Ухвала суду № 71659399, 17.01.2018, Господарський суд Чернігівської області

У Х В А Л А

про зупинення провадження у справі

17 січня 2018 року м. Чернігівсправа № 927/1149/17

Господарський суд Чернігівської області, у складі судді Мурашко І.Г., у судовій справі № 927/1149/17, розгляд якої здійснюється у порядку загального позовного провадження

за позовом: Публічного акціонерного товариства “Комерційний банк “Преміум”, в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ “КБ “Преміум” ОСОБА_1, вул. Бастіонна, 1/36, м. Київ, 01014

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма “Маяк”,

вул. Шевченка, буд. 6, с. Лихачів, Носівський район, Чернігівська область, 17111

предмет спору: стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 1 520843,91 доларів США (по курсу НБУ станом на 13.12.2017 – 41 332127,02 грн.)

В С Т А Н О В И В:

Публічним акціонерним товариством “Комерційний банк “Преміум”, в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ “КБ “Преміум” ОСОБА_1 подано у порядку загального позовного провадження позов до Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма “Маяк” про дострокове стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 1520843,91 доларів США (по курсу НБУ станом на 13.12.2017 - 41332127,02 грн.), з яких 1300000,00 доларів США сума боргу по кредиту та 220843,91 доларів США сума прострочених відсотків за користування кредитними коштами у період з 01.06.2016 по 31.10.2017.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконання відповідачем умов кредитного договору від 15.10.2014 за № 92/КЛ/14 на відкриття відновлювальної відкличної кредитної лінії та додаткових угод до нього.

Відповідач відзивом на позов проти задоволення позовних вимог заперечив в повному обсязі. У судовому засіданні 17.01.2018 відповідачем заявлено клопотання про зупинення провадження по справі № 927/1149/17 на підставі пункту 5 частини 1 статті 227 Господарського процесуального кодексу України, у зв’язку з неможливістю її розгляду до набрання законної сили рішення Господарського суду міста Києва по справі № 910/23455/17.

Обґрунтовуючи заявлене клопотання, відповідач зазначив, що підставою для пред’явлення позову в межах справи № 927/1149/17, предметом якої є стягнення заборгованості по тілу кредиту в сумі 1300000,00 доларів США та 220843,91 доларів США заборгованості по відсоткам за користування кредитними коштами за період з 01.06.2016 по 31.10.2017,є невиконання відповідачем зобов’язань за кредитним договором від 15.10.2014 за № 92/КЛ/14.

В той же час, ухвалою Господарського суду м. Києва від 02.01.2018 відкрито провадження по справі № 910/23455/17 за позовом ТОВ «Агрофірма «Маяк» до ПАТ «КБ «Преміум» про визнання частково недійсним кредитного договору від 15.10.2014 за № 92/КЛ/14 в частині пунктів 1, 2 додаткового договору від 16.06.2017 за № 9 до кредитного договору № 92/КЛ/14 та пункту 4 в частині внесення змін до пункту 1.1.3 щодо нарахування процентів за кредитним договором № 92/КЛ/14. Предметом даного позову є визнання недійсними положень кредитного договору, за яким позивач здійснює нарахування процентів за користування кредитними коштами починаючи з 10 лютого 2016 року, у зв’язку з відкликанням у банка банківської ліцензії та початком процедури ліквідації банку. Як ствердив відповідач, з моменту відкликання банківської ліцензії (початку процедури ліквідації банка), а саме починаючи з 10 лютого 2016 року, позивач був позбавлений права нараховувати проценти за кредитним договором № 92/КЛ/14 від 15.10.2014.

З огляду на зазначене, відповідач наголосив, що в разі встановлення в межах справи № 910/23455/17 безпідставності, в силу вимог законодавства, нарахування позивачем відсотків за кредитним договором № 92/КЛ/14 під час ліквідаційної процедури банку, буде встановлено той факт, що у відповідача відсутній обов’язок зі сплати процентів за кредитним договором № 92/КЛ/14 у періоді заявленому до стягнення в межах справи № 927/1149/17. При цьому, наведені обставини також вплинуть на розмір заборгованості по тілу кредиту у справі № 927/1149/17, оскільки у період ліквідаційної процедури відповідачем було сплачено позивачу в рахунок заборгованості за кредитним договором № 92/КЛ/14 кошти в сумі 1698945,80 грн., що мали б бути зараховані в рахунок погашення тіла кредиту, а не в рахунок погашення відсотків за користування кредитними коштами, нарахованими у період ліквідаційної процедури, як було зроблено позивачем, виходячи з наявного в матеріалах справи розрахунку.

Підсумовуючи, відповідач ствердив, що винесення судом рішення по справі №927/1149/17 про стягнення коштів до набрання законної сили рішення по справі № 910/23455/17 про визнання кредитного договору частково недійсним, суттєво порушить права ТОВ «Агрофірма «Маяк», тому що відновлення порушених прав відповідача буде не можливим з огляду на спеціальний статус ПАТ КБ «Преміум», який знаходиться в стані ліквідації (поворот виконання судового рішення по справі № 927/1149/17 буде неможливим).

Повноважний представник позивача у судовому засіданні 17.01.2018 проти задоволення клопотання відповідача про зупинення провадження по справі заперечив, зазначивши про безпідставність, на його думку, доводів відповідача про відсутність у банка права на нарахування та стягнення відсотків за користування кредитними коштами у період ліквідаційної процедури банку за діючим кредитним договором, а тому, на думку представника позивача, пред’явлення відповідачем до нього позову про визнання частково недійсним кредитного договору № 92/КЛ/14, спрямовано лише на затягування судового розгляду даної справи. Також представник позивача вважає, що суд в межах справи № 927/1149/17 не позбавлений можливості самостійно дослідити доводи та заперечення відповідача, на підставі зібраних у матеріалах справи доказів, в частині правомірності нарахування відсотків за користування кредитом в заявленому періоді.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши повноважних представників сторін, суд вирішив задовольнити клопотання відповідача, виходячи з наступного.

Пунктом 5 частини 1 статті 227 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд зобов’язаний зупинити провадження по справі, зокрема у випадку об’єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об’єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду. Згідно пункту 4 частини 1 статті 229 Господарського процесуального кодексу України, провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому пунктом 5 частини 1 статті 227 цього Кодексу – до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши повноважних представників сторін, суд встановив, що предметом розгляду справи № 927/1149/17 є стягнення кредитної заборгованості, зокрема, відсотків за користування кредитними коштами за період з 01.06.2016 по 31.10.2017, на підставі кредитного договору від 15.10.2014 за № 92/КЛ/14, в редакції додаткового договору від 16.06.2017 за № 9, відповідність якого нормам чинного законодавства буде перевірятись судом в межах справи № 910/23455/17 , провадження по якій відкрито ухвалою Господарського суду м.Київа від 02.01.2018р.

З наведеного слідує, що в разі задоволення судом позову в межах справи № 910/23455/17 та визнанні недійсними в зв’язку із невідповідністю чинному законодавству пунктів 1,2,4 додаткового договору від 16.06.2017 за № 9 до кредитного договору № 92/КЛ/14, які є підставою позову в даній справі та на підставі яких нараховано та заявлено до стягнення відсотки за користування кредитними коштами у період з 01.06.2016 по 31.10.2017, - стягнення кредитної заборгованості до набрання законної сили рішенням по справі № 910/23455/17 , буде безпідставним. Крім того, результат рішення по справі № 910/23455/17 впливає і на стягнення тілу кредиту, оскільки згідно платіжного доручення від 20.06.2017 за № 1342, наявного в матеріалах справи, у період ліквідаційної процедури відповідачем було сплачено позивачу в рахунок заборгованості за кредитним договором № 92/КЛ/14 кошти в сумі 1698945,80 грн., що в разі задоволення судом позову про часткову недійсність кредитного договору у справі № 910/23455/17, повинні бути зараховані в рахунок погашення тіла кредиту. Крім того, рішення по справі № 910/23455/17 може вплинути також на право позивача на дострокове стягнення кредиту за спірним кредитним договором від 15.10.2014 за № 92/КЛ/14, враховуючи відтермінування сторонами повернення тілу кредиту до 14.06.18.

Судом також враховано, що якщо позов ПАТ КБ «Преміум» до ТОВ «Агрофірма «Маяк» буде розглянуто та задоволено судом до набрання законної сили рішенням у справі № 910/23455/17, то у випадку визнання судом за результатами розгляду справи № 910/23455/17 недійсними пунктів 1, 2 додаткового договору від 16.06.2017 за № 9 до кредитного договору № 92/КЛ/14 та пункту 4 в частині змін до пункту 1.1.3 кредитного договору за № 92/КЛ/14, - поворот виконання судового рішення в даній справі буде дійсно практично неможливим, оскільки позивач знаходиться в стані ліквідації, тобто повернення коштів відповідачу буде відбуватися із дотриманням вимог ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб в черговості задоволення вимог кредиторів, встановленої статтею 52 вказаного Закону, згідно якої вимоги відповідача до банку будуть віднесені до восьмої черги. Позивачем зазначене не спростовано.

Таким чином, оскільки існує судова справа, предметом якої є визнання частково недійсним кредитного договору, на підставі якого позивач звернувся з позовом про стягнення, - передчасним рішенням по даній справі (враховуючі значний розмір заявлених до стягнення з відповідача коштів) суд може порушити права відповідача, які в подальшому буде неможливо поновити та, як наслідок, судом буде порушено принцип рівності сторін на судовий захист.

Суд не приймає доводи позивача виходячи з наступного.

Частиною 2 статті 237 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог. Частиною 3 цієї статті встановлено, що ухвалюючи рішення у справі, суд за заявою позивача, поданою до закінчення підготовчого провадження, може визнати недійсним повністю чи у певній частині пов’язаний з предметом спору правочин, який суперечить закону, якщо позивач доведе, що він не міг включити відповідну вимогу до позовної заяви із незалежних від нього причин.

Всупереч твердженням представника позивача, здійснюючи розгляд справи № 927/1149/17 в межах предмету позову по даній справі, суд позбавлений можливості самостійно дослідити доводи та заперечення відповідача, на підставі зібраних у матеріалах справи доказів, в частині правомірності нарахування відсотків за користування кредитом в заявленому періоді.

Пунктом 5 частини 1 статті 227 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд не може посилатися на об’єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Предметом розгляду у справі № 927/1149/17 є стягнення заборгованості за спірним кредитним договором, тобто доказами у справі є платіжні документи щодо видачі кредиту, сплати позичальником тілу кредиту та відсотків за кредитним договором, банківські виписки по рахунку позичальника, які підтверджують факти видачі та погашення кредиту та відсотків у порядку, строки та розмірі, встановленими у кредитному договорі, який є підставою позову про стягнення.

Предметом розгляду у справі № 910/23455/17 є визнання частково недійсним саме кредитного договору № 92/КЛ/14, тобто при розгляді даної справи суду необхідно дослідити відповідність внесених змін до кредитного договору вимогам чинного законодавства на момент укладення додаткового договору № 9, що передбачає зовсім інше коло обставин та доказів, які мають бути подані сторонами та досліджені судом в межах справи № 910/23455/17, що є відмінними від кола обставин та доказів, які досліджуються судом, виходячи із заявлених вимог, в межах справи № 927/1149/17.

Суд також критично оцінює довід позивача про штучне затягування справи в зв»язку із безпідставністю, на його думку, доводів відповідача про відсутність у банка права на нарахування та стягнення відсотків за користування кредитними коштами у період ліквідаційної процедури банку за діючим кредитним договором, з огляду на посилання відповідачем на існуючу правову позицію Вищого господарського суду України , викладену в постанові від 03.10.2017 по справі № 916/33/17.

Керуючись ст. 123, 125, 126, п. 5 ч. 1 ст. 227, п. 4 ч. 1 ст. 229, ст.234, 235, 255, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

1.Зупинити провадження у справі 927/1149/17 до набрання законної сили рішенням по справі № 910/23455/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Маяк» до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Преміум» про визнання недійсними пунктів 1, 2 додаткового договору № 9 від 16.06.2017 до кредитного договору № 92/КЛ/14 від 15.10.2014 на відкриття відновлювальної кредитної лінії, а також пункту 4 в частині внесення змін до пункту 1.1.3 кредитного договору від 15.10.2014 за № 92/КЛ/14.

2.Зобов’язати сторони повідомити суд про результати розгляду судової справи № 910/23455/17.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку на підставі частини 1 ст. 255 Господарського процесуального кодексу України, шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного господарського суду через Господарський суд Чернігівської області у 10-денний строк з дня складання повного тексту ухвали.

Повний текст ухвали складено 18.01.2018.

Суддя І.Г. Мурашко

Єдиний державний реєстр судових рішень - http://reyestr.court.gov.ua/