Постанова № 71656929, 11.01.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

Головуючий І інстанції: Микитенко В.М.

Суддя-доповідач: ОСОБА_1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 січня 2018 р. м. ХарківСправа № 554/2889/17Харківський апеляційний адміністративний суд

колегія суддів у складі:

головуючого судді: Макаренко Я.М.

суддів: Бартош Н.С. , Мінаєвої О.М.

за участю секретаря судового засідання Шалаєвої І.Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області на постанову Октябрського районного суду м. Полтава від 24.05.2017, суддя Микитенко В.М., повний текст складено 30.05.17 по справі № 554/2889/17

за позовом ОСОБА_2

до Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області

про визнання нечинним та скасування рішення, а також зобов’язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 (надалі по тексту позивач) звернувся до суду з позовом до Полтавського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області (надалі по тексту відповідач), в якому просив суд:

- визнати нечинним та скасувати рішення Полтавського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області № 2115 від 25.08.2016 року, яким ОСОБА_2 відмовлено у призначенні пільгової пенсії відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» зі зниженням пенсійного віку на 10 років;

- зобов’язати Полтавське об’єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області призначити ОСОБА_2 пенсію зі зниженням пенсійного віку на 10 років відповідно ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з дня виникнення права на пенсію – 19.01.2015 року та вчинити дії по виплаті нарахованих сум.

Постановою Октябрського районного суду м. Полтави від 24.05.2017 року зазначений позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення № 2115 від 25.08.2016 року Полтавського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області, яким ОСОБА_2 відмовлено у призначенні пільгової пенсії зі зниженням пенсійного віку на 10 років.

Зобов’язано Полтавське об’єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області призначити ОСОБА_2 пенсію зі зниженням пенсійного віку на 10 років відповідно ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з дня звернення за призначенням пенсії – 02.06.2016 року та вчинити дії по виплаті нарахованих сум.

У іншій частині позовних вимог – відмовлено.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить постанову суду першої інстанції скасувати, та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову.

Позивач подав письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких, посилаючись на законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції-без змін.

Фіксування судового засідання по справі за допомогою звукозаписувального пристрою згідно ч. 4 ст. 229 КАС України не здійснювалось.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах доводів та вимог апеляційної скарги у відповідності до ч.1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 (Мурсалімов) народився 19 січня 1965 року, після одруження 22.09.1989 року змінив прізвище на ОСОБА_2, а 19.01.2015 року досяг віку 50 років (а.с.15-16).

Участь позивача у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС із 08.06.1986 року по 04.09.1986 року підтвердили допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які також надали суду відповідні документи щодо їх участі в цьому (а.с.25-30).

Відповідно довідки в/ч 61511 № 1333/19, військового квитка НУ №8698023 ОСОБА_2 проходив військову службу у складі В/Ч 61511 та приймав участь в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС з 08.06.1986 року по 04.09.1986 року (а.с.12-14).

Згідно з посвідченням серії А №217594 від 04.05.2017 року, виданого Полтавською обласною державною адміністрацією, ОСОБА_2 є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 2 категорії (а.с.31).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з наявності у позивача права на пенсію на пільгових умовах відповідно до ст. 55 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров’я, створення єдиного порядку визначення категорії зон радіоактивного забруднення територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту населення визначені та закріплені в Законі України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” №796.

Відповідно до ст. 9 Закону №796, особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, є: 1)учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації аварії та її наслідків; 2)потерпілі від Чорнобильської катастрофи-громадяни, включаючи дітей, які зазнали впливу радіоактивного опромінення внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Відповідно до ч.1 ст. 55 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", а саме учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження:

1)з моменту аварії до 1 липня 1986 року незалежно від кількості робочих днів, а з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року - не менше 5 календарних днів мають право на зниження пенсійного віку на 10 років;

2) які працювали у 1987 році у зоні відчуження не менше 14 календарних днів мають право на зниження пенсійного віку на 8 років;

3) які працювали з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року у зоні відчуження від 1 до 5 календарних днів, у 1987 році - від 10 до 14 календарних днів, у 1988 році - не менше 30 календарних днів, на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві - не менше 14 календарних днів у 1986 році мають право на зниження пенсійного віку на 5 років.

Пунктом 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 р. №22-1 та зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 27.12.2005 р. за №1566/11846 передбачено, що при призначенні пенсії за віком із застосуванням норм статті 55 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” для засвідчення особливого статусу особи надається посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, форма якої затверджена постановою Державного комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09.03.1988 р. №122, або довідка військової частини, у складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об’єкт, де особою виконувались роботи з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

З матеріалів справи колегією суддів встановлено, що позивач звернувся до відповідача із заявою від 02.06.2016 року про призначення йому пенсії як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 2 категорії зі зменшенням пенсійного віку відповідно до ст. 55 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

На підтвердження участі в ліквідації наслідків аварії у зоні відчуження позивач надав, зокрема, копію військового квитка НУ №8698023 ОСОБА_2, довідку в/ч 61511 № 1333/19.

З доданих до заяви документів слідує, що позивач з 08 червня 1986 року по 04 вересня 1986 року приймав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в складі військової частини № 61511, що підтверджується копією військового квитка НУ №8698023 (а.с.12) та копією довідки в/ч 61511 № 1333/19 (а.с.13).

Позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2-ї категорії, що підтверджується посвідченням серії А № 020944 від 28.12.1992 р. та дублікатом на заміну серії А № 217594 С від 04.05.2017 р.

Відповідно до ч.1 ст. 65 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілим від Чорнобильської катастрофи видаються посвідчення, виготовлені за зразками, затвердженими Кабінетом Міністрів України.

Частиною 3 цього Закону передбачено, що посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" та "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи" є документами, що підтверджують статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами, встановленими цим Законом.

Порядок видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи затверджено Постановою Кабінету Міністрів від 20.01.1997 р. № 51.

Відповідно до п. 2 Порядку посвідчення є документом, що підтверджує статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надає право користуватися пільгами й компенсаціями, встановленими Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", іншими актами законодавства.

Пунктом 3 Порядку передбачено, що інвалідам з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і потерпілим від Чорнобильської катастрофи, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, хворим внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу, віднесеним до категорії 1, а також учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження з моменту аварії до 1 липня 1986 р. - незалежно від кількості робочих днів, з 1 липня 1986 р. до 31 грудня 1986 р. - не менше 5, а у 1987 р. - не менше 14 календарних днів, віднесеним до категорії 2, видаються посвідчення синього кольору, серія ОСОБА_5 цьому у посвідченні на правій стороні по діагоналі зліва направо ставиться штамп фарбою червоного кольору "Перереєстровано" і на вільному місці виконується запис про дату перереєстрації.

Отже, зі змісту вказаних норм випливає, що посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС серії А 2 категорії є документом, що підтверджує особливий статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та надає право таким особам користуватися пільгами й компенсаціями, встановленими Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", іншими актами законодавства. Таке посвідчення видається учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження з моменту аварії до 1 липня 1986 р. - незалежно від кількості робочих днів, з 1 липня 1986 р. до 31 грудня 1986 р. - не менше 5, а у 1987 р. - не менше 14 календарних днів.

Колегія суддів зазначає, що позивачу видане посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС серії А № 020944 від 28.12.1992 р. 2 категорії , що підтверджує статус позивача як учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, який працював у зоні відчуження з 1 липня 1986 р. до 31 грудня 1986 р. не менше 5 календарних днів, проте воно не містить у собі періодів та дат роботи позивача в зоні відчуження по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Період роботи позивача з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС підтверджується копією військового квитка НУ №8698023 та копією довідки в/ч 61511 № 1333/19, згідно яких позивач приймав участь в роботі по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у період з 08.06.1986 р. по 04.09.1986 року.

Враховуючи те, що вказаними документами підтверджено участь позивача в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в зоні відчуження у період з 08.06.1986 р. по 04.09.1986 р., то колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для призначення позивачу пенсії зі зниженням пенсійного віку на 10 років відповідно до ст. 55 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

Посилання відповідача в апеляційній скарзі на непідтвердження позивачем наданими документами періоду роботи у зоні відчуження з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, населених пунктів чи об'єктів де позивачем проводились роботи по ліквідації наслідків аварії ЧАЕС, колегія суддів вважає необгрунтованими, оскільки з наданих позивачем до заяви документів підтверджено перебування позивача у зоні відчуження з 19.08.1986 р. по 07.10.1986 р. не менше 5 календарних днів, що за приписами ст. 55 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” є підставою для призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку на 10 років.

При цьому, колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги щодо помилки в прізвищі позивача, зазначеному в посвідченні учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у 1986 році серії А №020941, оскільки зазначена помилка не доводить недійсність вказаного посвідчення.

Згідно п.1 ч.1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. 243, 250, 310, 315, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області залишити без задоволення.

Постанову Октябрського районного суду м. Полтава від 24.05.2017 по справі № 554/2889/17 залишити без змін

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_1Судді(підпис) (підпис) ОСОБА_6 ОСОБА_7 Повний текст постанови складено 16.01.2018.