Ухвала суду № 71658482, 16.01.2018, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

16 січня 2018 р. м. Івано-ФранківськСправа № 909/40/17

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Шкіндер П.А., секретар судового засідання Кучма І.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ПрАТ "Івано-Франківський локомотиворемонтний завод" про відстрочення виконання рішення № 1064/12 від 29.12.2017року (вх. 313/18 від 05.01.2018року) у справі:

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Легіон Трейд", АДРЕСА_1, 49125

до відповідача: Приватне акціонерне товариство "Івано-Франківський локомотиворемонтний завод" вул. Залізнична, 22, м. Івано - Франківськ, 76018

про стягнення заборгованості в сумі 446139,80 грн

представники сторін у судове засідання не з"явились ВСТАНОВИВ

рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 31.01.2017року позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Легіон Трейд", м.Дніпро до Приватного акціонерного товариства "Івано-Франківський локомотивний завод" про стягнення заборгованості в розмірі 690370,90грн. задоволено частково, стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Івано-Франківський локомотиворемонтний завод" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Легіон Трейд" 446 139,80грн. основного боргу, 15 429,02грн. 3% річних від простроченої суми, інфляційні втрати в сумі 58 434,71грн., 152 270,42грн. пені та 10 084,10грн. судового збору, в частині стягнення 18096,95грн пені відмовлено.

05.01.2018року ПрАТ "Івано-Франківський локомотиворемонтний завод" звернулося до суду із заявою про відстрочення виконання рішення № 1064/12 від 29.12.2017року ( вх. 313/19 від 05.01.2018року) до 31 квітня 2018року. Ухвалою суду від 09.01.2018 подану заяву призначено до розгляду.

Представники сторін у судове засідання не з"явились.

Позивач по справі проти відстрочення виконання рішення не заперечує, про що зазначив у направленій суду заяві вих.016 від 15.01.2018 ( вх. 606/18 від 16.01.2018)..

Заява ПАТ "Івано-Франківський локомотиворемонтний завод" про відстрочку виконання рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 31.01.2017 у справі №909/40/17 підлягає задоволенню частково з огляду на наступне:

Відповідно до ст. 331 ГПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім"ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Боржник в обґрунтування заяви про відстрочку виконання рішення суду посилається на те, що ПрАТ «Івано-Франківський локомотиворемонтний завод» тривалий час не працював стабільно через приватизаційні процеси. Зокрема, постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2015 року № 271 «Про проведення прозорої та конкурентної приватизації у 2015-2017 роках» було затверджено перелік об'єктів державної власності, що підлягають приватизації та на виконання п. 2 цієї постанови Фонду державного майна України доручено забезпечити підготовку до продажу державного пакету акцій Товариства. За результатами повторного продажу пакету акцій ПрАТ «Івано-Франківський локомотиворемонтний завод», який відбувся 22.08.2017 року, переможцем конкурсу затверджено Івано-Франківську міську раду, з якою 28.08.2017 року укладено договір купівлі продажу пакету акцій Товариства. 06.10.2017 року Наглядовою радою Товариства прийнято рішення відсторонити попереднє керівництво та за зверненням Івано-Франківської міської ради призначено тимчасово виконуючим обов'язки керівника. У період приватизаційних процесів на підприємстві мало місце пошкодження та викрадення матеріальних цінностей (виробничого обладнання), що підтверджується листом Івано-Франківського відділу поліції від 27.10.2017 року № 12928/108/2017.

Підтвердженням скрутного фінансово-матеріального становища підприємства, є те, що кошти які надходили на поточні рахунки ПрАТ «Івано-Франківський локомотиворемонтний завод» були направлені на оплату заробітної плати працівників, на сплату податкового боргу та погашення заборгованості по рішенням судів ( у відділі ДВС перебуває 19 невиконаних виконавчих проваджень). Всі розрахункові рахунки заявника арештовано. Через неможливість вчасно виконувати зобов'язання перед бюджетом Пенсійним фондом України в м.Івано-Франківську 15.11.17 року було подано заяву про порушення справи про банкрутство заявника, в задоволенні якої господарським судом відмовлено, оскільки боржником частково виконані зобов'язання перед пенсійним фондом (справа № 909/1062/17 ). Із картки рахунку по розрахунках (в тому числі списаних коштах) із виконавчою службою вбачається, що протягом 2017 року виконавчою службою списано 1456,5 тис.грн.

Боржник по мірі поступлення коштів погашає заборгованість перед стягувачами по виконавчих документах (списуються виконавчою службою), проте розмір заборгованості є значно більший фінансових можливостей Товариства, а погашення всією суми заборгованості призведе до відтоку обігових коштів та ще більшого накопичення заборгованості перед бюджетом та по заробітній платі, що може призвести до повної зупинки підприємства та неможливості виконувати зобов'язання.

За результатами фінансової звітності першого півріччя, 9 місяців 2017 рік Товариство отримало збиток у своїй діяльності в розмірі відповідно 3165 тис. грн. та 6773 тис. грн.

Відповідно до ч.І, 2, 3, 7 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочи виконання рішення, а за заявою стягувана чи виконавця (у випадках, встановлені законом), встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Заява про встановлення аі зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомлення учасників справи. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюю" виконання рішення або роблять його неможливим. Про відстрочення або розстрочення виконані судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчинення відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена.

Згідно зі ст. 73, 74 Господарського процесуального кодексу, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Частиною 1 ст. 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Приписами ч.ч. 1, 2, 3 статті 86 ГПК України, встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Крім того, ст. 331 ГПК України розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови. Як свідчить з матеріалів справи, рішення по справі набрало законної сили - 17.02.2017, отже, суд приходить до висновку про часткове задоволення даної заяви з огляду на приписи ч. 5 ст. 331 ГПК України та відстрочує виконання рішення до 17.02.2018.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 234, 331 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

заяву ПрАТ "Івано-Франківський локомотиворемонтний завод" про відстрочення виконання рішення № 1064/12 від 29.12.2017року (вх. 313/18 від 05.01.2018року)- задовольнити частково.

Відстрочити виконання рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 31.01.2017року у справі 909/40/17 до 17.02.2018.

Ухвала суду, у відповідності до ч.2 ст.235 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями). Згідно ч.ч.1, 2 ст.256 апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повний текст ухвали суду не був вручений у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до пп.17.5) п.17) ч.1 Розділу XI Перехідні положення ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу

Суддя Шкіндер П.А.