Постанова № 71659304, 15.01.2018, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.01.2018 року Справа № 904/3957/17

м. Дніпро, пр-т Дмитра Яворницького, 65, зал судових засідань №511

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Широбокової Л.П. - доповідач,

суддів: Подобєд І.М., Кузнецової І.Л.

секретар судового засідання Мацекос І.М.

за участю представників сторін

від позивача: ОСОБА_1, адвокат, довіреність №007.1Др-90-1217 від 01.12.2017;

повноважний представник відповідача у судове засідання не з’явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дніпропетровського державного аграрно-економічного університету, м. Дніпро в особі Верхньодніпровського коледжу Дніпропетровського державного аграрно-економічного університету, м. Верхньодніпровськ Дніпропетровської області на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 27.11.2017 (суддя Мельниченко І.Ф., повний текст ухвали складений 27.11.2017) за результатами розгляду заяви Дніпропетровського державного аграрно-економічного університету, м. Дніпро в особі Верхньодніпровського коледжу Дніпропетровського державного аграрно-економічного університету, м. Верхньодніпровськ Дніпропетровської області про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення від 31.05.2017 у справі №904/3957/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю

"Дніпропетровськгаз збут", м. Дніпро

до Дніпропетровського державного аграрно-економічного університету,

м. Дніпро в особі Верхньодніпровського коледжу

Дніпропетровського державного аграрно-економічного університету,

м. Верхньодніпровськ Дніпропетровської області

про стягнення 105 361, 69 грн

ВСТАНОВИВ

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 27.11.2017 (суддя Мельниченко І.Ф.) у задоволенні заяви Дніпропетровського державного аграрно-економічного університету в особі Верхньодніпровського коледжу Дніпропетровського державного аграрно-економічного університету про перегляд рішення господарського суду Дніпропетровської області від 31.05.2017 у справі №904/3957/17 за нововиявленими обставинами відмовлено. Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 31.05.2017 у справі №904/3957/17 залишено без змін. Ухвала суду мотивована відсутністю обставин, які є нововиявленими в розумінні ст. 112 Господарського процесуального кодексу України.

Не погодившись із зазначеною ухвалою, до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернувся Відповідач, в якій, посилаючись на неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права, просив ухвалу суду скасувати, прийняти нове рішення, яким змінити рішення господарського суду Дніпропетровської області від 31.05.2017, стягнути з Відповідача на користь Позивача заборгованість за спожитий газ – 90014,88 грн, судовий збір – 1400,00 грн. У задоволенні решти позову відмовити. Видати наказ про стягнення з Позивача на користь Відповідача коштів у сумі 12984,88 грн – різниці, яка утворилась в результаті одностороннього збільшення ціни на газ; коштів у сумі 2133,36 грн, стягнутої з Відповідача пені; коштів у сумі 200,00 грн, стягнутого судового збору за подання позовної заяви; коштів у сумі 1760,00 грн, сплаченого судового збору за подання апеляційної скарги по справі №904/3957/17. Апеляційна скарга обґрунтована наступним:

- господарський суд не з’ясував всі обставини справи – Позивач застосував нову ціну, що не була погоджена сторонами;

- ціна більш як на 10% перевищує тендерну пропозицію;

- п.2 додаткової угоди № 2 є нікчемним, але про його нікчемність не було відомо на час розгляду справи;

- факт нікчемності цієї додаткової угоди до договору встановлено постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 21.09.2017 у справі №904/6290/17, що не взяв до уваги суд першої інстанції;

- суд не взяв до уваги доводи Відповідача про зменшення стягненої суми та не розглянув заяву про поворот виконання рішення суду на 12984,88 грн.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.12.2017 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Дніпропетровського державного аграрно-економічного університету в особі Верхньодніпровського коледжу Дніпропетровського державного аграрно- економічного університету на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 27.11.2017 за результатами розгляду заяви Дніпропетровського державного аграрно-економічного університету в особі Верхньодніпровського коледжу Дніпропетровського державного аграрно-економічного університету про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення від 31.05.2017 у справі №904/3957/17. Розгляд справи з викликом сторін призначений у судовому засіданні на 15.01.2018.

У судовому засіданні 15.01.2018 повноважний представник Позивача проти апеляційної скарги заперечив, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення. Зазначив, що під час розгляду справи №904/3957/17 судом було досліджено договір, а також спірні додаткові угоди та не було виявлено підстав для визнання їх недійсними; встановлено, що результат розгляду справи №904/6290/17 не впливає на можливість суду самостійно прийняти рішення по справі №924/3957/16 та будь-яке рішення у справі №904/6290/17 матиме значення для правовідносин сторін в майбутньому і не матиме зворотної сили в часі. Обставини, на які посилається заявник щодо порушення вимог законодавства під час укладення договору йому були відомі, оскільки ним самим ставилось питання про визнання недійсним договору. Заява про перегляд судового рішення на зазначених підставах суперечить практиці Європейського суду з прав людини з огляду на принцип юридичної визначеності (resjudikata). Зі змісту договору на постачання природного газу від 06.02.2017 випливає, що зобов’язання за ним може бути припинено лише на майбутнє, оскільки неможливо повернути усе одержане за ним. Застосування до спірних правовідносин меншої ціни 9924,46 грн за 1000 куб.м є схилянням постачальника до дискримінації покупця, оскільки є наданням переваги без достатніх на це підстав. Додаткова угода №1 коледжем не оскаржувалася та не визнана судом недійсною, тому п.2 додаткової угоди №1, якою збільшено ціну до 9924,46 грн за 1000 куб.м, є чинним.

Відповідач явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином (рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення №№ 4900059145954, 4900059022518).

Апелянтом до суду надіслані заперечення на відзив від 02.01.2018 та додаткові пояснення від 12.01.2018, в яких зазначено наступне:

- постановою Вищого господарського суду України від 13.12.2017 у справі №904/6290/17, яка була отримана Відповідачем поштою 26.12.2017, підтверджується факт нікчемності п.2 додаткової угоди №2 на підставі п.2 ч.4 ст. 36 та ст.37 Закону України «Про публічні закупівлі»;

- додаткова угода №1 до договору на постачання природного газу від 06.02.2017 є неукладеною, оскільки не була узгоджена сторонами у встановленому законом та договором порядку;

- Позивачем не доведено у судовому порядку обґрунтованість збільшення ціни на газ з 01.02.2017;

- встановлений постановою Вищого господарського суду України від 13.12.2017 по справі №904/6290/17 факт недійсності п.2 додаткової угоди №2 до договору є істотною умовою, оскільки впливає на суму заборгованості, що має бути стягнута з Відповідача;

- Відповідач у ході судового розгляду у справі №904/3957/17 не ставив, а суд не розглядав питання недійсності умов договору та додаткових угод до нього.

Відповідно до ч.12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника Позивача, обґоворивши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а ухвала суду – скасуванню з прийняттям нового рішення, виходячи з наступного.

Апеляційним судом при перегляді справи встановлено, що у березні 2017 року ТОВ Дніпропетровськгаз збут» (надалі – Позивач) звернулось до господарського суду Дніпропетровської області із позовом до Дніпропетровського державного аграрно-економічного університету в особі Верхньодніпровського коледжу Дніпропетровського державного аграрно - економічного університету (надалі – Відповідач) про стягнення 105361,69 грн, з яких 102999,76 грн – борг за поставлений у лютому 2017 року природний газ, 2133,36 грн – пеня за період прострочення оплати з 01.03.2017 по 27.03.2017, 228,57 грн – 3% річних за період прострочення з 01.03.2017 по 27.03.2017.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням Відповідачем умов договору на постачання природного газу №11410QАВQXAB027 від 06.02.2017 в частині оплати вартості отриманого газу.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 31.05.2017, яке залишено в силі постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11.07.2017, позов задоволено. Стягнуто з Дніпропетровського державного аграрно-економічного університету в особі Верхньодніпровського коледжу Дніпропетровського державного аграрно- економічного університету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровськгаз збут" суму боргу - 102999,76 грн, пеню - 2133,36 грн, 3% річних - 228,57 грн та судовий збір - 1 600,00 грн.

18.07.2017 на виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області та постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11.07.2017, які набрали законної сили 11.07.2017, господарським судом Дніпропетровської області був виданий наказ (а.с. 172, т.1).

11.10.2017 Відповідач звернувся до господарського суду Дніпропетровської області із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, якою він просив змінити рішення господарського суду Дніпропетровської області від 31.05.2017 та стягнути з Відповідача на користь Позивача заборгованість за спожитий коледжем у лютому 2017 року природний газ у обсязі 9,977 тис. куб.м за ціною, що погоджена сторонами у договорі в сумі 9022,24 грн за 1000 куб.м в загальній сумі 90014,88 грн та судовий збір - 1400,00 грн, у задоволенні решти позовних вимог відмовити. Видати наказ про стягнення з Позивача на користь Відповідача коштів у сумі 12984,88 грн (різниці, що утворилась в результаті одностороннього збільшення Позивачем ціни на газ), 2133,36 грн – стягнутої з Відповідача пені, 228,57 грн – стягнутих з Відповідача 3% річних, 200,00 грн – стягнутого з Відповідача судового збору за розгляд позовної заяви та 1760,00 грн, сплачених за подання апеляційної скарги.

В обґрунтування заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами Відповідач посилається на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 21.09.2017 у справі №904/6290/17, яка набрала законної сили. Відповідно до зазначеної постанови судом визнано недійсним п.2 додаткової угоди №2 до договору на постачання природного газу від 06.02.2017 №11410QАВQXAB027, яким, зокрема, змінений п.3.2. договору щодо ціни газу за 1000 куб.м, що був врахований судом при винесенні рішення від 31.05.2017. Отже, визнання п.2 додаткової угоди №2 від 24.02.2017 недійсною безпосередньо впливає на вирішення спору у справі №904/3957/17 та є нововиявленою обставиною. Крім того, з огляду на те, що виконав рішення господарського суду Дніпропетровської області від 31.05.20017 у повному обсязі, просив здійснити поворот його виконання.

15.12.2017 набрав чинності Закон “Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів” від 03.10.2017 за №2147-VІІІ та відповідно до п.9 ч.1 ст. 1 розділу ХІ Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України справи у судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 320 Господарського процесуального кодексу України рішення, постанови та ухвали господарського суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, якими закінчено розгляд справи, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:

1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;

2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі;

3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.

Перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є окремою процесуальною формою судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин.

До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство.

Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи; по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Отже, нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами.

Результат перегляду повинен випливати з оцінки доказів, зібраних у справі, і встановлення господарським судом на основі цієї оцінки наявності або відсутності нововиявлених обставин, визначення їх істотності для правильного вирішення спору.

Господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 21.09.2017 у справі №904/6290/17, яка залишена в силі постановою Вищого господарського суду України від 13.12.2017, визнано недійсним пункт 2 Додаткової угоди №2 від 24.02.2017 до договору на постачання природного газу від 06.02.2017 №11410QABQXAB027. Суд визнав, що внаслідок впливу тяжких обставин Коледж вимушений був підписати на вкрай невигідних для себе умовах з протоколом розбіжностей Додаткову угоду №2 від 24.02.2017, що відповідно до ст. 233 ЦК України є підставою для визнання пункту 2 даної угоди недійсним. Також суд встановив, що мало місце збільшення ціни за одиницю товару на 14,42%, що є порушенням п. 2 ч. 4 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі" та самостійною підставою визнання договору в цій частині недійсним.

Згідно з частиною 1 статті 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Враховуючи викладене, визнання рішенням суду недійсною п.2 додаткової угоди №2 до договору на постачання природного газу від 06.02.2017 №11410QABQXAB027 за своєю правовою природою є нововиявленою обставиною, яка суттєво впливає на результат вирішення спору у справі №904/3957/17, бо визначення ціни спожитого Відповідачем у лютому 2017 року газу було здійснено з урахуванням вартості за 1000 куб.м в сумі 8603,10 грн без ПДВ (з ПДВ – 10 323,72 грн), що встановлено додатковою угодою №2 від 24.02.2017. Тому, визнання такої угоди недійсною впливає на визначення як ціни спожитого Відповідачем газу, заборгованості, так і штрафних санкцій, що були нараховані судом на суму боргу. Тобто, фактично призводить до переоцінки наявних в матеріалах справи доказів та прийняття іншого рішення. Заява про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами подана з дотриманням строку, встановленого ст. 112 ГПК України (в редакції на час подання заяви).

Додаткова угода №2 від 24.02.2017 не містить зобов’язання, яке може бути припинено на майбутнє, тому вважається недійсною з моменту укладення (ст. 236 ЦК), а в силу ст. 217 Цивільного кодексу України недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, тобто з визнанням недійсним п. 2 Додаткової угоди №2 до договору є чинними інші умови договору, зокрема і щодо ціни на поставлений у спірному періоді природний газ. Тому заперечення позивача, що визнання спірних умов договору недійсними має значення тільки на майбутнє не грунтуються на вище наведених положеннях закону.

Суд першої інстанції в оспорюваній ухвалі зробив висновок, що станом на момент розгляду справи №904/3957/17 Відповідачу було відомо про наявність обставин, на які він посилається, оскільки вказані посилання стосовно недійсності пункту 2 Додаткової угоди №2 зазначені ним у запереченнях на позовну заяву, а відповідно вже були досліджені судом при розгляді даної справи (а.с.77, т.2) та не є нововиявленою обставиною.

Разом з тим, питання недійсності додаткової угоди №2 під час вирішення спору не досліджувалося, у постанові Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11.07.2017 зазначено, що порушення правил формування ціни на газ не може бути підставою для відмови у задоволенні позову, оскільки це не є предметом даного розгляду. Отже, факт недійсності правочину при первісному розгляді справи не досліджувався ані судом першої, ані судом другої інстанції.

Відповідно до ч. 3 ст. 215 Цивільного кодексу України недійсність оспорюваного правочину може бути встановлена лише судом.

Отже, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відсутність істотних обставин у справі в зв’язку з визнанням постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 21.09.2017 у справі №904/6290/17, яка залишена в силі постановою Вищого господарського суду України від 13.12.2017, недійсним пункту 2 Додаткової угоди №2 від 24.02.2017 до договору на постачання природного газу від 06.02.2017 №11410QABQXAB027 та безпідставно відмовив у перегляді рішення суду за нововиявленими обставинами. Посилання відповідача у своїх поясненнях на недійсність цього пункту додаткової угоди не було установленим фактом на час розгляду справи.

Також суд за даних обставин помилково послався на порушення принципу юридичної визначеності (resjudikata), п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та ст. 1 Першого протоколу до неї.

З урахуванням установлених обставин оскаржувана ухвала суду підлягає скасуванню, а рішення суду від 31.05.2017 – перегляду за нововиявленими обставинами.

Як підтверджується матеріалами справи, між Товариством з обмеженою відповідальністю “Дніпропетровськгаз збут” як постачальником та Верхньодніпровським коледжем Дніпропетровського державного аграрно-економічного університету як споживачем 06.02.2017р. був укладений договір №11410QABQXAB027 на постачання природного газу (надалі – Договір), за яким постачальник зобов’язався передати у власність споживачу у 2017 році природний газ, а споживач зобов’язався прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, строки та порядку, що визначені договором.

Згідно п. 3.1. Договору розрахунки за поставлений споживачеві газ здійснюються за цінами, що вільно встановлюються між постачальником та споживачем.

Визначено у п. 3.2. Договору, що ціна газу за 1000 куб.м становить 9022,24 грн з ПДВ. Ціна, визначена у п. 3.2 Договору, може змінюватись протягом дії договору. Зміна ціни узгоджується шляхом підписання додаткової угоди до цього договору (п. 3.3. Договору).

Пунктами 4.1-4.2.2. Договору встановлено, що розрахунковий період за договором становить один календарний місяць – з 07.00 години першого дня місяця до 07.00 години першого дня наступного місяця включно. Оплата газу здійснюється споживачем шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок постачальника в наступному порядку:

- плата вартості послуг з постачання газу здійснюється споживачем не пізніше 30(31) числа розрахункового місяця, у якому здійснюється постачання природного газу;

- у разі збільшення в установленому порядку підтвердженого обсягу газу протягом розрахункового періоду споживач здійснює оплату вартості додатково заявлених обсягів газу в п’ятиденний строк після збільшення цього обсягу.

В матеріалах справи наявна копія додаткової угоди №1 від 24.02.2017 до Договору, щодо зміни обсягів постачання природного газу, який поставляється Відповідачу (п.1.2 і 1.3договору), а також зміни п. 3.2 договору щодо ціни газу у наступній редакції: “Ціна газу становить 8270,38 грн. за 1000 куб.м, крім того ПДВ 1654,08 грн, всього з ПДВ – 9924,46 грн.”. Решта умов договору залишена без зміни (а.с.155, 156, т.1), яка підписана відповідачем з протоколом розбіжностей.

Докази узгодження вказаних розбіжностей до названої додаткової угоди матеріали справи не містять (постачальником протокол розбіжностей не підписаний). Згода щодо умов протоколу розбіжностей від 24.02.2017 у письмовій формі відповідно до ч.6 ст. 181 Господарського кодексу України сторонами не підтверджена. Тому, додаткова угода №1 до Договору є неукладеною та зміна договірної ціни на газ за нею не відбулася. Позивач не ґрунтує свої позовні вимоги на зазначеній додатковій угоді, до позовної заяви вона також додана не була, його посилання в суді апеляційної інстанції на цю додаткову угоду без надання доказів її укладення є безпідставними.

Тому, враховуючи недійсність п. 2 додаткової угоди №2 від 24.02.2017, апеляційний суд вважає узгодженою сторонами ціну на газ за 1000 куб.м в сумі 9022,24 грн з ПДВ (п. 3.2. Договору).

Позивач виконав свої зобов'язання та в лютому 2017 року поставив Відповідачу природний газ. Факт отримання газу в об’ємі 9,977 тис. куб.м підтверджується Відповідачем, про що в матеріалах справи наявний акт приймання – передачі природного газу від 28.02.2017 (а.с. 20, т.1).

Відповідно до акту звіряння взаєморозрахунків сума боргу за поставлений у лютому 2017 року газ становить 102999,76 грн, який розрахований з урахуванням ціни за 1000 куб.м відповідно до додаткової угоди №2.

З огляду на недійсність додаткової угоди №2 апеляційний суд не приймає акт звіряння розрахунків від 09.03.2017 та акт приймання–передачі від 28.02.2017 як належний доказ в частині визначеної ціни поставленого газу та загальної вартості поставленого газу.

Вартість поставленого Відповідачу у лютому 2017 року газу підлягає перерахунку та складає 9,977 х 9022,24 грн = 90014,88 грн.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За ч.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач порушив умови Договору, і на час первісного розгляду справи не сплатив своєчасно та у повному обсязі вартість отриманого газу. Внаслідок цього у Відповідача виникла заборгованість перед Позивачем, розмір якої, станом на день розгляду спору становив 90014,88 грн.

Відповідно до п. 6.2.1. договору, у разі порушення споживачем строків оплати, передбачених розділом 4 договору, споживач сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних.

З огляду на порушення Відповідачем умов Договору, правомірним є стягнення пені за період з 01.03.2017 по 27.03.2017 в сумі 1864,42 грн та 3% річних за період з 01.03.2017 по 27.03.2017 в сумі 199,76 грн.

Враховуючи викладене, за обставин недійсності додаткової угоди №2 до Договору, які є нововиявленими у цій справі, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в частині боргу – 90014,88 грн, пені – 1864,42 грн, 3% річних – 199,76 грн. У задоволенні решти позову слід відмовити.

Відповідно до п.4 ч. 3 ст. 333 Господарського процесуального кодексу України суд вирішує питання про поворот виконання, якщо за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами він задовольнив позовні вимоги в меншому розмірі.

Довідкою від 10.10.2017 за №457 підтверджується списання з розрахункового рахунку Відповідача коштів, стягнутих рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 31.05.2017 у справі №904/3957/17 на загальну суму 105361,69 грн, а саме: 102999,76 грн – боргу, 2133,36 грн – пені, 228,57 грн – 3% річних, 1600,00 грн – судовий збір за розгляд позовної заяви (а.с. 212, т.1). Повноважний представник позивача в судовому засіданні підтвердив отримання спірних грошових коштів.

Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає за можливе здійснити частковий поворот виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 31.05.2017 на різницю між сплаченими сумами та сумами, що підлягають стягненню і стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровськгаз збут" на користь Дніпропетровського державного аграрно-економічного університету в особі Верхньодніпровського коледжу Дніпропетровського державного аграрно-економічного університету сплачені суми боргу – 12984,88 грн, пені – 268,94 грн, 3% річних – 28,81 грн, судового збору за розгляд позовної заяви – 192,00 грн.

З огляду на те, що рішення суду від 31.05.2017 у справі №904/3957/17 Відповідачем фактично виконано, наказ на виконання цієї постанови в частині зміни рішення господарського суду Дніпропетровської області від 31.05.2017 у справі №904/3957/17 щодо стягнених сум боргу, пені, 3% річних та розподілу судових витрат видачі не підлягає.

В іншій частині доводи апелянта судом відхиляються, оскільки відсутні правові підстави щодо відмови позивачу у стягненні визначених вище сум пені та річних, а, отже, і в повороті виконання рішення суду щодо повного розміру стягнених сум пені та річних.

З огляду на встановлене, ухвала суду першої інстанції як прийнята при неповному з’ясуванні обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків, викладених в ухвалі, обставинам справи, що призвело до порушення норм матеріального та процесуального права, підлягає скасуванню із прийняттям нового рішення про часткове задоволення заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами.

Витрати по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги та за подання заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами відносяться на сторони пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст. ст. 269, 271, 275, 280, 282, 325, п.4 ч. 3 ст. 333 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Дніпропетровського державного аграрно-економічного університету, м. Дніпро в особі Верхньодніпровського коледжу Дніпропетровського державного аграрно-економічного університету, м. Верхньодніпровськ Дніпропетровської області на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 27.11.2017 у справі № 904/3957/17 задовольнити частково.

Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 27.11.2017 у справі № 904/3957/17 скасувати, прийняти по справі нове рішення.

Заяву Дніпропетровського державного аграрно-економічного університету, м. Дніпро в особі Верхньодніпровського коледжу Дніпропетровського державного аграрно - економічного університету, м. Верхньодніпровськ Дніпропетровської області про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення від 31.05.2017 у справі №904/3957/17 задовольнити частково.

Змінити рішення господарського суду Дніпропетровської області від 31.05.2017 у справі №904/3957/17 в частині стягнених сум боргу, пені, 3% річних та розподілу судових витрат, виклавши резолютивну частину рішення в наступній редакції:

«Позов задовольнити частково.

Стягнути з Дніпропетровського державного аграрно-економічного університету (49000, м. Дніпро, вул. Сергія Єфремова (Ворошилова), 25; код 00493675) в особі Верхньодніпровського коледжу Дніпропетровського державного аграрно-економічного університету (51600, Дніпропетровська область, м. Верхньодніпровськ, вул. Дедишка, 1; код 26371969) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровськгаз збут" (49000, м. Дніпро, вул. Шевченка, 2, код 39572642) борг в сумі – 90014,88 грн (дев’яносто тисяч чотирнадцять грн 88 коп), пеню – 1864,42 грн (одну тисячу вісімсот шістдесят чотири грн 42 коп), 3% річних – 199,76 грн (сто дев’яносто дев’ять грн 76 коп), судовий збір за розгляд позовної заяви – 1408,00 грн (одну тисячу чотириста вісім грн 00 коп).

В решті позову відмовити».

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровськгаз збут" (49000, м. Дніпро, вул. Шевченка, 2, код 39572642) на користь Дніпропетровського державного аграрно-економічного університету (49000, м. Дніпро, вул. Сергія Єфремова (Ворошилова), 25; код 00493675) в особі Верхньодніпровського коледжу Дніпропетровського державного аграрно-економічного університету (51600, Дніпропетровська область, м. Верхньодніпровськ, вул. Дедишка, 1; код 26371969) судовий збір за розгляд апеляційної скарги – 211,20 грн (двісті одинадцять грн 20 коп) та за подання заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами – 211,20 грн (двісті одинадцять грн 20 коп), про що видати наказ.

Здійснити частковий поворот виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 31.05.2017 та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровськгаз збут" (49000, м. Дніпро, вул. Шевченка, 2, код 39572642) на користь Дніпропетровського державного аграрно - економічного університету (49000, м. Дніпро, вул. Сергія Єфремова (Ворошилова), 25; код 00493675) в особі Верхньодніпровського коледжу Дніпропетровського державного аграрно - економічного університету (51600, Дніпропетровська область, м. Верхньодніпровськ, вул. Дедишка, 1; код 26371969) сплачені суми боргу – 12984,88 грн (дванадцять тисяч дев’ятсот вісімдесят чотири грн 88 коп), пені – 268,94 грн (двісті шістдесят вісім грн 94 коп), 3% річних – 28,81 грн (двадцять вісім грн 81 коп), судового збору за розгляд позовної заяви – 192,00 грн (сто дев’яносто дві грн 00 коп), про що видати наказ.

Відповідно до ст. 327 Господарського процесуального кодексу України видачу наказів на виконання даної постанови доручити господарському суду Дніпропетровської області.

Постанова набирає чинності з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 20 днів з підстав, встановлених п.2 ч.3 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складений 18.01.2018.

Головуючий суддя Л.П. Широбокова

Суддя І.Л. Кузнецова

Суддя І.М. Подобєд