_6 також просив в позові відмовити, підтримав думку 3-ї особи ОСОБА_5.

Представник 3-ї особи ОСОБА_5 ОСОБА_10 в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, зазначив, що дії нотаріуса та рішення про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину є правомірними, відповідають закону, оскільки на розгляді судів перебувають справи та рішення судів за наслідками їх розгляду вплинуть на визначення кола спадкоємців, та відповідно на видачу нотаріусом свідоцтва про право на спадщину. Також пояснив, що рішенням Ленінського районного суду м.Харкова від 17 листопада 2017 року відмовлено в позові ОСОБА_6 про визнання неправомірними дій щодо видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, рішення не набрало законної сили, оскільки подана апеляційна скарга, яка апеляційним судом Харківської області на час розгляду даної справи не розглянута.

Вислухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали справи,оцінивши надані сторонами докази у їх сукупності, суд приходить до в висновку,що позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів цивільної справи, а також матеріалів спадкової справи, ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_7 - мати позивача ОСОБА_3, що підтверджується свідоцтвом про смерть НОМЕР_1 від 25.04.2014.

Після її смерті відкрилася спадщина у вигляді житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2.

Позивач 11.03.2014 звернувся до 2-ї державної нотаріальної контори м. Харкова з заявою про прийняття спадщини, яка зареєстрована по книзі обліку спадкових справ за №238 від 11.03.2014, та на підставі вказаної заяви державним нотаріусом 2-ї Харківської державної нотаріальної контори Гуркаленко І.В. була заведена спадкова справа№111/2014 від 11.03.2014.

08.05.2014 до 2-ї Харківської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_7 , яка зареєстрована по книзі обліку спадкових справ за №438 від 08.05.2014, звернувся онук померлої - 3-я особа ОСОБА_5, який проживає у будинку,що входить до спадщини, за адресою: АДРЕСА_2.

29.07.2014 ОСОБА_5 звернувся до 2-ї нотаріальної контори м. Харкова з заявою, в якій прохав не видавати свідоцтво про право на спадщину після смерті ОСОБА_7, оскільки має намір звернутися до Ленінського районного суду м. Харкова з позовом про визнання заповіту недійсним.

Ухвалою Ленінського районного суду м.Харкова від 1 серпня 2014 року відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про визнання заповіту недійсним.

Рішенням Ленінського районного суду м. Харкова від 15.04.2015 відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про визнання заповіту недійсним, треті особи - 2-га Харківська державна нотаріальна контора, приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Карташова С.І.

Ухвалою апеляційного суду Харківської області від 18.08.2015 вищевказане рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 15.04.2015 було залишене без змін.

У липні 2015 року ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_6 про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину та визнання права власності на частину спірного будинку в порядку спадкування за законом.

В порядку забезпечення даного позову ухвалою Ленінського районного суду м.Харкова від 21 серпня 2015 року 2-ї державній нотаріальній конторі м.Харкова було заборонено видавати на ім'я ОСОБА_3 свідоцтво про право на спадщину за заповітом до ухвалення рішення у даній справі та набрання ним законної сили.

Рішенням Ленінського районного суду м. Харкова від 27.04.2016 було відмовлено за недоведеністю в задоволенні позову ОСОБА_5 до ОСОБА_3, ОСОБА_6, третя особа 2-га державна нотаріальна контора про визнання факту прийняття спадщини та визнання права власності на частину житлового будинку в порядку спадкування за законом.

09.08.2016 рішенням апеляційного суду Харківської області було змінено зазначене рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 27.04.2016, виключено з мотивувальної частини посилання суду на те, що ОСОБА_5 спадщину після смерті матері ОСОБА_12 не прийняв,в інший частині рішення від 27 квітня 2016 року залишено без змін.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Харкова від 13.10.2016 відкрито провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_5 до 2-ї Харківської державної нотаріальної контори про визнання неправомірними дій державного нотаріуса 2-ї Харківської державної нотаріальної контори Мороз Галини Іванівни по видачі 14 вересня 1995 року ОСОБА_7 свідоцтва про право на спадщину за законом на 1/2 частку житлового будинку з надвірними будівлями, розташованого за адресою: АДРЕСА_2.

24.11.2016 представник ОСОБА_5 - ОСОБА_10 звернувся до 2-ї Харківської державної нотаріальної контори з заявою про зупинення на час судового розгляду по справі за позовною заявою ОСОБА_5 до ОСОБА_3, ОСОБА_6, третя особа 2-га державна нотаріальна контора м. Харкова, про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину та визнання права власності на частину житлового будинку в порядку спадкування за законом - видачу ОСОБА_3 свідоцтва про право на спадщину за заповітом ОСОБА_7

Рішенням Ленінського районного суду м. Харкова від 18.01.2017 відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 до 2-ї Харківської державної нотаріальної контори про визнання неправомірними дій державного нотаріуса 2-ї Харківської державної нотаріальної контори Мороз Галини Іванівни по видачі 14 вересня 1995 року ОСОБА_7 свідоцтва про право на спадщину за законом на 1/2 частку житлового будинку з надвірними будівлями, розташованого за адресою: АДРЕСА_2.

Ухвалою апеляційного суду Харківської області від 16.03.2017 вищевказане рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 18.01.2017 залишено без змін.

Представник ОСОБА_5 - ОСОБА_13 звернувся до ВССУ суду з касаційною скаргою на рішення Ленінського районного суду м.Харкова від 18 січня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 16 березня 2017 року, та касаційна скарга на час розгляду даної справи не розглянута.

28.04.2017 представник ОСОБА_5 - ОСОБА_10 звернувся до 2-ї Харківської державної нотаріальної контори з заявою про зупинення видачі ОСОБА_3 свідоцтва про право на спадщину за заповітом на час судового розгляду в касаційній інстанції справи за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3, ОСОБА_6, 3 особа - 2-га державна нотаріальна контора м. Харкова, про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину та визнання права власності на частину житлового будинку в порядку спадкування за законом.

28.04.2017, 06.06.2017 ОСОБА_3 звертався до 2-ї Харківської державної нотаріальної контори з заявами про видачу свідоцтва про право на спадщину - житловий будинок з надвірними будівлями, розташований за адресою: АДРЕСА_2.

Ухвалою ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 06.06.2017 відкрито касаційне провадження за скаргою ОСОБА_5 у справі за його позовом до 2-ї Харківської державної нотаріальної контори про визнання неправомірними дій державного нотаріуса по видачі свідоцтва про право на спадщину за законом.

08.06.2017 та 09.06.2017 представник ОСОБА_5, ОСОБА_6 - ОСОБА_10 знову звернувся до 2-ї Харківської державної нотаріальної контори з заявою про зупинення видачі ОСОБА_3 свідоцтва про право на спадщину на час судового розгляду в касаційній інстанції справи за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3, ОСОБА_6, третя особа - 2-га державна нотаріальна контора м. Харкова, про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину та визнання права власності на частину житлового будинку в порядку спадкування за законом.

09.06.2017 державним нотаріусом 2-ї Харківської державної нотаріальної контори Гуркаленко І.В. винесена постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії, а саме про відмову ОСОБА_3 у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом до вирішення справи по суті, оскільки в матеріалах спадкової справи № 111/2014, заведеної після ОСОБА_7, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1, є заява від ОСОБА_6 про те, що він звернувся до Ленінського районного суду м. Харкова з позовом про визнання неправомірними дій державного нотаріуса по видачі свідоцтва про право на спадщину за законом з відміткою Ленінського районного суду м. Харкова від 09.06.2017.

В обґрунтування постанови державний нотаріуса Гуркаленко І.В. послалась на положення п. 4 ст. 42 Закону України «Про нотаріат» та Розділу 1 Глави 2 п. 3 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595, відповідно до яких за обґрунтованою письмовою заявою заінтересованої особи, яка звернулась до суду та на підставі отриманого від суду повідомлення про надходження позовної заяви заінтересованої особи, яка оспорює право або факт, про посвідчення якого просить інша заінтересована особа, вчинення нотаріальної дії зупиняється до вирішення справи судом.

16.06.2017 до 2-ї нотаріальної контори надійшла ухвала ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справа про відкриття касаційного провадження у справі за позовом ОСОБА_5 до 2-ї Харківської державної нотаріальної контори про визнання неправомірними дій державного нотаріуса по видачі свідоцтва про право на спадщину за законом.

Ухвалою Ленінського районного суду м.Харкова від 13 вересня 2017 року відкрито провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_6 до 2-ї Харківської державної нотаріальної контори, 3-ї особи - Мороз Г.І., ОСОБА_3, про визнання неправомірними дій державного нотаріуса щодо видачі 14.09.1995 ОСОБА_7 свідоцтва про право на спадщину за законом.

18.09.2017 представник ОСОБА_6 - ОСОБА_10 звернувся до 2-ї Харківської державної нотаріальної контори з заявою про зупинення на час судового розгляду справи за позовною заявою ОСОБА_6 до 2-ї державної нотаріальної контори м. Харкова, зацікавлені особи: Мороз Г.І., ОСОБА_3 про визнання неправомірними дій державного нотаріуса по видачі свідоцтва про право на спадщину за законом - видачу ОСОБА_3 свідоцтва про право на спадщину за заповітом ОСОБА_7

Судом встановлено, що рішенням Ленінського районного суду м.Харкова від 17 листопада 2017 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_6 відмовлено, рішення суду не набрало законної сили, справа перебуває на розгляді в апеляційному суді Харківської області.

Суд, дослідивши матеріали справи,оцінивши надані сторонами докази у їх сукупності, приходить до в висновку,що позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають з таких підстав.

За приписами ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, свобод чи інтересів фізичних осіб , прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. ст. 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи або витребуваних судом доказів.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 2 ст. 50 Закону «Про нотаріат» право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

Предметом судової діяльності у справах про оскарження нотаріальних дій або відмови в їх вчиненні є перевірка законності дії нотаріусів або відповідних посадових осіб, які вчиняють нотаріальні дії чи які відмовили в їх вчиненні.

Як наголошується Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ із посиланням на Постанову Пленуму ВССУ «Про узагальнення судової практики розгляду справ про оскарження нотаріальних дій або відмову в їх вчиненні» від 07.02.2014 № 2 можливість оскарження нотаріальних дій або відмови у їх вчиненні забезпечує законність нотаріального провадження і захист прав та інтересів учасників нотаріального процесу. Судовий контроль за діяльністю нотаріусів має забезпечити виправлення нотаріальних помилок, тлумачення чинного законодавства та сприяти дотриманню законності у сфері цивільних правовідносин, що виникають із вчинення нотаріальних дій.

Порядок правового регулювання діяльності нотаріату в Україні встановлено Законом України від 02 вересня 1993 року №3425-XII «Про нотаріат» та, зокрема, Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України.

Відповідно до ст. 49 Закону України «Про нотаріат» та Глави 13 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595, нотаріус відмовляє у вчиненні нотаріальної дії, якщо:

1) вчинення такої дії суперечить законодавству України;

2) не подано відомості (інформацію) та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії;

3) дія підлягає вчиненню іншим нотаріусом або посадовою особою, яка вчиняє нотаріальні дії;

4) є сумніви у тому, що фізична особа, яка звернулася за вчиненням нотаріальної дії, усвідомлює значення, зміст, правові наслідки цієї дії або ця особа діє під впливом насильства;

5) з проханням про вчинення нотаріальної дії звернулась особа, яка в установленому порядку визнана недієздатною, або уповноважений представник не має необхідних повноважень;

6) правочин, що укладається від імені юридичної особи, суперечить цілям, зазначеним у їх статуті чи положенні, або виходить за межі їх діяльності;

7) особа, яка звернулася з проханням про вчинення нотаріальної дії, не внесла плату за її вчинення;

8) особа, яка звернулася з проханням про вчинення нотаріальної дії, не внесла встановлені законодавством платежі, пов'язані з її вчиненням;

9) в інших випадках, передбачених законом.

Нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, не приймає для вчинення нотаріальних дій документи, якщо вони не відповідають вимогам, встановленим у статті 47 цього Закону, або містять відомості, передбачені частиною третьою статті 47 цього Закону.

Нотаріусу або посадовій особі, яка вчиняє нотаріальні дії, забороняється безпідставно відмовляти у вчиненні нотаріальної дії.

На вимогу особи, якій відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, зобов'язані викласти причини відмови в письмовій формі і роз'яснити порядок її оскарження. Про відмову у вчиненні нотаріальної дії нотаріус протягом трьох робочих днів виносить відповідну постанову.

Як випливає з п. 9 ч. 1 ст. 49 Закону «Про нотаріат», перелік підстав для відмови нотаріусом у вчиненні нотаріальних дій, зазначений у ст. 49 Закону, не є вичерпним.

Відповідно до положень ст. 42 Закону «Про нотаріат» нотаріальні дії вчиняються після їх оплати, а також у передбачених законом випадках після сплати до бюджету податку з

доходів фізичних осіб та в день подачі всіх необхідних документів.

Вчинення нотаріальної дії може бути відкладено в разі необхідності витребування додаткових відомостей або документів від фізичних та юридичних осіб або надсилання документів на експертизу, а також якщо відповідно до закону нотаріус повинен впевнитись у відсутності у заінтересованих осіб заперечень проти вчинення цієї дії.

Строк, на який відкладається вчинення нотаріальної дії в цих випадках, не може перевищувати одного місяця.

За обґрунтованою письмовою заявою заінтересованої особи, яка звернулася до суду та на підставі отриманого від суду повідомлення про надходження позовної заяви заінтересованої особи, яка оспорює право або факт, про посвідчення якого просить інша заінтересована особа, вчинення нотаріальної дії зупиняється до вирішення справи судом.

Законами України можуть бути встановлені також інші підстави для відкладення або зупинення вчинення нотаріальних дій.

Згідно з підпунктом 4.15 пункту 4 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 №296/5, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 р. за №282/20595 (в редакції на час виникнення спірних правовідносин), видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно, крім випадків, передбачених пунктом 3 глави 7 розділу І цього Порядку, та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна.

Відповідно до положень п.4.12. Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України свідоцтво про право на спадщину видається за наявності у спадковій справі всіх необхідних документів.

Згідно з пунктом 4.13. вказаного Порядку видача свідоцтва про право на спадщину може бути відкладена у разі: витребування нотаріусом відомостей або документів від фізичних або юридичних осіб, при цьому строк, на який може бути відкладено видачу свідоцтва про право на спадщину, не може перевищувати одного місяця; необхідності отримання нотаріусом від заінтересованих осіб згоди на подачу спадкоємцем, який пропустив строк для прийняття спадщини, заяви про прийняття спадщини згідно з вимогами частини другої статті 1272 ЦК України. За обґрунтованою письмовою заявою заінтересованої особи, яка звернулась до суду, та на підставі отриманого від суду повідомлення про надходження позовної заяви заінтересованої особи, яка оспорює право або факт, про посвідчення якого просить інша заінтересована особа, вчинення нотаріальної дії зупиняється до вирішення справи судом.

Згідно з пунктом 4.14. Порядку при видачі свідоцтва про право на спадщину нотаріус обов'язково перевіряє: факт смерті спадкодавця, час і місце відкриття спадщини, наявність підстав для закликання до спадкоємства, якщо має місце спадкування за законом, прийняття спадкоємцем спадщини у встановлений законом спосіб, склад спадкового майна, на яке видається свідоцтво про право на спадщину. На підтвердження цих обставин від спадкоємців витребовуються документи, які підтверджують вказані факти.

Як зазначено у п. 3 Глави 2 Розділу 1 вказаного Порядку, на який посилається у постанові про відмову у вчиненні нотаріальної дії нотаріус, за обґрунтованою письмовою заявою заінтересованої особи, яка звернулася до суду, та на підставі отриманого від суду повідомлення про надходження позовної заяви заінтересованої особи, яка оспорює право або факт, про посвідчення якого просить інша заінтересована особа, вчинення нотаріальної дії зупиняється до вирішення справи судом.

Відкладення або зупинення вчинення нотаріальних дій здійснюється на підставі чинного законодавства.

Оскільки у провадженні суду перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_6 до 2-ї державної нотаріальної контори м. Харкова про визнання неправомірними дії державного нотаріуса щодо видачі ОСОБА_3 свідоцтва про право на спадщину за заповітом ОСОБА_7, рішення у якій до цього часу не набрало законної сили, повноважний представник ОСОБА_5 та ОСОБА_6 - ОСОБА_10 звернувся до 2-ї Харківської державної нотаріальної контори з заявою про зупинення видачі свідоцтва про право на спадщину на час судового розгляду справи, тобто в спадковій справі наявна обґрунтована заява заінтересованої особи, яка оспорює право або факт, про посвідчення якого просить інша заінтересована особа, а позивач не погодився з зупиненням видачі свідоцтва про право на спадщину до розгляду справи судом, та звернувся з заявою до нотаріуса з вимогами щодо винесення вмотивованої постанови про відмову у видачі йому свідоцтва про право на спадщину, нотаріус діяв відповідно до вищезазначених правових норм, постанова про відмову у вчиненні вказаної нотаріальної дії до вирішення справи по суті є обґрунтованою, правомірною, відповідає наведеним вимогам законодавства, винесена у відповідності до п. 4 ст. 42 Закону України «Про нотаріат», в межах наданих нотаріусу повноважень.

При цьому суд зауважує, що нотаріус не обмежився наданими представником 3-х осіб документами щодо наявності позовів у суді, а перевіряв вказані обставини шляхом направлення до судових інстанцій відповідних запитів.

За таких обставин позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, враховуючи, що суд відмовляє в позові, не підлягають задоволенню і вимоги позивача щодо стягнення з відповідачів судових витрат у справі: судового збору та адвокатського гонорару у розмірі 26 000 грн. - витрат на надання правової допомоги.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 12, 13, 76, 81, 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України, ст. ст.42, 49, 50 Закону України «Про нотаріат», суд -

В И Р І Ш И В:

В позові ОСОБА_3 до 2-ї Харківської державної нотаріальної контори, державного нотаріуса 2-ї Харківської державної нотаріальної контори Гуркаленко Інеси Валеріївни про визнання бездіяльності нотаріуса неправомірною; скасування постанови державного нотаріуса 2-ї Харківської державної нотаріальної контори Гуркаленко І.В. від 9 червня 2017 року про відмову у вчиненні нотаріальної дії по видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, ОСОБА_3, що мешкає за адресою: АДРЕСА_1; зобов'язання видати ОСОБА_3 свідоцтва про право на спадщину за заповітом на нежитловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2; стягнення сплаченого судового збору та адвокатського гонорару за надання правової допомоги у розмірі 26 000 грн. - відмовити у повному обсязі.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Харківської області через Ленінський районний суд м. Харкова, шляхом подачі апеляційної скарги у 30-денний строк з дня проголошення рішення.

Суддя Л.Л.Шрамко