Постанова № 71656753, 09.01.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Головуючий І інстанції: Білова О.В.

Суддя-доповідач: ОСОБА_1

09 січня 2018 р. м. ХарківСправа № 820/1848/17Харківський апеляційний адміністративний суд

колегія суддів у складі:

головуючого судді: Мельнікової Л.В.

суддів: Бенедик А.П. , Донець Л.О.

за участю секретаря судового засідання – Багмет А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду у місті Харкові справу за апеляційними скаргами ОСОБА_2 та Головного управління ДФС у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2017 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління ДФС України у Харківській області, ОСОБА_3 об’єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В с т а н о в и л а:

05 травня 2017 року позивач ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом, яким просить з урахуванням заяви про зміну позовних вимог /а.с 17-20/, визнати протиправними та скасувати: податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС України у Харківській області (далі - ГУ ДФС у Харківській області) № 145-2031-тр від 23 березня 2017 року та податкове повідомлення-рішення ОСОБА_3 об’єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області (далі – ОСОБА_3 ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області) від 23 грудня 2016 року № 308/М-1303.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що податкові повідомлення-рішення від 23 грудня 2016 року № 308/М-1303 та № 145-2031-тр від 23 березня 2017 року, якими їй визначені податкові зобов'язання з транспортного податку за 2016 та 2017 рік, є неправомірними та підлягають скасуванню, оскільки належний їй транспортний засіб TESLA MODEL S не є об'єктом оподаткування транспортним податком.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2017 року адміністративний позов ОСОБА_2 задоволений частково.

Так, судовим рішенням визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області від 23 березня 2017 року № 145-2031-тр про зобов'язання позивача сплатити транспортний податок з фізичних осіб за 2017 рік в сумі 25000,00 грн. У задоволенні позовної вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 23 грудня 2016 року № 308/М-1303 ОСОБА_3 ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області про зобов'язання позивача сплатити транспортний податок з фізичних осіб за 2016 рік в сумі 6250,00 грн. - відмовлено. Також, проведено розподіл судових витрат, а саме: стягнуто з ГУ ДФС у Харківській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_2 витрати по сплаті судового збору у розмірі 512,00 грн.

Судом першої інстанції не встановлено ознак протиправності податкового повідомлення-рішення від 23 грудня 2016 року № 308/М-1303 ОСОБА_3 ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області про зобов’язання ОСОБА_2 сплатити транспортний податок з фізичних осіб за 2016 рік в сумі 6250,00 грн., який розрахований пропорційно періоду володіння автомобілем, починаючи з 01 жовтня 2016 року. Податкове повідомлення-рішення 23 березня 2017 року № 145-2031-тр про зобов'язання позивача сплатити транспортний податок з фізичних осіб за 2017 рік в сумі 25000,00 грн. суд визнав протиправним, оскільки відповідачем не доведено правомірність здійсненого нарахування транспортного податку.

Не погоджуючись із судовим рішенням, в апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на незаконність і необґрунтованість рішення суду першої інстанції, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2017 року в частині, якою відмовлено у задоволенні її позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 23 грудня 2016 року № 308/М-1303 про зобов’язання сплатити транспортний податок з фізичних осіб за 2016 року в сумі 6250,00 грн, та прийняти нове судове рішення про задоволення в цій частині її адміністративного позову.

Скаржник зазначає, що суд першої інстанції не врахував, що на момент прийняття оскаржуваного повідомлення рішення на офіційному веб-сайті Мінекономрозвитку відсутня інформація щодо визначення середньоринкової вартості належного їй автомобіля TESLA MODEL S. Однак, всупереч цьому, суд взагалі не надав правової оцінки наданих нею доказів – скрін з офіційного веб-сайту Мінекономрозвитку. Таким чином, на момент 23 грудня 2016 року відповідач ОСОБА_3 ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області не володів інформацією з джерела, встановленого чинним законодавством України для визначення критерію вартості оцінки транспортного засобу, який є об’єктом оподаткування транспортним податком. Таким чином вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 23 грудня 2016 року № 308/М-1303 є неправомірним та підлягає скасуванню.

Не погоджуючись із судовим рішенням, в апеляційній скарзі ГУ ДФС у Харківській області, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2017 року в частині, якою задоволені позовні вимоги ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 23 березня 2017 року № 145-2031-тр про зобов’язання позивача сплатити транспортний податок з фізичних осіб за 2017 року в сумі 25000,00 грн, та прийняти нове судове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 в цій частині

Скаржник зазначає, що відповідно до інформації, розміщеної на веб-сайті Мінекономрозвитку, у Переліку легкових автомобілів, які підлягають оподаткуванню транспортним податком у 2017 році, з року випуску яких минуло не більше 5 років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, присутня марка автомобіля TESLA MODEL S. Таким чином вважає, що приймаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення, ГУ ДФС у Харківській області діяло на підставі та в межах повноважень, визначених Законом.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши доводи апеляційних скарг щодо дотримання правильності застосування судом норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі апеляційних скарг, дійшла висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає задоволенню, апеляційна скарга ГУ ДФС у Харківській області задоволенню не підлягає, а судове рішення в частині відмови у задоволенні позовної вимоги ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ОСОБА_3 ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області від 23 грудня 2016 року № 308/М-1303, - скасуванню, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов’язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Надаючи правову оцінку оскаржуваному податковому повідомленню-рішенню ОСОБА_3 ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області від 23 грудня 2016 року № 308/М-1303, колегія суддів виходить з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З 01 січня 2015 року набрав чинності Закон України № 71-VIII від 28 грудня 2014 року «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», яким згідно зі статтею 267 Податкового кодексу України було введено новий транспортний податок.

Базою оподаткування у відповідності до п.п. 267.3.1 п. 267.1 ст. 267 Податкового кодексу України є легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті.

При цьому згідно п. 267.4 ст. 267 Податкового кодексу України ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до п. п. 267.2.1 п. 267.2 цієї статті.

Відповідно до п.п. 267.5.1 п. 267.1 ст. 267 Податкового кодексу України базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

Підпунктом 267.6.1 п. 267.6 ст. 267 Податкового кодексу України закріплено, що обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку.

Згідно п.п. 267.6.2 п. 267.6 ст. 267 Податкового кодексу України податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року).

Щодо об'єктів оподаткування, придбаних протягом року, податок сплачується фізичною особою-платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об'єкт. Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.

Нарахування податку та надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень про сплату податку фізичним особам - нерезидентам здійснюють контролюючі органи за місцем реєстрації об'єктів оподаткування, що перебувають у власності таких нерезидентів.

Законом України від 24 грудня 2015 року № 909-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» (далі - Закон № 909) внесені зміни до Податкового кодексу України (далі - Кодекс), зокрема, у частині справляння транспортного податку, які набрали чинності з 01 січня 2016 року.

Підпунктом 267.1.1 пункту 267.1 статті 267 Кодексу визначено, що платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, у тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 Кодексу є об'єктами оподаткування.

Об'єктом оподаткування Податкового кодексу України (в редакції із змінами, внесеними згідно із Законом № 909-VIII), стали легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Відповідно до підпункту 267.2.1 п. 267.2 статті 267 Кодексу така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, виходячи з марки, моделі, року випуску, типу двигуна, об'єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач, пробігу легкового автомобіля, та розміщується на його офіційному веб-сайті.

Органи внутрішніх справ, як зазначено в підпункті 267.6.3 п. 267.6 ст. 267 Податкового кодексу України, зобов’язані щомісячно, у 10-денний строк після закінчення календарного місяця подавати контролюючим органам відомості, необхідні для розрахунку податку, за місцем реєстрації об’єкта оподаткування станом на перше число відповідного місяця.

Наказом Міністерства фінансів України від 16 червня 2015 року № 563 «Про затвердження форми відомостей, необхідних для розрахунку транспортного податку» затверджено форму відомостей, необхідних для розрахунку транспортного податку за місцем реєстрації об’єкта оподаткування (форма Л).

Станом на 01 січня 2016 року мінімальна заробітна плата була установлена в розмірі 1 378 грн. (ст. 8 Закону України «Про державний бюджет України на 2016 рік»). Отже, 750 розмірів мінімальної заробітної плати станом на 01 січня 2016 року складали 1 033 500,00 грн.

Отже, об'єктом оподаткування у 2016 році стали легкові автомобілі, середньоринкова вартість яких становить понад 1 033 500,00 грн. та з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно).

Постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 2016 року № 66 у відповідності до підпункту 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 Податкового кодексу України затверджена Методика визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів (далі - Методика).

Як зазначено в пункті 1 Методики остання встановлює механізм визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів (далі - автомобілі) для цілей віднесення таких автомобілів до об’єктів оподаткування транспортним податком.

Середньоринкова вартість автомобіля, як зазначено в п. 2 Методики, розраховується за методом аналогії цін ідентичних автомобілів за формулою, визначеною у пункті 3 Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів (далі - Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 квітня 2013 року № 403, де за ціну нового транспортного засобу (Цн) береться ціна нового автомобіля з урахуванням марки, моделі, типу двигуна, об’єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач.

Пунктом 2 Порядку встановлено, що середньоринкова вартість транспортного засобу розраховується за методом аналогії цін ідентичних транспортних засобів за такою формулою:

Сер = Цн * (Г /100) * (1 ± (Гк /100), де Цн - ціна нового транспортного засобу в Україні;

Г - коефіцієнт коригування ринкової ціни транспортних засобів залежно від строку експлуатації згідно з додатком 1;

Гк- коефіцієнт коригування ринкової ціни транспортних засобів залежно від пробігу згідно з додатком 2.

В додатку 2 до Порядку вказано, що нормативний середньорічний пробіг транспортних засобів складає 27 тис. км., а також наводиться таблиця значень коефіцієнта коригування ринкової ціни транспортних засобів з урахуванням різниці між фактичним та нормативним середньорічним пробігом транспортних засобів.

Відповідно до пункту 12 Методики коефіцієнт коригування ринкової ціни автомобілів залежно від пробігу визначається з урахуванням фактичного та нормативного середньорічного пробігу автомобілів.

Згідно з пунктами 4, 13 Методики інформація про ціни нового автомобіля з урахуванням марки, моделі, типу двигуна, об’єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач подається до 10 січня базового податкового (звітного) періоду (року) державним підприємством «Держзовнішінформ» до Мінекономрозвитку. Мінекономрозвитку відповідно до цієї Методики розраховує середньоринкову вартість автомобіля та щороку до 1 лютого базового податкового (звітного) періоду подає ДФС інформацію про автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що Мінекономрозвитку розраховує та подає до ДФС інформацію про автомобілі в період з 10 січня до 1 лютого базового податкового періоду.

В той же час, постанова Кабінету Міністрів України від 18 лютого 2016 року № 66, якою була затверджена Методика, набрала чинність 19 лютого 2016 року, що унеможливлює виконання приписів пунктів 4, 13 Методики у встановлені в ній строки.

Згідно з пунктами 4, 13 Порядку джерелом інформації про ціни нових транспортних засобів в Україні є офіційні прайс-листи виробників (дилерів) або довідкові дані про ціни щодо ідентичних або аналогічних нових транспортних засобів в Україні чи країнах-виробниках (експортерах) з урахуванням податків та зборів, що визначаються відповідно до законодавства. Середньоринкова вартість транспортних засобів розраховується щокварталу Мінекономрозвитку для кожної марки та моделі транспортних засобів з урахуванням року випуску та пробігу, оприлюднюється до 10 числа наступного місяця в установленому Мінекономрозвитку порядку на офіційному веб-сайті Міністерства для вільного доступу та зберігається протягом 1095 днів з дня її оприлюднення.

Пунктом 14 Методики передбачено, що Мінекономрозвитку забезпечує роботу офіційного веб-сайту в режимі, який дає змогу отримати інформацію про середньоринкову вартість автомобіля шляхом введення даних про їх марку, модель, рік випуску, тип двигуна, об’єм циліндрів двигуна, тип коробки переключення передач та пробіг.

Згідно з пунктом 14 Порядку Мінекономрозвитку забезпечує режим роботи офіційного веб-сайту, який дає змогу отримати інформацію про середньоринкову вартість транспортних засобів шляхом введення даних про їх марку, модель, рік випуску та пробіг, а також роздрукувати зазначену інформацію з реквізитами Міністерства.

Але згідно з пунктом 13 Порядку середньоринкова вартість транспортних засобів розраховується щокварталу Мінекономрозвитку для кожної марки та моделі транспортних засобів з урахуванням року випуску та пробігу, оприлюднюється до 10 числа наступного місяця в установленому Мінекономрозвитку порядку на офіційному веб-сайті Міністерства для вільного доступу та зберігається протягом 1095 днів з дня її оприлюднення.

Підсумовуючи наведене, колегія суддів зазначає, що відповідач при розрахунку податкового зобов’язання з транспортного податку з фізичних осіб повинен встановити вартість автомобіля з урахуванням приписів ст. 267.2.1 п. 267.2 статті 267 Податкового Кодексу України (в редакції на момент спірних відносин ).

Судом установлено, що позивач ОСОБА_2 є власником транспортного засобу TESLA MODEL S, 2015 року випуску, державний номер НОМЕР_1, - з 01 жовтня 2016 року, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу /а.с.10/.

23 грудня 2016 року відповідачем ОСОБА_3 ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області прийнято податкове повідомлення-рішення № 308/М-1303, яким позивачу ОСОБА_2 нарахована сума податкового зобов'язання з транспортного податку з фізичних осіб за 2016 рік у розмірі 6250,00 грн. /а.с.23/. Сума податкового зобов’язання нарахована пропорційно кількості місяців володіння позивачем транспортним засобом.

Як убачається з матеріалів справи та пояснень представника відповідача ОСОБА_3 ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області, джерелом інформації для визначення ціни нового автомобіля для розрахунку податкового зобов’язання з транспортного податку слугувала інформація з офіційного сайту компанії «AVTO-RIA» за 2016 рік, де вартість нового автомобіля марки TESLA MODEL S, рік випуску – 2015, становить 4778680,00 грн.

Відповідачем відповідно до Методики розраховано середньоринкову вартість автомобіля позивача ОСОБА_2, яка склала: Сер 4778680,00 грн.*(62/100)*(1+1/100)=2962781,60 грн. /а.с. 40-41, 65/.

З наведеного убачається, що розрахунок здійснено відповідачем ОСОБА_3 ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області самостійно з урахуванням коефіцієнта коригування ринкової ціни автомобіля залежно від строку експлуатації транспортного засобу у роках та коефіцієнта коригування ринкової ціни залежно від пробігу транспортного засобу.

При цьому колегія суддів зазначає, що чинне законодавство не передбачає право податкового органу в разі відсутності даних про фактичний пробіг визначати його самостійно, чи як середньо нормативний, чи як відсутній, чи в інший спосіб. Відповідні положення в законі та Методики та Порядку відсутні.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що відповідачем ОСОБА_3 ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області не надано до суду належного доказу на підтвердження правильного визначення вартості транспортного засобу у визначений законодавством спосіб.

Отже, з врахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що при прийнятті оскаржуваного рішення від 23 грудня 2016 року № 308/М-1303 відповідачем не враховано всіх істотних обставин, за яких слід вважати, що належний позивачу транспортний засіб є об'єктом оподаткування, а тому він зобов'язаний сплачувати транспортний податок.

Оскільки зазначені обставини залишені судом першої інстанції поза увагою, та цим обставинам не надана належна правова оцінка, колегія суддів задовольняє апеляційну скаргу ОСОБА_2 та скасовує рішення суду першої інстанції в частині, якою відмовлено у задоволенні позовної вимоги ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ОСОБА_3 ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області від 23 грудня 2016 року № 308/М-1303, з прийняттям нового судового рішення про задоволення цієї частини позовних вимог позивача.

Погоджуючись із загальним висновком суду першої інстанції щодо обґрунтованості позовної вимоги ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС України в Харківській області від 23 березня 2017 року № 145-2031-тр, яким позивачу нарахована сума податкового зобов'язання з транспортного податку з фізичних осіб за 2017 рік у розмірі 25000,00 грн /а.с.9/, колегія суддів зазначає, що у 2017 році транспортний податок нараховується згідно з підпунктом 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 Податкового кодексу України (в редакції Законів № 1791-VIII від 20 грудня 2016 року, № 1797-VIII від 21 грудня 2016 року).

Так зазначеною нормою визначено, що об’єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року. Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, станом на 1 січня податкового (звітного) року виходячи з марки, моделі, року випуску, об’єму циліндрів двигуна, типу пального. Щороку до 1 лютого податкового (звітного) року центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, на своєму офіційному веб-сайті розміщується перелік легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, який повинен містити такі дані щодо цих автомобілів: марка, модель, рік випуску, об’єм циліндрів двигуна, тип пального.

Законом України «Про Державний бюджет на 2017 рік» мінімальна заробітна плата станом на 01 січня 2017 року визначена у розмірі 3200 грн., а тому об’єктом оподаткування у 2017 році стали легкові автомобілі, середньоринкова вартість яких становить понад 1200000,00 грн.

Середньоринкова вартість автомобіля за податковим повідомленням-рішенням від 23 березня 2017 року № 145-2031-тр розрахована відповідачем ГУ ДФС України в Харківській області згідно пункту 2 Методики.

Як убачається з матеріалів справи та пояснень представника відповідача ГУ ДФС України в Харківській області, джерелом інформації для визначення ціни нового автомобіля для розрахунку податкового зобов’язання з транспортного податку також слугувала інформація з офіційного сайту компанії «AVTO-RIA» за 2017 рік, де вартість нового автомобіля марки TESLA MODEL S, рік випуску – 2015, становить 5477447,00 грн.

Відповідачем відповідно до Методики розраховано середньоринкову вартість автомобіля позивача ОСОБА_2, яка склала: Сер 5477447,00 грн.*(50/100)*(1+1/100)=2389340,00 грн. /а.с. 62/.

Колегія суддів зазначає, надана інформація щодо вартості нового автомобіля у вигляді скрин-шоту сайту компанії «AVTO-RIA» /а.с. 63-64/, не є офіційною інформацією щодо дійсної вартості нового автомобіля TESLA MODEL S. Крім того, вже зазначалося вище, визначення середньоринкової вартості є повноваженням Мінекономрозвитку, а не відповідача.

Крім цього, колегія суддів відзначає, що згідно інформації, розміщеної на сайті Мінекономрозвитку станом на 02 травня 2017 року, розрахунок середньоринкової вартості легкового автомобіля TESLA MODEL S, в тому числі 2015 року випуску, - відсутній /а.с. 11/.

Підсумовуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку щодо неправомірності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 23 грудня 2016 року № 308/М-1303, від 23 березня 2017 року № 145-2031-тр, якими позивачу ОСОБА_2 нараховані суми податкових зобов’язань з транспортного податку з фізичних осіб за 2016-2017 роки, оскільки приписами Податкового кодексу України та вищеозначеної Методики встановлено, що такий розрахунок середньоринкової вартості автомобіля здійснює лише Мінекономрозвитку та надає відповідну інформацію органам ДФС.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині < > є неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справами, неправильне застосування норм матеріального (пункти перший, четвертий частини першої статті 317 КАС України).

Інші доводи та заперечення сторін на висновки колегії суддів не впливають.

На підставі наведеного, керуючись статтями 126, 139, 229, 292, 293, 308-310, 313, 315, 316, 317, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2017 року скасувати в частині відмови в задоволенні позовної вимоги ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 23 грудня 2016 року № 308/М-1303 ОСОБА_3 об’єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про зобов’язання ОСОБА_2 сплатити транспортний податок з фізичних осіб за 2016 рік у розмірі 6250,00 грн.

Прийняти нове судове рішення, яким вимоги ОСОБА_2 задовольнити, визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ОСОБА_3 об’єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області від 23 грудня 2016 року № 308/М-1303 про зобов’язання ОСОБА_2 сплатити транспортний податок з фізичних осіб за 2016 рік у сумі 6250,00 грн.

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС України у Харківській області - залишити без задоволення.

В іншій частині постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2017 року – залишити без змін.

Постанова Харківського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її оголошення. Учасники справи, а також особи, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов’язки мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених Кодексом адміністративного судочинства України. Касаційна скарга на судове рішення подається безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_1Судді(підпис) (підпис) ОСОБА_4 ОСОБА_5

Постанова у повному обсязі складена і підписана 17 січня 2018 року.