Постанова № 71657174, 17.01.2018, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Волкова Н.Я.

Суддя-доповідач:Охрімчук І.Г.

ПОСТАНОВА

іменем України

"17" січня 2018 р. Справа № 279/4006/17

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Охрімчук І.Г.

суддів: Капустинського М.М.

Моніча Б.С.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Корольовської районної ради м.Житомира на постанову Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від "30" жовтня 2017 р. у справі за позовом Управління праці та соціального захисту населення Корольовської районної ради м.Житомира до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області про визнання дій державного виконавйя незаконними, скасування постанови про стягнення витрат виконавчого провадження

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з даним позовом, посилаючись на те, що 26.09.2017 року ним було отримано постанову про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження від 21.09.2017 року по виконавчому провадженню з виконання виконавчого листа по справі №279/8005/14а, виданого Коростенським міськрайонним судом Житомирської області, якою постановлено стягнути з позивача виконавчий збір в сумі 12800,00 грн. Постанову вважає незаконною, оскільки виконання судового рішення має здійснюватись за рахунок Державного бюджету і залежить від фінансових ресурсів його доходної частини. Такі кошти мають цільовий характер, відповідні виплати здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, відповідач не має права здійснювати виплати без відповідних бюджетних призначень. Відсутність відповідного фінансового забезпечення та таких коштів у боржника не може вважатись невиконанням судового рішення, а стягнення ще і виконавчого збору ще більше ускладнює виконання рішення. Нарахування відповідних сум за відсутності відповідного фінансування є належним виконанням судового рішення, тому для його примусового виконання відсутні правові підставі.

Постановою Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 30 жовтня 2017 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить її скасувати та постановити нову, якою позов задовольнити.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, прийшла до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Судами встановлено, що 26.09.2017 року державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору в сумі 12800 грн. по виконавчому провадженню з виконання виконавчого листа по справі №279/8005/14а, виданого Коростенським міськрайонним судом Житомирської області.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з необґрунтованості позовних вимог, оскільки постанова про відкриття виконавчого провадження від 21.09.2017 року в частині стягнення з боржника виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця у розмірі 12800 грн. винесена правомірно, в межах повноважень та на підставі чинного законодавства, а тому скасуванню не підлягають.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ст.1 Закону України від 02.06.2016 №1404-19 "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) це сукупність дій, визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно ст.3 Закону №1404-У111 підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: постанов державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанов державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанов приватних виконавців про стягнення основної винагороди.

Відповідно до п.1ч.1ст.26 Закону №1404-19 виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Частинами п"ятою та шостою ст.26 Закону № 1404-19 визначено, що виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню).

Відповідно до ст.27 Закону №1404-19 виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України. Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом.

За примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.

Виконавчий збір перераховується до Державного бюджету України протягом трьох робочих днів з дня надходження на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби.

Витрати органів державної виконавчої служби, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, є витратами виконавчого провадження. Витрати виконавчого провадження здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України та коштів виконавчого провадження, які використовуються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Частиною п"ятою статті 27 Закону №1404-У111 визначено, що виконавчий збір не стягується:

1)за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів, накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, за виконавчими документами, що підлягають негайному виконанню;

2) у разі виконання рішень Європейського суду з прав людини;

3) якщо виконання рішення здійснюється за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку, встановленому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень";

4) за виконавчими документами про стягнення виконавчого збору, стягнення витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених виконавцем відповідно до вимог цього Закону;

5) у разі виконання рішення приватним виконавцем;

6) за виконавчими документами про стягнення заборгованості, що підлягає врегулюванню відповідно до ЗУ "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії", а також згідно з постановами державних виконавців, винесеними до набрання чинності цим Законом.

Судові рішення, що набрали законної сили, обов"язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Згідно ст.18 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець зобов'язаний вжити передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

У відповідності до пункту 3 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державних та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року за №845 (далі Порядок виконання рішень), рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунок підприємств, установ, організацій).

Згідно вимог ст. 6 Закону України "Про виконавче провадження" ( в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Відповідно до ст.3 Закону №1404 підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів : постанов державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанов державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанов приватних виконавців про стягнення основної винагороди.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що державний виконавець при винесенні постанови про стягнення виконавчого збору діяв на підставах, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Стосовно посилання апеляційної скарги на те, що виконавчий збір не стягується за виконавчими документами про стягнення періодичних платежів, колегія суддів зазначає, що виконавчий лист у справі № 279/8005/14а носить зобов'язальний характер. Вказаний виконавчий лист передбачає одноразовий характер виконання шляхом нарахування та виплати соціальних виплат.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставах, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

На підставі всього вищевикладеного колегія суддів приходить до висновку, що дії державного виконавця є правомірними, а оскаржувана в частині стягнення виконавчого збору постанова, скасуванню не підлягає.

Відповідно до ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду і не впливають на правильність прийнятого судового рішення. Постанову прийнято судом першої інстанції з додержанням вимог матеріального та процесуального права, підстави для її скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 315 316, 321, 322, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Корольовської районної ради м.Житомира залишити без задоволення, постанову Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від "30" жовтня 2017 р. без змін,

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя І.Г. Охрімчук

судді: М.М. Капустинський

Б.С. Моніч

Повне судове рішення складено "17" січня 2018 р.