Постанова № 71657324, 17.01.2018, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Перекупка І.Г.

Суддя-доповідач:Охрімчук І.Г.

ПОСТАНОВА

іменем України

"17" січня 2018 р. Справа № 295/11231/17

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Охрімчук І.Г.

суддів: Капустинського М.М.

Моніча Б.С.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Житомирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на постанову Богунського районного суду м. Житомира від "07" листопада 2017 р. у справі за позовом ОСОБА_4 до Житомирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання відмови неправомірною та зобов'язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

В жовтні 2017р. ОСОБА_4 звернувся з позовом, в якому просить:

- визнати неправомірною відмову Житомирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області № 13562/04 від 21.08.2017 року в призначенні йому пенсії по інвалідності; зобов'язати відповідача зарахувати до страхового стажу період проходження військової служби за період з грудня 2010 року по жовтень 2013 року та з серпня 2015 року по липень 2017 року відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування";

- зобов'язати Житомирське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області призначити та нарахувати йому пенсію по інвалідності відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", починаючи з дати встановлення групи інвалідності - 13.06.2017 року.

Постановою Богунського районного суду м. Житомира від 07.11.2017р. адміністративний позов задоволено частково. Визнано неправомірною відмову Житомирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області № 13562/04 від 21.08.2017 року в призначенні позивачу пенсії по інвалідності. Зобов'язано Житомирське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області зарахувати позивачу до страхового стажу період проходження військової служби за період з грудня 2010 року по жовтень 2013 року та з серпня 2015 року по липень 2017 року відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Зобов'язано Житомирське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області призначити та нарахувати позивачу пенсію по інвалідності відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", починаючи з 19.07.2017 року. Зобов'язано Житомирське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області виплатити ОСОБА_4 пенсію по інвалідності з 19.07.2017 року.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач звернувся до суду зі скаргою, в якій просить постанову суду скасувати та прийняти нову про відмову в позові. На думка скаржника, у відповідача немає підстав для врахування стажу та заробітку для призначення пенсії з огляду на відсутність в управління відомостей про сплату страхових внесків з доходу позивача , що передбачено ст.ст.24,40 ЗУ №1058-ІV.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, прийшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що позивач з 10.10.2010 року по жовтень 2013 року та з серпня 2015 року по липень 2017 року проходить військову службу у Збройних Силах України.

З 04.04.2016 року по 05.07.2016 року брав участь у антитерористичній операції в Донецькій та Луганській областях, під час виконання обов'язків військової служби в зоні проведення антитерористичної операції 03.06.2016 року отримав поранення.

Згідно довідки до акта огляду медико-соціальної експертної комісії від 11.04.2017 року позивачу встановлено третю групу інвалідності у зв'язку з пораненням, що підтверджується змістом довідки МСЕК серії 12 ААА № 782726. 19.07.2017 року позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії по інвалідності.

Листом Житомирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України № 13562/04 від 21.08.2017 року йому повідомлено про відмову в призначенні даного виду пенсії у зв'язку з відсутністю страхового стажу роботи. Вказано, що у зв'язку з тим, що згідно військового квитку позивач не звільнений з військової служби за контрактом, права на призначення пенсії по інвалідності згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» не має.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що період проходження позивачем військової служби з жовтня 2013 року по серпень 2015 року підлягає зарахуванню до страхового стажу, оскільки з його грошового забезпечення утримувався єдиний соціальний внесок на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Відсутність інформації в реєстрі застрахованих осіб за період проходження військової служби за контрактом позивача не є його виною, а тому не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії по інвалідності.

Пунктом 1 ч. 1.ст. 8 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" законодавцем реалізовано Конституційне право громадян на соціальний захист - право на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.

Зі змісту п. 2 ч. 1 ст.9, ч. ч. 1, 2 ст. 30 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та ст. 23 Закону України "Про пенсійне забезпечення" вбачається, що пенсія по інвалідності в разі настання інвалідності, що спричинила повну або часткову втрату працездатності внаслідок загального захворювання, призначається за рахунок коштів Пенсійного фонду, незалежно від того, коли настала інвалідність: у період роботи, до влаштування на роботу чи після припинення роботи.

Відповідно до п. 2 ст. 32 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" особи, визнані інвалідами, мають право на пенсію по інвалідності, залежно від групи інвалідності, за наявності страхового стажу на час настання інвалідності або на день звернення за пенсію - для інвалідів ІІ та ІІІ груп до досягнення особою 26 років включно страховий стаж становить 2 роки.

Статтею 11 частиною 1 пунктом 11 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають військовослужбовці (крім військовослужбовців строкової служби), особи рядового і начальницького складу.

Платниками єдиного внеску відповідно до абз. 7 п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" є військові частини та органи, які виплачують грошове забезпечення військовослужбовцям.

Згідно ч.7 ст. 7 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" в редакції Закону України від 24.12.2015 року N 909-VIII, який набув чинності з 01.01.2016 року, не нараховується на виплати та не утримується єдиний внесок з виплат, що компенсуються з бюджету в межах середнього заробітку працівників, призваних на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятих на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та/або введення воєнного стану.

Отже колегія суддів приходить до висновку, що позивач відповідно до вимог закону є особою, яка підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, з грошового забезпечення якого платником єдиного внеску - військовою частиною, в який він проходив військову службу, повинен був утримуватись єдиний внесок на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (аналогічного висновку дійшов і суд першої інстанції).

Як вбачається зі змісту копію витягу з послужного списку позивача, останній призваний до Збройних Сил 13.10.2010 року та проходив військову службу: курсантом у військовій частині А 1414 з жовтня 2010 року по грудень 2010 року; розвідником у військовій частині А 1910 у смт. Десна з грудня 2010 року по жовтень 2013 року; електро-зварювальником експлуатаційного-технічного відділення взводу матеріального забезпечення у 199 навчальному центрі ВДВ ЗСУ у м. Житомирі з червня 2015 року по листопад 2015 року; начальником складу у 199 навчальному центрі ВДВ ЗСУ у м. Житомирі з листопада 2015 року по січень 2016 року; інструктором повітряно-десантного містечка відділення забезпечення десантування у 199 навчальному центрі ВДВ ЗСУ у м. Житомирі з 01 січня 2016 року (а.с. 8)

Позивач проходив військову службу у військовій частині А 2900, та отримував грошове забезпечення з 01.08.2015 року по 31.05.2017 року, військовою частиною з його грошового забезпечення утримувався єдиний соціальний внесок на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за період проходження військової служби (а.с. 16-17).

Відповідно до довідки військової частини А 1910 (А0281) № 932 від 31.10.2017 року, позивач проходив військову службу у військовій частині А 1910 (А0281) та отримував грошове забезпечення з 01.01.2011 року по жовтень 2013 року, з його грошового забезпечення утримувався єдиний соціальний внесок на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за період проходження військової служби (а.с.34).

Отже, колегія суддів приходить до висновку, що період проходження позивачем військової служби з жовтня 2013 року по серпень 2015 року підлягає зарахуванню до страхового стажу на підставі ч.7 ст. 7 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" в редакції Закону України від 24.12.2015 року N 909-VIII, оскільки з його грошового забезпечення утримувався єдиний соціальний внесок на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Стосовно доводів про відсутність у позивача страхового стажу з підстав ненадання доказів про сплату страхових внесків згідно даних персоніфікованого обліку колегія суддів зазначає наступне.

Обов'язок своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок згідно ч. 2 ст. 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" покладено на платника єдиного внеску.

Відповідно до п. 9 ч. 2.ст. 64 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" органи Пенсійного фонду здійснюють контроль за достовірністю поданих страхувальниками і застрахованими особами відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку.

З огляду на викладені вище положення Закону вбачається, що обов'язок щодо своєчасного та в повному обсязі нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску; ведення обліку виплат (доходу) застрахованої особи та нарахування єдиного внеску за кожним календарним місяцем і календарним роком, зберігання таких відомості в порядку, передбаченому законодавством, покладено на платника єдиного внеску - військову частину ), а контролюючі функції покладено на органи Пенсійного фонду України.

Як вище встановлено, з грошового забезпечення всіх військовослужбовців в тому числі позивача утримувався єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та заборгованості немає.

Відтак, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відсутність інформації в реєстрі застрахованих осіб за період проходження військової служби за контрактом позивача не є його виною, а тому не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії по інвалідності.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду і не впливають на правильність прийнятого судового рішення.

Постанову прийнято з додержанням вимог матеріального та процесуального права, підстави для її скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 315 316, 321, 322, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Житомирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області залишити без задоволення, постанову Богунського районного суду м. Житомира від "07" листопада 2017 р. без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя І.Г. Охрімчук

судді: М.М. Капустинський

Б.С. Моніч

Повне судове рішення складено "17" січня 2018 р.