Ухвала суду № 71662332, 18.01.2018, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/484/18

Провадження № 1-кс/344/238/18

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2018 року м. Івано-Франківськ

Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області Татарінова О.А., з участю секретаря Бухвак І.С., прокурора Храбатина О.А., слідчого Дем’янчука В.Я., підозрюваного ОСОБА_1, захисника ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 12017090010004147 від 05.10.2017р.,

В С Т А Н О В И В:

Слідчий звернулася з вказаним клопотанням, яке погоджене з прокурором, в обґрунтування якого зазначив, що03 жовтня 2017 року, близько 18 год. 50 хв., ОСОБА_1, зайшов у приміщення супермаркету «Наш край» ПП «ТИМАГ», що знаходиться за адресою: м. Івано-Франківськ,

вул. Вовчинецька, 185.

Перебуваючи у приміщенні зазначеного супермаркету, ОСОБА_1 побачив на виставкових стелажах пляшку лікеру «Шерідан» об’ємом 0,5 л., після чого в нього виник умисел на її таємне викрадення.

Реалізуючи свій злочинний намір, спрямований на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_1, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний і суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх шкідливі наслідки і свідомо бажаючи настання таких наслідків, переслідуючи особисті корисливі мотиви на безпідставне збагачення, таємно викрав із виставкового стелажу одну пляшку лікеру «Шерідан» об’ємом 0,5 л., вартістю 320,80 грн., та заховав її під свій верхній одяг.

В подальшому, ОСОБА_1 покинув місце вчинення злочину, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим спричинив ПП «ТИМАГ» майнову шкоду на суму 320,80 грн.

Окрім цього, 05.10.2017, близько 11 год., ОСОБА_1 зайшов у приміщення магазину «Watsons» ТОВ «ДЦ УКРАЇНА», що знаходиться за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Галицька, 112Д.

Перебуваючи в приміщенні даного магазину, ОСОБА_1 побачив на виставкових стелажах упаковку парфумів «Antonio Banderas in black», об’ємом 100 мл., після чого в нього виник умисел на її таємне викрадення.

Реалізуючи свій злочинний намір, спрямований на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_1 скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, діючи умисно та повторно, усвідомлюючи протиправний і суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх шкідливі наслідки і свідомо бажаючи настання таких наслідків, переслідуючи особисті корисливі мотиви на безпідставне збагачення таємно викрав із виставкового стелажу одну упаковку парфумів «Antonio Banderas in black», об’ємом 100 мл., вартістю 430,30 грн., та заховав її під свій верхній одяг.

В подальшому, ОСОБА_1 покинув місце вчинення злочину, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим спричинив ТОВ «ДЦ УКРАЇНА» майнову шкоду на суму 430,30 грн.

Причетність ОСОБА_1 до вчинення інкримінованих йому злочинів повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме даними, які містяться у протоколах допиту свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, протоколі допиту представника потерпілого ОСОБА_6, протоколах пред’явлення особи для впізнання за фотознімками ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_5, протоколах оглядів відеозаписів та іншими зібраними матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.

2 січня 2018 року ОСОБА_1, повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.

Матеріалами клопотання зазначено, що під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме можливість підозрюваного: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні злочинів, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п’яти років та усвідомлює можливу неминучість покарання за вчинення вказаних злочинів, окрім того було встановлено, що підозрюваний тривалий час переховувався від органів Національної поліції; незаконно впливати на свідків, які брали участь під час досудового розслідування, оскільки ОСОБА_1 знає їхні анкетні дані; вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки ОСОБА_1 в минулому вчиняв майнові злочини, проте, на шлях виправлення не став, офіційно не працює, не має постійного джерела прибутку, що свідчить про можливість вчинення ним у майбутньому нових злочинів з метою незаконного збагачення.

Враховуючи вище наведені ризики, репутацію підозрюваного, тяжкість злочину, обрання запобіжного заходу у виді особистого зобов’язання - не можливе, оскільки ОСОБА_1 переховується від правоохоронних органів та може вчиняти нові кримінальні правопорушення.

Застосування запобіжного заходу у вигляді особистої поруки не може запобігти зазначеним ризикам, оскільки до органів досудового розслідування не надходили заяви від жодних осіб про те, що вони поручаються за виконання підозрюваною, покладених на неї обов’язків відповідно до ст. 194 КПК України і зобов’язуються, за необхідності, доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу про те вимогу.

Інший вид запобіжного заходу – заставу, застосувати відносно підозрюваного також не можливо, оскільки він не працює, не має постійного джерела доходів та власних коштів, відсутні особи, які б могли внести кошти на спеціальний рахунок з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов’язків.

Застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту є недоцільним, оскільки останній переховувався від органів досудового розслідування, одержавши відомості про звернення слідчого до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу, до початку розгляду клопотання в суді, не прибув до суду за судовим викликом, про причини неявки не повідомив, хоча про день та час розгляду клопотання був повідомлений належним чином, що свідчить про неможливість запобігання ризикам шляхом застосування більш м’яких запобіжних заходів. Тому, з метою запобігання вказаним ризикам, на думку слідчого є необхідність в застосуванні щодо ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки застосування до останнього більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти вищевказаним ризикам.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, та просив клопотання задовольнити.

В судовому засіданні підозрюваний та його захисник заперечили проти задоволення клопотання, просили застосувати щодо підозрюваного запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Заслухавши прокурора, підозрюваного та його захисника, дослідивши матеріали клопотання, вважаю наступне.

Згідно з вимогами п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.

Ч. 2 ст. 183 КПК України визначено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до до раніше судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Згідно з ч. 3 ст. 183 КПК України при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя зобов’язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов’язків, передбачених цим Кодексом, який в свою чергу відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов’язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Ч. 5 ст. 182 КПК України визначено, що розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні злочину невеликої або середньої тяжкості, визначається у межах від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З матеріалів клопотання вбачається, що 02 січня 2018 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення – злочину середньої тяжкості, відповідальність за який передбачено ч. 2ст. 185 КК України, зокрема покарання у виді позбавлення волі на строк до п’яти років.

В той же час наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_1 у вчиненні вказаного вище злочину підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: даними, які містяться у протоколах допиту свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, протоколі допиту представника потерпілого ОСОБА_6, протоколах пред’явлення особи для впізнання за фотознімками ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_5, протоколах оглядів відеозаписів та іншими зібраними матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.

Враховуючи наведене вважаю, що сукупність досліджених в судовому засіданні доказів свідчить про обґрунтованість підозри ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.

Крім цього, прокурором доведено наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Вирішуючи дане клопотання враховую також вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_1 зазначеного вище злочину, характеризуючі особу підозрюваного дані, його вік, стан здоров’я та майновий стан, міцність соціальних зв’язків, його репутацію, він не одружений, не працює та раніше судимий.

При визначенні розміру застави, як альтернативного запобіжного заходу, наряду з положеннями ст.ст.182,183 КПК України враховую практику Європейського суду з прав людини,відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні. Також враховую тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_7 за інкримінований злочин, характер та обставини вчинення злочину.

При цьому, обставини, які зазначені підозрюваним та його захисником не можуть бути підставою для відмови в задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного, оскільки дані обставини не виключають наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Крім того, підозрюваний ухилявся від органів досудового розслідування, на виклики слідчого не з’являвся та не має зареєстрованого місця проживання.

Відтак, враховуючи вищенаведене, вважаю, що в судовому засіданні поза розумним сумнівом доведено відсутність можливості застосування більш м’якого запобіжного заходу, тому клопотання слід задовольнити та застосувати щодо ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням застави – 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього передбачених у ст. 194 КПК України обов’язків.

На підставі ст.ст. 29, 55, 62, 63, 129 Конституції України, керуючись ст.ст. 176-178, 182-183, 193, 194, 196, 197, 202, 205, 309, 376, 395 КПК України, -

У Х В А Л И В:

Клопотання задовольнити.

Застосувати щодо ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк сорок п’ять днів - до 01 березня 2018 року включно.

Тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_1 здійснювати в Івано-Франківській установі виконання покарань № 12.

Визначити заставу – 10 (десять) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 17620 (сімнадцять тисяч шістсот двадцять) гривень 00 копійок, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду (одержувач: ТУ ДСА України в Івано-Франківській області, код: 26289647, банк: ДКСУ м. Київ, МФО: 820172, р/р: 37312032002265).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу в розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного на строк до 01 березня 2018 року обов’язки:

1. прибувати до визначеної службової особи – слідчого, прокурора або суду за кожною вимогою;

2. не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3. повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

4. утримуватись від спілкування з свідками в даному кримінальному провадженні;

5. здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд та в’їзд в Україну;

Роз’яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу із відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув’язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув’язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю.

У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти у зв’язку із внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Про прийняте рішення повідомити заінтересованих осіб.

Ухвала підлягає до негайного виконання після її оголошення.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Івано-Франківської місцевої прокуратури ОСОБА_8

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Івано-Франківської області протягом 5 днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали складено 18 січня 2018 року.

Слідчий суддя Татарінова