Постанова № 71656844, 17.01.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

Головуючий І інстанції: Яковенко Н.Л.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2018 р. м. ХарківСправа № 552/6738/17Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Старосуда М.І.

суддів: Яковенка М.М. , Лях О.П.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на постанову Київського районного суду м. Полтави від 13.11.2017, , повний текст складено 13.11.17 по справі № 552/6738/17

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області

третя особа Полтавський обласний військовий комісаріат

про зобов’язання здійснити перерахунок та виплату пенсії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Київського районного суду м. Полтави з вказаним позовом, в якому просив зобов’язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області перерахувати та виплатити йому пенсію з 21 липня 2016 року в розмірі, який обчислений з грошового забезпечення з урахуванням грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги та винагороди за 25 років безперервної військової служби у розмірах, зазначених у довідці Військового інституту телекомунікацій та інформації про додаткові види грошового забезпечення від 30 червня 2017 року № 13/182/190 та здійснити виплату суми перерахунку, починаючи з 21 липня 2016 року.

За результатами розгляду справи в порядку скороченого провадження, постановою Київського районного суду м. Полтави від 13.11.2017р. зазначений адміністративний позов задоволено.

Відповідач, не погодившись із вказаною постановою, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невірне застосування судом першої інстанції до спірних правовідносин норм матеріального права, зокрема, ст. 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 19.04.1992 № 2262, просив скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову в повному обсязі, оскільки зазначені позивачем разові виплати не відносяться до додаткових видів грошового забезпечення.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, позивач проходив військову службу, а 06 листопада 2010 року відповідно до наказу начальника Генерального штабу Головнокомандувача Збройних Сил України № 857 звільнений з військової служби з посади доцента кафедри № 31.

Згідно з наказом начальника Військового інституту телекомунікацій та інформатизації національного технічного університету «Київський політехнічний інститут» № 246 від 15 грудня 2010 року позивач з 15 грудня 2010 року виключений зі списків особового складу інституту.

Після звільнення позивачу призначено пенсію і він перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Полтавській області.

21 липня 2017 року позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії, оскільки при призначенні пенсії не були враховані: грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань та винагорода за 25 років безперервної військової служби, які він отримував за 24 останні календарні місяці служби перед днем звільнення і з яких було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

07 серпня 2017 року Головним управлінням ПФУ України в Полтавській області позивачу надана відповідь № 336/С-03, в якій зазначено про відсутність підстав для перерахунку пенсії, оскільки зазначені позивачем виплати не відносяться до щомісячних додаткових видів грошового забезпечення.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем порушено права позивача на перерахунок пенсії з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції та вважає такі висновки суду передчасними з огляду на наступне.

Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували, зокрема, на військовій службі та отримують пенсію за Законом України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” № 2262-ХІІ, визначено цим Законом.

Згідно ст.49 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, документи про призначення пенсії розглядає орган ПФУ і не пізніше ніж у 10-денний строк з дня їх надходження приймає рішення про призначення або про відмову в призначенні пенсії. Повідомлення про відмову в призначенні пенсії із зазначенням причини орган ПФУ видає (надсилає) заявникові не пізніше ніж протягом 5 днів після прийняття відповідного рішення.

Відповідно до ст.63 Закону № 2262-ХІІ, перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.

Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону.

Відповідно до пункту 4 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, затвердженим постановою правління ПФУ від 30 січня 2001 року № 3-1, заява про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії подається до органу, що призначає пенсію, заявником за місцем проживання, а при необхідності - його законним представником за місцем проживання.

Системний аналіз зазначених норм права дозволяє дійти висновку, що підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи.

Статтею 66 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, передбачено право осіб на оскарження рішень органу, що призначає пенсії.

Так, згідно вказаної норми Закону № 2262-ХІІ, рішення про відмову в призначенні пенсії або її перерахунку, зарахуванні до вислуги років для призначення пенсії окремих періодів служби в календарному обчисленні або на пільгових умовах, порушення строків і заниження розмірів пенсії може бути оскаржено до вищих органів або до суду.

Процедура оскарження таких рішень територіального органу Пенсійного фонду визначена Порядком розгляду скарг на рішення органів Пенсійного фонду України щодо пенсійного забезпечення, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України 12.10.2007 року N 18-6, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 02 листопада 2007 року за N 1241/14508 (далі Порядок).

Пунктом 1 Порядку встановлено, що цей Порядок визначає процедуру подання та розгляду скарг на рішення про призначення, перерахунок, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший, виплаті пенсій (далі - рішення), прийняті головними управліннями Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, управліннями Пенсійного фонду України у районах, містах, районах у містах, а також у містах та районах (далі - органи, що призначають пенсії).

Згідно п.2 Порядку, у разі, якщо громадянин вважає, що орган, що призначає пенсію, прийняв рішення, що суперечить законодавству про пенсійне забезпечення або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, громадянин має право оскаржити таке рішення у органі Пенсійного фонду України вищого рівня.

Відповідно до п.3 Порядку, скарга на рішення органу, що призначає пенсії, подається громадянином особисто або законним представником відповідно до законодавства або представником, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально (далі - заявник). Подання скарги відповідно до цього Порядку не позбавляє заявника права звернутися до суду відповідно до чинного законодавства.

Отже, згідно вказаних норм Закону № 2262-ХІІ та Порядку, пенсійний орган по заяві позивача про перерахунок пенсії зобов’язаний був прийняти відповідне рішення, яке у разі відмови в перерахунку пенсії могло бути оскаржено до вищих органів або до суду.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, Головне управління Пенсійного фонду України у Полтавській області відповідне рішення по заяві позивача про перерахунок пенсії не приймало, а лише листом від 07 серпня 2017 року вих. №336/С-03 повідомило позивача про відмову в перерахунку пенсії.

Таким чином, підставою для повідомлення про відмову у перерахунку пенсії може бути виключно рішення, прийняте з цього питання.

Колегія суддів зазначає, що саме така правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду України від 22.04.2014 року у справі № 21-484а13.

Отже, виключно рішеннями територіального органу Пенсійного фонду вирішуються питання щодо призначення (перерахунку) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії і саме такі рішенням територіального органу Пенсійного фонду породжують певні правові наслідки для заявників і мають обов'язковий характер.

Відповідно до приписів ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України (чинного на час виникнення спірних відносин), предметом розгляду по суті в порядку адміністративного судочинства є не будь-які рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а лише ті, що породжують права та обов'язки учасників спірних правовідносин.

Отже, обов'язковою ознакою рішень, дій суб'єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду, є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб'єктів відповідних правовідносин і мають обов'язковий характер.

Колегія суддів зазначає, що не лист відповідача про відмову в перерахунку пенсії, а його рішення про відмову в перерахунку пенсії безпосередньо породжує для позивача певні правові наслідки і має обов'язковий характер.

За таких обставин, колегія суддів вважає передчасним висновок суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позову, оскільки пенсійний орган не приймав рішення про відмову позивачу в перерахунку пенсії.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для задоволення позову, а тому оскаржувана постанова через порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та невідповідність висновків суду обставинам справи, підлягає скасуванню.

Однак, з урахуванням вимог ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та зобов’язати Головне управління Пенсійного фонду України у Полтавській області розглянути заяву позивача про перерахунок пенсії від 21.07.2017 року та прийняти відповідне рішення.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

У відповідності до п.п.1,2 3, 4 ч.1 ст.317 КАС України , підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що наявні підстави для скасування оскарженого судового рішення та прийняття нової постанови про часткове задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 242, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області задовольнити частково.

Постанову Київського районного суду м. Полтави від 13.11.2017р. по справі № 552/6738/17 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, третя особа - Полтавський обласний військовий комісаріат, про зобов’язання здійснити перерахунок та виплату пенсії, задовольнити частково.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області розглянути заяву ОСОБА_1 про перерахунок пенсії від 21.07.2017 року та прийняти відповідне рішення.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, а у випадках, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, постанова може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 17 січня 2018 року.

Встановити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Полтавській області з дня набрання постанови законної сили місячний строк для подання до суду першої інстанції звіту про виконання постанови.

Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_2Судді(підпис) (підпис) ОСОБА_3 ОСОБА_4