Рішення № 71658969, 12.12.2017, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"12" грудня 2017 р.Справа № 916/2025/17

За позовом: приватного підприємства страхової компанії «Теком»

до відповідача: комунального підприємства «Автобаза санітарного транспорту»

про стягнення 41630,64 грн.

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Петренко Н.Д.

суддя Літвінов С.В.

суддя Щавинська Ю.М.

при секретарі Бачур А.В.

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність у матеріалах справи;

від відповідача: не з’явився, хоча про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 115).

СУТЬ СПОРУ: позивачем по справі – приватним акціонерним товариством страховою компанією «Теком» (ПрАТ СК «Теком», страхова компанія) заявлені вимоги до відповідача по справі – комунального підприємства «Автобаза санітарного транспорту» (КП «АСТ») про стягнення 41630,64 грн. різниці між фактичним розміром шкоди по договору страхування та страховим відшкодуванням.

Відповідач по справі проти позову заперечував, з підстав, викладених у відзиві на позов (а.с. 80-85).

Ухвалою суду строк розгляду справи № 916/2025/17 подовжувався на 15 днів в порядку ст. 69 Господарського процесуального кодексу (ГПК)України .

30.10.2017 ухвалою суду справу № 916/2025/17 призначено до колегіального розгляду в порядку ст. 4-6 ГПК України.

Протоколом автоматичного визначення складу колегії суддів від 30.10.2017 визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя – Петренко Н.Д., судді Літвінов С.В. та Щавинська Ю.М.

31.10.2017 ухвалою суду справу № 916/2025/17 прийнято до колегіального розгляду у складі: головуючий суддя – Петренко Н.Д., судді Літвінов С.В. та Щавинська Ю.М. з призначенням розгляду справи на 12.12.2017 о 10:30.

Присутній в судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги і просив їх задовольнити.

Оскільки належним чином повідомлений відповідач по справі в судове засідання не з’явився, справу розглянуто за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

Відповідно до ст.85 ГПК України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

- обґрунтовуючи позовні вимоги ПрАТ СК «Теком» посилається на те, що 27.05.2016 відбулась дорожньо-транспортна пригода (ДТП) в результаті якої водій ОСОБА_2, керуючи автомобілем «ГАЗ 2705», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить КП «АСТ» допустив зіткнення з автомобілем «TOYOTA LAND CRUISER 200», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3, який за договором оренди автотранспортного засобу від 17.05.2012 знаходився у користуванні ТОВ «Винфорт», внаслідок чого автомобіль останнього одержав механічні пошкодження.

30.09.2016 постановою Київського районного суду м. Одеси по справі № 520/6997/16-п була встановлена вина водія автомобіля «ГАЗ 2705», державний номер НОМЕР_1, ОСОБА_2 у скоєнні даного ДТП.

На момент ДТП автомобіль «TOYOTA LAND CRUISER 200», державний номер НОМЕР_3, був застрахований у ПрАТ СК «Теком» за договором добровільного страхування наземного транспортного засобу № 251-15 Д/Т/АТ від 13.10.2015 (далі – договір страхування). Згідно п. 7 ч. 1 договору страхування – експлуатаційний внесок (КАСКО) не враховується.

Керуючись даним договором страхування, відповідно до страхового акту № 2750 від 09.06.2016, висновку експерта № 5720 від 07.06.2016, рахунків № 279 та № 280 від 06.06.2016 ТОВ «Берліна Авто», ПрАТ СК «Теком» було сплачено за заявою страхувальника на станцію технічного обслуговування – ТОВ «Берлін-Авто» суму страхового відшкодування у розмірі 87289,32 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 2044 від 15.06.2016.

Положеннями ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з вакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Оскільки цивільно-правова відповідальність КП «АСТ» була застрахована у публічному акціонерному товаристві «Страховій компанії «Євроінс Україна» (ПАТ «СК «Євроінс Україна») згідно полісу № АІ/7129895, 25.11.2016 ПАТ «СК «Євроінс Україна» сплатило ПрАТ СК «Теком» суму матеріального збитку, спричиненого власнику пошкодженого автомобілю НОМЕР_4 у розмірі 45658,68 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 524 (а.с. 77). Призначення платежу в указаному платіжному дорученні вказано: страхове відшкодування в порядку регресу за пол. № АІ-7129896-58, за претензією № 265/16 за автомобіль НОМЕР_2, згідно акту № 1216-20/16-58 від 23.11.2016 без ПДВ.

За твердженням ПрАТ СК «Теком» ПАТ «СК «Євроінс Україна» на підставі ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» відшкодувало суму матеріального збитку з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу пошкодженого застрахованого автомобілю відповідно до даних висновку експерта № 5720 від 07.06.2016.

Для відшкодування різниці між фактичним розміром шкоди по договору страхування та страховим відшкодуванням, отриманим від ПАТ «СК «Євроінс Україна» ПрАТ, СК «Теком» звернулося до КП «АСТ» з претензією № 116/17 від 04.04.2017 про стягнення матеріальної шкоди на праві зворотної вимоги у розмірі 41630,64 грн. В подальшому між сторонами по справі велося листування з приводу претензії. Зокрема, листом від 18.05.2017 № 71 КП «АСТ» попросило надати додаткові документи по претензії (документ, на підставі якого визначений розмір матеріального збитку, документ на підтвердження відшкодування, договір страхування, платіжне доручення про сплату за договором страхування). 25.05.2017 листом № 178/17 ПрАТ СК «Теком» надіслало запитувані документи та повторно просило відшкодувати завданий збиток. Листом від 22.06.2017 № 93 КП «АСТ» повторно просило надати документи на підтвердження законності вимог. 17.07.2017 на електронну адресу КП «АСТ» надіслано скановану копію платіжного доручення № 524 від 25.11.2016 ПАТ «СК «Євроінс Україна» про сплату ПрАТ СК «Теком» страхового відшкодування.

Зважаючи, що КП «АСТ» виплату страхового відшкодування у розмірі 41630,64 грн., яка становить різницю між фактичним розміром шкоди позивача по договору страхування та сумою страхового відшкодування, сплаченою ПАТ «СК «Євроінс Україна», не здійснило, ПрАТ СК «Теком» звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до КП «АСТ» з посиланням на положення с т.ст. 11, 99, 1166, 1172, 1187, 1188, 1192, 1194 ЦК України, ст. 27 Закону України «Про страхування».

У відзиві на позов КП «АСТ» зазначало про отримання претензії про стягнення матеріальної шкоди на праві зворотної вимоги від 04.04.2017 № 116/17 на суму 41630,64 грн. та додаток до неї від 25.05.2017 № 178/17, на що були направлені відповіді. Звертало увагу на здійснення ПрАТ СК «Теком» страхової виплати до винесення постанови Київського районного суду від 30.09.2016 – 15.06.2017. На думку відповідача страхова компанія не має права вимоги за вказаним страховим випадком, оскільки випадок, що стався 27.05.2016 не підпадає ні під одну із підстав, визначених ст. 38 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». З посиланням на положення ст. 6, 9, 38 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» ст.ст. 1166, 1187 Цивільного кодексу (ЦК) України зазначали, що жодна законодавча норма не передбачає сплати різниці між відновлювальними роботами та сумою матеріального збитку, оскільки сума відновлювальних робіт залежить виключно від методів господарювання страхової компанії, підбору контрагентів, сумлінності роботи персоналу, і витрати, пов’язані з взаємовідносинами з підрядниками та третіми особами є комерційними ризиками виключно страхової компанії і не повинні відшкодовуватися власниками автотранспорту. Приділяло увагу, на непідтвердженість достовірності суми відновлювальних робіт. На думку відповідача, позивачем не надані документи, які б підтверджували придбання та списання пошкоджених складових, які були замінені на автомобілі НОМЕР_4. Оскільки вказані роботи були виконані СТО – ТОВ «Берліна Авто», у відповідача викликають сумніви щодо дійсної заміни деталей, зазначених у висновку експерта № 5710 та рахунках № 279 та 280 від 06.06.2016. З посиланням на положення ст. 988 ЦК України зазначало, що страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором. Вказувало, що згідно висновку експерта № 5720 вартість матеріального збитку, нанесеного власнику автомобіля НОМЕР_4, складає 46815,75 грн. Цивільно-правова відповідальність автомобіля «ГАЗ 2705» застрахована у ПАТ «СК «Євроінс Україна» згідно полісу АІ/7129895, у зв’язку з чим ПАТ «СК «Євроінс Україна» 25.11.2016 було сплачено ПрАТ СК «Теком» суму матеріального збитку, спричиненого власнику пошкодженого автомобіля НОМЕР_4 у розмірі 45658,88 грн. Положеннями ст. 9 Закону України «Про страхування» визначено, що страхове відшкодування – це страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Вказувало, що діючі законодавчі норми визначають поняття страхової суми, майнового збитку, страхового відшкодування. У даному випадку матеріальний збиток становить 45658,68 грн., страхова сума – 50000,00 грн. Зазначало, що законодавчі норми передбачають виплату власника автотранспорту страховій компанії виключно у випадку (та на різницю), коли саму матеріального збитку перевищує саме страхову суму (ст.ст. 1166, 1187 ЦК України). Звертало увагу, що ПрАТ СК «Теком» намагається відшкодувати саме різницю між сумою матеріального збитку (яка менше страхової суми) та сумою власних витрат на відновлювальні роботи, які виключно по рішенню саме страхової компанії здійснювалися в найдорожчому автосервісі півдня України. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник. Непрямі збитки вважаються застрахованими, якщо це передбачено договором страхування у такій же частці від визначених по страховій події збитків, якщо інше не передбачено умовами страхування.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, господарський суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

27.05.2016 відбулась дорожньо-транспортна пригода (ДТП) в результаті якої водій ОСОБА_2, керуючи автомобілем «ГАЗ 2705», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить КП «АСТ» допустив зіткнення з автомобілем «TOYOTA LAND CRUISER 200», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3, який за договором оренди автотранспортного засобу від 17.05.2012 знаходився у користуванні ТОВ «Винфорт», внаслідок чого автомобіль останнього одержав механічні пошкодження.

30.09.2016 постановою Київського районного суду м. Одеси по справі № 520/6997/16-п була встановлена вина водія автомобіля «ГАЗ 2705», державний номер НОМЕР_1, ОСОБА_2 у скоєнні даного ДТП.

На момент ДТП автомобіль «TOYOTA LAND CRUISER 200», державний номер НОМЕР_2, був застрахований у ПрАТ СК «Теком» за договором добровільного страхування наземного транспортного засобу № 251-15 Д/Т/АТ від 13.10.2015 (далі – договір страхування).

Згідно положень п. 1.1.-1.3. договору страхування ПрАт СК «Теком» (страховик) та ТОВ «Винфорт» (страхувальник) визначили, що предметом даного договору є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать чинному законодавству України і пов’язані з володінням та/або користуванням та/або розпорядженням визначеним у додатку № 1 транспортним засобом (автомобілем «TOYOTA LAND CRUISER 200», державний номер НОМЕР_3) та/або додатковим обладнанням, встановленим на цьому транспортному засобі (КАСКО). Програма страхування включає страхування КАСКО, яка обирається страхувальником та визначається в ч. 1 договору. Страховик за договором здійснює виплату страхового відшкодування, розмір якого визначається у відповідності з умовами обраної страхувальником програми страхування, зазначеної в ч.1 договору.

Положеннями розділу 13 договору страхування сторони визначили перелік документів, що підтверджують настання страхового випадку і розмір збитків, відповідно до до якого підтвердження настання страхового випадку, визначення розміру страхового відшкодування та умови його сплати здійснюються на підставі наступних документів: договору, письмової заяви страхувальника/вигодо набувача або його довіреної особи/водія про настання страхового випадку; письмової заяви страхувальника/вигодо набувача на виплату страхового відшкодування; документів, що підтверджують розмір збитків і які обираються страховиком за одним або кількома із зазначених варіантів тощо. Положеннями розділу 14 договору сторони встановили строк прийняття рішення та порядок і умови здійснення страхових виплат. Зокрема, п. 14.1. сторони погодили, що після одержання всіх необхідних документів, рішення про виплату або відмову у виплаті страхового відшкодування приймається страховиком у термін 15 –ти робочих днів з дати отримання останнього документу.

17.05.2012 між ОСОБА_3 та ТОВ «Винфорт» був укладений договір оренди автотранспортного засобу автомобілю «TOYOTA LAND CRUISER 200», державний номер НОМЕР_2, який нотаріально посвідчений. В подальшому сторони вносили зміни до вказаного договору оренди, подовжували строк його дії до 17.05.2017. В межах строку дії договору оренди був укладений договір страхування.

Відповідно до страхового акту № 2750 від 09.06.2016, висновку експерта № 5720 від 07.06.2016, рахунків № 279 та № 280 від 06.06.2016 ТОВ «Берліна Авто», ПрАТ СК «Теком» було сплачено за заявою страхувальника на станцію технічного обслуговування – ТОВ «Берлін-Авто» суму страхового відшкодування у розмірі 87289,32 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 2044 від 15.06.2016.

З наявних в матеріалах справи документів станції технічного обслуговування, на якій здійснювався відновлювальний ремонт пошкодженого застрахованого автомобілю «TOYOTA LAND CRUISER 200», державний номер НОМЕР_2: видаткових накладних № 23 від 18.07.2016 ТОВ «Берліна Авто» та заказу-наряду, який являється актом виконаних робіт від 11.07.2016 ТОВ «Берліна Авто», рахунків № 279 та № 280 від 06.06.2016 ТОВ «Берліна Авто» вбачається порядок здійснення такого ремонту.

Згідно приписів п. 3 ч. 2 ст. 11 ЦК України завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі є підставою виникнення цивільних прав і обов’язків.

За правилами ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшікодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Положеннями ч. 2 ст. 1187 ЦК України визначено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди щодо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків (ч. 1 ст. 1172 ЦК України).

Відповідно до ст. 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодування потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

За змістом ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Оскільки цивільно-правова відповідальність КП «АСТ» була застрахована у публічному акціонерному товаристві «Страховій компанії «Євроінс Україна» (ПАТ «СК «Євроінс Україна») згідно полісу № АІ/7129895, 25.11.2016 ПАТ «СК «Євроінс Україна» сплатило ПрАТ СК «Теком» суму матеріального збитку, спричиненого власнику пошкодженого автомобілю НОМЕР_4 у розмірі 45658,68 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 524 (а.с. 77). Призначення платежу в указаному платіжному дорученні вказано: страхове відшкодування в порядку регресу за пол. № АІ-7129896-58, за претензією № 265/16 за автомобіль НОМЕР_2, згідно акту № 1216-20/16-58 від 23.11.2016 без ПДВ.

За твердженням ПрАТ СК «Теком» ПАТ «СК «Євроінс Україна» на підставі ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» відшкодувало суму матеріального збитку з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу пошкодженого застрахованого автомобілю відповідно до даних висновку експерта № 5720 від 07.06.2016.

Для відшкодування різниці між фактичним розміром шкоди по договору страхування та страховим відшкодуванням, отриманим від ПАТ «СК «Євроінс Україна» ПрАТ, СК «Теком» звернулося до КП «АСТ» з претензією № 116/17 від 04.04.2017 про стягнення матеріальної шкоди на праві зворотної вимоги у розмірі 41630,64 грн.

Положеннями ст. 1194 ЦК України визначено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов’язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням). Тобто з метою захисту інтересів потерпілого на страхувальника (зокрема винуватця ДТП) покладається додаткова відповідальність.

При цьому страховик, який виплатив страхове відшкодування потерпілому, має право самостійно обирати спосіб захисту свого порушеного права, зокрема право вимоги до винної особи про стягнення коштів у розмірі виплаченого відшкодування.

Верховний суд України у своїх правових висновках звертає увагу на те, що згідно ст. 1194 ЦК України відшкодовується різниця саме між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою, а не різниця між фактичним розміром шкоди та лімітом відповідальності (постанова № 6-2878цс15 від 10.02.2016). Також в постанові від 31.05.2017 по справі № 6-2969цу16 Верховний суд України робить висновок, що вартість відновлювального ремонту пошкодженого у ДТП транспортного засобу більша за вартість матеріального збитку, а вартість матеріального збитку – це та сума, яку за Законом «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» має сплатити страховик як страхове відшкодування.

Відповідно до п. 27 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справі № 4 від 01.03.2013 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», при вирішенні спорів про право зворотної вимоги страховика суди повинні розрізняти поняття "регрес" та "суброгація". Наприклад, у випадку суброгації відбувається лише заміна осіб у вже наявному зобов'язанні (заміна активного суб'єкта) зі збереженням самого зобов'язання. У такому разі страхувальник передає свої права страховикові на підставі договору і сприяє реалізації останнім прийнятих суброгаційних прав. У випадку регресу одне зобов'язання замінює собою інше, але переходу прав від одного кредитора до іншого не відбувається. При цьому регрес регулюється загальними нормами цивільного права (зокрема, статтею 1191 ЦК), а також статтею 38 Закону № 1961-IV, а для суброгації відповідно до статті 993 ЦК і статті 27 Закону України "Про страхування" встановлено особливий правовий режим.

Вказане спростовує твердження відповідача по справі про неправомірність заявлених позивачем вимог.

Враховуючи викладене, ПрАТ СК «Теком» правомірно звернулось до КП «АСТ» з вимогою про відшкодування різниці між фактичними розміром шкоди та страховою виплатою (страховим відшкодуванням) у сумі 41630,64 грн., яка підлягає задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати у справі покладаються на відповідача в порядку ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України суд

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з комунального підприємства «Автобаза санітарного транспорту» (65007, м. Одеса, вул. Водопроводна, буд. 13/1, код ЄДРПОУ 05497324) на користь приватного акціонерного товариства страхова компанія «Теком» (65005, м. Одеса, вул. Михайлівська, 44, код ЄДРПОУ 25050281) 41630 (сорок одну тисячу шістсот тридцять) грн. 64 коп. різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою, 1600 (одну тисячу шістсот) грн. 00 коп. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

В судовому засіданні 12.12.2017 було оголошено, що повне рішення буде складено 18.12.2017, однак у зв’язку з перебуванням головуючого судді Петренко Н.Д. з 18.12.2017 по 22.12.2017 включно на лікарняному, перебування члена колегії судді Літвінова С.В. з 26.12.2017 по 29.12.2017 та члена колегії судді Щавинської Ю.М. з 26.12.2017 по 17.01.2018 включно у відпустці - повне рішення складено та підписано - 18 січня 2018 р.

Головуючий суддя Н.Д. Петренко

Суддя С.В. Літвінов

Суддя Ю.М. Щавинська