Постанова № 71659556, 15.01.2018, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" січня 2018 р. Справа № 917/1015/17

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Фоміна В. О., суддя Крестьянінов О.О. , суддя Тарасова І. В.

секретар судового засідання Курченко В.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Райз-Максимко» (вх. №3314 П/2) на рішення Господарського суду Полтавської області від 31.08.2017 у справі №917/1015/17 (ухвалене суддею Кульбако М.М. у приміщенні Господарського суду Полтавської області)

за позовом Приватного акціонерного товариства «Райз-Максимко», Полтавської області Лохвицького району м. Заводське

до Головного управління Держгеокадастру у Полтавської області, м. Полтава

про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки,

ВСТАНОВИЛА:

У червні 2017 року, позивач, ОСОБА_1 «Райз-Максимко» звернулось до Господарського суду Полтавської області з позовом про визнання укладеною додаткову угоду до договору земельної ділянки від 29.11.2011 №13 на тих самих умовах, та на той саме строк (редакція додаткової угоди викладена у позові).

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 31.08.2017 у справі №917/1015/17 (суддя Кульбако М.М.) у задоволені позову відмовлено повністю.

Позивач з вказаним рішенням не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду із скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Полтавської області від 31.08.2017 по справі № 917/1015/17 повністю та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Свою скаргу апелянт обгрунтовує тим, що він у встановленому законом порядку та строки реалізував своє переважне право на поновлення договору оренди земельної ділянки №13 від 29.11.2011 року, тому у відповідності до частини 6 статті 33 Закону України «Про оренду землі» правомірно просив суд визнати укладеною додаткову угоду до договору оренди землі від 29.11.2011, оскільки продовжує користуватись спірною земельною ділянкою після закінчення строку дії договору, та за відсутності заперечень з боку відповідача.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 01.11.2017 апеляційна скарга прийнята до провадження та призначена до розгляду на 16.11.2017.

14.11.2017 від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, оскаржуване рішення без змін. У відзиві відповідач заперечує проти вимог апеляційної скарги, просить залишити її без змін, апеляційну скаргу без задоволення. Зокрема, відповідач, з посиланням на положення ст. 33 Закону України "Про оренду землі", ст.ст. 319, 626 ЦК України вказує, що реалізація переважного права на поновлення договору оренди, яка передбачена частиною 1 статті 33 Закону України "Про оренду землі" можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури та наявності волевиявлення сторін. Відповідач вказує на те, що договір не може бути пролонгований, оскільки позивач не розробив агрохімічний паспорт поля, наявність якого є обов’язковою умовою при передачі земельних ділянок у власність або користування, також нормативну грошову оцінку земельної ділянки. Відповідач просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги, рішення господарського суду Полтавської області від 25.10.2017 у справі № 917/945/17 залишити без змін.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 16.11.2017 розгляд справи відкладено на 11.12.2017, зобов’язано позивача надати суду докази наявності повноважень у директора Східного регіонального управління ОСОБА_1 «Райз-Максимко» ОСОБА_2 на підписання апеляційної скарги від імені ОСОБА_1 «Райз-Максимко» (довіреність, положення про управління тощо); зобов'язано відповідача надати суду докази наявності повноважень у в.о. начальника ГУ Держгеокадастру у Полтавській області ОСОБА_3 на уповноваження ОСОБА_4 представляти інтереси управління (наказ тощо).

Сторони виконали вимоги ухвали, відповідні докази надали суду.

05.12.2017 від відповідача надійшли додаткові пояснення.

11.12.2017 в судовому засіданні оголошено перерву до 18.12.2017.

18.12.2017 в судовому засіданні оголошено перерву до 15.01.2018.

В судове засідання 15.01.2018 представник позивача не з’явився, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до пункту 11 статті 270 ГПК України, в редакції закону від 03.10.2017, суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними.

В матеріалах справи містяться докази повідомлення ОСОБА_1 «Райз-максимко» про розгляд справи 15.01.2018, а тому, враховуючи, що наявних в справі матеріалів достатньо для розгляду справи по суті, та зважаючи на те, що неявка позивача не перешкоджає розгляду справи, колегія суддів вважає відсутніми підстави для відкладення розгляду справи, та розглядає справу без участі представника позивача.

Заслухавши в судовому засіданні доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 269 ГПК України, заслухавши в судовому засіданні присутнього представника відповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 29.11.2011 між Чорнухинською районною державною адміністрацією Полтавської області та Приватним акціонерним товариством "Райз-Максимко" (надалі орендар, позивач) укладено договір оренди земельної ділянки №13 (надалі договір), який зареєстрований у Відділі Держкомзему у Чорнухинському районі Полтавської області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис №532510004001649 від 18.01.2012.

За умовами вказаного договору позивачу передано в строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 58,9683 га ріллі (кадастровий номер 5325182600:00:034:0015), яка знаходиться на території Мелехівської сільської ради Чорнухинського району Полтавської області, з нормативною грошовою оцінкою земельної ділянки 62192,99 грн.

Факт передачі земельної ділянки за договором підтверджується актом прийому-передачі від 19.01.2012 (а.с. 48).

Відповідно до п. 8 договір укладено терміном на 5 років (у разі укладення договору оренди землі для ведення товарного сільськогосподарського виробництва - з урахуванням ротації культур згідно з проектом землеустрою).

Згідно з п. 8.1 після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

З матеріалів справи вбачається, що 04.08.2016 за вих. №1596 (а.с. 54) позивачем направлено до Головного управління Держземагенства у Полтавській області письмове повідомлення про намір продовжити дію договору оренди земельної ділянки №13 від 29.11.2011.

З наданих до матеріалів справи документів вбачається, що 29.09.2016 Головним управлінням Держгеокадастру у Полтавській області було надано відповідь на письмове повідомлення ОСОБА_1 "Райз - Максимко" №1596 від 04.08.2016, в якій повідомлено орендаря про те, що поновлення договору оренди є передчасним, оскільки строк його дії закінчується 18.01.2017, а також запропоновано внести зміни до договору в частині, що стосується строку дії договору та орендної плати, за умови їх внесення до закінчення строку договору. Крім того, запропоновано розмір орендної плати, що становить 12% від нормативної грошової оцінки гектара відповідного угіддя.

12.12.2016 за вих. №2550 ОСОБА_1 "Райз - Максимко" направило до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області письмове клопотання про намір продовжити дію договору оренди земельної ділянки №13 від 29.11.2011.

26.01.2017 Головним управлінням Держгеокадастру України в Полтавській області позивачу було направлено лист, в якому було запропоновано позивачу розробити за власний рахунок агрохімічний паспорт на земельну ділянку, яка знаходиться на території Мелехівської сільської ради Чорнухинського району Полтавської області та врахувати пропозиції зазначені в листі від 29.09.2016.

Звертаючись до суду з даним позовом, ОСОБА_1 «Райз-Максимко» зазначає, що оскільки ним було дотримано всіх вимог статті 33 Закону України "Про оренду землі" щодо поновлення договору оренди і з врахуванням відсутності письмових заперечень з боку відповідача, та те, що ним на даний час використовується спірна земельна ділянка, за яку сплачується орендна плата, договір оренди земельної ділянки №4 від 29.11.2011 є поновленим.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції встановив, що позивач скористався своїм переважним правом на поновлення дії договору на новий строк, проте сторони не досягли згоди щодо розміру орендної плати, позивачем не був розроблений агрохімічний паспорт поля, який є обов’язковим при передачі земельних ділянок у власність та користування, внаслідок чого позивач втратив вказане переважне право; між сторонами не укладена додаткова угода про поновлення строку дії договору, наявні заперечення орендодавця щодо поновлення договору оренди.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відсутності правових підстав для задоволення позовних вимог, виходячи з такого.

Частиною четвертою статті 124 ЗК України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Згідно із частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

За змістом частини другої статті 792 ЦК України майнові відносини, що виникають з договору найму (оренди) земельної ділянки, є цивільно-правовими, ґрунтуються на засадах рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності сторін договору та, крім загальних норм цивільного законодавства, щодо договору найму регулюються актами земельного законодавства - ЗК України, Законом України «Про оренду землі».

Відповідно до ст.13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Зі змісту статті 2 Закону України «Про оренду землі» вбачається, що відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до ст.31 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Відповідно до п. 8 сторонами визначено, що договір укладено на 5 (п’ять) років, (у разі укладення договору оренди землі для ведення товарного сільськогосподарського виробництва – з урахуванням ротації культур згідно з проектом землеустрою).

Згідно з п. 42 договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Як вбачається з матеріалів справи, договір від 29.11.2011 № 4 було зареєстровано в відділі Держкомзему в Чорнухівському районі Полтавської області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 18.01.2012 (а.с. 48 на зворотній стороні).

Враховуючи умови п.8 укладеного між сторонами договору оренди землі, датою закінчення строку його дії є 18.01.2017 року.

Судова колегія зазначає, що порядок, умови і правові конструкції поновлення договору оренди землі унормовані ст.33 Закону України «Про оренду землі».

Пунктом 8.1 договору передбачено, що після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше, ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію. Орендодавець визнає за орендарем переважне право перед іншими особами, на укладення договору оренди на новий строк (п. 8.2 договору).

Ці положення узгоджуються із загальною нормою частини першої статті 777 ЦК України та статтею 33 Закону України «Про оренду землі».

Так, у частині першій статті 777 ЦК України законодавець закріпив переважне право наймача, який належно виконує свої обов'язки за договором, на укладення договору на новий строк та передбачив певну процедуру здійснення цього права.

Незважаючи на формальне визначення договору, який орендар має укласти на новий строк, як додаткової угоди до договору, строк якого закінчився, фактично це буде новий договір, оскільки його умови можуть бути змінені за згодою сторін, і у разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. Таким чином, при продовженні договору оренди землі у спосіб реалізації переважного права орендаря на укладення договору оренди на новий строк, незмінними будуть залишатися лише сторони договору оренди землі (з урахуванням положень про правонаступництво), розмір земельної ділянки та її цільове призначення. Інші ж умови можуть змінюватися.

Поновлення договору оренди земельної ділянки у такий спосіб можливе виключно за інших рівних умов з іншими особами-претендентами на право оренди цієї земельної ділянки.

Стаття 764 ЦК України передбачає таку правову конструкцію, як поновлення договору найму, яка зводиться по суті до автоматичного продовження попередніх договірних відносин на той самий строк без укладення нового договору за умови, по-перше, що наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, та, по-друге, відсутні заперечення наймодавця протягом одного місяця.

Стаття 33 Закону України «Про оренду землі» фактично об'єднує два випадки пролонгації договору оренди.

Так, у частинах першій - п'ятій статті 33 цього Закону передбачено, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк.

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Виходячи з приписів статей 319, 626 ЦК України слід дійти висновку про те, що реалізація переважного права на поновлення договору оренди, яка передбачена частиною першою статті 33 Закону України «Про оренду землі», можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури та наявності волевиявлення сторін.

Таким чином, згідно із частинами першою - п'ятою статті 33 Закону України «Про оренду землі» у разі поновлення договору оренди землі умови договору можуть бути змінені за згодою сторін з укладенням додаткової угоди. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати чи інших істотних умов договору, передбачених статтею 15 цього Закону, переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Для застосування частини першої статті 33 Закону України «Про оренду землі» та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належно виконує свої обов'язки за договором, орендар до закінчення строку дії договору повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди, орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень та своє рішення.

Зі змісту ч. 4 ст.122 Земельного кодексу України (в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин) вбачається, що повноваження з передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб належать центральному органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальним органам.

Як вбачається з матеріалів справи, 04.08.2016 ОСОБА_1 "Райз-Максимко" було направлено на адресу Головного управління Держземагенства у Полтавській області письмове повідомлення за № 1596 про намір продовжити дію договору оренди земельної ділянки від 29.11.2011 № 13, до якого було додано проект додаткової угоди про поновлення договору оренди земельної ділянки № 13 від 29.11.2011, в якій передбачено умову щодо продовження дії договору на більш тривалий термін дії, зокрема, терміном на 7 років.

Вказаний лист було зареєстровано Головним управлінням Держземагенства у Полтавській області за вх.№ 5828/0/1-16 від 29.08.2016.

29.09.2016 Головним управлінням Держгеокадастру у Полтавській області було надано відповідь на лист-пропозицію ОСОБА_1 "Райз - Максимко" № 1596 від 04.08.2016, в якій повідомлено орендаря про те, що поновлення договору оренди є передчасним, оскільки строк його дії закінчується 18.01.2017, а також запропоновано внести зміни до договору в частині, що стосується строку дії договору та орендної плати, за умови їх внесення до закінчення строку договору. Крім того, запропоновано розмір орендної плати, що становить 12% від нормативної грошової оцінки гектара відповідного угіддя.

При цьому, судова колегія зазначає, що порушення переважного права орендаря, яке підлягає захисту відповідно до статті 16 ЦК України, матиме місце при укладенні договору оренди: з новим орендарем при отриманні письмового повідомлення попереднього орендаря про намір реалізувати переважне право; у разі недосягнення згоди щодо умов договору з іншим наймачем на більш сприятливих умовах та укладення з ним договору на тих самих умовах, які запропоновані попереднім наймачем при реалізації переважного права; укладення договору з новим орендарем за умови, що підставою відмови попередньому орендарю в поновленні договору оренди було повідомлення орендодавця про необхідність використовувати об'єкт оренди для власних потреб.

Разом з тим, матеріали справи не містять доказів на підтвердження наявності відповідного порушення відповідачем переважного права позивача на отримання права оренди земельної ділянки, яка визначена предметом договору від 29.11.2011 № 13.

Крім того, частиною шостою статті 33 Закону України «Про оренду землі» передбачена інша підстава поновлення договору оренди: у разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Частинами восьмою, дев'ятою статті 33 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку; відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.

Таким чином, для поновлення договору оренди землі з підстав, які передбачені частиною шостою статті 33 Закону України «Про оренду землі», необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар продовжує користування виділеною земельною ділянкою; орендар належно виконує свої обов'язки за договором, відсутнє письмове повідомлення орендодавця про відмову в поновленні договору оренди, сторони укладають додаткову угоду про поновлення договорів оренди.

Вказана правова позиція викладена Верховним Судом України у постановах від 25.02.2015 у справі №6-219цс14 та у справі №6-10цс15, у постановах від 18.03.2015 у справі №6-3цс15 та у справі №6-4цс15, постанові від 25.05.2016 у справі №3-312гс16, постанові від 23.03.2016 у справі №6-146цс16).

Пролонгація договору оренди землі на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором, відбувається автоматично, проте в силу приписів частин 7 – 9 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" у місячний строк обов'язково має бути укладена додаткова угода, яка засвідчує юридичний факт поновлення договору.

Згідно правових висновків, викладених в постанові Верховного Суду України від 23.03.2016 у справі № 6-146цс16 щодо переважного права орендаря на поновлення договору оренди землі, при поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Таким чином, відповідно до положень статті 33 Закону України “Про оренду землі” реалізація переважного права на поновлення договору оренди землі можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури та наявності волевиявлення сторін.

Матеріали справи свідчать про те, що 12.12.2016 за вих. №2550 ОСОБА_1 "Райз - Максимко" направило до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області письмове клопотання про намір продовжити дію договору оренди земельної ділянки №13 від 29.11.2011.

26.01.2017 Головним управлінням Держгеокадастру України в Полтавській області позивачу було направлено лист, в якому було запропоновано позивачу розробити за власний рахунок агрохімічний паспорт на земельну ділянку, яка знаходиться на території Мелехівської сільської ради Чорнухинського району Полтавської області та врахувати пропозиції зазначені в листі від 29.09.2016.

Зокрема, відповідач зазначив, що відповідно до пунктів 3.2 та 3.5 Порядку ведення агрохімічного паспорту поля земельної ділянки, затвердженого Наказом Міністерства Аграрної політики та продовольства України від 11.10.2011 №536 результати агрохімічної паспортизації земель сільськогосподарського призначення використовуються при проведенні грошової (нормативної та експертної) оцінки земель, визначенні розмірів плати за землю, плануванні заходів щодо відтворення родючості ґрунтів та підвищення урожайності сільськогосподарських культур, коригуванні агротехнологій і сівозмін, проведенні еколого-агрохімічного районування (зонування) території, моніторингу земель та ґрунтів, визначенні сировинних зон для вирощування сільськогосподарської продукції для виготовлення продуктів дитячого та дієтичного харчування та придатності для ведення органічного землеробства, розробленні рекомендацій щодо раціонального та екологічно безпечного застосування агрохімікатів та в інших випадках, передбачених законодавством, наявність агрохімічного паспорта поля земельної ділянки є обов'язковою при передачі земельних ділянок у власність, користування, наданні дозволу на зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельної ділянки, консервації та рекультивації земель і інших випадках, передбачених законом.

Враховуючи, що сторони не досягли згоди щодо істотних умов договору, а також те, що позивач не розробив агрохімічний паспорт поля та здійснив нормативно грошову оцінку земельної ділянки, що є обов’язковою умовою в силу закону при передачі земельних ділянок у власність чи користування, надана позивачем до суду додаткова угода не відповідає ані волевиявленню відповідача, ані вимогам чинного законодавства, тому немає законодавчих підстав для укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі саме на умовах визначених позивачем, як і немає факту порушення прав позивача на укладення додаткової угоди про пролонгацію договору на підставі частини 6 статті 33 Закону України «Про оренду землі», оскільки Головне управління не відмовляло позивачу в укладанні додаткової угоди про поновлення договору оренди землі, як і не зволікало з її укладанням, а пропонувало вжити відповідних заходів щодо викладених умов для поновлення договору оренди земельної ділянки з посиланням на норми та вимоги чинного законодавства.

До того ж, суд зазначає, що представником позивача під час розгляду даної справи в суді апеляційної інстанції зазначено, що нормативну грошову оцінку спірної земельної ділянки позивачем не проведено, позивачем до матеріалів справи надано витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку спірної земельної ділянки з урахуванням індексації – 163685,39 грн. (а.с. 17). Отже, не виконання вимог відповідача щодо проведення нормативної грошової оцінки унеможливило визначити сторонами належну орендну плату, яка є істотною умовою договору, у відповідності до статті 15 Закону України «Про оренду землі».

Виходячи з положень статті 11 ЦК України, статті 2 Закону України «Про оренду землі» відповідно до яких права та обов'язки сторін виникають з актів цивільного законодавства й укладеного договору, та частини шостої статті 33 Закону України «Про оренду землі» слід дійти висновку про відсутність підстав для задоволення заявлених позовних вимог.

Крім того, колегія суддів зауважує, що умови укладеного між сторонами договору не містять визначення спеціального порядку проведення листування між сторонами з питань, які виникли з виконання умов договору оренди землі. Земельним кодексом України, Законом України «Про оренду землі» також не передбачено обов’язкові правила поштового пересилання, яких повинні додержуватись сторони при направленні повідомлення з пропозицію щодо поновлення дії договору оренду землі.

Відповідно до п. 11 Правил надання послуг поштового зв’язку, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009р. № 270, поштові відправлення залежно від технології приймання, обробки, перевезення, доставки/вручення поділяються на такі категорії: прості, рекомендовані, без оголошеної цінності, з оголошеною цінністю.

Як зазначає відповідач, відповідно до п. 215 Інструкції з діловодства в Головному управлінні Держгеокадастру у Полтавській області та територіальних органів Держгеокадастру у районах та містах області, затвердженої Наказом від 08.06.2015р. № 8 (далі - Інструкція), вихідні документи направляються адресатам з використанням різних способів поштового зв’язку.

Відповідно до п.п. 162-165 Інструкції реєстрація документів полягає у веденні запису облікових даних про документ за встановленою реєстраційною формою, яким фіксується факт створення, відправлення або одержання документа шляхом проставлення на ньому реєстраційного індексу з подальшим записом у зазначених формах необхідних відомостей про документ. Реєстрація документів проводиться з метою забезпечення їх обліку, контролю за виконанням і оперативним використанням наявної в документа з інформації, реєстрація здійснюється незалежно від їх доставки передачі чи створення. Реєстрація актів органів державної влади, доручень вищих посадових осіб, звернень, документи, що надійшли на розгляд керівництва Головного управління, клопотань від юридичних та фізичних осіб з питань розпорядження земельними ділянками сільськогосподарського призначення державної власності, проводиться централізованою службою діловодства.

Вихідні документи, які створені Головним управлінням та відповіді на листи, що надійшли до Головного управління реєструються окремо, документи реєструються лише один раз у день їх надходження або не пізніше наступного робочого дня, якщо документ надійшов у неробочий час, створювані – у день підписання або затвердження.

Відповідно до п.п. 170-174 Інструкції, у Головному управлінні застосовується автоматизована форма реєстрації, документи реєструються у системі електронного документообігу "ДОК ОСОБА_1 2.0" в якій формується банк реєстраційних даних в електронному вигляді за допомогою яких працівники забезпечуються інформацією про всі документи і місце їх розташування. Під час реєстрації документів у системі електронного документообігу "ДОК ОСОБА_1 2.0", оформлюється реєстраційно-контрольна картка.

Отже, доводи апелянта стосовно неотримання від відповідача листа заперечення щодо продовження дії договору оренди спростовуються наявними в матеріалах справи реєстраційно-контрольними картами, інформація в яких підтверджує розгляд листів позивача та направлення відповіді на них.

Інші доводи апеляційної скарги також не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи та спростовуються вищенаведеним. А тому, колегія суддів дійшла висновку про відповідність оскаржуваного рішення нормам чинного законодавства та матеріалам справи.

Статтею 74 ГПК України, в редакції закону від 03.10.2017, передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 86 ГПК України, в редакції закону від 03.10.2017, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Статтею 236 вказаної редакції ГПК України передбачено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

На підставі наведеного, рішення Господарського суду Полтавської області від 31.08.2017 у справі № 917/1015/17 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення.

Керуючись ст.ст. 269, 270, п. 1 ст. 275, ст. 276, ст. 282, ст. 284 Господарського процесуального кодексу України, в редакції закону від 03.10.2017, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Райз-Максимко" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Полтавської області від 31.08.2017 у справі № 917/1015/17 залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 20-ти днів з дня складання повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 17.01.18

Головуючий суддя Фоміна В. О.

Суддя Крестьянінов О.О.

Суддя Тарасова І. В.