Постанова № 71657046, 17.01.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

Головуючий І інстанції: С.С. Сич

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2018 р. м. ХарківСправа № 816/1816/17Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Лях О.П.

суддів: Яковенка М.М. , Старосуда М.І.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м.Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 10.11.2017р., м. Полтава, повний текст складено 15.11.17, по справі № 816/1816/17 за позовом Державної податкової інспекції у м.Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області про скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у м.Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області (далі – позивач, ДПІ у м.Полтава), звернулася до суду з адміністративним позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області (далі – відповідач, ВПВР УДВС ГТУЮ у Полтавській області), в якому просила скасувати постанову від 21.09.17 року по виконавчому провадженню № 54568412 (а.с.4-6).

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 10.11.2017р. по справі № 816/1816/17 відмовлено у задоволенні адміністративного позову ДПІ у м.Полтава. (а.с.76-84)

Не погодившись із вказаним судовим рішенням, ДПІ у м.Полтава подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким задовольнити адміністративний позов в повному обсязі. (а.с.89-91)

Відповідно до ч.4 ст.229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши доповідь судді-доповідача стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом апеляційної інстанції, дослідивши матеріали справи, перевіривши і обговоривши доводи апеляційної скарги, правильність правової оцінки обставин справи та застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення з огляду на наступне.

Відповідно до ст.308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не може розглядати позовні вимоги та підстави позову, що не були заявлені в суді першої інстанції.

Як вбачається із матеріалів справи, постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 05.05.17, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.07.17, по справі № 816/2042/16 задоволено адміністративний позов Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Залізничні шляхи" до ДПІ у м. Полтаві про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії:

- визнано протиправними дії ДПІ у м. Полтаві щодо зарахування грошових коштів, сплачених Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Залізничні шляхи" за платіжними дорученнями № 263 від 25.03.2015, № 442 від 29.04.2015, № 525 від 25.05.2015, № 667 від 24.06.2015, № 880 від 29.07.2015, № 1084 від 27.08.2015, № 04 від 28.09.2015, № 1478 від 27.10.2015, № 1681 від 25.11.2015, у якості авансових внесків з податку на прибуток страхових організацій у рахунок податкового боргу;

- зобов'язано ДПІ у м. Полтаві вчинити дії щодо відображення в інтегрованій картці платника податку суми переплати з податку на прибуток страховика у сумі 1532687,18 грн., яка виникла в результаті сплати авансових внесків з податку на прибуток страховика, що були перераховані за платіжними дорученнями № 263 від 25.03.2015, № 442 від 29.04.2015, № 525 від 25.05.2015, № 667 від 24.06.2015, № 880 від 29.07.2015, № 1084 від 27.08.2015, № 04 від 28.09.2015, № 1478 від 27.10.2015, № 1681 від 25.11.2015;

- зобов'язано ДПІ у м. Полтаві підготувати та подати до відповідного органу Державної казначейської служби України висновок про повернення надміру сплаченої Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Залізничні шляхи" суми податку на прибуток страхових організацій у сумі 1532687,18 грн. з відповідного бюджету;

- стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ДПІ у м. Полтаві на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Залізничні шляхи" витрати зі сплати судового збору у розмірі 4356 грн.

Не погодившись із вказаними судовими рішеннями по справі №816/2012/16 податковий орган направив 16.08.17 до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу на рішення суду та подав клопотання про зупинення виконання рішень Полтавського окружного адміністративного суду від 05.05.17 та Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.07.17 по справі № 816/2042/16.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 30.10.17 по справі №816/2042/16 відкрито касаційне провадження хщза касаційною скаргою ДПІ у м.Полтаві. Однак, відмовлено у задоволенні клопотання про зупинення виконання рішень Полтавського окружного адміністративного суду від 05.05.17 та Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.07.17. (а.с.45-46, 67-69)

У зв’язку із набранням постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 05.05.17 законної сили, 15.08.17 Полтавським окружним адміністративним судом було видано виконавчий лист по адміністративний справі № 816/2042/16 про зобов'язання ДПІ у м. Полтаві підготувати та подати до відповідного органу Державної казначейської служби України висновок про повернення надміру сплаченої Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Залізничні шляхи" суми податку на прибуток страхових організацій у сумі 1532687,18 грн. з відповідного бюджету. (а.с. 32)

22 серпня 2017 року за заявою Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Залізничні шляхи" (а.с.31) постановою головного державного виконавця ВПВР УДВС ГТУЮ у Полтавській області Дрібної Ю.А. відкрито виконавчого провадження ВП № 54568412 з виконання виконавчого листа № 816/2042/16, виданого Полтавським окружним адміністративним судом 15.08.17, про зобов'язання ДПІ у м. Полтаві підготувати та подати до відповідного органу Державної казначейської служби України висновок про повернення надміру сплаченої Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Залізничні шляхи" суми податку на прибуток страхових організацій у сумі 1532687,18 грн. з відповідного бюджету (а.с. 33-34).

При цьому, пунктом 2 вказаної постанови про відкриття виконавчого провадження від 22.08.17 ВП № 54568412 зазначено про необхідність боржнику виконати рішення суду протягом 10 робочих днів, про що невідкладно повідомити ВПВР УДВС ГТУЮ у Полтавській області. (а.с.34)

В свою чергу, ДПІ у м. Полтаві листом від 31.08.17 № 2559/9/16-01-10-34 "Про надання інформації" було повідомлено головного державного виконавця ВПВР УДВС ГТУЮ у Полтавській області Дрібну Ю.А., що вищевказану постанову про відкриття виконавчого провадження від 22.08.17 ВП № 54568412 податковим органом отримано 28.08.17.

Також, ДПІ у м.Полтаві зазначила про звернення до Полтавського окружного адміністративного суду із заявою про роз'яснення способу виконання постанови Полтавського окружного адміністративного суду від 05.05.17 року у справі № 816/2042/16 та зупинення виконавчого провадження № 54568412 з виконання виконавчого листа № 816/2042/16, виданого 15.08.17, оскільки в ДПІ виникли питання щодо визначення порядку та способу виконання постанови Полтавського окружного адміністративного суду від 05.05.17 року у справі № 816/2042/16 та на думку податкового органу рішення щодо зобов'язання підготувати та подати до відповідного органу Державної казначейської служби України висновок про повернення надміру сплаченої Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Залізничні шляхи" суми податку на прибуток страхових організацій говорить є втручанням суду в компетенцію суб'єктів владних повноважень та є порушенням принципу розподілу влад. (а.с.7-8, 35-38)

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 08.09.17, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.11.17, по справі № 816/2042/16 у задоволенні заяви ДПІ у м. Полтаві про роз'яснення постанови Полтавського окружного адміністративного суду від 05.05.2017 у справі № 816/2042/16 відмовлено (а.с.61-63, 64-66).

21 вересня 2017 року у зв’язку з тим, що рішення суду в повному обсязі не виконано, доказів поважних причин невиконання рішення суду в повному обсязі до відділу не надано, старшим державним виконавцем ВПВР УДВС ГТУЮ у Полтавській області Запорожець Т.Ю. при примусовому виконанні виконавчого листа № 816/2042/16, виданого Полтавським окружним адміністративним судом 15.08.17, винесено постанову про накладення штрафу ВП № 54568412, якою за невиконання рішення суду накладено на боржника – ДПІ у м. Полтаві – штраф на користь держави у розмірі 5100,00 грн. і зобов'язано боржника виконати рішення протягом десяти робочих днів та попереджено про кримінальну відповідальність за умисне невиконання рішення. (а.с.11, 39)

Дана постанова про накладення штрафу була отримана ДПІ у м.Полтаві 06.10.17. (а.с.10-11)

Враховуючи винесення державним виконавцем постанови про накладення штрафу від 21.09.17, ДПІ у м. Полтаві листом від 05.10.17 № 2261/9/16-01-10-34 "Про надання інформації" було повідомлено ВПВР УДВС ГТУЮ у Полтавській області про ті ж обставини, які були викладені і в попередньому листі від 31.08.17 № 2559/9/16-01-10-34, а також було вказано про апеляційне оскарження ухвали Полтавського окружного адміністративного суду від 08.09.17. (а.с.9, 40)

У зв’язку із невиконанням станом на 18.10.17 рішення суду в повному обсязі, ненаданням до відділу доказів поважних причин невиконання рішення суду в повному обсязі, старшим державним виконавцем ВПВР УДВС ГТУЮ у Полтавській області Запорожець Т.Ю. було винесено постанову про накладення штрафу від 18.10.17 ВП № 54568412, якою за повторне невиконання рішення суду накладено на боржника – ДПІ у м. Полтаві – штраф на користь держави у розмірі 10200,00 грн. і зобов'язано боржника виконати рішення протягом десяти робочих днів та попереджено про кримінальну відповідальність за умисне невиконання рішення. (а.с.41)

Також, 18.10.17 до Головного управління Національної поліції в Полтавській області було направлено 18.10.17 №6976 повідомлення ВП №54568412 про вчинення кримінального правопорушення щодо невиконання рішення суду. (а.с.42)

Крім того, на підставі п.11 ч.1 ст.39, ст.40 Закону України "Про виконавче провадження", у зв’язку із вжиттям ВПВР УДВС ГТУЮ у Полтавській області всіх можливих заходів та у зв’язку із неможливістю виконати рішення суду без участі боржника, постановою старшого державного виконавця ВПВР УДВС ГТУЮ у Полтавській області Запорожець Т.Ю. від 18.10.17 ВП № 54568412 закінчено виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 816/2042/16, виданого Полтавським окружним адміністративним судом 15.08.2017 року, про зобов'язання ДПІ у м. Полтаві підготувати та подати до відповідного органу Державної казначейської служби України висновок про повернення надміру сплаченої Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Залізничні шляхи" суми податку на прибуток страхових організацій у сумі 1532687,18 грн. з відповідного бюджету. (а.с.43)

ДПІ у м.Полтаві звернулася до суду із адміністративним позовом не погодившись саме із постановою про накладення штрафу від 21.09.17 ВП № 54568412.

Вирішуючи спір по суті та задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України. В той же час, матеріалами справи підтверджено та не заперечується представниками позивача, що рішення суду, яке набрало законної сили, та за яким 15.08.17 Полтавським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист по адміністративний справі № 816/2042/16 не виконано. При цьому, суду не надано доказів наявності передбачених ст.34 Закону України "Про виконавче провадження" підстав для зупинення вчинення виконавчих дій на час винесення оскаржуваної постанови про накладення штрафу від 21.09.17 ВП № 54568412.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно із ч.ч.1-3 ст.14 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній з 15.12.17) судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Приписами ст.370 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній з 15.12.17) встановлено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

В той же час, положеннями ст.ст.8, 9 Конституції України, ст.ст.3, 6 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній з 15.12.17) передбачено, що порядок здійснення адміністративного судочинства встановлюється Конституцією України, цим Кодексом та міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Аналогічні положення закріплені і ст.ст.5, 8, 14 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції, чинній до 15.12.17, тобто, на час розгляду даної справи судом першої інстанції.

В свою чергу, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях по справах "Іммобільяре Саффі" проти Італії" (Case of Immobiliare Saffi v. Italy, Заява N 22774/93, п.п.63, 66), Горнсбі проти Греції від 19.09.1997 (п.п.40, 41), "Жовнер проти України", "Бурдов проти Росії", "Ясіун'єне проти Литви" (Jasiuniene c. Lituanie), "Руйану проти Румунії" (Ruianu c. Roumanie) наголошує на тому, що "право на звернення до суду було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду одній зі сторін. … виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має розглядатись як невід'ємна частина "судового процесу" для цілей статті 6.

При цьому, Європейський суд з прав людини відмічає, що адміністративні органи є складовою держави, яка керується принципом верховенства права, а відтак інтереси цих органів збігаються з необхідністю належного здійснення правосуддя. Якщо адміністративні органи відмовляються або неспроможні виконати рішення суду, чи навіть зволікають з його виконанням, то гарантії, надані статтею 6 стороні на судовому етапі, втрачають свою мету.

У контексті статті 6 Конвенції виконання судового рішення, прийнятого будь-яким судом, має розглядатися як складова "судового розгляду".

Конституційний Суд України, в свою чергу, у Рішенні від 30.01.2003 № 3-рп/2003 у справі про розгляд судом окремих постанов слідчого та прокурора зауважив, що "правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах" (абзац десятий пункту 9 мотивувальної частини).

Отже, механізм ефективного судового захисту обумовлює у необхідних випадках застосування процедури примусового виконання рішень суду.

Відповідно до ч.ч.2 та 4 ст.372 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній з 15.12.17) судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.

Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.

При цьому, положеннями ч.ч.2 та 4 ст.257 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній до 15.12.17, тобто, на час розгляду даної справи судом першої інстанції) було передбачено, що судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.

Підставою для виконання суб'єктом державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань судового рішення, що набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є його примірник в електронній формі, надісланий суб'єкту державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань у порядку інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром судових рішень та Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, затвердженому Міністерством юстиції України спільно з Державною судовою адміністрацією України.

Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Із матеріалів справи вбачається, що державним виконавцем відкрито виконавче провадження на підставі виконавчого листа, виданого Полтавським окружним адміністративним судом 15.08.17 по справі № 816/2042/16, про зобов'язання ДПІ у м. Полтаві підготувати та подати до відповідного органу Державної казначейської служби України висновок про повернення надміру сплаченої Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Залізничні шляхи" суми податку на прибуток страхових організацій у сумі 1532687,18 грн. з відповідного бюджету.

Відповідно до ст.1 Закону України від 02.06.2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі - Закон № 1404) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з п.1 ч.1 ст.3 Закону України “Про виконавче провадження” відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України;.

Положеннями ч.1 ст.13 Закону №1404 передбачено, що під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

При цьому, приписами ч.1 ст.18 Закону № 1404 встановлено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.26 Закону №1404 виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону: 1) за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Згідно з ч.5 ст.26 Закону №1404 виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов’язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

Відповідно до ч.6 ст.26 Закону № 1404 за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню).

За змістом статті 28 Закону №1404 копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простою кореспонденцією або доставляються кур’єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, які надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження.

Документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.

Із матеріалів справи вбачається, і це не заперечується сторонами, що ДПІ у м.Полтаві було отримано як постанову про відкриття виконавчого провадження від 22.08.17, так і постанову про накладення штрафу від 21.09.17.

Колегія суддів звертає увагу, що із матеріалів справи вбачається, що в даному випадку виконавче провадження було відкрито щодо виконання судового рішення немайнового характеру.

Так, відповідно до ч.ч.1-3 ст.63 Закону №1404 за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.

У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.

У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

В свою чергу, згідно зі ст.75 Закону №1404 у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

Таким чином, із матеріалів справи вбачається, що відповідачем вчинено дії у відповідності із вимогами Закону №1404.

Щодо доводів податкового органу про звернення до суду із заявою про роз’яснення судового рішення та про незрозумілість порядку виконання такого судового рішення, колегія суддів зазначає наступне.

Положеннями ст.ст.31 та 33 Закону №1404 передбачено можливість як державного виконавця. Так і сторони виконавчого провадження звернутися до суду із заявою про роз'яснення відповідного рішення або як із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення, так і із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.

При цьому, положеннями ст.32 Закону № 1404 встанволено, що за наявності обставин, що перешкоджають проведенню виконавчих дій (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), або з інших підстав, внаслідок виникнення яких сторони були позбавлені можливості скористатися правами, наданими їм цим Законом, виконавець може відкласти проведення виконавчих дій з власної ініціативи або за заявою стягувача чи боржника на строк до 10 робочих днів. Про відкладення проведення виконавчих дій виконавець виносить відповідну постанову.

В той же час, частиною 1 статті 34 Закону №1404 визначено вичерпний перелік підстав для зупинення вчинення виконавчих дій, серед яких звернення до суду із заявою про роз’яснення відповідного судового рішення або незрозумілість порядку виконання такого судового рішення не передбачено.

ДПІ у м.Полтаві, окрім заяви про роз’яснення судового рішення, не подавало до Полтавського окружного адміністративного суду інших заяв, в тому числі, щодо про відстрочки або розстрочки виконання рішення, встановлення або зміни способу і порядку виконання рішення.

З огляду на викладене доводи апеляційної скрги відповідача не спростовують висновки суду першої інстанції відсутність пядстав для задоволення позову.

Відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Згідно із ч.ч.1-4 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищевказане та керуючись ст.ст.2, 229, 241, 242, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 327-329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 10.11.2017 по справі № 816/1816/17 - залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 10.11.2017 по справі № 816/1816/17 – залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_1 Судді(підпис) (підпис) ОСОБА_2 ОСОБА_3