Постанова № 71662068, 16.01.2018, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/653/18 Справа № 207/2838/15-ц Головуючий у 1 й інстанції - Савченко В. О. Доповідач - Максюта Ж.І.

Категорія

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2018 року Апеляційний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого-судді Максюти Ж.І.,

суддів: Демченко Е.Л., Куценко Т.Р.

за участю секретаря Попазової Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро

апеляційні скарги ОСОБА_2, ОСОБА_3

на рішення Баглійського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 10 березня 2016 року

по справі за позовом ОСОБА_4 до Приватного акціонерного товариства «Європейський страховий союз», ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення страхового відшкодування, відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,-

ВСТАНОВИВ:

В липні 2015 року ОСОБА_4 звернувся до суду з указаним позовом, в якому просив стягнути з ПрАТ «Європейський страховий союз» на свою користь страхове відшкодування у сумі 49000 грн, а також стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 16802 грн. у відшкодування матеріальної шкоди, спричиненої у зв'язку із пошкодженням автомобіля «Сітроен Жампер», реєстраційний номер НОМЕР_1, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (надалі ДТП). Крім того, позивач просив стягнути солідарно з відповідачів ОСОБА_3 10000 грн. моральної шкоди, а також витрати на правову допомогу у сумі 3000 грн та 795,90 грн. судового збору /а.с.3-7/.

Рішенням Баглійського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 10.03.2016 року позовні вимоги задоволено частково.

Стягнуто з ПрАТ «Європейський страховий союз» на користь ОСОБА_4 суму страхового відшкодування у розмірі 49000 грн.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 суму спричиненої матеріальної шкоди, у зв'язку з пошкодженням автомобіля «Сітроен Жампер», реєстраційний номер НОМЕР_1, в розмірі 16802 грн.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 5000 грн. у рахунок матеріального відшкодування моральної шкоди, а також судові витрати: оплату за надання правової допомоги - 3000 грн. та судовий збір у сумі 795,90 грн. /а.с.169-171/.

З таким рішенням не погодились відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3, подали апеляційні скарги, в яких, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просили його скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 у повному обсязі /а.с.174-177, 179-182/.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню, а скаргу ОСОБА_3 необхідно задовольнити повністю, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 10.01.2015 року, приблизно о 08 год. 45 хв., водій ОСОБА_2, знаходячись в стані алкогольного сп'яніння, керуючи автомобілем «Деу Ланос», реєстраційний номер НОМЕР_2, власником якого є ОСОБА_3, в порушення вимог Правил дорожнього руху, в районі будинку № 69 по вул. Днiропетровськiй у м. Дніродзержинську Дніпропетровської області, не вибрав безпечну швидкість, не врахував дорожню обстановку, не впорався з керуванням, виїхав на смугу зустрічного руху, де скоїв зіткнення з автомобілем «Сiтроен Жампер», реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить позивачу ОСОБА_4 на праві власності (свідоцтво серії НОМЕР_3 від 07.12.2010 року) /а.с.9/.

Постановою Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 12.02.2015 року, яка набрала законної сили 23.02.2015 року, ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП, ст.124 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.36 КУпАП у вигляді позбавлення права керування транспортним засобом терміном на 1 рік /а.с.10/.

На день скоєння ДТП, 10.01.2015 року цивільно правова відповідальність ОСОБА_2 була застрахована у ПрАТ «Європейський страховий союз», що підтверджується Полісом №АІ/0049129, строк дії якого з 18.03.2014 року по 17.03.2015 року включно. Забезпеченим транспортним засобом згідно вказаного Полісу є автомобіль «Деу Ланос», реєстраційний номер НОМЕР_2. Обов'язковий ліміт відповідальності страховика відповідно до цього договору за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 50 000 грн., франшиза - 1000 грн /а.с.26/.

Згідно до Звіту № 0010/02 від 05.02.2015 року по визначенню матеріального збитку, спричиненого власнику колісного транспортного засобу, складеного суб'єктом оціночної діяотності ОСОБА_5, кваліфікаційне свідоцтво оцінювача № 3249 від 19.02.2005 року, витрати на відновлювальний ремонт автомобіля «Сітроен Жампер», реєстраційний номер НОМЕР_1, складають 116387,67 грн., що перевищує дійсну вартість оцінюваного транспортного засобу до настання ДТП - 65802,18 грн., а отже транспортний засіб є фізично знищеним. /а.с. 34/.

Згідно аварійного сертифікату № С15-68 від 11.03.2015 року, складеного ТОВ «Експертна компанія «Укравтоекспертиза-Стандарт», ринкова вартість транспортного засобу позивача до ДТП складає 65802,18 грн., вартість відновлювального ремонту - 116 387,67 грн., вартість фізично знищеного транспортного засобу «Сітроен Жампер», реєстраційний номер НОМЕР_1, після ДТП складає 46 050,99 грн./а.с.57/.

З матеріалів справи вбачається, що 12.01.2015 року ОСОБА_4 звернувся до страхової компанії із повідомленням про ДТП /а.с.196/.

Згідно листа-узгодження про розмір старохового відшкодування, страхова компанія визначила суму страхової виплати за полісом №АІ/0049129 від 18.03.2014 року у сумі 18751,19 грн. /а.с.11/.

У подальшому, 08.05.2015 року ОСОБА_4 було направлено ПрАТ «Європейський страховий союз» заперечення на лист - узгодження, в якому позивач зазначив свою незгоду із визначеним розміром страхового відшкодування /а.с.14/. На день розгляду справи страхове відшкодування позивачу не виплачено.

Задовольняючи позовні вимоги про стягнення матеріальної шкоди, суд першої інстанції виходив з того, що вартість матеріального збитку, задавного ОСОБА_4, як власнику автомобіля «Сітроен Жампер», реєстраційний номер НОМЕР_1, становить 65802 грн., що є ринковою вартістю цього автомобіля до вчинення ДТП , а тому стягнув з ПрАТ «Європейський страховий союз» на користь ОСОБА_4 страхове відшкодування у розмірі 49000 грн. Вказана сума є різницею між лімітом відповідальності страхової компані за шкоду, завдану майну потерпілих у сумі 50000 грн., та франшизою у розмірі 1000 грн. Стягнута судом солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 матеріальна шкода у сумі 16802 грн. була розрахована судом, як різниця між вартостю автомобіля позивача до ДТП - 65802 грн. та сумою страхового відшкодування - 49000 грн.

Однак з такими висновками суду погодитись не можна, оскільки вони не відповідають нормам матеріального права.

Відповідно до вимог ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму(страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно ст. 990 ЦК України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта, який складається страховиком.

Згідно ст. 30 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобі» (в редакції, чинній на день скоєння ДТП», транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з аварійним сертифікатом (рапортом), звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним аварійним комісаром, оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди.

Якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.

Вказані норми закону залишились поза увагою суду першої інстанції.

Відтак, розмір страхового відшкодування, що підлягає стягненню з ПрАТ «Європейський страховий союз» на користь ОСОБА_4 становить 18751,19 грн., що дорівнює різниці між вартістю транспортного засобу до ДТП - 65802,18 грн. та вартістю транспортного засобу після ДТП - 46 050,99 грн. й франшизою 1000 грн.

За ч.2 ст. 1187 ЦК України відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

ОСОБА_2, визнаний винним у скоєнні ДТП постановою Баглійського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 12.02.2013 року, на час скоєння ДТП керував транспортним засобом на підставі добровільно переданого йому власником автомобіля ОСОБА_3 реєстраційного документу на транспортний засіб (свідоцтво) та мав посвідчення водія. Отже, керував автомобілем на не забороненій законом правовій підставі. Поліс добровільного страхування цивільно-правової №АІ/0049129, як було зазначено вище, був оформлений на ім'я ОСОБА_2

Згідно ст. 1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Таким чином, з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 слід стягнути матеріальну шкоду у сумі 47050,99 грн., що є різницею між фактично завданою майновою шкодою та страховим відшкодуванням (65802,18 грн.- 18751,19 грн.). Разом з цим, з наведених підстав, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 до ОСОБА_3 слід відмовити за їх необґрунтованістю, тобто за відсутністю вини останнього у заподіянні матеріальної шкоди позивачу.

Відповідно до вимог ст. 23 ЦПК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав та законних інтересів. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Відповідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода відшкодовується за наявності деліктних правовідносин, які включають протиправні дії, вину, причинний зв'язок та наявність шкоди.

Заявляючи вимоги до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення моральної шкоди, ОСОБА_4 посилався на те, що під час ДТП йому були спричинені тілесні ушкодження, лікувався він вдома. Вказував, що тривалий час він та його сім'я змушені були користуватись громадським транспортом, що викликало незручності у пересуванні, відмову від запланованих поїздок. Він здійснює торгівлю овочами та фруктами, а оскільки хворів та його автомобіль був фактично фізично знищеним, втратив чималий дохід. Все це призвело до зміни його життєвого укладу, а тому він знаходився у пригніченому стані, зазнав психологічних хвилювань.

Отже, виходячи із доведеності причинно-наслідкового зв'язку між протиправними, винними діями ОСОБА_2 та завданою ОСОБА_4 моральною шкодою, колегія суддів, з урахуванням засад розумності та справедливості, вважає за необхідне стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача моральну шкоду у сумі 5000 грн. Вимоги позивача про стягнення моральної шкоди з ОСОБА_3 не підлягають задоволенню за їх недоведеністю та безпідствністю.

Таким чином, в силу ст. 376 ЦПК України, оскаржуване рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення у справі про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_4 до ПрАТ «Європейський страховий союз», ОСОБА_2 та відмову у задоволенні вимог ОСОБА_4 до ОСОБА_3 у повному обсязі.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат між сторонами, колегія суддів зауважує наступне.

Згідно із вимогами ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Склад та розміри витрат, пов'язаних оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані: договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження тощо).

Проте, позивачем не надано належних доказів на підтвердження витрат на правову допомогу у зазначеній ним сумі - 3000 грн. (квитанцій, тощо) та розрахунку цих витрат, а тому апеляційний суд приходить до висновку, що ці вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню. Таким чином рішення суду першої інстанції і в частині стягнення витрат на правову допомогу підлягає скасуванню.

В силу норм ч.2 ст.141 ЦПК України, колегія суддів вважає за необхідне, пропорційно до задоволених позовних вимог, стягнути з страхової компанії та ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 судовий збір у сумі 261,51 грн. та 656,19 грн., відповідно, а також з позивача на користь ОСОБА_3 необхідно стягнути понесені та документально підтверджені останнім судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання апеляційної скарги, у сумі 917,7 грн. /а.с.178, 224/.

Керуючись ст.ст. 367, 376, 381 ЦПК України, апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - задовольнити.

Рішення Баглійського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 10 березня 2016 року - скасувати.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Європейський страховий союз» на користь ОСОБА_4 страхове відшкодування у сумі 18751,19 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 матеріальну шкоду, завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, у сумі 47050,99 грн. та 5000 грн. у відшкодування моральної шкоди.

У задовленні решти позовних вимог ОСОБА_4 до Приватного акціонерного товариства «Європейський страховий союз», ОСОБА_2 - відмовити.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 до ОСОБА_3 - відмовити повністю.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Європейський страховий союз» на користь ОСОБА_4 судовий збір у сумі 261,51 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 судовий збір у сумі 656,19 грн.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 судовий збір у розмірі 917,7 грн.

У задоволенні вимог про стягнення витрат на правову допомогу - відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена до Верховного суду протягом тридцяти днів.

Головуючий: Ж.І. Максюта

Судді: Е.Л. Демченко

Т.Р. Куценко