Вирок № 71662636, 18.01.2018, Фортечний районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 404/6009/17

Номер провадження 1-кп/404/198/18

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2018 року Кіровський районний суд м. Кіровограда у складі:

головуючого судді Бурко Р.В.,

при секретарі Мороковій І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому кримінальне провадження, що зареєстроване в ЄРДР за № 12017120020010133, про обвинувачення

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, українки, громадянки України, маючої середню освіту, не одруженої, маючої на утриманні малолітніх синів ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, не працюючої, зареєстрованої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, проживаючої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_6, раніше не судимої,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 191 КК України,

за участю учасників судового провадження:

прокурора Положенцевої О.В.,

обвинуваченої ОСОБА_1,

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_1 прийнята на посаду продавця-консультанта відповідно до наказу ТОВ «ДНК ГРУПП» № 320 пр від 01.09.2017 р. та того ж дня ОСОБА_1 підписала договір про повну матеріальну відповідальність. Відповідно до розділу 1 договору ОСОБА_1 прийняла на себе повну матеріальну відповідальність за забезпечення збереження ввірених їй підприємством матеріальних цінностей та зобов'язувалась дбайливого ставитись до переданих їй на збереження або з іншою метою матеріальних цінностей підприємства вживати заходи для попередження збитків, вести облік, складати та передавати у визначеному порядку товарно-грошові та інші звіти про рух та рештки ввірених їй матеріальних цінностей.

Таким чином, ОСОБА_1 займаючи посаду продавця-консультанта ТОВ «ДНК ГРУПП» була матеріально відповідальною особою, у віданні якої перебували товарно-матеріальні цінності.

Так, 03.09.2017 р. приблизно о 14.30 год., у ОСОБА_1, яка перебувала на своєму робочому місці в магазині ТОВ «ДНК ГРУПП» супермаркет «Копілка», який розташований за адресою: м. Кропивницький, вул. Володимирська, 1/61, виник умисел на привласнення грошових коштів, які перебували у її віданні та які належать ТОВ «ДНК ГРУПП».

Реалізовуючи свій злочинний умисел, в порушення вимог договору про повну матеріальну відповідальність від 01.09.2017 р., перебуваючи на вищевказаному робочому місці, ОСОБА_1, з касового ящика каси привласнила грошові кошти в сумі 1000,00 грн., після чого по закінченню робочої зміни з місця скоєння кримінального правопорушення зникла, грошовими коштами розпорядилась на власний розсуд, тим самим завдавши ТОВ «ДНК ГРУПП» (код ЄДРПОУ 38302235) матеріальних збитків на суму 1000,00 грн.

Таким чином, ОСОБА_1 вчинила привласнення чужого майна, яке перебувало в її віддані, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 191 КК України.

Допитана у судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_1 вину у вчиненні злочинів визнала повністю та показала суду, що в період роботи в супермаркеті «Копілка» продавцем–консультантом привласнила грошові кошти в сумі 1000,00 грн., після чого по закінченню робочої зміни з місця скоєння кримінального правопорушення зникла, грошовими коштами розпорядилась на власний розсуд.

У вчиненому щиро кається, повністю визнає усі обставини злочину, вказані в її обвинуваченні, просить суворо не карати.

Обвинуваченій ОСОБА_1 та іншим учасникам судового провадження правильно зрозумілі суть обвинувачення та обставини справи. Як показала ОСОБА_1 у судовому засіданні дає покази правдиво та добровільно, оскільки повністю визнає провину у вчиненні кримінальних правопорушень. У зв’язку з цим після роз’яснення всім учасникам судового провадження наслідків, передбачених ч. 3 ст. 349 КПК України, та за їх згодою при дослідженні доказів у справі суд обмежився допитом обвинуваченої ОСОБА_1 так як немає жодного сумніву в добросовісності та істинності її позиції, а також усі учасники судового провадження згодні та не оспорюють обставини вчинення кримінального правопорушення та його кваліфікацію, вказані в обвинувальному акті.

Таким чином, обвинувачення, висунуте ОСОБА_1 відповідно до обвинувального акта визнається судом доведеним, воно ніким не оспорюється.

У зв’язку з цим суд, розглядаючи справу в межах висунутого обвинувачення, кваліфікує дії ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 191 КК України, оскільки вона вчинила привласнення чужого майна, яке перебувало в її віддані.

При призначенні ОСОБА_1 покарання суд згідно з вимогами ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винної, обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання.

Так, ОСОБА_1 вчинила злочин, віднесений до категорії середньої тяжкості.

Як особа ОСОБА_1 за місцем проживання характеризується позитивно, осудна, на обліках у лікарнях не перебуває, раніше не судима.

Обставинами, які пом’якшують покарання обвинуваченої, суд визнає те, що вона щиро розкаялася та активно сприяла розкриттю злочину.

Обставини, які обтяжують покарання обвинуваченої, відсутні.

Із врахуванням всіх обставин справи, особи обвинуваченої ОСОБА_1, яка раніше не судима, позитивно характеризується, щиро покаялася, активно сприяла розкриттю злочину, повністю визнала вину у вчиненні кримінального правопорушення та повністю відшкодувала завдані збитки, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_1 покарання в межах санкції частини 1 статті 191 КК України у виді штрафу. Таке покарання за глибоким переконанням суду буде необхідним та достатнім для виправлення і перевиховання обвинуваченої, відповідатиме цілям покарання. Підстав для застосування ст.ст. 69, 75 КК України суд не вбачає.

Також, у відповідності до постанови Верховного Суду України від 06 липня 2017 року, згідно якої установлено, що за граматичним способом тлумачення розташування в тексті санкції розділового сполучника «або» є місцем синтаксичного розриву тексту, і тому, за відсутності в тексті санкції між основними видами покарання і додатковим такого розділового пунктуаційного знаку як кома, один із видів основного покарання, передбачений в санкції, належить розглядати як альтернативний іншому, зазначеному в цій же санкції, виду основного покарання, але вже в поєднанні з додатковим покаранням, розміщеним у тексті безпосередньо за ним.

Таким чином, при засудженні особи за частиною першою статті 191 КК України додаткове покарання позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю може бути приєднано лише до такого виду основного покарання, як позбавлення волі.

Цивільний позов по справі не заявлявся.

Судові витрати та речові докази у кримінальному провадженні відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 370, 371, 373, 374, 376 КПК України, суд,

УХВАЛИВ :

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 191 КК України, та призначити їй покарання у виді штрафу в розмірі розміром 30 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 510 (п’ятсот десять) гривень.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Кіровоградської області протягом 30 днів з дня його проголошення через Кіровський районний суд м. Кіровограда, а обвинуваченим, який тримається під вартою, у той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченій та прокурору, а іншим учасникам судового провадження роз’яснити, що вони мають право отримати його копію в суді.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а у разі її подання, якщо його не скасовано, після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя Кіровського районного суду м.Кіровограда ОСОБА_4