Рішення № 71658767, 17.01.2018, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.01.2018Справа № 910/20658/17

за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА СТРАХУВАННЯ", м. Київ

до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхове товариство "ДОМІНАНТА", м. Київ

про відшкодування шкоди в порядку регресу 85 089,82 грн.

суддя Пукшин Л.Г.

секретар судового засідання Бугаєнко Я.В.

Представники:

від позивача Славський М.Г.від відповідачане з'явились

В судовому засіданні 17.01.2018, в порядку ст. 240 ГПК України, було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "АХА СТРАХУВАННЯ" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхове товариство "ДОМІНАНТА" про відшкодування шкоди в порядку регресу 85 089,82 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ПрАТ "СК "АХА Страхування" на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту № 15313Га/05АВ від 19.04.2016, внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди виплачено страхове відшкодування власнику пошкодженого автомобіля марки "Mazda", державний номер НОМЕР_1, а тому позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України "Про страхування" та статтей 993, 1191 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Оскільки, цивільна відповідальність власника транспортного засобу - автомобіля "BMW", державний номер НОМЕР_2, водій якого визнаний винним у скоєнні ДТП, була застрахована ТзДВ "СК "Домінанта", позивачем було направлено останньому регресну вимогу. Враховуючи, що відповідачем не відшкодовано заявлену суму збитків, позивач просить суд стягнути з відповідача 85 089,82 грн. в якості виплати страхового відшкодування.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.11.2017 порушено провадження у справі № 910/20658/17 та призначено до розгляду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.11.2017 суд виправив описку в ухвалі від 24.11.2017, а саме зазначив вірну дату розгляду справи 20.12.2017.

04.12.2017 через загальний відділ діловодства господарського суду надійшли документи позивача, які останній просив суд долучити до матеріалів справи.

20.12.2017 через загальний відділ діловодства господарського суду надійшло клопотання позивача про відкладення розгляду справи та про здійснення її розгляду у порядку спрощеного позовного провадження.

15.12.2017 набрав чинності Закон України від 03.10.2017р. N2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", яким зокрема, Господарський процесуальний кодекс України викладений в новій редакції.

Пунктом 9 Розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України передбачено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.12.2017 було ухвалено здійснювати розгляд справи №910/20658/17 у порядку спрощеного позовного провадження з призначенням судового засідання на 17.01.2018.

У судове засідання 17.01.2018 з'явився представник позивача, який підтримав позовні вимоги та надав пояснення по суті спору.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, обґрунтованих клопотань щодо своєї неявки не направляв, хоча про дату, час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0103044528081, з якого вбачається, що відповідач отримав ухвалу суду 20.12.2017.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Зважаючи на те, що неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.

19 квітня 2016 року за договором добровільного страхування наземного транспорту №15313Га/05АВ ПрАТ "СК "АХА Страхування" (далі - позивач, страховик) було застраховано автомобіль марки "Mazda", державний номер НОМЕР_1, страхувальником та вигодонабувачем за договором є ОСОБА_2.

З довідки № 3017065594638596 про дорожньо-транспортну пригоду вбачається, що 07.02.2017 по дорозі Одеса-Мелітополь-Новоазовськ, 172 км., мала місце дорожньо-транспортна пригода - зіткнення за участю автомобілів "Mazda", державний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_3, та "BMW", державний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_4.

ДТП сталася в результаті порушення водієм ОСОБА_4 вимог Правил дорожнього руху України, якого визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП України постановою Суворовського районного суду міста Одеса від 27.04.2017 у справі № 523/2623/17.

10 лютого 2017 року страхувальник звернувся до позивача із повідомленням про настання подіє, що має ознаки страхового випадку та заявою на виплату страхового відшкодування за договором добровільного страхування транспортного засобу.

Вартість матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу марки "Mazda", державний номер НОМЕР_1, в результаті його пошкодження у ДТП, відповідно до Висновку за Звітом ФОП Богомолова Віталія Євгеновича № 41-17 від 10.02.2017 склала 88 076,19 грн.

Згідно Рахунку-фактури ТОВ "Авто Холдинг" № СФ-0000055 від 22.02.2017 та акту № НЗ-0002565 здачі-прийняття робіт (надання послуг) вартість відновлювального ремонту транспортного засобу марки "Mazda", державний номер НОМЕР_1, склала 86 089,82 грн.

За страховим випадком - ДТП що сталась 07.02.2017 за участю застрахованого автомобіля "Mazda", державний номер НОМЕР_1, згідно складеного страхового акту № АХА2194830 від 09.03.2017 позивачем було визначено суму страхового відшкодування у розмірі 86 089,82 грн., виплата якого підтверджується платіжним дорученням № 314 964 від 10.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Частиною другою статті 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Вина водія ОСОБА_4, який керував автомобілем "BMW", державний номер НОМЕР_2, підтверджується постановою Суворовського районного суду міста Одеса від 27.04.2017 у справі № 523/2623/17.

Пунктом 36.4 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів" передбачено, що виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом "а" пункту 41.1 статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

З матеріалів справи вбачається, що між відповідачем, як страховиком, та ОСОБА_4 як страхувальником, було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (Поліс АК/2558099), який діяв на момент вчинення ДТП та відповідно до якого був забезпечений транспортний засіб - автомобіль "BMW", державний номер НОМЕР_2, ліміт відповідальності за заподіяну шкоду майну становить 100 000,00 грн., франшиза - 1 000,00 грн.

Таким чином відповідач є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля "Mazda", державний номер НОМЕР_1, відповідно до положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів" в межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності, а до позивача як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором добровільного страхування наземного транспорту № 15313Га/05АВ від 19.04.2016, перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до відповідача як особи, відповідальної за завдані збитки.

Аналогічні висновки по застосуванню положень закону містяться у постанові Верховного Суду України судової палати у господарських справах від 25 листопада 2008 року (справа 11/406-07), а також і у постанові Верховного Суду України № 3-118гс11 від 07.11.2011р. (справа № 48/562), які є обов'язкові до врахування судом при прийнятті рішення у справі.

За чинним законодавством України окрім особи, винної у завданні шкоди, потерпілий у ДТП має також право одержати майнове відшкодування або за рахунок страхової організації, якою застраховане його майно, за правилами і в порядку, встановленому Цивільним кодексом України та Законом України "Про страхування", або за рахунок страховика, яким застраховано відповідальність особи, що володіє транспортним засобом, водія якого визнано винним у ДТП, за правилами та у порядку, встановленому ЦК України та Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Право потерпілого обрати той чи інший спосіб захисту чинним законодавством не обмежене. В даному випадку потерпілий звернувся за відшкодуванням майнової шкоди до позивача, який застрахував його майно - автомобіль "Mazda", державний номер НОМЕР_1.

В розумінні положень Закону "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" позивач набув (в порядку регресу) право на виплату страхового відшкодування від страховика винної особи.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до пункту 12.1 статті 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.

За договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності (поліс АК/2558099) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну становить 100 000 грн., франшиза - 1 000,00 грн., таким чином з відповідача підлягає стягненню сума страхового відшкодування за мінусом франшизи у розмірі 85 089,82 грн. (86 089,82 грн. - 1 000,00 грн.), що і відповідає розміру заявлених позовних вимог.

З метою досудового врегулювання спору позивач звертався до відповідача з претензією вих. № ЕЛ_3242 від 19.07.2017 про відшкодування шкоди в порядку регресу, проте вказана претензія була залишена без реагування, страхове відшкодування не сплачено.

Відповідальність страховика винної особи регламентована положеннями Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" та обмежується укладеним договором страхування, в свою чергу зазначеним законом випадки, коли шкода не відшкодовується страховиком (або МТСБУ) визначені у ст. 32 і доказів наявності таких суду не представлено.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 85 089,82 грн. страхового відшкодування є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст.74, 76-80, 129, 236 - 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю "Страхове товариство "ДОМІНАНТА" (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 119, ідентифікаційний код 35265086) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова Компанія "АХА Страхування" (04070, м. Київ, вул. Іллінська, 8, ідентифікаційний код 20474912) страхове відшкодування у розмірі 85 089 (вісімдесят п'ять тисяч вісімдесят дев'ять) грн. 82 коп. та судовий збір у розмірі 1 600 (одна тисяча шістсот) грн. 00 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 18.01.2018

Суддя Пукшин Л.Г.