Ухвала суду № 71658113, 12.12.2017, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр. Науки, 5

У Х В А Л А

12.12.2017р. Справа № 905/1254/17

Господарський суд Донецької області у складі колегії суддів: головуючого судді Ніколаєвої Л.В., суддів Мельниченко Ю.С., Лейби М.О.,

при секретарі судового засідання Паніній Я.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу №905/1254/17

за позовом Маріупольської міської ради

до відповідачів: 1. Товариства з обмеженою відповідальністю «Маріупольська виробничо-комерційна фірма «Укрторгбудматеріали»; 2. Відділу державної реєстрації юридичного департаменту Маріупольської міської ради

про зобов’язання вчинити певні дії,

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, за довіреністю від 30.12.2016р. № 031-832,

від відповідачів 1, 2: не з’явилися,

ВСТАНОВИВ:

Маріупольська міська рада звернулася до господарського суду Донецької області з позовом до ТОВ «Маріупольська виробничо-комерційна фірма «Укрторгбудматеріали», в якому просить суд скасувати рішення про державну реєстрацію прав та обтяжень №29118027 від 06.04.2016р.; скасувати державну реєстрацію права власності ТОВ «Маріупольська виробничо-комерційна фірма «Укрторгбудматеріали» на нежитлове приміщення 1, розташоване за адресою: вул. М. Грушевського, 11, загальною площею: 1068,2 м2, шляхом виключення запису про державну реєстрацію права власності №14036465 від 04.04.2016р. на основну будівлю А-1; прибудову А1-1, А2-1, А3-1; ганок а, а2; майданчик а1 та навіс Б-1 з розділу №894756714123 державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Підставою позовних вимог є проведення державним реєстратором державної реєстрації права власності на об’єкт нежитлової нерухомості прим. 1 у буд. 11 по вул. М. Грушевського, м. Маріуполь, загальною площею 1 068,2 кв.м., із зміненими технічними характеристиками об’єкта нерухомого майна, та внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, із порушенням вимог ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою КМУ від 25.12.2015р. № 1127, - за відсутністю документа, який підтверджує введення в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.06.2017р. справа розподілена судді Ніколаєвій Л.В. Ухвалою господарського суду Донецької області від 08.06.2017р. позовну заяву прийнято до розгляду у вказаному складі суду та порушено провадження у справі №905/1254/17.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 03.10.2017р. справу №905/1254/17 призначено до колегіального розгляду у складі трьох суддів господарського суду Донецької області. На підставі розпорядження керівника суду від 03.10.2017р. № 01-02/1095 «Щодо створення колегії» призначено повторний автоматичний розподіл справи № 905/1254/17, за результатами якого справа розподілена колегії суддів: головуючий суддя Ніколаєва Л.В., судді Мельниченко Ю.С., Чорненька І.К. Тією ж датою справа прийнята до провадження у вказаному складі суду, про що винесена відповідна ухвала суду.

У зв’язку із знаходженням судді Чорненької І.К. у відпустці, на підставі розпорядження керівника суду «Щодо внесення змін до складу судової колегії» від 13.11.2017р. № 01-02/1247 призначено повторний автоматичний розподіл справи № 905/1254/17, за результатами якого справа розподілена колегії суддів: головуючий суддя Ніколаєва Л.В., судді Мельниченко Ю.С., Лейба М.О. Тією ж датою справа прийнята до провадження у вказаному складі суду, про що винесена відповідна ухвала суду.

Під час розгляду справи господарським судом витребувано від Відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно юридичного департаменту Маріупольської міської ради належним чином засвідчену копію реєстраційної справи на об’єкт нерухомого майна – нежитлове приміщення № 1 у буд. 1 по вул. М. Грушевського у м. Маріуполі загальною площею 1 068,2 кв.м. (реєстраційний номер об’єкта нерухомого майна 894756714123), від Управління Державного архітектурно – будівельного контрою – належним чином засвідчені копії документів про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів за адресою: м. Маріуполь, вул. Грушевського, 11; залучено до участі у справі у якості іншого відповідача - відділ державної реєстрації юридичного департаменту Маріупольської міської ради, строк вирішення спору у даній справі продовжений до 03.10.2017р., про що винесені відповідні ухвали суду від 08.06.2017р., від 18.07.2017р., від 12.09.2017р., від 18.09.2017р.

24.07.2017р. за вх. № 19535/17 господарський суд одержав письмові пояснення позивача, в яких останній посилається на те, що підставою державної реєстрації права власності на об’єкт - нежитлове приміщення, що розташоване за адресою: м. Маріуполь, вул. 60 років СРСР, буд. 11 у м. Маріуполі за ТОВ «Маріупольська виробничо-комерційна фірма «Укрторгбудматеріали», яка проведена державним реєстратором 06.04.2016р., є договір купівлі – продажу від 10.09.1993р. № 1-4246 та технічний паспорт на такий об’єкт. З технічних характеристик вказаного приміщення вбачається, що складові частини об’єкта нерухомого майна, а саме: прибудова А1-1, А2-1, А3-1; ганок а 2 та навіс Б-1 побудовані у 2015р. та загалом щодо основної будівлі роками побудови є 1980-2015. З огляду на дату укладення договору купівлі – продажу, за яким набуто право власності на основне приміщення, такий договір не може бути підставою для реєстрації права власності на вищевказані прибудови. До того ж, згідно договору купівлі – продажу та витягу про реєстрацію права власності від 21.10.2004р. загальна площа об’єкта складала 755,9 кв.м., а станом на дату державної реєстрації 06.04.2016р. загальна площа об’єкта складає 1 068,2 кв. м., що свідчить про зміну технічних характеристик вказаного об’єкта нерухомого майна та проведену реконструкцію основної будівлі А-1. Такі обставини свідчать про неправомірне внесення державним реєстратором запису про право власності на об’єкт нежитлової нерухомості прим. 1 у буд. 11 по вул. 60 СРСР, загальною площею 1 068,2 кв.м., із зміненими технічними характеристиками об’єкта нерухомого майна, за відсутністю документа, який підтверджує введення в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта.

29.09.2017р. за вх. № 25328/17 господарський суд одержав письмові пояснення відповідача 2, в яких останній посилається на те, що, по – перше, відповідно до п. 58 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою КМУ від 25.12.2015р. № 1127, у разі зміни технічних характеристик об’єкту нерухомого майна за рахунок будівельних робіт, для державної реєстрації права власності на об’єкт нерухомого майна, заявником подається документ, що засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта; по – друге, відділ державної реєстрації юридичного департаменту Маріупольської міської ради розпочав свою роботу 18.04.2016р., не є правонаступником реєстраційної служби Маріупольського міського управління юстиції м. Маріуполя та не може відповідати за його дії чи бездіяльність, а отже є неналежним відповідачем по справі; по – третє, реєстраційні дії щодо скасування записів у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно має можливість та право здійснювати не тільки державні реєстратори відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Маріупольської міської ради, а й інші державні реєстратори, в т.ч. державні та приватні нотаріуси на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.

09.10.2017р. за вх. № 25808/17 та 13.11.2017р. за вх. № 29041/17 господарський суд одержав від відповідача 1 відзив на позовну заяву та додаткові заперечення на позовну заяву, згідно з якими останній просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог з посиланням на те, що згідно з договором купівлі – продажу державного комунального майна від 10.09.1993р. № 1-4246 відповідач – 1 набув право власності на цілісний майновий комплекс А/П Маріупольської торгівельної бази «Укрторгбудматеріали». При цьому відповідач 1 звернувся до державного реєстратора для реєстрації зазначеного договору у новому реєстрі речових прав на нерухоме майно та спірною реєстраційною дією внесено зміни щодо вже зареєстрованого об’єкту нерухомості. Крім того, відповідно до державного акту на право постійного користування землею Серія ДН нерухоме майно, що є предметом договору купівлі-продажу 1-4246 від 10.09.1993р., посвідчений державним нотаріусом Четвертої маріупольської державної нотаріальної контори ОСОБА_2, розташоване на земельній ділянці №4, яка належить ТОВ «Укрторгбудматеріали» на праві постійного користування; позивачем невірно визначено відповідача у справі, оскільки позивач фактично оскаржує рішення державного реєстратора. Більш того, державний реєстратор є суб’єктом владних повноважень, та здійснює владні управлінські функції, а отже такий спір має вирішуватись в межах адміністративного судочинства.

11.07.2017р. за вх. № 18645/17 господарський суд одержав від відділу державної реєстрації юридичного департаменту Маріупольської міської ради копію реєстраційної справи № 894756714123.

09.10.2017р. за вх. № 26017/17 господарський суд одержав відповідь Управління Державного архітектурно-будівельного контролю, згідно з якою на даний час до управління не надходило повідомлень про початок виконання підготовчих (будівельних) робіт та заяв на отримання дозволу на виконання будівельних робіт за адресою: вул. Грушевського, 11 у м. Маріуполі. Відповідно до бази даних реєстру дозвільних документів Державної архітектурно – будівельної інспекції України, станом на 29.09.2017р. запитувана інформація відносно наявності декларації (сертифікат) про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів по вул. Грушевського, 11 у м. Маріуполі відсутня. За період з 2015р. по теперішній час управління не реєструвало декларацію (сертифікат) про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів за вказаною адресою.

Представник позивача у судовому засіданні 12.12.2017р. позовні вимоги підтримав, просив суд їх задовольнити.

Відповідач 1 у судове засідання 12.12.2017р. не з’явився та надав до суду клопотання за вх. № 04-21/3567 від 12.12.2017р., згідно з яким просить суд продовжити строк вирішення спору на 15 днів та відкласти розгляд справи.

Відповідач 2 у судове засідання 12.12.2017р. не з’явився, при цьому про час та місце судового засідання відповідач 2 повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення 61002 2340915 5.

Розглянивши матеріали справи, суд дійшов висновку про припинення провадження у справі з огляду на наступне.

Відповідно до п.1 ст.12 ГПК України господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів.

Поняття «справа адміністративної юрисдикції» визначено у статті 3 КАС України, і під такою справою розуміється переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Разом з тим, ст. 17 КАС України встановлено категорії спорів, на які поширюється компетенція адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ, зокрема: на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Поняття «суб'єкт владних повноважень» визначено статтею 3 КАС України, згідно з якою це - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відтак, необхідною ознакою суб'єкта владних повноважень є здійснення цим суб'єктом владних управлінських функцій, причому ці функції повинні здійснюватися відповідним суб'єктом саме у тих правовідносинах, у яких виник спір.

З наведеного вбачається, що до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктами владних повноважень, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності останніх, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

Відповідно до ст. 2 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до ст. 6 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» організаційну систему державної реєстрації прав становлять: Міністерство юстиції України та його територіальні органи; суб’єкти державної реєстрації прав: виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська, Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації; акредитовані суб’єкти; державні реєстратори прав на нерухоме майно (далі - державні реєстратори).

Державним реєстратором є: громадянин України, який має вищу освіту за спеціальністю правознавство, відповідає кваліфікаційним вимогам, встановленим Міністерством юстиції України, та перебуває у трудових відносинах з суб’єктом державної реєстрації прав; нотаріус; державний виконавець, приватний виконавець - у разі державної реєстрації обтяжень, накладених під час примусового виконання рішень відповідно до закону, а також у разі державної реєстрації припинення іпотеки у зв’язку з придбанням (передачею) за результатом прилюдних торгів (аукціонів) нерухомого майна, що є предметом іпотеки.

Державний реєстратор: встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов’язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом; відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав; відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов’язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації; перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення; під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, обов’язково запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, засвідчені в установленому законодавством порядку копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних носіїв інформації, що містять відомості, необхідні для проведення державної реєстрації прав, чи у разі відсутності необхідних відомостей в єдиних та державних реєстрах, доступ до яких визначено цим Законом, та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником; під час проведення реєстраційних дій обов’язково використовує відомості Державного земельного кадастру та Єдиного реєстру дозвільних документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, а також використовує відомості, отримані у порядку інформаційної взаємодії Державного реєстру прав з Єдиним державним реєстром судових рішень; відкриває та/або закриває розділи в Державному реєстрі прав, вносить до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідні відомості про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об’єкти та суб’єктів таких прав; присвоює за допомогою Державного реєстру прав реєстраційний номер об’єкту нерухомого майна у випадках, передбачених цим Законом; виготовляє електронні копії документів, поданих у паперовій формі, та розміщує їх у реєстраційній справі в електронній формі у відповідному розділі Державного реєстру прав (у разі якщо такі копії не були виготовлені під час прийняття документів за заявами у сфері державної реєстрації прав); формує за допомогою Державного реєстру прав документи за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав; формує реєстраційні справи у паперовій формі; здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом. (ст. 10 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).

Згідно зі ст. 11 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав.

За приписами ст. 37 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду.

Отже, із вищевикладеного випливає, що державний реєстратор при прийнятті рішень про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, діє як орган державної влади при здійсненні управлінських функцій і, відповідно, як суб’єкт владних повноважень.

У п.17 Постанови Пленуму ВГСУ від 24.10.2011р. № 10 «Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам» роз’яснено, що до компетенції господарських судів не відноситься розгляд справ в т.ч. у спорах про оскарження суб'єктом господарювання дій (бездіяльності) органу державної влади, органу місцевого самоврядування, іншого суб'єкта владних повноважень, їхньої посадової чи службової особи, що випливають з наданих їм владних управлінських функцій, якщо ці дії (бездіяльність) не пов'язані з відносинами, у сфері господарювання. Інші справи за участю господарюючих суб'єктів та суб'єктів владних повноважень не мають ознак справ адміністративної юрисдикції і повинні розглядатися господарськими судами на загальних підставах. До таких справ належать усі справи у спорах про право, що виникають з відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства.

Виходячи з предмету позову у даній справі, яким є скасування рішення про державну реєстрацію прав та обтяжень та державної реєстрації права власності на нежитлове приміщення, та підстав позову - порушення державним реєстратором приписів ЗУ Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою КМУ від 25.12.2015р. № 1127, господарський суд дійшов висновку про те, що спір про право у даній справі відсутній, а дослідженню підлягають саме владні, управлінські рішення та дії державного реєстратора, який у межах спірних правовідносин діє як суб’єкт владних повноважень. (Аналогічна правова позиція викладена у Постанові ВСУ від 25.04.2017р. по справі № 21-3197а16).

Таким чином, дана справа є справою адміністративною юрисдикції та на спір з даної справи поширюється компетенція адміністративних судів.

У п. 4.2 Постанови Пленуму ВГСУ від 26.11.2011р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» роз’яснено, що провадження у справі підлягає припиненню з посиланням на пункт 1 частини першої статті 80 ГПК, якщо при розгляді справи буде встановлено, що справа зі спору непідвідомча господарському суду (стаття 12 ГПК).

Враховуючи наведене, господарський суд дійшов висновку про припинення провадження у справі №905/1254/17 на підставі п.1 ч.1 ст.80 ГПК України, згідно з якою господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

Клопотання відповідача 1 про продовження строку вирішення спору по даній справі та відкладення розгляду справи відхилено господарським судом з огляду на тривалий час розгляду справи, достатність часу для надання відповідачем 1 заперечень проти позовних вимог та доказів в їх обґрунтування, а також висновки суду щодо припинення провадження у справі.

В силу приписів п. 5 ч. 1 ст. 7 ЗУ «Про судовий збір» Маріупольська міська рада має право на звернення до господарського суду Донецької області з клопотанням про повернення сплаченої суми судового збору за подання даного позову.

Керуючись ст. ст. 80, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Припинити провадження у справі №905/1254/17.

Ухвала може бути оскаржена у встановленому законом порядку.

Головуючий суддя Л.В. Ніколаєва

Суддя Ю.С. Мельниченко

Суддя М.О. Лейба