Постанова № 71657058, 16.01.2018, Вінницький апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 670/705/17

Головуючий у 1-й інстанції: Потапов О.О.

Суддя-доповідач: Залімський І. Г.

16 січня 2018 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Залімського І. Г.

суддів: Сушка О.О. Смілянця Е. С. ,

секретар судового засідання: Черняк А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Віньковецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області на рішення Віньковецького районного суду Хмельницької області від 15 листопада 2017 року (ухвалену у смт. Віньківці, повний текст якої виготовлено 15 листопада 2017 року) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Віньковецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області про визнання дій відповідача неправомірними та зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 звернувся до Віньковецького районного суду Хмельницької області із позовом до Віньковецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області про визнання дій відповідача неправомірними та зобов'язання вчинити дії.

Постановою Віньковецького районного суду Хмельницької області від 15 листопада 2017 року позов задоволено.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову Віньковецького районного суду Хмельницької області від 15 листопада 2017 року скасувати, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з'ясування обставин справи і, як наслідок, невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованої постанови.

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав у повному обсязі, просив вимоги, що в ній викладені, задовольнити.

Позивач в судове засідання не з'явився, повноважного представника не направив, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи. В матеріалах справи відсутні клопотання позивача про участь в судових засіданнях суду апеляційної інстанції.

Згідно із ч.2 ст.196 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає розгляду справи.

Керуючись положеннями даної норми та враховуючи відсутність заперечень представника відповідача, колегія суддів вирішила провести розгляд справи за даної явки сторін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_2 після досягнення 55 річного віку позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до "в" ст.13 п. Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Листом відповідача №1102/04 від 22.05.2017 року, позивачу було відмовлено в призначенні пенсії у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу. Відповідачем не зараховано в пільговий стаж періоди роботи позивача з 11.01.1983 р. по 01.01.2001 р., з 03.01.2002 по 14.06.2004 р. та 01.01.2001 по 02.01.2002 р., 01.01.2001 по 02.01.2002 р., адже відсутні первинні документи, що підтверджують роботи позивача у вказані періоди на посаді тракториста протягом повного сезону сільгоспробіт в рослинництві та тваринництві. Також виявлені факти нарахування заробітної плати в інших організаціях та відсутні відомості про роботу в 2004 р. та в 2005 роках.

Не погодившись із відмовою відповідача у зарахуванні пільгового стажу та призначенні пенсії на пільгових умовах, позивач звернувся до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що в ході судового розгляду підтверджено право позивача на призначення пенсії відповідно до "в" ст.13 п. Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Колегія суддів погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції та враховує викладене нижче.

Відповідно до ст.100 Закону України "Про пенсійне забезпечення" особам які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії призначаються на таких умовах: особам, які мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством.

Згідно з п. "в" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи трактористи-машиністи, безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - чоловіки після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 30 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі.

Порядок призначення пенсій на пільгових умовах цій категорії працівників роз'яснено у листі Міністерства соціального забезпечення України від 20 січня 1992 року №7. До трактористів-машиністів, безпосередньо зайнятих у виробництві сільгосппродукції, належать працівники, які оформлені на роботу трактористами-машиністами, мають відповідні посвідчення, постійно зайняті на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах протягом повного сезону сільгоспробіт в рослинництві та тваринництві. Трактористам-машиністам, які відпрацювали повний польовий період на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах, весь рік роботи зараховується до стажу, який дає право на пільгове пенсійне забезпечення, і в тому випадку, якщо в між польовий або міжсезонний період вони виконували інші роботи на стаціонарних і причіпних установках та агрегатах, з ремонту сільськогосподарської техніки, на тваринницьких фермах тощо. Віднесення господарства до сільгосппідприємств, трактористи-машиністи яких мають право на пільгову пенсію, здійснюється відповідно до класифікатора галузей народного господарства. До сільськогосподарських належать підприємства, які виробляють продукцію рослинництва і тваринництва. Єдина назва професії "тракторист-машиніст", запроваджена в 1961 році, охоплює такі професії: бульдозерист, бульдозерист-скреперист, грейдерист; комбайнер; машиніст дощувальної установки, змонтованої на базі трактора; машиніст скрепера, скреперист; машиніст чаєзбиральної машини; машиніст екскаватора; машиніст-водій льонозбиральної машини, самохідної широкозахватної сінокосарки; механік-комбайнер, тракторист, тракторист-бульдозерист. До числа трактористів-машиністів, безпосередньо зайнятих у виробництві сільгосппродукції, віднесено працівників, прийнятих на роботу трактористами-машиністами, які мають про це відповідні посвідчення. Для призначення пенсії на пільгових умовах марка трактора, на якому працює тракторист-машиніст, значення не має.

Відповідно до ч.1 ст.48 Кодексу Законів про працю України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 20 "Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637, передбачено, що уточнюючі довідки підприємств або організацій для підтвердження спеціального трудового стажу, приймаються у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років.

Відповідно до пункту 18 вказаного Порядку за відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.

Згідно записів у трудовій книжці ОСОБА_2 загальний стаж роботи позивача становить 31 рік 5 місяців 20 днів. У трудовій книжці колгоспника виданій 25.04.1985 року на першій сторінці зазначена професія «Тракторист». Після строкової служби в лавах Радянської Армії, з 11 січня 1983 року позивач працював на посаді тракториста в колгоспі «Маяк» до 01 січня 2001 року в колгоспі «Маяк», в подальшому агрофірма «Маяк», СТОВ «Маяк».

З 01 січня 2001 року до 12.12.2001 року позивач працював на посаді тракториста в ПП «Відродження». Згідно записів в трудовій книжці за вказаний період записано професію позивача «механізатор».

Водночас, свідок ОСОБА_4 повідомила, що в період 1983р. по 1995р. роки вела трудові книжки і помилково записала професію позивача як різноробочий в 1995 році та слюсар в 1990-1992 роках, хоча фактично він в цей період працював трактористом і виконував роботи в галузі рослинництва і тваринництва, відповідно до встановленого мінімуму. Посади слюсаря на той час не було в колгоспі.

Крім того, постановою Ради Міністрів СРСР № 622 від 20 липня 1964 року «Про державне пенсійне забезпечення та соціальне страхування голів, спеціалістів і механізаторів колгоспів» та рішенням Держкомпраці СРСР № 343/П-16 від 31 липня 1964 року «Про затвердження Інструкції про порядок застосування ОСОБА_8 Міністрів СРСР № 622 від 20 липня 1964 року «Про державне пенсійне забезпечення та соціальне страхування голів, спеціалістів і механізаторів колгоспів» встановлено, що до механізаторів колгоспів відносяться: трактористи-машиністи, трактористи, комбайнери, шофера, машиністи, що працюють на стаціонарних установках, токаря, слюсаря, мотористи тощо.

З 03.01.2002 року по 14.06.2004 року позивач згідно запису в його трудовій книжці працював на посаді тракториста в СТзОВ «Добробут».

Факт роботи позивача на посаді тракториста у вказані періоди також підтверджується архівною довідкою № 26 від 15.03.2017 року, показами свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6

Отже, позивач, маючи загальний трудовий стаж понад 30 років, відпрацювавши більше 20 повних років трактористом-машиністом, набув права на призначення пільгової пенсії за віком згідно з п. "в" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 315 та статті 316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Віньковецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області залишити без задоволення, а рішення Віньковецького районного суду Хмельницької області від 15 листопада 2017 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 19 січня 2018 року.

Головуючий Залімський І. Г. Судді Сушко О.О. Смілянець Е. С.