Постанова № 71659382, 17.01.2018, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.01.2018 місто Дніпро Справа № 904/8693/17

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Пархоменко Н.В. (доповідач)

суддів: Коваль Л.А., Чередка А.Є.,

при секретарі судового засідання Дон О.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 01.11.2017 (повне рішення складено 06.11.2017, суддя Ніколенко М.О.) у справі №904/8693/17

за позовом Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Дніпро

до Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

про стягнення 14 139,24 грн.

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом, в якому просить стягнути з Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" плату за користування вагонами у розмірі 14 139,24 грн.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 01.11.2017 у справі №904/8693/17 (суддя Ніколенко М.О.) позов задоволено у повному обсязі: стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" на користь Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" плату за користування вагонами у сумі 14 139,24 грн., судовий збір у сумі 1 600,00 грн.

Рішення місцевого господарського суду мотивоване тим, що у квітні 2017 залізницею були прийняті до перевезення порожні власні вагони на адресу одержувача ПрАТ "Інгулецький ГЗК" за залізничними накладними, однак на шляху прямування вказані вагони були затримані на станціях підходу Марганець, Красний Шахтар, Кривий Ріг Західний Придніпровської залізниці, згідно наказів № 674 від 13.04.17, № 680 від 03.07.17, № 681 від 03.04.17, № 694 від 05.04.17, через неприйняття вагонів вантажовласником по причині скупчення вагонів на станції Інгулець Придніпровської залізниці, що прибули на адресу відповідача, а також в зв'язку з несвоєчасним вивільненням колій від вантажу, що прибув на його адресу.

Час затримки вагонів у встановленому порядку зафіксований актами загальної форми, за весь час затримки позивачем розраховано плату за користування вагонами у загальній сумі 14 139,24 грн., яка включена до Відомостей плати за користування вагонами форми ГУ-46 №№18049270, 12049265, 12049264, 11049263, 11049262, 07049240, 06049235, 05049228, 06049229, 06049232, 05049226 14049267, 07049244, 06049231, 06049234.

Місцевий господарський суд дійшов висновку про те, що затримка вагонів на станції підходу до станції призначення відбулась через неможливість приймання їх станцією призначення з причин скупчення на ній вагонів, що прибули на адресу відповідача, у зв'язку з неприйняттям вагонів вантажовласником - ПрАТ "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" і несвоєчасним вивільненням колій від вантажу, що прибув на його адресу та, відповідно, про правомірність нарахування відповідачу плати за користування вагонами.

Місцевим господарським судом зазначено, що відповідач не надав жодного документального доказу в обґрунтування відсутності вини в затримці вагонів на станції та викладених у відомостях форми ГУ-46 зауважень, які не підпадають під жоден з випадків звільнення вантажовласника від плати за користування вагонами, передбачених пунктом 16 Правил користування. Письмові зауваження представників відповідача, викладені ними при підписанні відомостей плати за користування вагонами, не свідчать самі по собі, без підтвердження належними та допустимими доказами викладених в цих зауваженнях обставин, про недоведеність позивачем позовних вимог.

Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду, Приватне акціонерне товариство "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" звернулось до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 01.11.2017 по справі №904/8693/17 та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга мотивована тим, що місцевим господарським судом не встановлено належним чином вину відповідача у затримці вагонів на підходах до станції Інгулець. Апелянт зазначає, що на час затримки вагонів на станції Інгулець за актами загальної форми №684 від 01.04.2017, №693 від 05.04.2017, №694 від 05.04.2017, №695 від 05.04.2017 та №697 від 06.04.2017 ПрАТ "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" були пред'явлені станції Інгулець до перевезення вагони, які не забиралися станцією. Факт пред'явлення підтверджується повідомленнями про закінчення вантажних операцій з відмітками працівників станції Інгулець про прийняття повідомлень. Таким чином, затримка вагонів на час прийняття наказів №674, №680, №681 та №694 на станціях підходу до станції Інгулець відбулась з причин, що залежать від залізниці, вина відповідача в затримці вагонів відсутня.

Апелянт вважає, що місцевим господарським судом при ухваленні оскаржуваного рішення не були повно з'ясовані всі обставини справи, що призвело до прийняття неправильного рішення, яке підлягає скасуванню.

В подальшому апелянтом надані пояснення до апеляційної скарги, в яких зазначено про відсутність вини відповідача у затримці вагонів на станції Інгулець по актам №684 від 01.04.2017, №693 від 05.04.2017, №694 від 05.04.2017, №695 від 05.04.2017 та №697 від 06.04.2017 на підтвердження чого надані копії витягів із журналу руху поїздів і локомотивів по станції Інгулець та книги відправлення вантажу з ПрАТ "ІНЗК", а також витягу з Єдиного технологічного процесу.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.11.2017 апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 01.11.2017 у справі №904/8693/17 прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя: Пархоменко Н.В., суддів: Коваль Л.А., Чередко А.Є., розгляд скарги призначений у судове засідання на 12.12.2017.

Судове засідання, призначене до розгляду 12.12.2017, не відбулося у зв'язку з перебуванням головуючого судді (доповідача) Пархоменко Н.В. на лікарняному.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.12.2017 розгляд апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 01.11.2017 у справі №904/8693/17 призначений у судове засідання на 17.01.2018.

Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" проти задоволення апеляційної скарги заперечувало та просило залишити рішення місцевого господарського суду без змін.

У судовому засіданні, яке відбулося 17.01.2018, оголошені вступна та резолютивна частина постанови.

Апеляційний суд, дослідивши наявні у справі докази, перевіривши правильність висновків, повноту їх дослідження місцевим господарським судом вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено господарським судом та підтверджується матеріалами справи, 02.06.2014 між Державним підприємством "Придніпровська залізниця" (Залізниця) та Публічним акціонерним товариством "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат", яке в подальшому змінило назву на Приватне акціонерне товариство "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" (Власник колії) укладений договір про експлуатацію залізничної під'їзної колії Публічного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат", яка примикає до станції Інгулець ДП "Придніпровська залізниця" №ПР/М-14-2/12-14757/НЮдч, відповідно до умов якого згідно зі Статутом залізниць України, Правилами перевезень вантажів і на умовах цього договору експлуатується під'їзна колія, яка належить Власнику, що примикає до станцій Інгулець ДП "Придніпровська залізниця": стрілкою №5 до продовження станційної колії №3 та стрілкою №23 до продовження станційної колії №2. Під'їзна колія обслуговується власним локомотивом. Межею під'їзної колії є знаки "Межа під'їзної колії", які встановлено на продовженні колії №3 біля вхідного сигналу "Н-І", на продовжені колії №2 біля вхідного сигналу "Н-ІІ".

15.12.2015 між сторонами укладена Додаткова угода №3 до договору, якою у зв'язку із проведенням реєстрації Публічного акціонерного товариства "Укрзалізниця", яке згідно з Законом України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування" є правонаступником Укрзалізниці та підприємств і установ, реорганізованих шляхом злиття відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.06.2014 №200 "Про утворення Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", назву договору викладено в новій редакції: "Договір про експлуатацію залізничної під'їзної колії Публічного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат", яка примикає до станції Інгулець філії "Придніпровська залізниця" ПАТ "Укрзалізниці".

Відповідно до пункту 4 договору рух поїздів на під'їзній колії здійснюється з додержанням Правил технічної експлуатації залізниць України, Інструкції з руху поїздів і маневрової роботи на залізницях України, Інструкції з сигналізації на залізницях України, Інструкції про порядок обслуговування і організації руху на під'їзній колії.

За приписами пункту 5 договору здавання вагонів для під'їзної колії здійснюється: порожні під навантаженням концентрату залізорудного - через інтервал часу 1,5 години; інші - за повідомленням, які передає прийомоздавальник станції Інгулець по телефону прийомоздавальнику зміни залізничного цеху ПАТ "ІнГЗК" не пізніше, ніж за 2 години до пред'явлення вагонів до здавання, з реєстрацією у "Книзі повідомлень про час подавання вагонів під навантаження або вивантаження" форми ГУ-2.

Відповідно до пункту 6 договору, вагони для під'їзної колії Власника подаються локомотивом залізниці на одну з колій станції Інгулець за вказівкою чергового по станції Інгулець, де здійснюється передавальні операції з вагонами у технічному та комерційному відношенні; подальший рух вагонів виконується локомотивом власника колії.

Пунктом 7 договору встановлено, що всі вагони здаються на під'їзну колію у тій кількості, в якій прибули на станцію Інгулець, але не більше 260 осей, вагою не більше 1 430 тонн.

Згідно із пунктом 8 договору про готовність вагонів до відправлення з під'їзної колії прийомоздавальник зміни залізничного цеху ПАТ "ІнГЗК" повідомляє по телефону прийомоздавальника станції примиканння Інгулець залізниці не пізніше, ніж за одну годину до пред'явлення вагонів до здачі залізниці, з наступним настанням письмового повідомлення за формою, встановленою Правилами користування вагонами і контейнерами, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 №113.

Відповідно до пункту 10 договору час перебування вагонів на під'їзній колії обчислюється з моменту закінчення передавальних операцій при передачі вагонів залізницею власнику колії до моменту закінчення цих операцій при поверненні вагонів залізниці.

Пунктом 14 договору сторони погодили, що власник колії сплачує залізниці: за користування вагонами згідно з Правилами користування вагонами і контейнерами за ставками, наведеними у розділі V Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги (Тарифного керівництва №1); за зберігання вантажів у вагонах - у разі затримки їх з причин, залежних від власника колії, після закінчення терміну безоплатного зберігання, сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї) - згідно з Правилами зберігання вантажів; інші збори і плати за додаткові роботи та послуги , які виконує залізниця для власника колії - згідно з діючими нормативними документами; збори і плати вносяться на підставі статті 62 Статуту залізниць України по передоплаті через розрахунковий підрозділ Залізниці з відповідними оголошеннями Укрзалізницею коефіцієнтами підвищення.

Договір укладається терміном на п'ять років і діє з моменту його підписання сторонами (пункт 19 договору).

У квітні 2017 залізницею були прийняті до перевезення порожні вагони власності ПрАТ "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" за залізничними накладними, копії яких містяться в матеріалах справи (а.с. 102-248, том 1).

Відповідно до вищезазначених накладних станція та залізниця призначення - Інгулець Придніпровської залізниці.

За наказом №680 від 03.04.2017 о 22:52 год. були затримані вагони на станції Мусіївка Придніпровської залізниці через неприйняття вантажовласником - ПрАТ "Інгулецький ГЗК" по причині скупчення вагонів на станції Інгулець Придніпровської залізниці, що прибули на адресу ПрАТ "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат", а також в зв'язку з несвоєчасним вивільненням колій від вантажу, що прибув на його адресу.

Так, згідно наказу №680 від 03.04.2017, складеному о 22:52 год. затримці підлягали вагони №№голова 53777710 хвіст 61123154 у кількості 15 вагонів, індекс поїзда 4676-01-4677 з вантажем - на своїх осях, що перевозились у поїзді №3502 (а.с. 96, том 1).

За наведеним фактом станцією затримки вагонів - Мусіївка складений акт про затримку вагонів форми ГУ-23а № 29 від 03.04.2017, що прибули поїздом №3502 25.03.2017 о 12:02 год., що прямували на адресу Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" (а.с. 87, том 1).

Також щодо наведених обставин складений акт загальної форми ГУ-23 №40 від 03.04.2017 (а.с. 91, том 1).

Повідомлення про затримку вагонів за наказом №680 від 03.04.2017, було отримано відповідачем 03.04.2017 о 23:20 год. На повідомленні містяться заперечення відповідача щодо повідомлення з посиланням на наявність вільних колій, також по непрямому залізничному шляху простоюють локомотиви прийняті до перевезення (а.с. 99, том 1).

Відповідно до акту про затримку вагонів форми ГУ-23а №29 від 03.04.2017, затримані вагони, що прибули поїздом №3502, відправлені поїздом №8852 11.04.2017 о 04 год. 25 хв.

За наказом №694 від 05.04.2017 о 11:01 год. були затримані вагони на станції Мусіївка Придніпровської залізниці через неприйняття вантажовласником - ПрАТ "Інгулецький ГЗК" по причині скупчення вагонів на станції Інгулець Придніпровської залізниці, що прибули на адресу ПрАТ "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат", а також в зв'язку з несвоєчасним вивільненням колій від вантажу, що прибув на його адресу.

Так, згідно наказу №694 від 05.04.2017, складеному о 11:01 год. затримці підлягали вагони №№голова 53777710 хвіст 61123154 у кількості 15 вагонів, індекс поїзда 4676-01-4677 з вантажем - на своїх осях, що перевозились у поїзді №3502 (а.с. 94, том 1).

За наведеним фактом станцією затримки вагонів - Мусіївка складений акт про затримку вагонів форми ГУ-23а № 30 від 05.04.2017, що прибули поїздом №3502 25.03.2017 о 12:02 год., що прямували на адресу Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" (а.с. 89, том 1).

Також щодо наведених обставин складений акт загальної форми ГУ-23 №41 від 05.04.2017 (а.с. 93, том 1).

Повідомлення про затримку вагонів за наказом №694 від 05.04.2017, було отримано відповідачем 05.04.2017 о 11:40 год. На повідомленні містяться заперечення відповідача щодо повідомлення з посиланням на наявність вільних колій, також по непрямому залізничному шляху простоює 7 локомотивів (а.с. 101, том 1).

Відповідно до акту про затримку вагонів форми ГУ-23а №30 від 05.04.2017, затримані вагони, що прибули поїздом №3502, відправлені поїздом №8852 11.04.2017 о 04 год. 25 хв.

За наказом №674 від 03.04.2017 о 01:58 год. були затримані вагони на станції Марганець Придніпровської залізниці через неприйняття вантажовласником - ПрАТ "Інгулецький ГЗК" по причині скупчення вагонів на станції Інгулець Придніпровської залізниці, що прибули на адресу ПрАТ "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат", а також в зв'язку з несвоєчасним вивільненням колій від вантажу, що прибув на його адресу.

Так, згідно наказу №674 від 03.04.2017, складеному о 01:58 год. затримці підлягали вагони №№голова 56958838 хвіст 56319221 у кількості 60 вагонів, індекс поїзда 4600-420-4677 з вантажем - на своїх осях, що перевозились у поїзді №2719 (а.с. 95, том 1).

За наведеним фактом станцією затримки вагонів - Марганець складений акт про затримку вагонів форми ГУ-23а № 2 від 03.04.2017, що прибули поїздом №2719 01.04.2017 о 14:10 год., що прямували на адресу Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" (а.с. 86, том 1).

Також щодо наведених обставин складений акт загальної форми ГУ-23 №173 від 03.04.2017 (а.с. 90, том 1).

Повідомлення про затримку вагонів за наказом №674 від 03.04.2017, було отримано відповідачем 03.04.2017 о 02:25 год. На повідомленні містяться заперечення відповідача щодо повідомлення з посиланням на наявність вільних колій, також по непрямому залізничному шляху простоюють локомотиви прийняті до перевезення (а.с. 98, том 1).

Відповідно до акту про затримку вагонів форми ГУ-23а №2 від 03.04.2017, затримані вагони, що прибули поїздом №2719, відправлені поїздом №2719 04.04.2017 о 03 год. 55 хв.

За наказом №681 від 03.04.2017 о 22:54 год. були затримані вагони на станції Червоний Шахтар Придніпровської залізниці через неприйняття вантажовласником - ПрАТ "Інгулецький ГЗК" по причині скупчення вагонів на станції Інгулець Придніпровської залізниці, що прибули на адресу ПрАТ "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат", а також в зв'язку з несвоєчасним вивільненням колій від вантажу, що прибув на його адресу.

Так, згідно наказу №681 від 03.04.2017, складеному о 22:54 год. затримці підлягали вагони №№голова 54785027 хвіст 56438328 у кількості 64 вагонів, індекс поїзда 4011-02-4677 з вантажем - на своїх осях, що перевозились у поїзді №2128 (а.с. 97, том 1).

За наведеним фактом станцією затримки вагонів - Червоний Шахтар складений акт про затримку вагонів форми ГУ-23а № 24 від 03.04.2017, що прибули поїздом №2128 03.04.2017 о 12:02 год., що прямували на адресу Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" (а.с. 88, том 1).

Також щодо наведених обставин складений акт загальної форми ГУ-23 №24 від 03.04.2017 (а.с. 92, том 1).

Повідомлення про затримку вагонів за наказом №681 від 03.04.2017, було отримано відповідачем 03.04.2017 о 23:15 год. На повідомленні містяться заперечення відповідача щодо повідомлення з посиланням на наявність вільних колій, також по непрямому залізничному шляху простоюють локомотиви прийняті до перевезення (а.с. 100, том 1).

Відповідно до акту про затримку вагонів форми ГУ-23а №24 від 03.04.2017, затримані вагони, що прибули поїздом №2128, відправлені поїздом №2127 04.04.2017 о 04 год. 45 хв.

При цьому на станції Інгулець Придніпровської залізниці складені акти загальної форми ГУ-23 за весь час затримки вагонів на станціях підходу Мусіївка, Марганець, Червоний Шахтар до станції призначення №684 по наказах №681 за період з 22:54 год. 03.04.2017 по 04.04.2017 - 01:00 год., №680 за період з 22:52 год. 03.04.2017 по 04.04.2017 - 01:00 год., по наказу №674 за період з 01:58 год. 03.04.2017 по 04.04.2017 01:00 год., а також складені акти загальної форми ГУ-23 за весь час затримки вагонів на станціях підходу Мусіївка №693, №694, №695, №697 по наказу №694 за період з 11:01 год. 03.04.2017 по 05.04.2017 - 21:30 год. Вказані акти загальної форми підписані відповідальними працівниками відповідача із зауваженнями про непогодження із вказаними актами, оскільки на під'їзному шляху ПрАТ "Інгулецький ГЗК" залізницею призупинені маршрути (а.с. 79-85, том 1).

Враховуючи обставини щодо затримки вагонів за вказаними накладними на станціях Мусіївка, Марганець, Червоний Шахтар Придніпровської залізниці позивачем розраховано плату за користування вагонами у загальній сумі 14 139,24 грн., яка включена до Відомостей плати за користування вагонами форми ГУ-46 №№18049270, 12049265, 12049264, 11049263, 11049262, 07049240, 06049235, 05049228, 06049229, 06049232, 05049226 14049267, 07049244, 06049231, 06049234, які підписані представником відповідача із застереженням що вагони затриманні в шляху призначення, через незалежних від відповідача причин, а також зазначено про наявність вільних шляхів приймання (а.с. 52-75, том 1).

Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача плату за користування вагонами у сумі 14 139,24 грн., яка включена до Відомостей плати за користування вагонами форми ГУ-46 №№18049270, 12049265, 12049264, 11049263, 11049262, 07049240, 06049235, 05049228, 06049229, 06049232, 05049226 14049267, 07049244, 06049231, 06049234, які підписані представником відповідача із застереженням що вагони затриманні в шляху призначення, через незалежних від відповідача причин.

Предметом даного судового розгляду є вимоги перевізника до вантажоодержувача про стягнення заборгованості за користування вагонами у зв'язку з затримкою вагонів з вини вантажоодержувача.

Позивач просить стягнути з відповідача плату за користування вагонами у загальній сумі 14 139,24 грн., яка включена до Відомостей плати за користування вагонами форми ГУ-46 №№18049270, 12049265, 12049264, 11049263, 11049262, 07049240, 06049235, 05049228, 06049229, 06049232, 05049226 14049267, 07049244, 06049231, 06049234, проти чого заперечує відповідач, що і є причиною виникнення спору.

Згідно з частиною 5 статті 307 Господарського кодексу України умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству, та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов'язань.

Аналогічні положення наведені у частині 2 статті 908 та статті 920 Цивільного кодексу України.

Частиною 1 статті 3 Закону України "Про залізничний транспорт" визначено, що законодавство про залізничний транспорт загального користування складається з законів України "Про транспорт", "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування", цього Закону, Статуту залізниць України, який затверджується Кабінетом Міністрів України, та інших актів законодавства України.

Перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти залізничним транспортом загального користування організується на договірних засадах. Для забезпечення виконання договірних зобов'язань здійснюється перспективне та поточне планування перевезень.

Умови та порядок організації перевезень, у тому числі в прямому змішаному сполученні за участю залізничного та інших видів транспорту, нормативи якості вантажних перевезень (терміни доставки, безпека перевезень, схоронність вантажів) та обслуговування пасажирів, відправників і одержувачів вантажів визначаються Статутом залізниць України, Правилами перевезень вантажів та Правилами перевезень пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України (частина 1, частина 2 статті 8 Закону України "Про залізничний транспорт").

Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 року №457 затверджений Статут залізниць України, який згідно статті 2 визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом. Статутом регламентуються порядок укладання договорів, організація та основні умови перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, основні положення експлуатації залізничних під'їзних колій, а також взаємовідносини залізниць з іншими видами транспорту.

Дія Статуту поширюється на перевезення залізничним транспортом вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, у тому числі на перевезення вантажів, навантаження і розвантаження яких відбувається на залізничних під'їзних коліях незалежно від форм власності, які не належать до залізничного транспорту загального користування (далі - залізничні під'їзні колії) (стаття 3 Статуту).

За приписами статті 64 Статуту для транспортного обслуговування одного або кількох підприємств у взаємодії із залізничним транспортом загального користування призначено під'їзні колії.

Статтею 71 Статуту встановлено, що взаємовідносини залізниці з підприємством, порядок і умови експлуатації залізничних під'їзних колій визначаються договором. Порядок подачі і забирання вагонів і контейнерів на залізничній під'їзній колії встановлюється договором на експлуатацію залізничної колії (договором на подачу та забирання вагонів).

Відповідно до статті 46 Статуту одержувач зобов'язаний прийняти і вивезти зі станції вантаж, що надійшов на його адресу. Терміни вивезення і порядок зберігання вантажів установлюються Правилами.

Вантажі, що прибули, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби. Цей термін обчислюється з 24-ої години дати вивантаження вантажу (контейнера) засобами залізниці або з 24-ої години дати подачі вагонів під вивантаження засобами одержувача. За зберігання вантажу на станції понад зазначений термін справляється плата, встановлена тарифом.

Згідно зі статтею 119 Статуту за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянам - суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами. Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства. За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50% зазначених розмірів плати.

Згідно з пунктом 3 розділу ІІ Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Мінтранспорту та зв'язку України від 25.02.1999 №113, облік часу користування вагонами і контейнерами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46, відомістю плати за користування контейнерами форми ГУ-46к, які складаються на підставі пам'яток про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45, актів про затримку вагонів форми ГУ-23а, актів загальної форми ГУ-23.

Пунктом 4 розділу ІІ Правил користування вагонами і контейнерами передбачено, що відомості плати за користування вагонами (контейнерами) мають підписуватися працівником станції і вантажовласника щоденно або в періоди пред'явлення їх станцією до розрахункового підрозділу, що встановлюються начальником залізниці. У разі непогодження даних, зазначених у відомості, представник вантажовласника зобов'язаний підписати відомість із зауваженнями.

Відповідно до пункту 6 розділу ІІІ названих Правил усі завантажені вагони, а також порожні вагони, які належать підприємствам, організаціям, портам, установам і громадянам, та орендовані ними, що знаходяться на станціях і на підходах до них в очікуванні подавання під вантажні або інші операції з причин, які залежать від вантажовласника, є такими, що перебувають у користуванні вантажовласника.

За приписами пункту 8 розділу ІІІ Правил у разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів і їх номери.

Згідно з пунктом 9 розділу ІІІ Правил користування вагонами і контейнерами про затримку вагонів і контейнерів з вини вантажовласника на підходах до станції призначення залізниця видає наказ. Наказ підписується посадовою особою, визначеною начальником залізниці

Облік затриманих на підходах вагонів здійснюється станцією, на якій вони простоюють, на підставі акта про затримку вагонів, що складається станцією. Усі дані, вказані в цьому акті, передаються станцією у "Повідомленні про затримку вагонів" до інформаційно-обчислювального центру залізниці та на станцію призначення.

Відповідно до пункту 12 розділу ІІІ Правил загальний час, за який вноситься вантажовласником плата залізниці за користування вагонами, включає час затримки вагонів з його вини та час перебування їх у безпосередньому розпорядженні вантажовласника; час до 30 хв. не враховується, час 30 хв. і більше враховується як повна година.

Пунктом 3 Правил складання актів, затверджених наказом Мінтранспорту України від 28.05.2002 року №334 передбачено, що акти загальної форми складаються для засвідчення обставин, що виникли в процесі перевезення вантажу і можуть бути підставою для матеріальної відповідальності: затримки вагонів на станції призначення в очікуванні подачі під вивантаження (перевантаження) з причин, що залежать від одержувача.

Місцевим господарським судом встановлено, що станціями затримки Мусіївка, Марганець та Червоний Шахтар та станцією призначення Інгулець Придніпровської залізниці були оформлені відповідні документи, у тому числі акти форми ГУ-23а, ГУ-23, на підставі яких за час знаходження спірних вагонів на станціях підходу за наказами №674 від 03.04.2017, №680 від 03.04.2017, №681 від 03.04.2017, №694 від 05.04.2017 відповідно до Тарифного керівництва №1 (затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 26.03.2009 №317, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 15.04.2009 за №340/16356) розрахована плата за користування спірними вагонами за Відомостями форми ГУ-46 №№18049270, 12049265, 12049264, 11049263, 11049262, 07049240, 06049235, 05049228, 06049229, 06049232, 05049226 14049267, 07049244, 06049231, 06049234 у загальній сумі 14 139,24 грн.

За таких обставин, місцевий господарським суд дійшов до правильного висновку про те, що затримка вагонів на станціях підходу до станції призначення відбулась через неможливість приймання їх станцією призначення з причин скупчення на ній вагонів, що прибули на адресу відповідача, у зв'язку з неприйняттям вагонів вантажовласником - ПрАТ "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" і несвоєчасним вивільненням колій від вантажу, що прибув на його адресу та відповідно про правомірність нарахування відповідачу плати за користування вагонами і збору за зберігання вантажу.

Надані позивачем акти загальної форми ГУ-23 відповідають формі та змісту Правил користування вагонами і контейнерами та містять підписи відповідних осіб.

Крім того, акти загальної форми, складені представником станції не є єдиним доказом для нарахування плати за затримку вагонів.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 07.10.2014 року у справі №904/5778/13.

Відповідно до частини 1 статті 614 Цивільного кодексу України відсутність своєї вини у порушенні зобов'язання доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Відповідач не надав жодного документального доказу в обґрунтування відсутності вини в затримці вагонів та викладеного у відомостях ф. ГУ-46 заперечення, яке не підпадає під жоден з випадків звільнення вантажовласника від плати за користування вагонами, передбачених пунктом 16 Правил користування вагонами та контейнерами. Письмові заперечення представників відповідача, викладені ними при підписанні відомостей плати та накопичувальної картки, не свідчать, самі по собі, без підтвердження належними та допустимими доказами викладених в цих запереченнях обставин, про недоведеність позивачем позовних вимог.

Викладеним спростовується твердження відповідача про його готовність прийняти спірні вагони на свою під'їзну колію та відсутність його вини у їх затримці.

Апеляційний господарський суд погоджується із висновком місцевого господарського суду про відхилення доводів відповідача щодо відсутності його вини у затримці вагонів, у зв'язку з наявністю у відповідача вільних колій, на які він був готовий прийняти спірні вагони.

Так, відповідно до статті 614 Цивільного кодексу України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання. Належних і допустимих доказів відсутності своєї вини у скупченні вагонів на станції призначення відповідач суду не надав. Натомість його вина підтверджується наступним.

За змістом пункт 6, укладеного між позивачем та відповідачем договору, вагони, що прибули на станцію Інгулець для ПрАТ "Інулецький ГЗК" подаються локомотивом залізниці на одну з колій станції Інгулець, за вказівкою чергового по станції, де здійснюються передавальні операції з вагонами у технічному та комерційному відношенні. Подальший рух вагонів здійснюється локомотивом власника колії.

Основні положення та порядок роботи залізниць України встановлені Правилами технічної експлуатації нормативним відомчім документом Укрзалізниці, затвердженим наказом Міністерства транспорту України від 20.12.1996 року № 411 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 25.02.1997 року за № 50/1854. В пункті 16.3. ПТЕ зазначено, що порядок використання колій для приймання та відправлення поїздів має бути вказаний в технічно-розпорядчому акті станції. Технічно розпорядчий акт (ТРА) нормативний документ, що регламентує безпечне і безперешкодне приймання, відправлення та проходження поїздів через станцію, безпеку внутрішньостанційної маневрової роботи й дотримання техніки безпеки.

Відповідно до пункту 8 договору про готовність вагонів до відправлення з під'їзної колії прийомоздавальник зміни залізничного цеху ПАТ "ІнГЗК" повідомляє по телефону прийомоздавальника станції примиканння Інгулець залізниці не пізніше, ніж за одну годину до пред'явлення вагонів до здачі залізниці, з наступним настанням письмового повідомлення за формою, встановленою Правилами користування вагонами і контейнерами, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 №113.

Жодних доказів на підтвердження повідомлення залізниці прямим телефонним зв'язком відповідно до умов договору чи іншим чином щодо готовності забрати на свою під'їзну колію вагони зі станції призначення відповідач суду не надав. Доказів на підтвердження прийняття заходів до залізниці з приводу порушення нею умов договору в частині дотримання строку здачі вагонів на під'їзну колію вантажовласника відповідач також не надав.

Наявність вільних під'їзних колій на станції Інгулець за обставин відсутності з боку відповідача доказів на підтвердження прийняття ним передбачених договором та вказаними нормативними документами заходів до забирання вагонів зі станції призначення, що прибули на його адресу, є свідченням саме його вини у такому скупченні внаслідок допущеної бездіяльності у забиранні вагонів зі станції призначення.

Слід також зазначити, що зайнятість приймально-відправних колій по станції призначення згідно технологічного процесу роботи станції планує поїзний диспетчер залізниці з урахуванням підводу під навантаження порожніх вагонів парку "Укрзалізниці" і власних, вагонів з вантажем на адресу підприємства, маневрової роботи, необхідності приймання навантажених маршрутів з Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат", обгону локомотивів, для чого необхідна наявність вільних колій станції тощо. Підпунктом 14.2.1 пункту 14.2 Інструкції з руху поїздів і маневрової роботи на залізницях України, затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв'язків України від 30.08.2005 року № 5076, визначено, що приймання поїздів на станцію має проводитись тільки на вільні колії, які призначені для цього технічно розпорядчим актом станції.

Отже, відповідачем наявними матеріалами справи не доведена відсутність своєї вини у спричиненні скупчення вагонів на станції призначення Інгулець Придніпровської залізниці.

Надавши належну правову оцінку усім наявним у матеріалах справи документам та доводам сторін (зокрема, актам загальної форми ГУ-23, актам про затримку вагонів, наказу, відомостям), встановивши, що затримки вагонів на станції підходу до станції призначення відбулась через неможливість приймання їх станцією призначення з причин скупчення на ній вагонів, що прибули на адресу відповідача та неприйняттям цих вагонів і несвоєчасним вивільненням колій від вантажу відповідачем, місцевий господарський суд прийшов до правильного висновку про правомірність нарахування відповідачу плати за користування вагонами на суму 14 139,24 грн.

При цьому, місцевим господарським судом правильно зазначено, що несвоєчасне забирання з колій станції відповідачем вантажів, які прибули на його адресу, є порушенням вимог пункту 33 Правил видачі вантажів та статей 46, 47 Статуту залізниць України, якими визначено, що одержувач зобов`язаний прийняти і вивезти вантаж, що надійшов на його адресу, навіть поставка якого йому не передбачена планом, договором, контрактом, замовленням тощо.

Отже, рішення місцевого господарського суду про задоволення позову є законним і обґрунтованим.

Щодо доводів відповідача про наявність на станції вільних колій, зокрема, як на доказ відсутності своєї вини у затримці вагонів, то вони були предметом розгляду господарським судом, який прийшов до правомірного висновку, що приймання поїздів на станцію має проводитись тільки на вільні колії, які призначені для цього технічно-розпорядчим актом станції, а не на колії, які мають бути вільними (наприклад, для обгону локомотивів тощо) і що в даному випадку затримка вагонів відбулась саме з вини відповідача.

Щодо наданих в обґрунтування своїх доводів апеляційної скарги про відсутність своєї вини у затримці вагонів на станції Інгулець, а саме: актів загальної форми та повідомлень про закінчення вантажних операцій з вагонами (а.с. 16-32, том 2), витягів із журналу руху поїздів і локомотивів по станції Інгулець та книги відправлення вантажу з ПрАТ "ІНЗК", а також витягу з Єдиного технологічного процесу (а.с. 42-71, том 2)), які не були предметом дослідження під час розгляду місцевим господарським судом, апеляційний господарський суд приймає їх в силу наступного.

Відповідно до частини 3 статті 269 Господарського процесуального кодексу України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.

Як зазначає апелянт та підтверджується матеріалами справи ухвалою місцевого господарського суд від 02.10.2017 порушено провадження у справі та призначений судовий розгляд на 01.11.2017, 25.10.2017 від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з необхідністю підготовки відзиву на позов. Між тим, рішення у справі №904/8693/17 прийнято у першому судовому засіданні (01.11.2017) без участі представника відповідача. За таких обставин апеляційний господарський суд приймає додаткові докази, які надані Приватним акціонерним товариством "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат".

Дослідивши надані Приватним акціонерним товариством "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" докази апеляційний господарський суд вважає, що вони не спростовують висновків місцевого господарського суду про правомірність стягнення плати за користування вагонами з огляду на сукупність всіх доказів у справі, в тому числі й акти загальної форми ГУ-23 за весь час затримки вагонів на станціях підходу Мусіївка, Марганець, Червоний Шахтар до станції призначення №684 по наказах №681 за період з 22:54 год. 03.04.2017 по 04.04.2017 - 01:00 год., №680 за період з 22:52 год. 03.04.2017 по 04.04.2017 - 01:00 год., по наказу №674 за період з 01:58 год. 03.04.2017 по 04.04.2017 01:00 год., а також складені акти загальної форми ГУ-23 за весь час затримки вагонів на станціях підходу Мусіївка №693, №694, №695, №697 по наказу №694 за період з 11:01 год. 03.04.2017 по 05.04.2017 - 21:30 год.

Щодо доводів апелянта про затримку залізницею в забиранні вагонів, неналежне виконання позивачем умов договору №ПР/М-14-2/12-14757/НЮдч від 02.06.2014, а саме створення умов за яких залізниця нараховує плату за користування вагонами, необхідно зазначити, що вказане може бути предметом дослідження під час спору щодо несвоєчасного забирання залізницею вагонів зі станції. Плата за користування вагонами, яка предметом спору у справі №904/8693/17, нарахована за затримку вагонів на шляху прямування до станції призначення, розмір її є доведеним, позовні вимоги обґрунтованими.

Також, з огляду на встановлені вище обставини справи, зазначені положення законодавства, колегія суддів апеляційного господарського суду відхиляє решту доводів відповідача, наведених в обґрунтування апеляційної скарги.

Відповідно до частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частина 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України).

Враховуючи встановлені вище обставини справи, зазначені положення законодавства, апеляційний господарський суд відхиляє доводи апелянта, наведені в обґрунтування апеляційної скарги.

Таким чином, апеляційний господарський суд вбачає підстави, передбачені статтею 276 Господарського процесуального кодексу України, для залишення рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційної скарги - без задоволення.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

Керуючись статтями 269, 275-279 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 01.11.2017 у справі №904/8693/17 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 01.11.2017 у справі №904/8693/17 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, зазначених у пункті 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

Повна постанова складена 18.01.2018.

Головуючий суддя Н.В. Пархоменко

Суддя Л.А. Коваль

Суддя А.Є. Чередко