Ухвала суду № 71662313, 18.01.2018, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/9871/16-а

Провадження № 2-а/344/22/18

У Х В А Л А

18 січня 2018 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого-судді Татарінової О.А.,

секретаря Бухвак І.С.

розглядаючи у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Івано-Франківської міської ради, Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_2, про визнання недійсним п.17 додатку 1 до рішення виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 27.04.2016р. № 309, п. 23 додатку 1 до рішення виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 19.05.2016р. № 363, п.23 рішення виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 08.07.2016р. № 219-6 та п. 16 додатку 1 до рішення виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 08.07.2016р. № 219-6, -

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Івано-Франківського міського суду знаходиться вказана адміністративна справа.

21.12.2017 року до суду надійшло клопотання представника Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради про закриття провадження у справі, вважає, що спір належить вирішувати в порядку цивільного судочинства, оскільки в даному випадку з даного позову виникає спір цивільних та земельних правовідносин, який не належить до компетенції адміністративного суду.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні клопотання заперечив.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилась.

Суд заслухавши думку позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що клопотання представника відповідача - Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Вирішуючи питання про закриття провадження у справі, суд враховує вимоги п.10 Розділу VІІ «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, згідно яких справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу (зміни внесено Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 3 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ).

Відповідно до ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.4 КАС України публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

Відповідно до положень п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України,суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Суд вважає помилковим твердження представника відповідача про те, що у даній справі, предметом якої є зокрема рішення Івано-Франківської міської ради про надання дозволу на розробку проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки, відповідач при його винесенні не здійснював владні управлінські функції, ґрунтується на неправильному застосуванні норм процесуального права, оскільки в цих правовідносинах відповідач реалізує свої контрольні функції у сфері управління діяльності, що підпадає під юрисдикцію адміністративного суду.

Враховуючи вищенаведене, керуючись ст.ст.242,243,248 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

В задоволенні клопотання представника Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради про закриття провадження у справі – відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.А. Татарінова