Вирок № 71660538, 18.01.2018, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 201/14490/15-к

Провадження № 1-кп/200/62/18

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2018 року Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська у складі: головуючого: судді Леонова А.А.

за участі секретаря: Сокол І.С.

сторін судового провадження:

прокурора: Скалецького В.А.

захисника: ОСОБА_1

обвинуваченого: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро судове провадження № 1кп/200/150/17 (кримінальне провадження № 12014040650003279) за обвинуваченням:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, який має середню спеціальну освіту, розлученого, має на утриманні неповнолітню дитину не працюючого, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3 раніше не судимого:

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 27 ч.1 ст. 358, ч.4 ст. 358, ч.2 ст. 15 ч.1 ст. 190 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 маючи умисел направлений на пособництво у виготовленні підробленого документа з метою його подальшого використання для заволодіння чужим майном шляхом обману, перебуваючи біля буд. 2 по вул. Панікахи в м. Дніпро, надав невстановленій особі паспортні дані та свою фотокартку, в результаті чого невстановлена особа у невстановленому місці та час виготовила завідомо підроблений документ, а саме: паспорт громадянина України на ім’я

«ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4», в який вклеїла фотокартку ОСОБА_2 та відтворила рельєфний відтиск круглої печатки, тим самим надала посвідченню всіх потрібних реквізитів, при цьому форма документа та всі його реквізити відповідали необхідним вимогам, затвердженим Наказом МВС 15.06.2006 року № 600.

Після чого, невстановлена особа 09.09.2014 року, перебуваючи на вул. Панікахи, буд. 2 в м. Дніпропетровську, у невстановлений час, передала вказаний паспорт громадянина України ОСОБА_2 для подальшого його використання.

Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, направлений на шахрайське заволодіння чужим майном шляхом обману, а саме: грошовими коштами, які належать ОСОБА_4, ОСОБА_2 діючи умисно, прибув до приміщення банківської установи АТ «Ощадбанк» № 10003/0643, яке розташовано за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Паршина, буд. 6, де на ощадній книжці на ім’я ОСОБА_4 № 15524, зберігались грошові кошти, при цьому ОСОБА_2 достовірно знаючи та розуміючи, що паспорт громадянина України виданий на ім’я «ОСОБА_3О.» підроблений, надав співробітнику банку вказане посвідчення, повідомивши працівника банку про своє бажання зняти грошові кошти з вказаної ощадної книжки. Вивчивши надані ОСОБА_2 документи, працівник банку повідомив останнього про неможливість проведення вказаної операції, оскільки

ОСОБА_2 не мав необхідної довіреності від імені ОСОБА_4 на право розпорядження грошовими коштами, які зберігались на ощадній книжці

№ 15524.

Після цього, ОСОБА_2 бажаючи довести свій єдиний злочинний умисел до кінця, діючи умисно із корисливих мотивів, звернувся до невстановленої особи та попросив зробити йому довіреність від імені ОСОБА_4 на ім’я ОСОБА_3.

У невстановленому місці та час, невстановлена особа надала ОСОБА_2 довіреність від 10.09.2014 року від імені ОСОБА_4, згідно якої, ОСОБА_4 надавала «ОСОБА_3О.» право подавати від імені ОСОБА_4 заяви та документи з питань користування та розпорядження рахунками, отримувати виписки, грошові кошти, проводити усі необхідні розрахунки, як готівкові та безготівкові, закривати рахунки, при необхідності довкладати готівкові кошти на рахунки, розписуватися за неї та виконувати усі інші дії пов’язані з виконанням цієї довіреності.

Далі, ОСОБА_2 достовірно знаючи та розуміючи, що на час складання довіреності від імені ОСОБА_4, остання згідно лікарського свідоцтва про смерть № 695/л від 23.09.2014 року, померла 1-2.09.2014 року, бажаючи довести свій єдиний злочинний умисел до кінця, діючи умисно, 11.09.2014 року о 12 годині 10 хвилин прибув до банківської установи, до відділення АТ «Ощадбанк» №10003/0643, розташованого по вул. Паршина, буд. 6 у м. Дніпропетровську, де з метою реалізації свого єдиного шахрайського умислу направленого на отримання грошових коштів, які належать ОСОБА_4 та зберігались на ощадній книжці на ім’я ОСОБА_4 № 15524, надав співробітнику банку довіреність від імені ОСОБА_4, та паспорт громадянина України на ім’я «ОСОБА_3О.» при цьому достовірно знаючи та розуміючи, що вказаний паспорт та довіреність підроблені, тим самим ОСОБА_2 використав завідомо підроблені офіційні документи.

Продовжуючи реалізовувати свій єдиний злочинний корисливий умисел, спрямований на шахрайське заволодіння майном ОСОБА_4, а саме: грошовими коштами, перебуваючи у приміщені банківської установи АТ «Ощадбанк» № 10003/0643, яке розташовано за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Паршина, буд. 6, ОСОБА_2 став переконувати співробітника банку, якому надав довіреність від імені ОСОБА_4, що відповідно до виданої йому довіреності, ОСОБА_4 надала йому право подавати від її імені заяви та документи з питань користування та розпорядження рахунками, отримувати грошові кошти, розписуватися за неї та виконувати усі інші дії пов’язані з виконанням цієї довіреності та провести операцію по зняттю грошових коштів з вкладного рахунку № 15524 у сумі 21387 гривень 94 копійки.

В свою чергу, співробітник банку, якому ОСОБА_2 надав завідомо підроблені офіційні документи, паспорт громадянина України на ім’я «ОСОБА_3О.» та довіреність, будучи введеним в оману шахрайськими діями ОСОБА_2 та впевненим, що перед ним особа, яка уповноважена власником рахунку отримати грошові кошти, та достовірно знаючи, що згідно п. 1.1 договору про відкриття ощадного рахунку від 18.02.1999 на ім’я ОСОБА_4, згідно якого вкладник тимчасово розміщує вільні грошові кошти в готівковій або безготівковій формі на ощадний рахунок на невизначений термін, тобто грошові кошти перебувають у банківській установі, керуючись п. 2.2. договору про відкриття ощадного рахунку від 18.02.1999 на ім’я ОСОБА_4, згідно якого банк зобов’язується забезпечити схоронність та повернення суми вкладу з нарахованими відсотками по першій вимозі вкладника в готівковій або безготівковій формі, перевіривши довіреність від імені ОСОБА_4 на ім’я «ОСОБА_3О.», та паспорт громадянина України на ім’я «ОСОБА_3О.», які ОСОБА_2 надав до банківської установи, оформив документи, а саме: заяву про видачу готівки № 26826003 від 11.09.2014 та підготовив готівкою 21387 гривень 94 копійки, які замовляв ОСОБА_2 та попросив ОСОБА_2 виконати власноручний підпис на заяві про видачу готівки № 26826003, тим самим засвідчити отримання ним грошових коштів у розмірі 21387 гривень 94 копійок.

Після чого, ОСОБА_2 діючи умисно, з метою доведення свого єдиного корисного злочинного умислу, направленого на шахрайське заволодіння чужим майном, з метою остаточно переконати працівника банку в тому, що ОСОБА_2 уповноважена особа, яка має право отримати грошові кошти у сумі 21387 гривень 94 копійок, власноручно поставив підпис на заяві на видачу готівки № 2682003, таким чином посвідчив усі необхідні документи для отримання грошових коштів.

Після чого, надавши ОСОБА_2 всі необхідні документи для отримання грошових коштів, співробітник банку направив ОСОБА_2 для отримання грошових коштів до іншого віконця вищевказаного відділення банку.

ОСОБА_2, продовжуючи реалізовувати свій єдиний умисел, направлений на шахрайське заволодіння майном ОСОБА_4, а саме: грошовими коштами в розмірі 21 387 гривень 94 копійки, підійшов до віконця каси, де інший співробітник банку підготував для видачі вказану суму в розмірі 21 387 гривень 94 копійки, які згідно договору про відкриття ощадного рахунку від 18.02.1999 року на ім’я ОСОБА_4, зберігалися у банківській установі, де був затриманий службою безпеки банку.

Таким чином, ОСОБА_2 виконав всі дії, які вважав необхідним для доведення свого злочинного корисного умислу до кінця, проте з незалежний від його волі причин, довести до кінця злочин не зміг, оскільки його злочинні дії були виявлені співробітниками служби безпеки банку.

Допитаний під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_2 вину в інкримінованому йому злочині визнав повністю. Пояснив, що громадянка ОСОБА_4 була знайомою його рідної баби. Він спілкувався із ОСОБА_4, допомагав їй ліками та продуктами харчування. ОСОБА_4 казала йому, що рідних в неї немає, просила його в разі її смерті організувати її поховання. Казала, що дасть йому для цього гроші. Разом із тим, дати йому гроші ОСОБА_4 не встигла. Коли вона померла, він поховав її за свої кошти. Після цього він знайшов банківську книжку ОСОБА_4 та вирішив зняти з депозитного рахунку банку гроші, які належали ОСОБА_4 і таким чином компенсувати собі свої витрати на її поховання. Для цього він в інтернеті знайшов чоловіка, який обіцяв йому виготовити підроблений паспорт. Він зустрівся із тим чоловіком та надав свою фотографію. Через деякий час він повторно зустрівся із тим же чоловіком і той надав йому паспорт на ім’я ОСОБА_3, в якому була вклеєна його фотографія. Він звернувся до відділення банку, де зберігалися гроші ОСОБА_4. Там йому сказали, що необхідна довіреність від ОСОБА_4 на розпорядження коштами. Він знову звернуся до того ж чоловіка, який підробив паспорт. Через деякий час, той чоловік надав йому підроблену довіреність. Із підробленим паспортом та довіреністю він звернувся до банку, надав вказані документи співробітнику банку. Співробітник банку оформив якісь документи та направив його до віконця каси. Біля віконця каси його затримали. У вчиненому кається.

Крім повного визнання своєї вини самим обвинуваченим, його вина у вчиненні інкримінованого йому злочині також підтверджується дослідженими під час судового розгляду доказами:

Показами свідка ОСОБА_5, допитаної під час судового розгляду, яка показала, що вона працює контролером у відділенні АТ «Ощадбанк» № 10003/0643, яке розташовано за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Паршина, буд. 6. 09.09.2014 року вона перебувала на робочому місці і до неї звернувся раніше не знайомий ОСОБА_2, який представився племінником ОСОБА_4. Просив про зняття грошових коштів з рахунку ОСОБА_4. Вона відповіла йому, що для даної операції необхідна довіреність від ОСОБА_4. ОСОБА_2 пішов. Він викликав у неї підозру, оскільки раніше ОСОБА_4 завжди самостійно спілкувалася із нею. Після роботи вона сходила додому до ОСОБА_4 і сусіди повідомили, що ОСОБА_4 померла. Тоді вона повідомила в службу безпеки банку про звернення невідомого чоловіка з проханням зняти гроші померлої. 10.09.2014 року до неї знову прийшов ОСОБА_2, який надав їй паспорт на ім’я ОСОБА_3 та довіреність від імені ОСОБА_4 на ім’я ОСОБА_3. Вона сказала ОСОБА_2, що гроші можна буде зняти наступного дня та повідомила про ці події службу безпеки банку. 11.09.2014 року до неї на робоче місце знову прийшов ОСОБА_2 та попросив видати гроші ОСОБА_4. Вона оформила документи на видачу, в яких розписався ОСОБА_2 та направила його до каси. Там ОСОБА_2 затримали співробітники служби безпеки банку разом із поліцією.

Показами свідка ОСОБА_6, допитаного під час судового розгляду, який показав, що 10.09.2014 року до нього звернулася контролер віддалення банку, розташованого на вул. Паршина в м. Дніпрі ОСОБА_5 та повідомила, що до неї звертався чоловік з проханням зняти гроші ОСОБА_4. Проте вона дізналася, що ОСОБА_4 померла. Він виїхав до відділення банку. Довіреність надана для отримання грошових коштів викликала підозру і він звернувся до поліції. Наступного дня співробітники служби безпеки банку затримали ОСОБА_2 при спробі отримати гроші ОСОБА_4.

Показами свідка ОСОБА_7, допитаної під час судового розгляду, яка показала, що працює у відділенні АТ «Ощадбанк», розташованого на вул. Паршина в м. Дніпрі. 09.09.2014 року до них в касу звернувся раніше не знайомий ОСОБА_2, хотів зняти гроші ОСОБА_4, проте в нього не було довіреності. Наступного дня ОСОБА_2 прийшов та пред’явив паспорт та довіреність від імені ОСОБА_4. Просив видати гроші. Вони відповіли йому, що зараз грошей немає, йому необхідно прийти наступного дня. Наступного дня ОСОБА_2 прийшов та намагався отримати гроші ОСОБА_4. В момент отримання грошей його затримали співробітники служби безпеки банку та співробітники поліції.

Також вина обвинуваченого ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого йому злочину підтверджується дослідженими під час судового розгляду письмовими доказами:

протоколом огляду трупа від 05.09.2014 року в ході якого слідчий СВ Бабушкінського РВ ДМУ ОСОБА_8 оглянув труп гр. ОСОБА_4 (т.1 а.с. 237);

висновком експерта №62/06-457 від 13.10.2014 року, згідно висновків якого в реквізити паспорту серії ЕТ 201788 на ім’я ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4 були внесені зміни – фотокартка на першій сторінці замінена (т.1 а.с. 244-246);

постановою про визнання речових доказів від 10.01.2014 року, якою до матеріалів кримінального провадження долучено як речовий доказ паспорт на ім’я ОСОБА_3 з вклеєною фотографією ОСОБА_2 (т.1 а.с. 76);

постановою про визнання речових доказів від 10.01.2014 року, якою до матеріалів кримінального провадження долучено як речовий доказ ощадну книжку ОСОБА_4 (т.1 а.с. 250);

протоколом пред’явлення особи для впізнання від 29.10.2014 року, в ході якого свідок ОСОБА_5 серед пред’явлених фотографій під №3 впізнала ОСОБА_2, як особу, яка намагалася заволодіти грошима ОСОБА_4 (т.1 а.с. 294);

оглянутим в судовому засіданні відеозаписом з камер відеоспостереження банківської установи АТ «Ощадбанк» № 10003/0643, яке розташовано за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Паршина, буд. 6 від 11.09.2014 року, на якій видно, як ОСОБА_2 звертався спочатку до одного віконця банку, підписував якісь документи. Потім звернувся до другого віконця та був затриманий двома чоловіками в цивільному одязі.

Вважаючи доведеною таким чином вину обвинуваченого ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованих йому злочинів, суд кваліфікує його дії:

за ч. 5 ст. 27 - ч. 1 ст. 358 КК України, оскільки він вчинив умисні дії, що виразилися в пособництві в підробленні посвідчення, яке видається чи посвідчується установою, яка має право видавати чи посвідчувати такі документи і який надає право або звільняє від обов’язків;

за ч. 4 ст. 358 КК України, оскільки він вчинив умисні дії, що виразилися у використанні завідомо підробленого документу;

за ч. 2 ст. 15 - ч. 1 ст. 190 КК України, оскільки він вчинив умисні дії, що виразилися у закінченому замаху на заволодіння чужим майном шлях обману (шахрайство).

Вивченням особи обвинуваченого, судом встановлено, що ОСОБА_2 раніше не судимий, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває.

Обставиною, що пом’якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_2, відповідно до положень ст. 66 КК України, є щире каяття у вчиненні кримінального правопорушення.

Обставин, які б обтяжували покарання обвинуваченому ОСОБА_2 відповідно до положень ст. 67 КК України не встановлено.

При призначенні покарання, з врахуванням особистості обвинуваченого, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання у вигляді обмеження волі, із застосуванням ст. 75 КК України з іспитовим строком, оскільки на думку суду, виправлення ОСОБА_2 можливе без ізоляції від суспільства.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 368, 374-375 КПК України, суд –

У Х В А Л И В:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 - ч. 1 ст. 358 КК України, ч. 4 ст. 358 КК України, ч. 2 ст. 15 - ч. 1 ст. 190 КК України та призначити йому покарання:

за ч.5 ст. 27 ч.1 ст. 358 КК України - у вигляді обмеження волі строком на один рік;

за ч.4 ст. 358 КК України у вигляді обмеження волі строком на один рік шість місяців;

за ч.2 ст. 15 ч.1 ст. 190 КК України – у вигляді обмеження волі строком на два роки.

На підставі ч.1 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_2 до відбування покарання у вигляді двох років обмеження волі.

На підставі ст. 75 КК України, ОСОБА_2 від відбування покарання звільнити та встановити йому іспитовий строк - один рік шість місяців.

На підставі ст. 76 КК України, покласти на ОСОБА_2 наступні обов’язки:

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання;

- періодично з’являтися до уповноваженого органу з питань пробації для реєстрації.

Речові докази:

паспорт на ім’я ОСОБА_3 – зберігати при матеріалах справи;

ощадну книжку ОСОБА_4 – повернути її спадкоємцям.

Судові витрати віднести на рахунок держави.

Протоколи допитів свідків, та інші документи про зафіксовані процесуальні дії – зберігати в кримінальній справі.

На вирок суду може бути подана апеляція до Апеляційного суду Дніпропетровської області протягом 30 днів з моменту його проголошення.

Суддя: А.А.Леонов