Вирок № 71663867, 17.01.2018, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Кримінальне провадження № 1-кп/428/857/2017

Справа № 428/13743/17

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2018 року м.Сєвєродонецьк

Сєвєродонецький міський суд Луганської області в складі:

головуючого судді: Комплєктової Т.О.,

за участю секретаря Рочевої М.О.,

прокурора Лещинської О.Я.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

розглянувши у судовому засіданні в приміщенні Сєвєродонецького міського суду Луганської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017130370003507 від 30.11.2017 року у відношенні:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Данилівка Біловодського району Луганської області, громадянина України, українця, який має повну загальну середню освіту, не одруженого, який не має на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, не працює, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, мешкає за адресою: АДРЕСА_2, раніше засудженого: 07.12.2017 р. Сєвєродонецьким міським судом за ст. 185 ч. 1 КК України до позбавлення волі строком на 1 (один) рік, із застосуванням ст. 75 КК України звільнений від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік, за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

30.11.2017 близько о 20 годині 30 хвилин, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, перебуваючи в кімнаті відпочинку, розташованої у гуртожитку ДНЗ «Сєвєродонецького професійного ліцею», за адресою: м. Сєвєродонецьк, бульвар Дружби Народів, 8, побачив на підвіконні планшет фірми BRAVIS 3g модель NB 75 3G в корпусі чорного кольору, в цей час у ОСОБА_1 виник злочинний намір спрямований на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу, повторно та реалізуючи який, ОСОБА_1 взяв з підвіконня планшет фірми BRAVIS 3g модель NB 75 3G в корпусі чорного кольору, який належить потерпілій ОСОБА_2, після чого залишив місце вчинення злочину та розпорядився викраденим майном на власний розсуд. Згідно висновку товарознавчої експертизи № 19/113/9-3/1446-299е від 13.12.2017, ринкова вартість викраденого майна на момент вчинення кримінального правопорушення становить 1063 гривень 33 копійки.

Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_1 спричинив потерпілій ОСОБА_2 матеріальну шкоду на загальну суму 1063 гривень 33 копійки.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, визнав повністю, у вчиненому щиро покаявся, підтвердивши обставини, а саме: час, місце та спосіб вчинення ним інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення, викладені в обвинувальному акті, які відповідають дійсності, і він їх у повному обсязі підтверджує та пояснив, що 30.11.2017 року біля 20 години він знаходився в гуртожитку за адресою: м. Сєвєродонецьк, бульвар Дружби Народів, 8, де проживав на той час. Потерпіла прийшла до загальної кімнати відпочинку та поставила планшет чорного кольору на зарядку. Він дивився телевізор, вона вийшла з кімнати, залишивши планшет. Він посидів ще 20-30 хвилини та вирішив вкрасти планшет. Ніхто не бачив, як він заволодів планшетом, зробив це таємно. Заніс до себе у кімнату, поклав на підвіконні, де і зберігав його. В той же день працівники поліції знайшли у нього в кімнаті вкрадений планшет. Продати його він не встиг. В скоєному злочині щиро кається.

Потерпіла ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася, надала суду заяву провести судовий розгляд кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 без її участі, матеріальні збитки їй відшкодовані, претензій до обвинуваченого не має, покарання просила призначити на розсуд суду.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_1 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового слідства кримінальному правопорушенні при обставинах, викладених у обвинувальному акті, та беручи до уваги, що прокурор також не оспорював фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений ОСОБА_1 , правильно розуміє зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності його позиції, роз'яснивши йому положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку він буде позбавлений права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.

Суд, допитавши обвинуваченого ОСОБА_1 та дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю.

Дії ОСОБА_1 вірно кваліфіковані за ч. 2 ст. 185 КК України, оскільки він своїми умисними діями вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжка), повторно.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_1 покарання, суд, на підставі ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості, особу обвинуваченого, який має постійне місце проживання, не працює, не є інвалідом, не одружений, раніше судимий, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, задовільно характеризується за місцем мешкання, вину визнав, щиро розкаявся.

В якості обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого, згідно ст. 66 КК України, суд визнає його щире каяття. Обставин, що обтяжують покарання, згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.

На підставі вищевикладеного, з урахуванням загальних засад призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, враховуючи вимоги ст. 65 КК України про те, що особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів і що більш суворий вид покарання з числа передбачених за скоєний злочин призначається лише у випадку, якщо менш суворий вид покарання буде недостатнім для виправлення особи і попередження вчинення нею нових злочинів, а також враховуючи ступень тяжкості вчиненого злочину, його наслідків, особи обвинуваченого, обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_1 покарання у вигляді позбавлення волі.

З урахуванням вищевикладених обставин по справі, суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливо без ізоляції від суспільства, шляхом звільнення від відбування покарання з іспитовим строком, а також вважає необхідним покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 обов'язки у відповідності з ч. 1 ст. 76 КК України.

У зв'язку з тим, що обвинувачений ОСОБА_1 засуджений за вироком Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 07.12.2017 року, поставлене йому в провину кримінальне правопорушення у цьому кримінальному провадженні скоїв до ухвалення попереднього вироку, суд при призначенні остаточного покарання керується вимогами ч. 4 ст. 70 КК України.

Таке покарання, на переконання суду, буде необхідним для виправлення обвинуваченого, запобігання вчиненню нових злочинів, відповідатиме особі обвинуваченого та є достатнім, для досягнення, відповідно до ст. 50 КК України мети покарання, адже ефективність покарання залежить не лише і не в першу чергу від суворості санкції кримінально-правової норми, а і від спроможності не допустити безкарності злочинних діянь.

Враховуючи те, що стосовно обвинуваченого запобіжний захід не обирався, а сторони провадження не заявили клопотання про застосування відносно нього запобіжного заходу, суд не вбачає підстав для застосування обвинуваченому запобіжного заходу до набрання вироком законної сили.

Цивільний позов не заявлений. Долю судових витрат суд вирішує на підставі ст.ст. 118-124 КПК України, долю речових доказів суд вирішує на підставі ст.100 КПК України.

Керуючись ч. 3 ст.349, ст.368-370, ст.373, ст.374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на 2 (два) роки.

Відповідно до ст. 70 ч. 4 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання покарань, до призначеного ОСОБА_1 покарання за цим вироком за ч. 2 ст. 185 КК України у вигляді 2 (двох) років позбавлення волі, частково приєднати покарання, призначене за вироком Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 07.12.2017, остаточно призначивши ОСОБА_1 покарання у вигляді позбавлення волі строком на 2 (два) роки 6 (шість) місяців.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік 6 (шість) місяців.

Відповідно до п.п. 1,2 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 наступні обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу пробації; повідомляти уповноважений орган пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Запобіжний захід у відношенні ОСОБА_1 , до набрання вироком законної сили - не обирати.

Стягнути з ОСОБА_1 процесуальні витрати на залучення експертів у зв'язку з проведенням судової товарознавчої експертизи № 19/113/9-3/1446-299е від 13.12.2017 року, які згідно довідки НДЄКЦ № 19/113/9-3/1291 д від 13.12.2017 складають 618 (шістсот вісімнадцять) грн. 50 коп. в дохід держави (отримувач УДКСУ у м. Сєвєродонецьку/ м.Сєвєродонецьк/24060300, банк- ГУДКСУ у Луганській області, МФО-804013, р/р-31111115700080, код-37944909).

Речові докази: зарядний пристрій, чохол чорного кольору, сім-карту оператора МТС, планшет фірми BRAVIS модель NB 75 3G в корпусі чорного кольору, який переданий під розписку на відповідальне зберігання потерпілій ОСОБА_2 - залишити у власності ОСОБА_2

На вирок суду протягом 30 днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Луганської області через Сєвєродонецький міський суд Луганської області.

Відповідно до ч. 2 ст. 394 КПК України цей вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Вирок набирає законної сили після спливу закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ч. 2 ст.395 КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору в порядку, визначеному ст. 376 КПК України.

Суддя: Т. О. Комплєктова