Вирок № 71663202, 18.01.2018, Знам'янський міськрайонний суд Кіровоградської області

18.01.2018

Провадження №1-кп/389/256/17

ЄУН 389/2383/17

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2018 року Знам’янський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого судді: Тьор Є.М.,

при секретарі: Баланюк Т.В.,

за участю прокурора: Шевцової Т.В.

захисника: ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду міста Знам'янка кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017120160001484 від 27 липня 2017 року, відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженеця с.Карякіно Татіщевського району Саратовської області Російської РФСР, громадянина України, проживаючого без реєстрації за адресою: вул. Центральна, 310, с. Дмитрівка Знам’янського району Кіровоградської області, не працюючого, раніше не судимого, у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185, ч.3 ст.15 ч.2 ст.185 КК України;

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженеця с. Гурівка Долинського району Кіровоградської області, громадянина України, проживаючого без реєстрації за адресою: вул. Центральна, 345, с. Дмитрівка Знам’янського району Кіровоградської області, не працюючого, раніше не судимого, у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185, ч.3 ст.15 ч.2 ст.185 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Обвинувачені ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вчинили таємне викрадення чужого майна (крадіжку), за попередньою змовою групою осіб, таємне викрадення чужого майна (крадіжку), повторно, за попередньою змовою групою осіб та незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), повторно, за попередньою змовою групою осіб, за наступних обставин.

20 липня 2017 року приблизно о 09 год. 00 хв. ОСОБА_2 знаходився на території домоволодіння за місцем свого мешкання, розташованого за адресою: вул. Центральна, 310, с. Дмитрівка Знам’янського району Кіровоградської області. Перебуваючи у вказаному місці у ОСОБА_2 раптово виник умисел на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинене за попередньою змовою групою осіб, а саме на крадіжку належного ТДВ «Колос» майна із території силосних ям, прилеглих до ферми №2, розташованої за адресою вул. Козацька, 59, м. Знам’янка Кіровоградської області. З метою реалізації указаного умислу ОСОБА_2 вступив у злочинний зговір із ОСОБА_3, після чого у вказаної особи також виник умисел на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинене за попередньою змовою групою осіб, а саме на крадіжку належного ТДВ «Колос» майна із території силосних ям, прилеглих до ферми №2, розташованої за вищевказаною адресою. Реалізуючи даний умисел, діючи умисно та цілеспрямовано, з корисливих спонукань, в цілях власної наживи, скориставшись тим, що їхні злочинні дії не помічені сторонніми особами, того ж дня приблизно о 09 год. 30 хв. ОСОБА_2 спільно з ОСОБА_3 пройшли до неогородженої території силосних ям, прилеглих до ферми №2, розташованої за адресою: вул. Козацька, 59, м. Знам’янка Кіровоградської області. Перебуваючи у вказаному місці, ОСОБА_2 спільно з ОСОБА_3 за допомогою заздалегідь заготовлених кувалд пошкодили шість залізобетонних перемичок, із яких в подальшому таємно викрали належні ТДВ «Колос» 24 металеві прути вагою 3,5 кг кожен загальною вагою 84 кг вартістю 4,30 грн. за 1 кг загальною вартістю 361,20 грн. Після цього ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з місця вчинення злочину зникли, викраденим розпорядилися на власний розсуд, чим спричинили ТДВ «Колос» матеріальну шкоду на вказану суму.

Крім того, 20 липня 2017 року приблизно о 12 год. 00 хв. ОСОБА_2 знаходився на території домоволодіння за місцем свого мешкання, розташованого за адресою: вул. Центральна, 310, с. Дмитрівка Знам’янського району Кіровоградської області. Перебуваючи у вказаному місці у ОСОБА_2 раптово виник умисел на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, а саме на крадіжку належного ТДВ «Колос» майна із території силосних ям, прилеглих до ферми №2, розташованої за адресою: вул. Козацька, 59, м. Знам’янка Кіровоградської області. З метою реалізації указаного умислу ОСОБА_2 вступив у злочинний зговір із ОСОБА_3, після чого у вказаної особи також виник умисел на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, а саме на крадіжку належного ТДВ «Колос» майна із території силосних ям, прилеглих до ферми №2, розташованої за вищевказаною адресою. Реалізуючи даний умисел, діючи умисно та цілеспрямовано, з корисливих спонукань, в цілях власної наживи, скориставшись тим, що їхні злочинні дії не помічені сторонніми особами, того ж дня приблизно о 12 год. 30 хв. ОСОБА_2 спільно з ОСОБА_3 пройшли до неогородженої території силосних ям, прилеглих до ферми №2, розташованої за адресою: вул. Козацька, 59, м. Знам’янка Кіровоградської області. Перебуваючи у вказаному місці, ОСОБА_2 спільно з ОСОБА_3 за допомогою заздалегідь заготовлених кувалд пошкодили шість залізобетонних перемичок, із яких в подальшому таємно повторно викрали належні ТДВ «Колос» 24 металеві прути вагою 3,5 кг кожен загальною вагою 84 кг вартістю 4,30 грн. за 1 кг загальною вартістю 361,20 грн. Після цього ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з місця вчинення злочину зникли, викраденим розпорядилися на власний розсуд, чим спричинили ТДВ «Колос» матеріальну шкоду на загальну суму 361,20 грн.

Крім того, 27 липня 2017 року приблизно о 09 год. 00 хв. ОСОБА_2 знаходився на території домоволодіння за місцем свого мешкання, розташованого за адресою: вул. Центральна, 310, с. Дмитрівка Знам’янського району Кіровоградської області. Перебуваючи у вказаному місці у ОСОБА_2 раптово виник умисел на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, а саме на крадіжку належного ТДВ «Колос» майна із території телятника №1 ферми №3, розташованої за адресою вул. Правди, 84, с.Дмитрівка Знам’янського району Кіровоградської області. З метою реалізації указаного умислу ОСОБА_2 вступив у злочинний зговір із ОСОБА_3, після чого у вказаної особи також виник умисел на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, а саме на крадіжку належного ТДВ «Колос» майна із території телятника №1 ферми №3, розташованої за вищевказаною адресою. Реалізуючи даний умисел, діючи умисно та цілеспрямовано, з корисливих спонукань, в цілях власної наживи, скориставшись тим, що їхні злочинні дії не помічені сторонніми особами, того ж дня приблизно о 09 год. 30 хв. ОСОБА_2 спільно з ОСОБА_3 пройшли на неогороджену територію телятника №1 ферми №3, розташованої за адресою: вул. Правди, 84, с. Дмитрівка Знам’янського району Кіровоградської області. Перебуваючи у вказаному місці ОСОБА_2 спільно з ОСОБА_3 за допомогою заздалегідь приготовлених кувалд пошкодили чотири залізобетонні перемички, із яких в подальшому таємно повторно викрали належні ТДВ «Колос» 16 металевих прутів вагою 4,5 кг кожен загальною вагою 72 кг вартістю 4,30 грн. за 1 кг загальною вартістю 309,60 грн. Після цього ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з місця вчинення злочину зникли, викраденим розпорядилися на власний розсуд, чим спричинили ТДВ «Колос» матеріальну шкоду на вказану суму.

Крім того, 27 липня 2017 року приблизно о 12 год. 00 хв. ОСОБА_2 знаходився на території домоволодіння за місцем свого мешкання, розташованого за адресою: вул. Центральна, 310, с. Дмитрівка Знам’янського району Кіровоградської області. Перебуваючи у вказаному місці у ОСОБА_2 раптово виник умисел на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, а саме на крадіжку належного ТДВ «Колос» майна із території телятника №1 ферми №3, розташованої за адресою: вул. Правди, 84, с. Дмитрівка Знам’янського району Кіровоградської області. З метою реалізації указаного умислу ОСОБА_2 вступив у злочинну змову з ОСОБА_3, після чого у вказаної особи також виник умисел на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, а саме на крадіжку належного ТДВ «Колос» майна із території телятника №1 ферми №3, розташованої за вищевказаною адресою. Реалізуючи даний умисел, діючи умисно та цілеспрямовано, з корисливих спонукань, в цілях власної наживи, скориставшись тим, що їхні злочинні дії не помічені сторонніми особами, того ж дня приблизно о 12 год. 30 хв. ОСОБА_2 спільно з ОСОБА_3 пройшли на неогороджену територію телятника №1 ферми №3, розташованої за адресою: вул. Правди, 84, с. Дмитрівка Знам’янського району Кіровоградської області. Перебуваючи у вказаному місці ОСОБА_2 спільно з ОСОБА_3 за допомогою заздалегідь приготовлених кувалд почали пошкоджувати чотири залізобетонні перемички для подальшого таємного повторного викрадення належних ТДВ «Колос» 16 металевих прутів вагою 4,5 кг кожен загальною вагою 72 кг вартістю 4,30 грн. за 1 кг загальною вартістю 309,60 грн. Під час пошкодження залізобетонних перемичок вищевказаного телятника ОСОБА_2 та ОСОБА_3 були помічені сторонніми особами, унаслідок чого, не вчинивши усіх дій, які вважали необхідними для доведення злочину до кінця, з місця вчинення злочину зникли.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину в скоєні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185, ч.3 ст.15 ч.2 ст.185 КК України визнав повністю не заперечував проти фактичних обставин справи та пояснив, що дійсно в липні 2017 року він, разом з ОСОБА_3, таємно викрадали належні ТДВ «Колос» 64 металеві прути вагою 3,5 кг кожен, які в подальшому здавали в пункт прийому металобрухту.

Також обвинувачений пояснив, що під час однієї з крадіжок, коли вони з ОСОБА_3 перебували на території телятника №1 ферми №3 ТДВ «Колос», під час пошкодження залізобетонних перемичок вищевказаного телятника, для подальшого викрадення металевих прутів, були помічені сторонніми особами. Вони злякалися і втікли з місця скоєння злочину, але згодом були затримані працівниками поліції. У вчиненому розкаюється, просив суворо не карати.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у скоєні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185, ч.3 ст.15 ч.2 ст.185 КК України, визнав повністю поясни, що все було так, як розповідав ОСОБА_2. У вчиненому розкаюється, просив суворо не карати.

Крім повного визнання обвинуваченими своєї вини, їхня вина у скоєнні інкримінованих їм органом досудового розслідування кримінальних правопорушень повністю доведена зібраними в кримінальному провадженні та перевіреними у судовому засіданні належними та допустимими доказами, обсяг дослідження яких визначений судом з урахуванням думки учасників судового провадження.

Аналізуючи зібрані у кримінальному провадженні та досліджені під час судового розгляду докази, оцінюючи їх з точки зору належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність - з точки зору достатності та взаємозв'язку, суд, вважає вину обвинуваченого ОСОБА_2 у скоєні інкримінованих йому органом досудового розслідування кримінальних правопорушень доведено, а дії обвинуваченуваченого вірно кваліфіковані за ч.2 ст.185, ч.3 ст.15 ч.2 ст.185 КК України.

Також, суд вважає вину обвинуваченого ОСОБА_3 у скоєні інкримінованих йому органом досудового розслідування кримінальних правопорушень доведено, а дії обвинуваченуваченого вірно кваліфіковані за ч.2 ст.185, ч.3 ст.15 ч.2 ст.185 КК України.

При вирішенні питання щодо призначення міри покарання ОСОБА_2, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, які закон класифікує, як злочини середньої тяжкості, особу винного, пом’якшуючі та обтяжуючі покарання обставини.

Згідно досудової доповіді щодо ризиків вчинення повторного крмінального правопорушення та небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб, ОСОБА_2має високий рівень зазначеного ризику, який полягає в тому, що обвинувачений може повторно вчинити кримінальне правопорушення, яке також буде переслідувати корисливий мотив, а тому виправлення обвинуваченого ОСОБА_2 не можливе без позбавлення або обмеження волі.

ОСОБА_2вчинив кримінальні правопорушення середньої тяжкості, як особа за місцем проживання характеризується посередньо, офіційно не працює, не одружений, раніше не судимий, на обліку у лікаря нарколога та психіатра Знам'янської ЦРЛ не перебуває.

Обставинами, пом’якшуючими покарання ОСОБА_2, суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, обтяжуючих покарання ОСОБА_2, судом не встановлено.

Суд, інкриміновані досудовим слідством ОСОБА_2, як обтяжуючі обставини, вчинення злочину групою осіб за попередньою змовою, не приймає до уваги, виходячи з того, що, відповідно до ст.35, ч.4 ст.67 КК України та роз’яснень постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 04.06.2010 року «Про практику застосування судами кримінального законодавства про повторність, сукупність і рецидив злочинів і їх правові наслідки» законодавець визначив, що в разі, коли будь-яка обставина, що обтяжує покарання, передбачена в статті Особливої частини цього Кодексу як ознака злочину, що впливає на його кваліфікацію, суд не може ще раз враховувати її при призначенні покарання як таку, що його обтяжує.

Під час судового розгляду детально проаналізовано поведінку обвинуваченого ОСОБА_2після вчинення кримінальних правопорушень, наслідки суспільно – небезпечного діяння. Враховуючи тяжкість скоєних ОСОБА_2 кримінальних правопорушень, особу обвинуваченого, досудову доповідь, наявність обставин, які пом'якшують та відсутність обтяжуючих покарання обставин, суд вважає, що виправлення ОСОБА_2 можливе без ізоляції від суспільства, застосувавши до обвинуваченого положення ст.75 КК України, що на думку суду, з урахуванням наведених обставин справи та особи ОСОБА_2, саме таке покарання є необхідним та достатнім для виправлення останнього і попередження скоєння нових кримінальних правопорушень зі сторони обвинуваченого.

Вирішуючи питання щодо призначення міри покарання ОСОБА_3, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, які закон класифікує, як злочини середньої тяжкості, особу винного, пом’якшуючі та обтяжуючі покарання обставини.

Згідно досудової доповіді щодо ризиків вчинення повторного крмінального правопорушення та небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб, ОСОБА_3 має високий рівень зазначеного ризику, який полягає в тому, що обвинувачений має потребу у додаткових коштах, не здатен протистояти тиску антисоціального оточення, не має готовності до зміни способу життя та власної поведінки, а тому виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 не можливе без позбавлення або обмеження волі.

ОСОБА_3 вчинив кримінальні правопорушення середньої тяжкості, як особа за місцем проживання характеризується посередньо, офіційно не працює, не одружений, раніше не судимий, на обліку у лікаря нарколога та психіатра Знам'янської ЦРЛ не перебуває.

Обставинами, пом’якшуючими покарання ОСОБА_3, суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, обтяжуючих покарання ОСОБА_3, судом не встановлено.

Суд, інкриміновані досудовим слідством ОСОБА_3, як обтяжуючі обставини, вчинення злочину групою осіб за попередньою змовою, не приймає до уваги, виходячи з того, що, відповідно до ст.35, ч.4 ст.67 КК України та роз’яснень постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 04.06.2010 року «Про практику застосування судами кримінального законодавства про повторність, сукупність і рецидив злочинів і їх правові наслідки» законодавець визначив, що в разі, коли будь-яка обставина, що обтяжує покарання, передбачена в статті Особливої частини цього Кодексу як ознака злочину, що впливає на його кваліфікацію, суд не може ще раз враховувати її при призначенні покарання як таку, що його обтяжує.

Під час судового розгляду детально проаналізовано поведінку обвинуваченого ОСОБА_3 після вчинення кримінальних правопорушень, наслідки суспільно – небезпечного діяння. Враховуючи тяжкість скоєних ОСОБА_3 кримінальних правопорушень, особу обвинуваченого, досудову доповідь, наявність обставин, які пом'якшують та відсутність обтяжуючих покарання обставин, суд вважає, що виправлення ОСОБА_3 можливе без ізоляції від суспільства, застосувавши до обвинуваченого положення ст.75 КК України, що на думку суду, з урахуванням наведених обставин справи та особи ОСОБА_3, саме таке покарання є необхідним та достатнім для виправлення останнього та попередження скоєння нових кримінальних правопорушень зі сторони обвинуваченого.

Під час кримінального провадження представником потерпілого ОСОБА_4 з додатковою відповідальністю «Колос» заявлено цивільний позов до обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про відшкодування майнової шкоди завданої кримінальним правопорушенням у розмірі 2252 грн. 50 коп..

Відповідно до ч. 1 ст. 128 КПК України, особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до обвинуваченого.

Відповідно ч. 1 ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками зокрема є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки) (п. 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України).

Відповідно до ст.ст. 1166, 1167 ЦК України, п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1989 року №3 "Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, стягнення безпідставно нажитого майна" та від 31.03.1995 року №4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" при розгляді кримінальної справи і постановленні обвинувального вироку суд повинен вирішити заявлені до засудженого позови про відшкодування матеріальної та моральної шкоди. При цьому повно і об'єктивно дослідити всі обставини справи, з'ясувати характер і розмір матеріальної та моральної шкоди, завданої злочином, наявність причинного зв'язку між вчиненими діями і шкодою, що настала. При цьому слід мати на увазі, що солідарна матеріальна відповідальність наступає лише у випадку, коли шкоду заподіяно спільними сумісними діями кількох засуджених осіб.

Відповідно до ч.1 ст.129 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок, постановляючи ухвалу про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

З урахуванням встановлення вини обвинувачених, встановленої загальної суми заподіяної шкоди, вбачається необхідним позов представника потерпілого ОСОБА_4 з додатковою відповідальністю «Колос» до обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про відшкодування майнової шкоди завданої кримінальним правопорушенням ґрунтується на законі, є обґрунтованим, визнається обвинуваченими, а тому підлягає задоволенню.

Витрати за проведення експертних досліджень по кримінальному провадженню відсутні.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст.373-374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_2визнати винним за ч. 2 ст.185 КК України та ч.3 ст.15 ч.2 ст.185 КК України і призначити покарання за ч.2 ст. 185 КК України у виді 3 (трьох) років позбавлення волі, за ч.3 ст.15 ч.2 ст.185 КК України у виді 2 (двох) років позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_2покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України, ОСОБА_2від відбуття призначеного покарання звільнити з іспитовим строком на 2 (два) роки, зобов’язавши його в порядку ст. 76 КК України періодично з’являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця свого проживання.

Контроль за поведінкою засудженого ОСОБА_2 покласти на уповноважений орган пробації за місцем його проживання.

ОСОБА_3визнати винним за ч. 2 ст.185 КК України та ч.3 ст.15 ч.2 ст.185 КК України і призначити покарання за ч.2 ст. 185 КК України у виді 3 (трьох) років позбавлення волі, за ч.3 ст.15 ч.2 ст.185 КК України у виді 2 (двох) років позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_3покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України, ОСОБА_3від відбуття призначеного покарання звільнити з іспитовим строком на 2 (два) роки, зобов’язавши його в порядку ст. 76 КК України періодично з’являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця свого проживання.

Контроль за поведінкою засудженого ОСОБА_3покласти на уповноважений орган пробації за місцем його проживання.

Цивільний позов представника потерпілого ОСОБА_4 з додатковою відповідальністю «Колос» до обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про відшкодування майнової шкоди завданої кримінальним правопорушенням - задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2на користь ОСОБА_4 з додатковою відповідальністю «Колос» в рахунок відшкодування матеріальноїшкоди заподіяної кримінальним правопорушенням - 2252 (дві тисячі двісті п'ятдесят дві) грн. 50 коп.

Речові докази: три металеві прути довжиною 2,5 метри кожен та два металеві прути довжиною 4 метри кожен, які знаходяться на зберіганні у представника потерпілого ОСОБА_5Ю - залишити останньому, як належні ОСОБА_4 з додатковою відповідальністю «Колос».

Витрати за проведення експертних досліджень по кримінальному провадженню відсутні.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Кіровоградської області через Знам’янський міськрайонний суд Кіровоградської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя Знам’янського мськрайонного суду

Кіровоградської області ОСОБА_6